Той, хто чує вітер.

Магія покинула наш світ понад 600 років тому. Не було фінальної битви чи спалаху — вона просто витекла, як вода з тріснутого глечика, залишивши по собі лише вицвілі легенди, казки та дитячі страшилки.

У новому світі панують бетон, сталь і алгоритми. Єдине, хто по-справжньому пристосувався, — перевертні. Не тільки вовки. Усі. Вовки, лисиці, ведмеді, ягуари, дракони — ті, хто навчився ховати пазурі, луску та полум’я під людською шкірою. Вони живуть серед нас: керують корпораціями, водять нічне таксі, пишуть код і намагаються не втратити себе під час повного місяця.

Інші — ельфи, феї, маги, духи — не змогли або не захотіли. Вони відступили за завісу в паралельні світи, зачинивши двері майже назавжди.

Але завіса тоншає. Іноді хтось із перевертнів чує шепіт звідти. Іноді в місті знаходять