Лавандове поле

Переклад почуттів

Розділ 4

Анна сиділа з ноутбуком. перекладаючи сцену кохання між героями книги. Французький діалог був легкий, іронічний, сповнений емоцій. Але вона запинялась, щоразу, коли доходила до фраз на кшталт * я відчуваю, як моє серце тягнеться до тебе*.

Її стало дивно - раніше ці слова здавалися звичними. Тепер - фальшивими.

Бо вона щойно сиділа поруч із чоловіком, який не казав нічого - і від цього її серце билося сильніше,ніж від будь-якого поетичного зізнання.

Максим зʼявився надвечір, Приніс кілька дощок лагодити веранду.

- Ти що, не відпочиваєш ніколи? - запитала вона з усмішкою.

- Я коли руками зайнятий, тоді й відпочиваю,- відповів, опустившись навполічки біля розхитаної сходинки.

Вони працювали разам, вона подавала інструменти, він мовчки працював, іноді кидаючи на неї короткі погляди. І з кожним із них - її дихання ставало важчим.

- У тебе руки ...- вона раптом запнулася. - Міцні.

- Ти перекладаєш, я - забиваю цвяхи. Кожен по-своєму світ збирає.

Він подивився на неї, затримав погляд.

- Я просто втомився сумніватися.

Того вечора вона довго лежала в ліжку, слухаючи, як за вікном шелестить лаванда. І думала: можливо, серце-теж мова, яку треба перекладати.

Тільки не з французької.

А з тиші.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше