169 544
“❖Наперекір обставинам❖”
Анотація до книги "Твоя Міра (частина перша)"
Початком цієї історії став необдуманий вчинок, одна шалена ніч, що подарувала світу нове життя: народилася дівчинка, котрій, попри різні прикрі збіги й обставини, дуже пощастило з родичами… і другом.
Їхня ніжна дитяча прихильність, щира дружба буде неодноразово обпалена й зранена нерозумінням та невіглаством дорослих, чий зіпсований різними нав’язаними шаблонами і табу мозок бачив у дитячих вчинках вульгарність…
Ці травми ускладнять життя обом. До осмислення себе, своїх почуттів і бажань герої пройдуть тривалий і болісний шлях, наповнений відкриттями, злетами й падіннями, перемогами та розчаруванням у людях, у стосунках... і собі.
Імена та місця подій — ЗМІНЕНО!
Частина перша. Безкоштовна.
Їхня ніжна дитяча прихильність, щира дружба буде неодноразово обпалена й зранена нерозумінням та невіглаством дорослих, чий зіпсований різними нав’язаними шаблонами і табу мозок бачив у дитячих вчинках вульгарність…
Ці травми ускладнять життя обом. До осмислення себе, своїх почуттів і бажань герої пройдуть тривалий і болісний шлях, наповнений відкриттями, злетами й падіннями, перемогами та розчаруванням у людях, у стосунках... і собі.
Імена та місця подій — ЗМІНЕНО!
Частина перша. Безкоштовна.
Зміст книги: 21 глава
321 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти,,Їжак"-Ільяс...колючий чого такий став?...
Нерозумні слова дорослої людини зіпсували, таку ніжну дитячу дружбу....
Дякую Лано , як завжди читати - одне задоволення
Наталя Табака, він невдовзі пояснить Мірані свою поведінку.
А слова так... зіпсували(((
Так цікаво читати. Ви дуже гарно пишете, Лано. Так докладно все описуєте аж уявляєш все і всіх.)) Особливо мені подобаються Ільяс і Мірана. Цікаво чи переросте їхня дитяча дружба у щось більше в дорослому віці? Чи кожен піде своїм шляхом?))
Дякую вам за сьогоднішню продочку. Дуже чекаю на продовження.)))))
Анна Багирова, дякую)
Ільяс та Мірана — головні герої. Їхня дружба буде рости і трансформуватися... от тільки перш ніж вони це усвідомлять,доведеться побігати по граблях, понабивати собі гулі...
Читаєш наче переносишся в дитинство, дякую за книгу. Написано лаконічно і по доброму.
Валентина Учаева, дякую зо добрі слова) Я рада, що Вам подобається))
Дуже зацікавило , згадала про себе, до 11 років думала що вагітніють від поцілунків, а коли почалася менструація думала що вмираю, добре що мала подругу старшу яка все пояснила, мама це забула зробити . Дітям з вашої книги пощастило з дорослими
Лана Вернік, Чекаю з нетерпінням
Лана дякую за проду❤. Історія кохання знову особлива, бо зародилася на дитячій дружбі, між Мірою і Ільясом довіра та багато "тільки їх" щасливих, по-дитячому щирих моментів, які пам'ятаєш все життя. Думаю усі хлопці села дуже вдячні т.Наталії за таку потрібну Книгу. Зустріч через 6 років ❤❤...дуже цікаво, Ільяс розповість чому тоді втік, вони мешкають в різних містах, яке тепер їх буде спілкування?
Елена Клименко, пара особлива. І їхній життєвий шлях також особливий... коли історія буде викладена повністю — ви зрозумієте про що я...
Дякую!♥️ Так мило, маю на увазі дружбу між Міраною та Ільясом. Намагання маленького хлопчика захистити подругу від охульних балачок, прямо до сліз.
Valentina, дитяча дружба ніжна і тендітна... з нею потрібно поводитися дуже-дуже обережно...
Оце продовження!Я пам'ятаю,як в школі,на уроці біології,коли дійшли до будови людини,то наш вчитель(поважний дядечко!) почервонів і пробурмотів щось типу :"Нуууу,кхе,хмм...ви подивитесь вдома....самі...."І що з того,що ми подивилися?Щось зрозуміли???
От в цьому і було все навчання!Освіту давали,розуміння життя - ні!Батьки теж це робили рідко,бо так було прийнято ,що до всього мусиш дійти сам!!!А гулі і синці життєві вважалися нормою.....
Елена Нечипорук, так, дуже відповідальне ставлення до знання будові людського тіла було тоді... і багато де збереглося й досі.
А нормальний курс секс-освіти у школі, та ще й з адекватними викладачами, то мрія...
Правда що слова можуть ранити не гірше за зброю(((( Ільяс неймовірний хлопчик, так глибоко все розуміє і переживає, взагалі діти у історії незвичайні, дуже глибокі ❤️ Його вчинок, настільки відважний та жертовний, показує всю глибину його почуттів до Мірани. Неймовірна дитина!
Alenka Fedorenko, він взагалі дуже раціональний, з раннього дитинства. З моменту народження, як кажуть його батьки))) Народився і не плакав, лише час від часу відкривав око, а коли хотів їсти, то кряхтів)))
Вау, Лано, яка прода...... ДЯКУЮ. Не знаю чому, але коли читаю твої твори, так все гарно спливає в уяві, ніби я там теж присутня. І опис дитинства саме в цій історії так перегукується з моїм, що емоції іноді просто зашкалюють. Тепер про героїв, не дарма в попередньому коменті я писала, що діти такі маленькі , а їхні думки і розмови трішки доросліші, і ця прода це підтвердила, бо Ільяс в свої сім зробив дорослий крок, він захистив свою подругу від наклеп. А для цього треба було стільки не бачитися, все таки думаю, що ті самі щирі і чисті почуття хоч і підсвідомо, але зароджувалися вже тоді. Слова і поведінка Н. П. дуже схожа на більшість тоді при Рад.Союзі і особливо на селі. Люди, які були зайняті на огородині чи в тваринництві, які не дуже хотіли цікавитися новинами і технічними та культурними новинами, а переймалися лише, щоб було, що попоїсти і в що одягнутися, саме так і думали і саме так і висловлювали своє ставлення до сексу та зрілості. Не всі звичайно, але ціле покоління при Союзі так виховувалося, що секс то табу. Я згадала, коли ми всією родиною ввечері дивилися фільм ( три покоління: бабуся, тато з мамою і ми з братом) і головні герої поцілувалися, то бабуся зніяковіла.
Nina Tololo, так, почуття дали свої перші паростки саме тоді.
Ой, ці сумісні перегляди фільмів... чомусь саме дорослим було дуже незручно, а нам, дітям, смішно... бо не знали як реагувати на прояви близькості, що бачили на екранах...
Ой, аж сльози виступили від зустрічі Міри та Ільяса.) Шість років не бачилися.)
Цікаво, чи не виникнуть почуття у них в дорослому житті? Все-таки Майя забрала доньку до себе. То добре. А з батьком, я так розумію, Міра не зустрінеться?) Шкода!)
Дуже подобається історія, прямо я у захваті від неї!!!
Дякую вам, Лано, за продочку. Дуже чекаю на продовження!!!
Анна Багирова, почуття виникнули вже давно, я б сказала, що тепер для них виникла можливість проявитися і стати помітними для оточуючих. Що з того вийде — далі буде...
Міра зустріне батька, у другій частині історії. Це буде складна зустріч для всіх, але до цього ще довго)
Лано, дякую за проду ♥️
Дуже цікаво. Яка Наталя молодчинка, пообіцяла і прислала книги. Просвітила усіх і старих і малих.
От читаю про Мірану і Ільяса і не віриться,що вони такі малі,а такі дорослі вчинки роблять і говорять дорослими фразами.
Кожна прода викликає багато думок.
Як все таки стереотипи і чужа думка впливають на наше життя.
Оксана Мараховская, про дорослість вчинку Ільяса я готова посперечатися...))) З усіх можливих реакцій він обрав втечу... і зник на шість років. Особливої дорослості в діалогах я не бачу)) звичайні розмови не зіпсованих інтернетом дітей))) Не знаю як у кого, а у моїх половина лексикону — ігровий сленг))) Вони навіть чай собі на кухні "крафтять")))
Стереотипи і чужа думка... у фіналі історії ми побачимо зовсім іншу реакцію на думку оточуючуих, але до того моменту будуть граблі, будуть помилки і розчарування.
Дякую за коментар ❤️
А далі встала і пішла. Тато з мамою переглянулися, але залишилися, а ми з братом - хіхікали. Отаке було сексуальне виховання. А ще я була свідком таких розбірок, як у романі про карти, і коли дорослі кричали і принижували своїх та сусідських дітей, то ця картина і досі в мене перед очима. Та й в мене могло життя по іншому скластися, бо тато рано помер_ а я була татова дочка, а от з мамою в нас були деякі розбіжності в поглядах, хоча я її любила не менше ніж тата. На жаль їх не має вже зі мною - життя таке. Дуже добре, що Майя забрала Мірану до себе, я так думаю. А от зустріч із Ільясом , - це так хвилююче, вони вже підросли і скільки не бачилися..... Дякую люба за проду, дякую за такі дивовижні історії. Чекатиму з нетерпінням на продовження і успіху тобі.
О ..так , дорослі , зі своїми стереотипами,....
Як на мене статеве виховання важливе, ...і важливо дати дитині зрозуміти, що на все с ві й час..і робити , щось на догоду іншим і бо так модно...не вартує...
Ільяс , хм.. навіть не знаю, в свої 7 думати не лише про себе...
Дякую
Наталя Табака, стереотипи сидять міцно...
А Ільяс думав і про себе (припускаю, що більше навіть про себе) бо йому не сподобалося, що говорила Н.П. про них ОБОХ... Принаймні у старшому віці він би так не зробив)
Дякую Лано за такий хороший сюрприз на ніч❤
Багато що мене потішило в цій главі, але тут спойлерити не буду, тож детальний комент буде в Потеревеньках...ну як завжди))) Але скоріше за все вже вранці;)
Олександра Ковальчук, я старалася) рада, що сюрприз вдався ❤️
Яка Наталя молодець ! І в розмові з Оленою, і з Н.П.!
Доля діда Семена жахлива, треба читати совковим і не забувати про те, а не тільки про ковбасу і т.п.
Фраза про красу та доброту сильна!❤️
Alenka Fedorenko, Написання цього уривку було складним. Діда Семена вже немає. Інформація зі слів і все потрібно перевірити......... і коли я полізла в це.... це ЖАХ... десятки тисяч розстріляних "за спекуляцію"...
А Наталя жила в Європі, спілкувалася з іноземцями, бачила інше життя)) тому вона НЕ ТАКА))
Ця прода була для мене ніби занурення у минуле!"Чомусь і дорослі,і діти спиймають красу ,,,як доброту...."Просто люди так створені,що тягнуться до красивого,бо впеанені,що воно добре!Квітка красива - не завдає болю,а милує очі,зорі красиві - милують зір,і т.д.
А що казати про твердження "Нагуляна - повторить долю матері!"?Цей стереотип довго псував людям життя,стаючи в деяких випадках тавром,не даючи навіть шансу щось змінити!!!
Дякую,що піднімаєте такі теми,змушуючи задумуватися над швидкоплинністю життя
Елена Нечипорук, дякую) До цієї фрази про красу ми ще повернемося... і до стереотипів також.
Вибач, Лано, але мені не вистачає тих знаків, які надають, тому коменти в мене будуть оце такі. Я про Людмилу, - добре коли поряд є люди, які не байдужі до твого життя. І Міра має таких людей, - і прабабуся з прадідусем, і тітка і дядько. Всі розуміють ситуацію і намагаються покращити життя дівчинки, але ж маму ніким не заміниш. А ще є тато, на якого вона схожа як дві краплі води, який не підозрює про існування маленької принцеси. Яка їхня буде зустріч??? Дякую Лано, за главу. Історія дуже цікава, та за не цікаву ти б і не взялася. Дуже багато піднімає питань і соціальних і родинних відносин. І взагалі те, що в житті інколи бувають такі повороти долі, як прийнято говорити наче в книзі, або в кіно.
Nina Tololo, зустріч з Михайлом буде дуже емоційною. ДУЖЕ.
Питання секс-освіти було актуальним завжди. Хлопцям дуже пощастило, що на їхньому життєвому шляху трапилися люди, котрі розуміють значення і важливість отримання ними правдивої інформації про людську фізіологію... а от битви з міфами про чоловічу та жіночу сексуальність — попереду)))
Гарна прода про всіх. Тішуся коли читаю про Міру та Ільяса, вони такі ще маленькі, а от їхні розмови і думки мені здалися більш доросліші. Зустріч Міри з мамою викликала багато емоцій і сліз у мене, бо якось так спів пало, що під час читання глави зателефонувала моя дочка і розповіла про співбесіду, на якій запитали її, як вона відчуває, хто її любить так, як ніхто інший - мама, відповіла вона. А тут читаю, як Міра обнімає рученятками свою маму - не втрималася і ридала. Я намагаюся зрозуміти Майю і засуджувати її не можу, бо народилася і виросла вона без любові - батьківської. Кожен з батьків був зайнятий своїм, а діти були одягнені і нагодовані для них було достатньо. Але ні, ні одяг, ні дитячі забаганки ніколи не замінять родинних зв"язків. От і зараз дідусь із бабусею зовсім не цікавляться внучкою, чого дивуватися, вони нічого не знають і про Майю, то чи можна тоді звинувачувати дівчину у відсутності материнського інстинкту. Вона цього не приховувала і не вдавала з себе люблячу матусю. Та я її не захищаю і звісно що сприйняти таке важко, але таке є, бо ми всі дуже різні і живемо поряд, тому так. Вдячна Людмилі, що намагається зблизити доньку з мамою.
Nina Tololo, Майя має інший хист, котрий використає максимально — вона прекрасно вміє заробляти гроші своїм розумом. У наступній главі буде більше про це сказано, оскільки там буде описано ДН Міри і розмови за столом. Ясний розум і вміння досягати бажаного — цього у Майї не відняти.
У Люди була прекрана мама, котра пішла з життя через хворобу і її спроби допомогти кузині і племінниці частково через цю втрату....
Дякую!♥️ Погоджуюся, щодо такту. А Мірану все ж так жалько. Щодо Михайла, він появиться? Чи так і канув...
Лана Вернік, Дякую, за роз'яснення.
Мда...
Інколи, б старшим пасувало проявити трохи такту ... і навіть якщо ти з чимось не згідний , не верещати про це на весь світ...
Дя4ую Ланочко
Лана Вернік, Це точно...
Як завжди – неймовірна історія. Так шкора Міру... до сліз. Сподіваюсь, в неї буде все добре!) Дякую, Лано))
Юлия Ковалевская, дякую, Юліє, що слідкуєш за цією історією ❤️
Я не берусь за історії з сумним фіналом) У Міри все буде добре, але спочатку... ритуальний танець по граблях((( якось без цього мало хто досягає своєї тихої гавані.......))
Ох і бешкетники хлопці, але ж фізіологія потребує певних знань і це, дійсно, нормально, що хлопці зацікавились. Пам'ятаю у свого старшого брата бачила такі карти. Майя все-таки приїхала до доньки на день народження, хоча й не відчуває до Мірани ніяких материнських почуттів.)) Дякую вам, Лано, за сьогоднішню продочку та чекаю на продовження.)))))
Анна Багирова, Хлопці, якщо їх не направити у вірне русло, можуть такого надосліджувати... що ой-йой-йой)))
Майя приїхала, бо Людмила її вмовила. Взагалі Люда дуже сильно впливатиме на стосунки Майї з Міраною. Вона втратила матір, тому дуже болісно сприймає ситуацію, котра є між Майєю та її донькою.
Продовження ще потрібно узгодити))) це ду-у-у-уже складний процес)))
Дякую , Лано за ,,дерево роду"..робота колосальна .
Міра , маленьке сонечко з вірою в дива , і особливими відчуттями ...
Бо , діти в своїй безпосередності- іноді жорстокі....
Міра , така мудра маленька дівчинка.
Її поява для багатьох змінила життя...
Наталя Табака, дерево буде доповнюватися...
У дива вона занадто вірить... і хоч ІЛьяс намагається її оберігати — він не завжди матиме можливість...
Не дарма я писала в попередніх коментах, що Міра забрала шматочок мого серця, ця дівчинка особлива, така маленька і така доросла одночасно. ЇЇ вчинки з самого раннього дитинства говорять про її добре і щире серце. Це дитя було зачате випадково, але янголи не покинули її. Хай поряд не було рідних батьків, а баланс долі не порушився. Кажуть коли Бог щось забирає, то натомість обов"язково дарує інше. І хоч дівчинка росла без батьківської любові, поряд були рідні люди, які заповнили цю прогалину. Радію за З.В. - бажання жити для рідних допомогло жінці стати на ноги. Бачу Міра дуже здружилася з Ільясом, вони знайшли одне одного, щось їх поєднувало в цьому світі, так як Поліна знайшла свою подругу в іншій дівчинці Ілона,- цих дівчаток теж об"єднує щось...Так і є, кожен шукає собі друга чи подружку, які розділяють з тобою погляди і вподобання. А в кого може зародитися щось інше більш доросліші почуття, але це буде потім, а поки що вони діти з усіма їхніми безпосередніми і такими щирими почуттями. Дякую Лано, твої книги так затягують, що інколи відчуваєш себе не як читач, а як невидимий персонаж історії, який споглядає на все дійство там у вирою подій. Це дуже круто, коли так себе почуваєш
Nina Tololo, дякую за коментар ♥️
Далі у книзі З.В. скаже про те, що якби не було Мірани, то вона б не мала такого потужного стимула звестися на ноги. А дитяча дружба... вона не всім подобається...((
Ох ці дітки. Не могла стримати посмішку, коли читала про те, як дівчата хотіли перевірити Ільяса! Смішні! Дуже подобається, як ви описуєте події та емоції.)
Неначе дивишся фільм.)) Дякую вам, Лано, за сьогоднішню продочку. Вже дуже чекаю на продовження.)))))
Анна Багирова, добре, що перевірка не вдалася, бо була б хлопцю психотравма на все життя...
Дякую!!!♥️ Так тепло і затишно! Ніби в дитинстві гостювала.
Valentina, дякую)) скоро з дитинства перейдемо у підлітковий період... з багатьма притаманними йому проблемами та питаннями...))
Лана, я просто кайфую, коли читаю твої книги. Ти змушуєш людей задумуватись... аналізувати... робити висновки... Дякую))) ти підіймаєш справді важливі питання!
Анна Иванова, дякую ♥️
Деяких проблем можна уникнути, рано їх виявивши... Іноді природа сама дає підказки, що варто робити, але дорослі, голови яких набиті різними правилами і заборонами, часто шкодять своїм втручанням... далі буде...
Знаєш Лано, люблю твої книги не лише за самі класнючі історії, а й за те, що ти в книгах піднімаєш дуже важливі питання здоров'я та соціальні питання.
Дякую тобі за це ❤️
Лана Вернік, І це добре... не хвилюйся....вої читачі завжди з тобою і завжди підтримають❤️
Невипадкові випадковості.... і в Зінаїди Василівни з'явився шанс....
А ще.... що мені подобається в дітях, так це їхня беззаперечна віра в дива...
Лана Вернік, ;))))
Молодець Міра... її вчинок мені сподобався. Та й друга класного в особі Ільяса собі знайшла...
А Поліна, ну її... таку подругу...
Як приємно спостерігати за такими ніжними дитячими відносинами, це щось❤️
А дівчача верхівка -ух! Добре що Мірана заступилася❤️)))
Лана Вернік, Це варто того!))
Як добре, що є то дерево роду, бо їх там так багато)))
Олена Когут, так, трошки є))) рідко у житті людина має мало родичів)))
Так люблю як пишеш, уточнення ❤️ Величезна робота! Кожен раз радію, що натрапила на тебе❤️❤️❤️
Серце крається від того, як Мірана очікує батьків(((
Alenka Fedorenko, дікую за добрі слова))) і за нагороду ✨♥️✨
А я все чекаю,що з'явиться тато Міри...(теж диво)
Лана Вернік, Дякую.І рада Вас читати знову.Хоча обіцяла собі читати лише завершені твори_не стрималася.
Прочитала коменти- ну все обсудили! І свіжину, і зуби бабусі, і лікаря-героя! Додати нічого, тому ДЯКУЮ, Лано, за проду!!))))
Любов творить чудеса. Так співпали зорі,що знайшлась Людина, висококласний спеціаліст,який допоміг Зінаїді Василівні продовжити піклування про правнучку. Дякую, Лано! ❤️❤️❤️
Лана Вернік, У даному випадку 100%..
І взагалі , це фантастично
Стільки людей - героїв , читаю і розумію що позаплутувалася))...ТРЕБА читати ще раз...
Прабабуся- боєць, має ціль- і йде до неї...
Ланочко , дякую
Лана Вернік, Вах...чекаю...❤❤❤❤
Лано, ну і вмієте ви зацікавити та нагнати апетиту. Аж свіжини захотілося, але домашньої, а не базарної.)) Хочеться, аби прабабуся Мірани ще пожила бо дівчинка ще зовсім маленька.)) Дякую вам за сьогоднішню продочку. Чекаю дуже на продовження.))))
Анна Багирова, свіжина, то окрема тема))) смачна-а-а-а)))
Прабабуся стане на ноги, я вже писала сьогодні спойлер))) пересуватися по квартирі вона буде самостійно на своїх двох + милиця.
Лано, Ви так майстерно все описуєте, що той кабанчик аж запах )) коли читала. Дякую за ще одну неймовірну Вашу історію...за невипадкові випадковості...за спогади нашого дитинства))!!! Безмежного натхнення!!!❤️
Olga Bug, дякую за побажання))) далі буде...))
Дякую Лано, за проду. Цікаво було читати як Міра прийняла село і всю живність, яка в ньому живе. Це так знайомо - бо моє дитинство пройшло теж в селі. І ті корови, яких я теж побоювалася і ті всі кури, і півень, який ганяв мене. І річка, на яку мене не хотів брати старший брат, бо треба було дивитися за мною. Все описане настільки знайоме, що ностальгія нахлинула аж через верх. І те, що Міра виглядаючи батьків проводила паралелі дивлячись на сусідських дітей зі своїм життям, це також близьке мені, хоча я до 9 років жила в повній родині. Читаючи про Зінаїду Василівну, подумала, що велике значення у лікуванні організму відіграє прагнення жити для когось чи чогось. Людина не може знати межу організму і те, як вона налаштована відіграє велику роль у одужанні. Хотілося б, щоб у неї все вийшло, бо вона потрібна багатьом рідним людям. Дякую за проду, спогади про дитинство були приємними і персонажі історії потроху розкриваються все більше та інтригуючи.
Nina Tololo, дякую за такий емоційний коментар))) рада, що глава навіяла приємні спогади)))
Напишу спойлер: у Зінаїди Василівни все вийде. На танці вона не ходитиме, але по квартирі зможе пересуватися. Не лежатиме.
О, як гарно повернулася доля до Зінаїди Василівни. Дякую, дуже легко читати Вашу історію. Не мов сама проживаєш все з Вашими героями.
Svetlana Kapysta, дякую))) намагаюся згладжувати складні моменти... бо їх трошки так є...
Скоро дітки підростуть і піде ВЕСЕЛІШЕ)))
Дякую!!!♥️ Світ не без добрих людей! Та й Зінаїда Василівна, боєць, та й є заради кого жити. А за Міру болить. Так розчулила історія з прибиранням.
Valentina, потрібно було диво... і воно трапилося)))
Міру шкода...
Зінаїда Василівна - молодець. Вона так бореться за життя. Хоче допомогти правнучці. От так би мати хотіла піклуватися про неї. Дякую вам за сьогоднішню продочку чекаю на продовження))
Наталія, вона сильна жінка, стара гвардія...)))
Прочитала проди...Лано, як завжди, неперевершено. Книга поглинає з перших сторінок...Що я думаю про головних героїв? Так, маленьку Міру шкода, бо вона не винна, що з'явилась на світ у непідходящої мами. Батьків, на жаль, не вибирають, але в Міри є люблячі прабабуся і дідусь. А ось більше мені шкода Майю, бо всі від неї чогось хотіли: щоб добре вчилась, щоб показувала гідний приклад, але щоб щось вимагати від дитини, треба самим батькам бути гідним прикладом. Її, по суті, ніхто не любить. З її боку цей бунт - це бажання звільнитись від влади родичів, робити те, що вона вважає за потрібне, а не те що від неї чекають і тут я Майю розумію. Куди приведе це бажання свободи - ми з часом побачимо.
Лана Вернік, Так, Лано, я знаю таких жінок, які не мають материнського інстинкту і вони творять страшні речі. Краще вже вчинити, як Майя. Так, Лано, твої історії складні, бо ти не шукаєш легких шляхів, вірніше герої твоїх книг. Але саме цим вони і цікаві, бо вони живі.
Захоплююча частина, чекаю продовження, дякую .
Oksana Marchuk, дякую))) далі буде...))
Ооо!! Нічого собі новий погляд на зозулю, дякуючи Вам!! І відповідно, на Майю) Супер глава!!!
Олена Когут, Зозулі мене теж здивували. Почитала про цих птахів багато цікавого. Дізналася, що ку-кує саме самець... самки квікають. Дивовижна пташка... і таки корисна))
Як же Мірані приходилося важко. Жити мріями про щасливу сім'ю, якої немає - це дуже сумно. Дякую вам за цю продочку, чекаю на продовження))
Наталія, Прозріння буде болісним, але мрії про сім'ю допомагали їй у дитинстві...
Як про зозулю цікаво... навіть не здогадувалась, що так...
Мірана в надійних руках і це головне... може то й на краще... для обох....
Олександра Ковальчук, Аліє подбає про маленьку. До того ж у неї донька на два роки старша))
А про зозулю так... для мене теж був сюрприз)
Прочитала відразу ....
Але довго думала , що написати....
Спочатку було купа емоцій...як , от так кинути..залишити...спочатку обурення , засудження нерозуміння...
А тепер , думаю, що Майя зробила правильно...зробила те, що відчувала....
Бо, чи краще чинить її мама ? Чи обманює і грає "роль,,. Мами?..залишаючи єдину дочку сам на сам з проблемами?.... не цікавлячись долею тієї , яку ростила...?такий сумбур в думках...
Дякую
Лана Вернік, Нюанси....по відчуттях- брати-сестри...
Дядько -тітка ...то вже дуже серйозно)))
Сподобалась розповідь про зозулю,ой як вона гарно характеризує Юлю. Вона не виховує сама Міру,але приймає участь в її житті. І вже це радує. Можливо з часом і в неї проснеться материнство. Чомусь насторожили слова,що більше цінять матеріальне. Хоча б Міра виросла доброю та гордою, щоб знала собі ціну і шанувалася. Дякую за цікавий сюжет.❤️
Лана Вернік, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати