844
Анотація до книги "Пісня ворона"
Андрій, молодий автор, який мріє стати відомим поетом та письменником, вирішує взяти участь у зібрані молодих літераторів. Там він знайомиться з однією з учасниць - Анею. Для Андрія, соромʼязливого та худорлявого юнака, це знайомство неначе подарунок долі, тим паче, що, на перший погляд, симпатія взаємна. Навіть не підозрюючи, свого положення, він кидається у вир почуттів, не помічаючи нічого на своєму шляху.
Зміст книги: 18 глав
Останнє оновлення: 22 Груд
127 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти12. Ворон починає потроху розкривати таємниці. То Аня виявляється Родовиця, як цікаво, що це значить, і що це означає для іхніх відносин з Андрієм. Шкода, що Марта опинилась не в тому місці не в той час. Сподіваюсь, з нею все буде добре зрештою.
Анна Лір, Дякую за коментар :)
5. От все таки класно мати такого друга, що все прояснить та розжує, навіть якщо навряд дослухаєшся до його поради))
Неба Крайчик, Ха-ха, таки правда:))
6. Класне побачення, і нічогенькі рокери трапились Андрію, а ще подяка, зірки склались. Лише турбує зростаюча алкогольна залежність)))
Прочитала главу 1. Перед нами повстав літературний вечір. Згадка про Україну і її поетів. Їх трагічні долі. Головний герой Андрій у числі виступаючих новачків. Автор твору пише чудові вірші. Та от цікаво коли почнеться магія?
Анастасія Коваленко, Магія тут трохи незвчина :) Вона буде більш органічно вплетена в сюжет :)
Вітаю з марафону взаємного читання. Я нещодавно додалась. Сьогодні почала читати вашу книгу. Залишила коментар, підписалася, поставила вподобайку і додала до бібліотеки.
Сподіваюся на взаємність і буду рада вашим коментарем до моєї книги " Баланс світів".
Анастасія Коваленко, Дякую, обовʼязково завітаю і до Вас :)
11. Ох, чого оце Сашко з Вадимом причепилися до Андрія! Хай сам розбирається зі своїм особистим життям))) Хоча, щодо Ані, то з нею справді щось не те, але ж причини там зовсім інші, ніж думають хлопці. Я не думаю, що вона погана, чи свідомо замислила щось нехороше) Але далі побачимо))
Анна Лір, Аня буде з сюрпризом :)
3-4 розділи, розкривають більше про хлопця, його погляди на сучасну і не дуже музику, набуту сміливість, та розмова з Анею, здається, що хтось закохається!)) Загалом читається легко, цікаво. дякую
Неба Крайчик, І Вам дякую за коментар :)
Бачу, поки що немає нових розділів, але пишу коментар для підтримки в рамках нашого марофону взаємного читання конкурсних творів❄️✨❤️❄️✨
Ромул Шерідан, Вдячний :)
1. Після прочитання лишається дивне змішання: сум за тими, кого забрала війна; гордість за незламних; відчуття, що культура — це теж фронт. І саме такі тексти нагадують: пам'ять — наша зброя, а слово — те, що не здолати. Долучилась до марафону прочитання, ❤️
Неба Крайчик, Дякую :)
Скоро і до Вас завітаю :)
Розділ 14. Марта одразу і змусила за себе і хвилюватися і насмішила обуренням щодо горілки))
Ріна Март, Вона не всім смакує (якщо у неї взагалі є смак :))
10. Я вже так захопилася атмосферним описом походу в гори, але все-такі помітила, що Аня наче трохи напружена увесь час. Ну а в кінці розділу знову сюрприз - поява ворона. І таємниче послання для Ані! Поки що моя здогдка, що Аня хоче вирватись від якихось темних сил, але її не відпускають, бо мабуть вона з'вязана якимось зобов'язанням.
Анна Лір, Дякую :)
Друзі так напосіли на Андрія, що промайнула думка - з такими друзями і ворогів не треба. Дуже негарно чинять на нього тиск.
Ріна Март, Так негарно, але можливо вони праві :)
Атмосфера розповідь в 10 розділі про діда)))
Ріна Март, Дякую :))
Вечір поезії, описаний на початку книги, насправді підняв важливі теми ще до початку виступів.
Тяжке минуле, наповнене незламністю попри все, — це не просто історія. Це невід'ємна частина нашої ідентичності як народу.
Це було актуально колись, залишається критично важливим зараз, і повинно бути збережено в майбутньому.
Белла Ісфрелла, Дякую :)
2. Цікава розмова з Стахевичем, його поради і думки Андрія з цього приводу, сподобалось. Дякую ❤️
Розділ 15 вийшов дуже теплим. Чекаю на продовження
Нічого собі вийшла зустріч Ані з вороном. Хто ж вона така насправді?
Читаю 15-й розділ, такі вайби університецького часу) Безтурботна пора, "мудрості" про "напівсухе" та "напівмокре" вино)
Ох, вже та Марта, весь час бачить прихований сенс, який ніхто крім неї не вкладав у слова))
Аня висвітлила дуже глибоку думку, та все ж вона сприймалась дивно, неначе дівчина не з нашого часу
Розмова про письменницькі амбіції та НЛО в Іванівцях, себто "Івенівцях" з американським акцентом, звісно, насмішили) Десь у світі заплакала одна Донателла)) Бо її назвали "Всраче")
Загалом, дуже реалістично передано розмови молоді у компанії. Часом дурненькі жарти, часом беззмістовні, "підколи" заради підколів. Але це такий живий полілог. Маю на увазі, всі, хто свого часу у студентські роки вибирався на всілякі заходи із друзями згадає ті часи, читаючи. Дякую за розблокування спогадів)
Кайла Броді-Тернер, Дякую за розгорнутий коментар :)
Ті часи дійсно були безтурботно-незабутні, окрім сесії звичайно :))
Цікаво, що таке Тіняве Віче й для чого воно його обрало? А " рибки" підштовхнули їх до відвертості. Марта дійсно нічого не пам'ятає?
Настя Безверха, "Рибки" завжди допомагають в таких випадках краще за психологів :)
Прочитала опис і зацікавило. Свіжо, неординарно, інтригуюче - рідкість нині.
Читатиму)
Asashell, Дякую :)
15, Вау!)) "Рибки" у воді — дуже ефективно розв'язали думки компанії. Сухе й мокре вино — це взагалі топ тема. Але вона невичерпна. Сподіваюся, нарпесиків не буде))) Жарт. Взагалі розділ дуже цікавий. Ті питання про "скільки було", про навчання, про студентське життя дуже цікаво.
Ромул Шерідан, Дякую :) У студентів тема залишається невичерпною, якщо збоку нема нічного магазину :))
Розділ 9. "Як сказав великий мислитель - Донт пуш зе хорсес" - насмішили)))
Ріна Март, © цитати відомих українців :))
Цікава чому Аня відмовляє в зустрічі
12-й розділ змусив затамувати подих, принаймні Аня жива(поки що) читаю далі...
Дуже загадкова історія дитинства Ані, мало що зрозуміла, але доволі цікаво)
Марта, звісно своїм гумором розбавляє напругу)
Прочитала все наявне, чекаю на продовження!
Кайла Броді-Тернер, Вдячний :)
7 розділ дуже несподіваний. Певно, Аня - не зовсім проста дівчина
Ріна Март, Для Ані приготована особлива роль :)
Подобаються Ваші описи, взагалі люблю читати книги з детальними описами навколишнього та емоцій і думок персонажів
Ріна Март, Подякував :)
Дуже цікавий форматю Таких я ще не читала. Дуже сподобався початок. Багато про наболівше
Соломія Вейра, Дякую :)
11 Ну, і друзяки))
Цілком поділяю настрій Андрія, дуже дивне зникнення, повне нерозуміння "статусу" у цих стосунках, ще й друзі замість підтримати якісь теорії висувають)
Теж згодна, що потрібно просто сідати і писати, бо апетит приходить під час їжі. Якщо чекати натхнення, то можна і не дочекатися
14. Наче пробудження що сну. Але ж Аня непритомна. Легка паніка компанії, що йде на Хом'як — це сказати занадто обережно. І тут питання: як сприймати те, що було? Видіння? Марення? Метафора? Думаю, відповіді попереду.
Ромул Шерідан, Тут все трохи простіше, то у Ані насправді буди спогади :)
Цікавий опис походу, а от поява ворона, ще й діалог здивував, я якось часом при читанні забуваю, що це фентезійний твір)
Персонажі такі реалістичні у своїх переживаннях і вчинках, що сприймається як побутова проза
Кайла Броді-Тернер, Дякую :)
Вже потрохи повертаємо в сторону фентезі :)
Цікавий початок, дуже сподобалося, що Ви згадали українських митців. Я взагалі за українофільство, тому тут окрема "вподобайка". Водночас, є певне нагромадження речень, які можна розбити на кілька простих, так їх легше читати. Сюжет зацікавив, читатиму далі))
Ріна Март, Дякую :)
7-9 Сашко починає підбішувати, я тут поділяю думку Вадима, поводять себе наче старшокласники весною, а не студенти вишу))
Вікторія була неочікуваною, щось я так дивлюсь Андрій стає зіркою і одразу всім подобається, хоча нічого особливо для того не робить)
Ну, з наступного розділу Вадим ще більше сподобався, хороший друг, що дбає про Андрія і прагне допомогти йому, не порадами, а просто вислухати і підтримати. Ще й ідею з походом яку подав, молодчина!
Ну, знакова цитата Усика прямо добряче додає реалізму, потужний діалог одним словом) Побачимо, що там далі)
Валеріан Надмогильний, І попри це, персонаж яскравий, запам'ятовується))
От дійсно у Андрія то пусто, то густо))) Якось невчасно Віка вирішила підкотити)) Ще й друзі ще зі своїми порадами... Куди там Андрію одночасно з двома зустрічатися, він точно не такий хлопець))
Анна Лір, З такими радниками, йому хоч би з одною почати :)
О, мені Вадим набагато більше подобається, ніж Сашко)) Тут уже слушні поради)) Але звісно дивно, що там таке з Анею відбувається, і чим вона постійно занята. А щодо походу, то наче непогана ідея, але щось, мабуть, піде не так))
Ого, хто ж ця таємнича фігура, яка забрала спогади ворона? Невже це і є наш головний антагоніст? Відчуваю, що тут буде якась закручена таємниця)
Коли я почала читати про аналогії із рибкою, чекала від Сашка типових пікаперських замашок, та він надиво дав слушну пораду Андрію щодо простоти і "альфачів" які не в моді))
Про "не виказувати зацікавленість" не згодна, це лише відштовхує. Нащо дзвонити, якщо нецікаво? Це нелогічно)
Бути простим, не затягувати зі дзвінком, якщо вже дівчина сама надала номер для спілкування, це так. Впевненості Андрій не здобуде, якщо не матиме і це все набуде напускного і вимушеного вигляду, тож найкраще було би лишатись собою, адже саме таким яким він є, він і запам'ятався Ані)
І дуже добре, що Андрій і сам це усвідомив наприкінці)
Кайла Броді-Тернер, Так і є, це пряцює в обидві сторони :)
Андрій точно не звик ходити на побачення, так розхвилювався бідний, але зрештою все пройшло дуже навіть непогано, Ані сподобалось)) Ну місце було атмосферне як мінімум, ще й виявилось, що він знайомий з цією групою, це додало крутості))) Але таємничий ворон знов нагадує про наближення чогось зловісного...
Вітаю. Оскільки нових розділів немає, хочу нагадати Вам про наш марафон взаємного читання й коментування. По мірі можливості Вам також треба читати й залишати коментарі.
https://booknet.ua/blogs/post/411472
Ромул Шерідан, Вже почав :)
Якраз за вихідні надолужу :)
Щось я дивлюсь джин-тонік відкрив дорогу до градусних експериментів)) Спершу Андрій запевняв, що "не дуже" із алкоголем, а тут вже цілеспрямовано прямує до пабу на пивко, не засуджую, день мав непростий і сповнений хвилювань
І що мені подобається, навіть у звичайний вечір, де не має бути жодних пригод, Андрій насолоджується музикою новачків, ще й заводить розмову і вигадує їм назву. Словом, головний герой знайде собі роботу всюди)
Кайла Броді-Тернер, Дякую за увагу про "не дуже" із алкоголем. Тут дійсно трохи прогалина в описі :)
До речі, нічого проти пива не маю, у кожного свої вподобання) Втім вино, певно було доречніше для першого побачення))
Діалог із барменом неймовірно інформативний, уявила і засміялася)
Ой...Нащо ж він взяв два "заспокійливих", побачення ризикує перетворитись на фіаско...
Фух, ну наче поки все йде непогано, панк до речі схвалюємо! А язика йому як я бачу, таки добряче та штука розв'язала. А Гурт-без-назви має шикарнючий репертуар! Ще й Андрія при дівчині вшанували, ну щастить йому на компанії!
І що ж то за загадковий ворон такий?)
14. А бабуся строга вчителька для Ані. Вовк часом не фаміляри бабусі? Щось він цікаво поводився. Хоча, ці квести з переміщеннями й переселеннями — уроки. Тож у навчанні різний реманент)
13 ий розділ — це якась бомбастика. Та бабця і Аня — наче дві босорки. Носяться на собі, регочуть. Два рази читав, щоб зрозуміти — це яв чи нав, чи взагалі молодь обурилася. Напевно, більш зрозумілим стане в продовженні. В будь-якому випадку цікаво. Описи дуже майстерні. Помітив де-не-де дрібні одруківочки. Зверніть увагу.
Ромул Шерідан, Дякую :)
А ті одруківки, то здається залишаться зі мною на довго :)
Похід у гори, а точніше на Хом'як — усе, як у молоді. Жарти, приколи, смішні порівняння. І... підколки. А куди ж без них?)) А от байки про гуцулів — це таки правда. І знаю їхнє "одечки" ті одечки — чесати й чесати полонинами)) Діалоги між хлопцями й тон напруги — а як без вияснення певних обставин. Здається, ті крихти сумнівів, що з'явилися у Андрія — це нещоінше, як наслідок справді недолугих порад, спроб допомогти від друзів "експертів", які обов'язково приведуть до фолу. Знаю, бачив) А от містика з Мартою дуже моторошна. Навіть гублюся в здогадках. Не буду фантазувати, а почекаю на продовження))
Валеріан Надмогильний, Тоді додаю Ваш твір до марафону. Також заходьте до інших авторів, щоб вони бачили нового учасника.
Ну що це в нього за друзі. Чому він їм не довіряє і не хоче говорити про свої вподобання... Бо не зрозуміють? Тоді що ж це за люди...
Одне мене засмучує, що я вже на якійсь там сторінці і крім магії кохання поки що не відчуваю фентезі.
Катерина Винокурова, Якраз читаю зараз :) До речі, досить правильний підхід, одразу заохотити читача чимось цікавим, в наш час "розпорошення уваги", це має спрацювати. Потрібно і собі спробувати, але як то кажуть то вже з понеділка :)
Розділ 4. Яка приємна зустріч)) Доля сама(чи автор) звела Андрія з дівчиною. Вона така мила. І все ж таки не сильно то і сором'язливий хлопець.
Щодо слів Ані, то дівчина права: треба бути собою і робити те, що до душі))
Катерина Винокурова, Так, Ви праві, Аня буде для Андрія такою людиною :) Тільки на початку їхнього знайомства, я хотів цей момент трохи інакше розіграти :)
Розділ два. Слова Стахевича на прикінці... Слова персонажа є жорсткою критикою романтичного погляду на творчість. "Звичка зрештою переможе талант" і стане основою справжньої майстерності. А також "пиши, навіть якщо виходить лайно". Дисципліна. Пройти через етапи невдач та застою, щоб дістатися прекрасного...
Катерина Винокурова, Як то кажуть чим далі в ліс, тим більше переконуюсь, що це правда :)
Читаю думки Андрія і думаю.... Ось я колись такою була. Боялася виступати, знайомитися.... Навіть про зупинку попросити)))
Дякую за гарні описи. Є щось у них. Як і персонаж знається дуже близьким
Катерина Винокурова, Дякую :)
Перший розділ. Поки що не відчуваю фентезі..
Але розумію головного героя. Колись в академії, адвокат навмисно змушував нас виступати перед аудиторією, щоб перебороти страх.
Проте думаю виступати саме зі своїм твором має зовсім інші відчуття.
І вірші чудові
Катерина Винокурова, Дякую, що завітали :)
1. Літературний вечір, страх сцени і те відчуття порожнечі після... Дуже знайомо))) Щоправда, методом заспокоєння бармена мені шось не дуже кортить скористатися, та й не раджу нікому...) В Андрія чуттєвий вірш, дарма він боявся)
П.с. Поки фентезі не пахне. Можливо, далі щось буде)
П.п.с. Одруківочки, привіт...) Текст треба вичитати, а ще, просто-таки мушу це сказати, слідкуйте за дефісом, бо він краде місце у тире)
П.п.п.с. Біль чоловічого роду)
Валеріан Надмогильний, Багато хто, на жаль, не звертає... Але є ті, кому це важливо)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати