Частина 4

Як би не подобалося Максу на канікулах, але все приємне  рано чи пізно закінчується. Ось і тепер настав час залишити море й улюблену Бабусю, та попереду на нього чекала не менш захоплива подорож.

Уся сім'я в зборі перебувала на борту літака, що рухався у напрямку Америки. Макс у супроводі тата, мами й молодшої сестри Елки прямував до Вашингтона, щоб відвідати міжнародний музей шпигунства. Цю поїздку Акторові презентувало його агентство в нагороду за відмінно виконану роботу, коли він врятував українських дітей, яких вкрали росіяни і намагалися вивезти за кордон. Пам'ятається, довелося тодi йому настраждатися в закритому темному вагоні, зате результат того вартий: діти виявилися врятовані, а шпигунську змову розкрито. І ось зараз Актор смакував насолоду заслуженою нагородою. Перед його уявним поглядом проносилися музейні експонати минулих часів, а також сучасні розробки шпигунської техніки. Ех, ось подивиться він на різні шпигунські штучки і попросить потім виготовити йому такі ж у майстерні їхнього агентства. Напевно, агент Болт зацікавиться новітніми технологіями i не буде проти.

Шлях з Європи до Америки був довгим, цілих дев'ять годин польоту без зупинок не кожен дорослий витримає, не те що непосидюча дитина. Виснажливий переліт ускладнювався частими випадками турбулентності. Їхній літак пролітав над Атлантичним океаном, де потоки теплих повітряних мас із півдня зустрічаються з холодними потоками з півночі, що і утворює тряску. Мамі було страшно, їй чомусь здавалося, що літак ось-ось розвалиться і всі впадуть в океан. Тато спокійно собі відсипався, використовуючи цей час для довгоочікуваного відпочинку.

- Усе, сім'я, з цього дня я офіційно у відпустці. Прошу мене не турбувати під час сну, - заявив він і відвернувся в кріслі, накрившись пледом.

Елка сприймала тряску по-своєму, тобто по-дитячому. Вона відкривала рота і видавала протяжний звук, який вібрував від коливань літака, виходило смішно і це її забавляло. А Макс  втупився у планшет, влаштовуючи баталії супергероїв у комп'ютерних іграх.

Що й казати, від тривалого сидіння нила спина і затікали ноги, але ходити по салону під час турбулентності  заборонялося, потрібно було всім сидіти на свої місцях. Привітні стюардеси розносили пасажирам напої та закуски, щоб скрасити їм час у польоті, а для Елки принесли альбом із картинками для розфарбовування і кольорові олівці. Сестричка одразу ж узялася до справи, розфарбувала всі сторінки й навіть прималювала вуса та ріжки всім діснеївським принцесам, що виглядало дуже кумедно. Це ж Макс колись навчив її такого прийому, чим зараз і насолоджувався, зі сміхом роздивляючись її витвори.

Час польоту тягнувся повільно, пасажири нудилися в  очікуванні. Раптом одному пасажирові стало погано, до нього підбігли стюардеси, намагаючись допомогти. Чоловік середніх років задихався і метався в кріслі. Йому розстебнули воріт сорочки, щоб полегшити доступ повітря, і принесли склянку води із заспокійливою пiгулкою, пити яку він відмовився. Дочекавшись, коли бортпровідниці залишили його в спокої, пасажир підскочив зі свого крісла і почав кричати в паніці на весь салон:

- Ми загинемо! Ми всі розіб'ємося і впадемо у воду! Ми приречені!

На його крик прибігли стюардеси і силою посадили його на місце, пристебнувши ременями безпеки. Однак інші пасажири літака встигли почути його страшне пророцтво. По рядах прокотилася хвиля тривоги. Деякі люди стали озиратися на всі боки, шукаючи підтримки своїм страхам у сусідів, дехто вставав зі своїх місць і вимагав запросити до салону командира екіпажу, щоб зажадати в нього пояснень. У літаку починалася паніка. Макс подивився на маму, яка одразу ж зблідла і її очі наповнилися сльозами. Страх - це така штука, яку складно контролювати і керувати ним вдається далеко не кожному. А деякі люди особливо схильні до цього почуття, яке може довести їх до стану паніки і навіть шоку. Мабуть, одним із таких людей і виявився той пасажир-панікер. Дивлячись як ситуація набирає небажаного оберту, тато звернувся до свого сина:

- Максику, а що в такому разі зробив би спецагент?

Син уважно подивився на тата і зрозумів натяк.

- Слід відволікти увагу такої людини від її думок, що викликають панічну атаку, - діловито вимовив він.

- Тоді дій, Акторе, уся надія тільки на тебе, інакше паніка пошириться і тоді її вже не зупинити. А нам летіти ще добрих три години, та й ці крики мені виспатися не дадуть.

- Я тебе зрозумів, тату, зараз що-небудь придумаю, - пообіцяв син і піднявся зі свого місця.

- Синочку, ти куди? - захвилювалася мама.

- У туалет, матусю.

Макс моментально перетворився на агента 2601, чого вимагали обставини. Проходячи по ряду, він зупинився біля того Панікера і нахилившись до нього тихо промовив:

- Мені потрібна ваша допомога, можете вийти до туалету?

Пасажир, який нічого не зрозумів, зі здивуванням втупився на дитину, проте прохання його заінтригувало. Він ствердно кивнув, встав зі свого місця і пішов за хлопчиком.

Актор зупинився в коридорі біля туалету і подивився прямо в очі Панікеру впевненим поглядом:

- Я представник служби безпеки авіакомпанії. Нам потрібна ваша допомога.

- Та ну?! - не повірив чоловік, дивлячись на дитину зверху вниз.

Актор розумів, що будуть потрібні докази, тому продумав усе заздалегідь.

- Не вірите? Дивіться! - з цими словами він натиснув кнопку на своєму годиннику, і перед очима пасажира з'явилася голограма зі схематичною мапою цього самого Боїнга.

- О-о! Що це таке? - не збагнув збитий з пантелику Панікер, який вмить забув про свої страхи.

- Це схема цього літака, - хлопчик вимкнув голограму, поки ніхто інший її не помітив.

- І що ж за допомога від мене потрібна? - запитав вже зовсім іншим тоном пасажир, який повірив у легенду.

- Службі безпеки стало відомо про бомбу, закладену в цьому літаку. Не знаю, звідки ця інформація надійшла до вас, але прошу тримати рота на замку, адже серед пасажирів може перебувати терорист, який негайно активує вибухівку в разі викриття. Щоб уникнути катастрофи прошу вас мовчати.