Коли тебе переслідує твоя ж валіза...

 

За мною бадьоро чимчикувала валіза! Тонкі пазуристі лапки спритно перебирали по доріжці, кришка була ледь прочинена, з пащі звисав язик, а очиська не зводили з мене погляду.

Ну чисто тобі пес, який щойно приніс хазяїну палицю й тепер чекає на шматок ковбаси. Тільки цей пес міг разом із ковбасою ненароком відкусити хазяїну руку.

— Та ти знущаєшся з мене, — зашипіла я на міміка, люто замахавши руками. — Ану пішов геть! Згинь! Вертайся в спальню, охороняй лорда!

Валіза на мить завмерла, ображено шморгнула, присіла на всі чотири лапки й вивалила язика ще на пів метра.

— Не дивись на мене так.

Мімік тихенько заскавучав. Ну чисто побитий цуцик. Якщо не рахувати двох рядів ікол у пащі та хрюкання, яке періодично в нього проривалося від надлишку почуттів.

Я закотила очі й одразу згадала матінку з її дратівливою звичкою робити точнісінько так само. От же ж. Ще цього бракувало — перетворитися на власну матір.

— Гаразд! — здалася я. — Але якщо через твоє клацання нас обох схоплять і повісять на замковій вежі, я особисто згодую тебе першій-ліпшій вогняній саламандрі. Зрозумів?

Мімік розуміюче клацнув замком, виструнчився… і раптом пригнувся до самої трави.

— От і домовилися. За мною. І тихо! Навшпиньках!

Я рушила вперед, і позаду одразу почулося старанне:

— Тіп-тіп-тіп…

Особистий кошмар ректора, або А кому зараз легко?

P.S. А в моїй читацькій телеграм-групі вже гуляють спойлери до майбутніх розділів.  Хто любить знати те, чого ще не знають інші читачі, — вам туди. Візуали до роману також шукайте там :)

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олеся Глазунова
04.10.2026, 11:56:26

Ой, яка гарна валіза! Але трохи стрьомна таки...
Її замість собаки можна тримати. Грабіжникам знадобляться памперси

Татія Суботіна
04.10.2026, 13:49:40

Олеся Глазунова, це точно)) Дякую!

avatar
Марина Сніжна
04.10.2026, 13:12:28

хоч би тепер вночі таке не наснилося:))

Татія Суботіна
04.10.2026, 13:49:15

Марина Сніжна, :))) Сподіваюся минеться) Дякую!

avatar
Лана Рей
04.10.2026, 12:51:37

❤️❤️❤️❤️

Татія Суботіна
04.10.2026, 13:49:22

Лана Рей, Дякую!

avatar
Ханна Грей
04.10.2026, 10:59:42

❤️❤️❤️

Показати 2 відповіді
Ханна Грей
04.10.2026, 11:52:41

Татія Суботіна, ❤️❤️❤️

Оце як муштрує міміка!))) Та і лорда вона зможе вимуштрувати теж.))

Татія Суботіна
04.10.2026, 11:09:42

Наталья Русанова, Персі ще й не на таке здатна)) Вона сама ще не знає свого потенціалу)) Дякую за підтримку!

Інші блоги
Хто кличе «мамо…» в тумані?
Над стежкою мерехтять два бліді вогники. Жінка з ліхтарем зупиняється, прислухається, і з туману долинає тихе дитяче «Мамо…» Так починається мій короткий ролик про потерчат. За українськими повір’ями, потерчата
Лана огризається...
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Оновлення роману "МАМА для маленької донечки" уже у ваших книжечках: — Тоді я пропоную вам вакансію мами. Аня ж назвала вас мамою? А заодно вакансія дружини — мені теж не завадить
Ох, Бернаааард))) Оновлення "Відьми" чекає!
— Вона швидко вчиться, — озвався зі свого стільця Бернард. — Можливо, їй потрібен інший наставник, щоб розкрити потенціал? — Їй потрібен наставник, який не відволікатиме її під час роботи, — різко відповів Ренар.
Її обов’язки в замку завершені?
За кілька днів, зібравши в кулак рештки мужності, я прямую до кабінету господаря замку... На мені знову та сама сувора темно-сіра сукня — одяг, що нагадує про мої обов’язки, а не про наші нічні шаленства. Я стукаю у двері,
Мій ювілей♥
Сьогодні святкую тридцятий день народження і дарую максимально можливі знижки вам, мої любі читачі, на всі платні книги. *пішла снідати чаєм та тортиком*
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше