Її обов’язки в замку завершені?

За кілька днів, зібравши в кулак рештки мужності, я прямую до кабінету господаря замку... На мені знову та сама сувора темно-сіра сукня — одяг, що нагадує про мої обов’язки, а не про наші нічні шаленства.

Я стукаю у двері, та, дочекавшись ледь чутного хрипкого дозволу, заходжу. Тарахан сидить за столом, оточений горами документів — мабуть, тих самих, про які він казав. Його обличчя змарніло, під очима залягли темні тіні, а в жорсткому погляді відчувається біль. Побачивши мене, він відкладає перо, і в його очах на мить зблискує щось, що віддалено нагадує ту ніжність, якою він мене обдаровував до загибелі сестри.

З того трагічного дня ми жодного разу не були разом і навіть не розмовляли, наче обоє дали обітницю мовчання. І зараз я починаю першою:

— Пане Тарахане, нам потрібно поговорити, — кажу тихіше, ніж хотілося б, але досить рішуче. Зупиняюся за кілька кроків від його столу, навмисно тримаючи дистанцію. — Я була компаньйонкою пані Паули… і зараз... Мої обов’язки в цьому домі завершені.

Чоловік супиться і потирає скроні, ніби насилу розуміє сенс моїх слів, а я продовжую, відчуваючи, як усередині все стискається від болю:

— Моє перебування тут втрачає будь-який юридичний і моральний сенс. Мені слід залишити замок і вирушити на пошуки нової роботи. Я вдячна вам за платню, цих грошей мені має вистачити, поки я знайду нове місце.

Змовкаю в очікуванні його реакції. Ми більше не зможемо прикриватися Паулою та моєю роботою. Тепер, якщо я залишуся, усі розумітимуть, ким саме я є — його таємною іграшкою в гостьовому крилі, яка не має жодних прав. Моя гордість, що ледь не загинула в його ліжку, вимагає негайно розв'язати це питання.

ЄДИНЕ КОХАННЯ БЕЗКРИЛОГО ДРАКОНА

Оновлення щодня о 00:00!

Єдине кохання безкрилого дракона

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Мрія Чарівна
20.11.2026, 22:30:37

Щось усе пішло кудись не туди...

Інші блоги
Осінь чи Різдво?
Листопад — це такий собі місяць роздоріжжя. Для когось він пахне мокрим листям, дощем і холодом, що пробирається під пальто. Це туман, який огортає голі дерева, що немов вирушають на вічний спочинок. Сіре небо, калюжі
Її обов’язки в замку завершені?
За кілька днів, зібравши в кулак рештки мужності, я прямую до кабінету господаря замку... На мені знову та сама сувора темно-сіра сукня — одяг, що нагадує про мої обов’язки, а не про наші нічні шаленства. Я стукаю у двері,
Розділи 11–12 уже чекають на вас
Буває, що дуже хочеш, аби винним виявився конкретний чоловік. Ви колись так хотіли? Мира хоче. У справі дванадцятирічної давності був ідеальний підозрюваний: ревнивий колишній, без алібі, з погрозами при свідках. Тепер
Чесно, автори: що найважче писати вам?
У мене це сцени, де герої майже торкаються, але не можна. Я пишу детектив із повільною романтикою. Мої герої ненавидять одне одного вже дванадцять розділів, і щоразу, коли вони опиняються ближче ніж на метр, я переписую
«мить Віддзеркалення» і заборонене відео
Вітаю! Взагалі-то я не люблю писати блоги і починаю з цієї думки майже кожен свій блог. Але! Сьогодні вийшов 19-й розділ «Миті віддзеркалення», і це дуже гарячий розділ ❣️❣️❣️ А ще я люблю на дозвіллі генерувати
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше