Який з мене некромант?!
— Я теж це чумне лихо до себе не візьму! — гидливо просичала літня дама в смарагдовому тюрбані, струшуючи попіл із мереживних рукавів. — Їй тільки в м'ясній лавці кістки дробити, а не з тонкими прокляттями працювати!
Хвіст-мутант
16.10.2026
6
Коли хотіла тишком-нишком, а вийшов Бабах!
— Коро, завдання зовсім просте: торкніться кристала й забальзамуйте цей щурячий хвіст. Зафіксуйте тканини, щоб він не смердів і не розлазився далі. Продемонструйте нам елементарне пригнічення процесів гниття.
Біля
15.10.2026
5
Шукай мене серед ромашок, любий!
Я застигла, прокручуючи в голові почуте.
«Імператорська Академія… Ізольований острів, повна автономія, адепти захищені законом…»
А головне, де мій благовірний могильник шукатиме свою законну дружину,
14.10.2026
4
А не треба було обирати дружину наосліп!
До крамниці неквапливо зашкутильгав сенешаль Езра Колдвелл. Старий зупинився біля господаря, і без зайвих церемоній підібрав зі столу злощасну каблучку.
— Майстерна робота, — констатував Колдвелл, крутячи коштовність
12.10.2026
4
Добро має бути з кулаками!
Я злізла на землю — ноги підкосилися, але на диво втримали, — підійшла ближче й мовчки простягнула чоловікові вуздечку.
— Тримай, хазяїне, — впевнено сказала, намагаючись не лякати його своїм і досі моторошним
11.10.2026
2
Одружився на фіалці, а вона – росичка!
Адріан смикнув рукою, щоб потерти скроню, але та не послухалася. Обидва зап’ястя й ноги були дбайливо примотані до стовпчиків ліжка… лозами. З пуп'янками! І з дрібними білими квіточками, які нахабно розпустилися
10.10.2026
11
Завела собі Гризька? Тепер годуй!
— Хрусь. Хрясь. Хрум-хрум.
Я скосила очі: валізка підтягла язиком з-під паркана старий черевик без підошви й тепер із захватом молотила його повним ротом. Шматки пересохлої шкіри летіли врізнобіч, мов тріски з-під
09.10.2026
10
А для хлопців є рушниця...
Привіт, любі читачі!
Уявіть ситуацію: ви налаштувалися на сонце, пляж і коктейлі, а життя (разом із долею-жартівницею) відправляє вас... у мальовниче село Великі Яблунці.
Але це ще квіточки! Справжній зашквар починається
08.10.2026
9
Як позбутися чоловіка й зберегти пальці?
Він хлюпнув на мій палець зеленуватою рідиною, від якої шкіру обпекло нестерпним жаром.
— Ащщ! Спалити мене вирішив? — засичала крізь зуби я. Захисні чари лорда відгукнулися їдким димком.
Мімік, на диво, мовчав.
08.10.2026
7
Коли твоя валіза важить як чоловік…
Цивілізація! Брудна, галаслива, злодійкувата, але для втікачки просто подарунок долі. На жебрачку тут ніхто навіть оком не моргне.
— Так, стій. Ану припини гарчати й прибери лози, — шикнула я на міміка, чиї вусики
07.10.2026
8
А що, як цей шлюб був потрібен не лише некроманту?
Місяць заливав стежку холодним світлом, і коли жива зелень раптово урвалася, я аж заклякла на місці.
Квітучих луків, які малювалися в моїх солодких мріях про втечу, попереду не було.
Переді мною лежала пустка.
Мертва
06.10.2026
4
Мій захисник продався за щурячий хвостик!
Мімік раптом увійшов в роль бойового вовкодава. Забувши всі нещодавні мої настанови про конспірацію, валіза випустила лози, роззявила пащу на ширину плечей — не моїх, а точно лордівських — і оглушливо, люто видала:
—
05.10.2026
6
Коли тебе переслідує твоя ж валіза...
За мною бадьоро чимчикувала валіза! Тонкі пазуристі лапки спритно перебирали по доріжці, кришка була ледь прочинена, з пащі звисав язик, а очиська не зводили з мене погляду.
Ну чисто тобі пес, який щойно приніс
04.10.2026
11
Втеча століття пройшла бездоганно!
— Тату, щоб тобі пусто було! Ти подарував мені на весілля хижого міміка?!
Валіза у відповідь радісно клацнула зубами.
А тоді з-під неї вискочили тонкі, схожі на курячі лапки, й ця паскуда рвонула просто до вікна. Довгий
03.10.2026
5
Для некроманта я просто трофей!
Валладес неквапливо підніс руку до маски. Щось тихо клацнуло, і нижня пластина зсунулася, відкриваючи лише губи та чітке, породисте підборіддя з ледь помітною зухвалою ямочкою, тоді як решта обличчя так і залишилася
02.10.2026
16
Мій поцілунок перетворив його на дракона!
Привіт, любі! ️
Уявіть вечір: за вікнами завірюха, у кабінеті потріскує вогонь з каміну, пахне вечерею, а старий вініловий програвач раптом сам починає грати щемливу мелодію...
Здавалося б, ідеальна романтична сцена,
01.10.2026
9
А раптом у нього під нігтями яйця кліщів?
Він знову рушив навперейми. Я — у протилежний бік. Ми кружляли спальнею в якомусь безглуздому шлюбному танці, де чоловік наступав, а дружина з усіх сил намагалася не дати себе впіймати. І що найобразливіше — цей могильник
30.09.2026
8
Він теж у наморднику?!
У коридорі почулися важкі, впевнені кроки. І буквально за мить двері покоїв знову відчинилися.
На порозі з’явився чоловік, настільки високий, що я мимоволі сковтнула. Його плечі прикривав темний дорожній плащ, під
29.09.2026
14