Він теж у наморднику?!

У коридорі почулися важкі, впевнені кроки. І буквально за мить двері покоїв знову відчинилися.

На порозі з’явився чоловік, настільки високий, що я мимоволі сковтнула. Його плечі прикривав темний дорожній плащ, під яким виднівся чорний військовий мундир із високим коміром і срібними застібками. Широкий шкіряний пояс перехоплював талію, а збоку висіли піхви меча. На високих чоботях ще залишився дорожній пил, тож його світлість, схоже, навіть не завдав собі клопоту перевдягтися після повернення.

Невже так поспішав до договірної дружини? Ха!

Некромант ступив до кімнати, і я мимоволі сіпнулася. Зблизька чоловік виявився ще більшим. От тільки роздивитися, що там природа видала йому на додачу до такого зросту й дужих плечей, не вдалося. Обличчя лорда ховала срібна маска. Темне волосся було заплетене в довгу тугу косу, що спадала на плече.

Крізь вузькі прорізи виднілися темні очі. Холодні, уважні й зараз спрямовані просто на мою кляту завісу.

— Та ви знущаєтеся?! — подумки завила я. — Він теж у наморднику?!

Він завмер, схиливши голову на знак вітання, і приклав до грудей руку в рукавичці з темної шкіри.

— Вітаю в моїх володіннях, леді Валладес, — пролунав низький, глибокий голос, від якого в мене чомусь одразу пробіг холодок уздовж спини. — Прийміть мої вибачення за затримку. Обов'язок перед імперією вимагав моєї особистої присутності на рубежі. Сподіваюся, дорога не була для вас надто обтяжливою.

— Ой, та що ви кажете! — подумки єхидно пирхнула я. — Яка ввічливість, я зараз прямо розплачуся. Дорога була просто казка, пане могильнику: мене ледь не вивернуло навиворіт, а потім замкнули в кімнаті й натерли прянощами, наче вепра перед запіканням.

Особистий кошмар ректора, або А кому зараз легко?

P.S. А в моїй читацькій телеграм-групі вже гуляють спойлери до майбутніх розділів.  Хто любить знати те, чого ще не знають інші читачі, — вам туди.

 

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тетяна Арден
29.09.2026, 21:30:05

❣️❣️❣️

avatar
Дикий Степ
29.09.2026, 10:16:39

збоку висіли піхви... героїня сковтула... її ледве не вивернуло навиворот...
оце так уривок)))) поржав від душі))) думав, що про собак щось буде в намордниках, а воно он як закручений сюжет)))

Показати 4 відповіді
Дикий Степ
29.09.2026, 20:56:33

Татія Суботіна, То так чудодійно діє справжнє мистецтво слова на незміцнілий оррганізм читача)

Мда, ситуація не така,як уявляла Персі та це не причина, через яку вона б відмовилася від свого задуму.))

Татія Суботіна
29.09.2026, 17:40:13

Наталья Русанова, це точно) Та й Персі не з тих, хто просто здається) Дякую вам!

avatar
Марія Бруа
29.09.2026, 11:06:43

Цікаво !

Татія Суботіна
29.09.2026, 17:39:56

Марія Бруа, щиро дякую!

avatar
Неба Крайчик
29.09.2026, 10:05:39

Здається, що вони квити в цій ситуації

Татія Суботіна
29.09.2026, 17:39:50

Неба Крайчик, так, лорду теж непросто) Дякую!

avatar
Марина Сніжна
29.09.2026, 10:02:26

Оце так справив на дружину перше враження! :))

Татія Суботіна
29.09.2026, 17:39:41

Марина Сніжна, ну таке собі, так?)) Але вже як є) Дякую за підтримку!

Інші блоги
Хто кличе «мамо…» в тумані?
Над стежкою мерехтять два бліді вогники. Жінка з ліхтарем зупиняється, прислухається, і з туману долинає тихе дитяче «Мамо…» Так починається мій короткий ролик про потерчат. За українськими повір’ями, потерчата
Лана огризається...
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Оновлення роману "МАМА для маленької донечки" уже у ваших книжечках: — Тоді я пропоную вам вакансію мами. Аня ж назвала вас мамою? А заодно вакансія дружини — мені теж не завадить
Ох, Бернаааард))) Оновлення "Відьми" чекає!
— Вона швидко вчиться, — озвався зі свого стільця Бернард. — Можливо, їй потрібен інший наставник, щоб розкрити потенціал? — Їй потрібен наставник, який не відволікатиме її під час роботи, — різко відповів Ренар.
Її обов’язки в замку завершені?
За кілька днів, зібравши в кулак рештки мужності, я прямую до кабінету господаря замку... На мені знову та сама сувора темно-сіра сукня — одяг, що нагадує про мої обов’язки, а не про наші нічні шаленства. Я стукаю у двері,
Мій ювілей♥
Сьогодні святкую тридцятий день народження і дарую максимально можливі знижки вам, мої любі читачі, на всі платні книги. *пішла снідати чаєм та тортиком*
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше