Ти - і є моя вбивця

Епілог

Я тримала на руках свого малюка. Синок.. Такий маленький, а як схожий на свого батька. Я не могла відірвати погляд від дитини, зараз не вистачає лише мого Арлена. Я знаю, як би він радів народженню сина..

Доречі, Томас сам себе здав та зараз сидить у в'язниці. А батьки розбитті горем, брат вбив брата..

Арлен не зміг втекти повністю від смерті, він не помер від хвороби, але помер через свого брата.

До мене зайшла медсестра та посміхнулася коли побачила, як малюк їсть моє молоко.

- Ти вже знаєш як назвеш малого? - поцікавилася вона, я змахнула свої сльози та легко посміхнулася.

- Так, його ім'я Арлен. - відповіла я, а малюк у моїх руках почав крутитися. Медсестра допомогла його покласти в люльку та залишила нас на одинці.

- Синку, я дуже кохаю твого татуся. Він завжди буде поряд з нами. Він любить нас, а ми його. - говорила до синочка та тримала сльози..

ліліанаа

Подобається

#3148 в Любовні романи
#717 в Короткий любовний роман
#340 в Молодіжна проза

У тексті є: смерть героя, любовний трикутник, вибір долі

Відредаговано: 29.09.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись