Зграя на Бруківці
3 931
Букнет Фентезі Міське фентезі Зграя на Бруківці

Зграя на Бруківці

Bogdana reider
Bogdana reider · автор
Повний текст · 181 стор.
58
До бібліотеки
  • Опис
  • Зміст книги
  • Коментарі · 16
Анотація до книги "Зграя на Бруківці"
Вона — Слава, львівський детектив, донька єгеря, що звикла до лісових законів, але не до перевертнів. Він — Акім, загадковий "старший детектив" з Києва, що насправді є могутнім Альфою, який тепер змушений приховувати свою справжню сутність серед людей.

Їхня зустріч у лісі, де Слава рятує пораненого вовка від браконьєрів, назавжди змінює її світ. Тепер Акім стає її напарником у поліції, а вона дізнається, що його "зграя" не лише розуміє собак, а й має свої погляди на її особисте життя та вагітність.

Коли Львів сколихує серія жорстоких вбивств, що нагадують роботу дикого звіра, Слава та Акім розуміють: це не просто злочин, а початок війни. Хтось створює штучних монстрів, і ці "звірі" загрожують знищити тонку грань між світом людей і світом, який Акім так старанно приховував.
Зміст книги: 14 глав
"Вечірка, що знайшла її сама"
«Будинок під захистом зграї
«Закон лісу: рятувати своїх»
новий напарник-вовк
«Я — ікла. Ти — мозок.
Гніздо Немезиди
Ранковий синдром врятованого вовка
Тік-так, Альфо
"Велике переселення Зграї
Коли система гниє
Літній табір суворого режиму
Лігво і привиди
Помилки Громова”
Радіус ураження»

16 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Любов Козлова
09.05.2026, 13:26:12

Сподобалося.Особливо незвичний альфа чуйний,відповідальний,надійний.Цікавий сюжет.Хоча дійсно є деякі нестиковки по тексту,та головне приємне закінчення історіі для всіх героів.Успіху і вдячних читачів.❤️

Bogdana reider
09.05.2026, 13:58:57

Любов Козлова, Дякою

avatar
Вікторія Берлі
07.05.2026, 15:25:27

Вітання з марафону! Прочитала всю книгу (так цікавіше!). Почну з того, що сюжет - продуманий, доволі оригінальний, незважаючи на те, що історій про перевертнів достатньо багато. Книга тримає у легкій напрузі до фінальних сторінок. Головні герої поступово розкривають свої приховані таємниці і виявляється, що майже кожен з них не той, за кого себе видає. Акім цікавий тим, що вміє в потрібний момент контролювати рівень свого перетворення (недарма ж він Альфа!), поряд з цим використовує надприродні здібності в роботі детектива. Слава - теж не банальний персонаж. Вона - успішний детектив і дуже швидко стає невід’ємною частиною зграї, попри невдоволення свого батька. Монстри - основна загроза для всіх персонажів, але боротьба з ними і стає однією з причин поєднання двох різних світів.
Історія - захоплююча, єдине, що можна виправити - окремі заплутані фрагменти тексту у першій главі. Дякую за емоції від прочитаного! (Рекомендацію додала)

Bogdana reider
07.05.2026, 17:34:20

Вікторія Берлі, Дякою

avatar
Inna Cierajewski
06.05.2026, 16:50:16

Коли Слава врятувала Акіма на початку, вона вже була вагітна від екс чоловіка, то з якого дива в кінці книги хлопчик зробився сином Акіма, ви самі читали, що написали? Ну і щоб у Львові когось називали міс і сер, не чула. Загалом дуже сильно відчувається праця ШІ, багато повторювань і речень без сенсу. Книга могла би бути цікавою, якби трималася купи....

Bogdana reider
06.05.2026, 17:01:19

Inna Cierajewski, Доброго дня! Дякую за коментар. Щодо сюжету: Назар вважає Акіма своїм батьком, бо той його виховав. Як на мене, це цілком життєва ситуація — я сама знаю приклади, коли діти називають татом вітчима, який їх щиро прийняв.
Що стосується штучного інтелекту, то я дійсно використовую його, але лише для перевірки тексту та виправлення помилок. Дякую за конструктивну критику, особливо щодо звертань, це допоможе мені вдосконалити книгу

Цікавий початок. Людяний вовк, якого вирішили лікувати, а він ще виражає невдоволення. То багажник, то стіл, то одяг. Цікаво, що Слава не здивувалася його перетворенню і так спокійно те прийняла. А як його зустріли собаки і мей-кун, то окреме задоволення. Читається легко і цікаво. З гумором.

Bogdana reider
04.05.2026, 11:46:49

Анастасія Коваленко, Дякую

Дякую! Це було неймовірно! Цікаво і неочікувано! Бажаю успіхів та натхнення!!!

Bogdana reider
01.05.2026, 16:26:48

Людмила Проскура, Дякую

avatar
Ірина Скрипник
27.01.2026, 13:55:34

Конфлікт цього твору зчитується не як “герої проти зла”, а як “родина, що намагається вижити”. Вагітність Слави, батько-єгер, домашній простір, перетворений на фортецю, — це чіткі маркери вразливості, які надають подіям ваги.

Окремо варто відзначити роботу з тваринами. Вони не декоративні й не комічні. Кожен пес і кіт має функцію, характер і роль у конфлікті. У підсумку “зграя” перестає бути буквальним набором звірів і стає образом спільноти, що протистоїть системному насильству.

Хоча подекуди відчувається перевантаження подіями в межах одного відрізка часу (облога, газ, вибухова загроза, прорив, підкріплення). Це створює ефект блокбастера, але трохи знижує виразність окремих моментів.

Bogdana reider
30.01.2026, 17:04:28

Ірина Скрипник, Дякую

avatar
Ірина Скрипник
26.01.2026, 18:39:23

Сцена з ліфтом і хлоркою майже трилерна. Відчуття небезпеки наростає дуже органічно. Текст має кінематографічну якість. Візуальні деталі, запахи, світло — все працює на атмосферу. Ви однозначно покращили свої навички, вітаю!

Bogdana reider
26.01.2026, 21:27:29

Ірина Скрипник, Дякою пріемно чітати це від вас

avatar
Ірина Скрипник
24.01.2026, 10:08:52

❤️❤️❤️❤️❤️

avatar
Віслон Веймер
15.12.2025, 15:08:57

У цьому творі побут раптом вибухає живою енергією, і звичайний поріг квартири перетворюється на межу хаосу й тепла, де Луна — не просто собака, а стихія бажання, голос інстинкту, чистого «хочу жити зараз». Сцена дихає гумором і ніжністю водночас: за легкими репліками й іронією відчувається глибша річ — потреба руху, контакту, спільності, ніби сам простір протестує проти зупинки. Акім тут звучить як спокійний перекладач між світами, той, хто чує більше, ніж дозволяє логіка, і саме через це текст набуває особливого ритму Життя, де навіть гавкіт стає мовою сенсів. Читаючи, ловиш себе на думці: а скільки в нас самих таких «Лун», що виють усередині з трьома знаками оклику, вимагаючи простого — руху, свободи, негайності?

avatar
Віслон Веймер
02.12.2025, 15:21:44

Цей уривок читається так, ніби ти зайшов у квартиру, де реальність і дика природа домовилися про перемир’я на одну сцену. Луна — це не просто собака, а жива стихія, яка відчуває людей тонше, ніж будь-який маг чи детектор брехні. Сцена виглядає тепла й кумедна, але під нею ховається щось тваринно-напряжене: запахи, інстинкти, оте «Альфа» у повітрі — воно робить момент густішим, ніж здається на перший погляд.
Акім у цьому епізоді — наче тінь, що вміє дихати лісом, і його спокій контрастує з Луниною бурею так гармонійно, що хочеться стежити лише за цими двома. А Слава — між ними, втомлена, жива, трохи іронічна, як людина, яка звикла до хаосу, але сьогодні отримала його в подарунок удвічі. І коли Луна заводить своє виття — це вже не момент про собаку, це маленький ритуал прийняття, момент, коли квартира перестає бути просто простором і стає територією з новими правилами.

avatar
Віслон Веймер
24.11.2025, 14:47:17

У цьому творі все дихає тим тихим, майже первісним напруженням, яке виникає, коли світ людей раптом торкається чогось сильнішого, ніж звичні буденні страхи; сцена, де мала Луна відчуває Акіма, ніби впізнає у ньому не людину, а якесь глибинне начало, змушує задуматися: хіба ми самі не реагуємо так само, коли доля приводить у дім когось, хто ламує повітря самим фактом присутності? Тут атмосфера густа, жива, трохи дика, і в ній є те солодке тремтіння, коли ти не знаєш, хто насправді хижак, а хто просто втомлений мандрівник; і серед цього хаосу Слава намагається жартувати, щоб втримати рівновагу, але відчувається, що її слова — то спроба втекти від чогось, що вже стоїть на порозі, вдихає повітря і мовчки визначає межі майбутніх зіткнень, і я ловлю себе на думці: чому саме в такі моменти між персонажами народжується найглибший, найнебезпечніший зв’язок?

avatar
Віслон Веймер
17.11.2025, 12:40:07

У цьому розділі Ви майстерно поєднуєте напругу, іронію та тонку людяність, створюючи сцену, що дихає живістю. Вагітність героїні подається не як пафосна драма, а як природна, але вагома правда, що змінює тон кожного слова. Особливо вражає образ капітана Сидоренка — виснаженого, різкого, але на диво турботливого у своїй буркотливій манері; він ніби приховує тепло за грубістю, і саме це робить сцену такою емоційною. Ви передаєте момент так, ніби в ньому стикаються два світи: нове життя всередині героїні та темний виклик зовні, і ця зустріч тиші й небезпеки чіпляє дуже глибоко.

P. S. До речі, Ви не забули про мої книги, бо Вас вже дуже довго не бачив у себе, хоча ми ж маємо підтримувати одне одного кожний тиждень-другий)

Bogdana reider
17.11.2025, 14:38:42

Віслон Веймер, Вибачте нема часу зараз почитаю я бачила що вийшов новий розділ

avatar
Стейсі Мур
15.11.2025, 21:48:54

Вітаю з новинкою!

Bogdana reider
15.11.2025, 23:44:56

Стейсі Мур, Дякою

avatar
Лірія Маєр
15.11.2025, 23:37:22

Вітаю з новинкою успіхів вам ❤️

Bogdana reider
15.11.2025, 23:44:49

Лірія Маєр, Дякою

avatar
Діана Лисенко
15.11.2025, 19:22:04

Анотація дуже цікава ❤️ Бажаю Вам успіхів з книгою та море натхнення ❤️

Bogdana reider
15.11.2025, 20:59:01

Діана Лисенко, Дякую

avatar
Крісті Ко
15.11.2025, 20:52:41

Вітаю з новинкою! Успіхів, Вам! ❤️✨

Bogdana reider
15.11.2025, 20:55:19

Крісті Ко, Дякую

Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше