Хто кличе «мамо…» в тумані?
Над стежкою мерехтять два бліді вогники. Жінка з ліхтарем зупиняється, прислухається, і з туману долинає тихе дитяче «Мамо…»
Так починається мій короткий ролик про потерчат. За українськими повір’ями, потерчата — це душі дітей, які померли нехрещеними. У деяких переказах їх уявляли у подобі вогників, що блукають над болотами.
Коли я монтував ролик, мені захотілося, щоб «Мамо…» прозвучало двічі. Перший раз жінка ще стоїть на стежці з ліхтарем. А коли голос озивається вдруге, у тумані видно тільки вогники. Саме на цьому моменті мені стало моторошно.
Історію про потерчат можна прочитати в моїй збірці https://booknet.ua/book/baiki-babi-mash-b460820.
А вам у дитинстві розповідали про потерчат чи про когось іншого, кого можна зустріти в лісі після сутінків? Якщо пам’ятаєте таку історію, розкажіть у коментарях.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВаууу
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати