Ти - і є моя вбивця

Ми тут знаходилися в трьох, нас з Томасом розділяв метр, а Арлен стояв навпроти мене. Ми були на закинутій будівлі, це був пізній та самий страшний вечір.
- Арлене, не роби цього. Ти ще зовсім молодий, все життя попереду. - сказала я.
- Ти знаєш, що я кохаю тебе, Томас теж знав, ти давала мені надію, що між нами може щось бути. Але це все були твої ігри, щоб привернути увагу та ревність мого брата! - крикнув він, я зробила крок до нього, а він назад.
- Арлене, я маю важливу новину для тебе, дозволь підійти. - благала я.
- Ні! Я ніколи не пробачу тебе, Алісія ніколи! Ти - і є моя вбивця! - крикнув він і кинувся з 9 поверху, Томас побіг до краю і ми лише почули, як тіло Арлена впало на землю. Я впала на коліна і по моїх щоках скотилися сльози, я торкнулася живота.
- Не встигла..