519
“Храм”
Анотація до книги "А У Тебе Є Син, А У Мене Дочка..."
Продовження сімейної саги.
Це історія однієї родини, де життя йде поруч із піснею, любов’ю і втратою.
Весілля, народження дітей, буденні радощі — усе сплітається в теплу, щиру оповідь про простих людей і їхні глибокі почуття.
А коли в дім приходить біда, лишаються пам'ять, сила і любов, що не вмирає.
Це книга про те, як життя триває навіть після смерті,
і як любов сильніша за час.
Це історія однієї родини, де життя йде поруч із піснею, любов’ю і втратою.
Весілля, народження дітей, буденні радощі — усе сплітається в теплу, щиру оповідь про простих людей і їхні глибокі почуття.
А коли в дім приходить біда, лишаються пам'ять, сила і любов, що не вмирає.
Це книга про те, як життя триває навіть після смерті,
і як любов сильніша за час.
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДочитала книгу до завершення. Ви дуже гарно описали історію своєї родини, прекрасно передали атмосферу цих часів, розповіли про тодішні звичаї... Лише гірко, що так недовго тривало щастя молодої пари... Вам бажаю наснаги писати і надалі чудові історії, а Вашій мамі - міцного здоров'я!
Ларія Ковальська, Щиро вдячний за відгук!
Чудова життєва історія, але, як зрозуміла, буде ще продовження?
Ларія Ковальська, Дякую! Так, ця оповідь ще не завершена. Скільки буде в циклі — сам іще не знаю. Життя довге, хоч нам і здається, що воно минає швидко. Якось у фейсбуці прочитав такий вислів: «Життя пролетіло, наче нічого і не було, а скільки всього було!». Цей цикл — довжиною в життя, життя кількох поколінь простих людей.
Прочитала кілька перших розділів. Просто, цікаво і дуже проникливо...
Ларія Ковальська, Дякую за відгук!
Мало хто говорить про історії з життя "звичайних, пересічних" людей... Нема в них пафосу, величних ідей, яскравих подій. Немає про що говорити. Люди як люди... Прості. Звичайні. Що про них можна сказати цікавого? Живуть, працюють... день на день схожий. Ні тобі подорожей, ні тобі подвигів, ні хоча б... та хоч чогось ТАКОГО... Дім. Сім'я. Робота. Втома. Проте в кожному такому простому серці живе більше любові та доброти, ніж у найяскравіших вигаданих героях бестселерів. Тому що і ця любов, і ця доброта - то не подарунок. То усвідомлений вибір, зроблений, часто, з шаленим спротивом тисячам негараздів та труднощів. А тому ці люди знають ціну і справжній любові, і щирій доброті, і, можливо, якійсь щоденній жертві. Не вимагаючи від всесвіту нічого особливого, вони, не зважаючи ні на що, і тримають цей самий всесвіт на своїх втомлених плечах.
Валерій Завалко, Декілька років тому я прочитав повість "Маруся" Квітки-Основ'янинка. Скажу чесно, ледь не плакав. Ось так потрібно писати книги про кохання. Потім була "Хіба ревуть воли, як ясла повні" Панаса Мирного, в школі я її навіть не відкривав. Учитель української мови мені казала, ти перечитав вже всю сільську бібліотеку а по програмі не прочитав жодної. І це була правда. Так от, до чого я
веду. Саме "Маруся", наштовхнула мене на написання цього циклу. Принаймні першої частини "Чому розплетена коса..." Хоча, я вже не впевнений, що вона залишиться першою. Мені здається письменники тих часів дуже вдало описували життя і побуд звичайних, простих людей.
Вітаю з новинкою!
Стейсі Мур, Дякую!
Успіху книзі.
Руслан Баркалов, Дякую!
З починанням :)
Валеріан Надмогильний, Дякую!
Щиро дякую!
Вітаю із новинкою❤️ Успіхів книзі❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати