Лавандове поле

Іноді життя змінюється не через вибух. Не через гучні рішення, не через події які змушують задихатися. А через тишу.
Одне поле.
Один погляд.
Одне слово - і ти вже не там, де був учора.
Анна не шукала нічого. Вона втекла з міста, залишивши після себе лише повідомлення редактору і несплачені рахунки. Вона хотіла тиші, просто пожити, наодинці, без чужих думок, без вимог. їй здавалося, що це буде втеча. А виявилося - початком.
Максим не планував повертатися. Усе, що залишилось у селі, він ховав у памʼяті під шаром років. Але дім не забуває. І лавандове поле - теж.
Деякі речі ростуть навіть у тріщинах.
Це літо почалося з тиші.
І з того, що вони обидва не встигли втекти вчасно