°✧ 11 ✧°

Семен Григорович, на честь перемоги, вирішив пригостити чемпіонів смачненьким, тому сказав всій команді після гри їхати до них додому, а сам із дівчатами заїхав до магазину і забрав мало не все морозиво, що там було.

Додому повернувся трошки раніше за хлопців. саме виходив із дівчатами з машини, коли гамірна ватага з’явилася з-за рогу вулиці.

Сівши за стіл у дворі хлопці їли морозиво і, перебиваючи одне одного, обговорювали гру, згадуючи найбільш вражаючі моменти. Ільяс сидів із хлопцями, до розмови майже не долучався і весь час поглядав на Мірану,  котра з дівчатами також їла морозиво та весело щебетала, сидячи на встелених килимом сходинках порогу будинку. Семен Григорович і Надія Петрівна стояли у дверях і милувалися щасливими обличчями футболістів, а особливо менших онуків і їхнього кузена, котрий сьогодні був героєм.

— А де це старші повіялися? — поцікавився дід Семен у дружини.

— Пішли до Гната. На танці збираються їхати в сусіднє село. Казали, що батько йому машину дає на вечір, — відповіла вона незадоволено. — Хоч би не натанцювали там когось.

— Хай ходять. Вони у нас підковані в цьому плані, — усміхнувся чоловік, і жінка зніяковіла, бо ж поруч сиділи дівчата, котрі, певна річ, слухали розмову старших. — Знаєш, Надійко, про що я шкодую найбільше в житті? — несподівано запитав чоловік.

— Про що? — Надія Петрівна здивовано поглянула на нього.

— Що тільки один Юрчик у нас з тобою народився… Що тільки один. Поглянь, як добре, коли дітвора у дворі щебече…

Надія Петрівна насупилася. Глипнула спідлоба на хлопців за столом.

— У нас троє рідних онуків, Семене. Та ще їхні брати і сестричка, разом шість. Тобі мало?

— А було б іще більше, — усміхнувся чоловік, так само дивлячись на гамірну компанію і не дивлячись на дружину.

— Вже як є… — зітхнула жінка. — Піду погляну, чи череду женуть, — вона оминула дівчат і пішла доріжкою до хвіртки.

— Та ще ж рано, — сказав їй у спину Семен Григорович, не розуміючи, що вона тікає від розмови. Причину цієї втечі він так ніколи і не дізнається…

Серед ночі Олександр з Аліє прокинулися від стуку в двері їхньої спальні.

— Хто там? — спросоння запитав чоловік.

— Тату… Потрібна твоя допомога, — почувся голос Вадима з коридору.

Сон як рукою зняло. Олександр підхопився з ліжка і вийшов з кімнати, навіть не одягнувшись, у самих трусах, адже син їздив на танці — хто знає, що могло на тих гульках трапитися?

— Що з тобою?

— Не зі мною… З Ігорем. Він у кухні.

— Ви там побилися? — запитав, минаючи сина та прямуючи до кухні.

— Ні. Там інше… — ніяково відповідав хлопець. Озирнувшись, побачив, що з кімнати за батьком вийшла мама.

— Що сталося? — занепокоєно запитала Аліє, розглядаючи сина. На перший погляд, з ним все добре.

— Мамо, зі мною все гаразд, не хвилюйся. Правда. Йди, відпочивай. Краще, щоб тато сам…

— Сам? — вона здивовано перепитала.

— Так. Там дуже… делікатне питання.

— Добре… — Аліє якусь мить вагалася і повернулася до кімнати. Син виглядав цілим і неушкодженим, а якщо що, Олександр її покличе.

Ігор стояв спиною до дверей, спершись руками на стіл. Юхим, Жека та Гнат (однокласник Вадима й Богдана та син місцевого ветеринара Данила) тупцювали поруч із другом, не знаючи, чим допомогти. Вид мали розгублений і… трохи переляканий. Коли Олександр зайшов до кухні, то на мить зупинився, огледів всіх присутніх, оцінюючи ситуацію, і сказав:

— Ну, орли, розповідайте.

Ігор, обернувшись до фельдшера, ховаючи очі, ніяково потягнувся до ременя...

Причина, з якої вся компанія опинилася посеред ночі вдома у місцевого фельдшера була з розряду тих, про які говорити не прийнято.

У сусіднє село до бабусі приїхала дівчина-містянка — Каріна. Вона вступила у ВНЗ і останні тижні літа вирішила провести весело. Минулого тижня у неї був день народження (18 років), і вона з подругами приїздила на танці. Власне, “Barbie Girl” діджей тоді ставив для неї. Ігор — хлопець симпатичний, балакучий. Познайомився тоді з дівчиною, і сьогодні хлопці організували поїздку до іншого села тільки заради того, щоб він із нею зустрівся.

Коли приїхали до клубу, Каріни ще не було. Вона прийшла з подругами значно пізніше і не дуже твереза. Симпатія чи хіть керувала хлопцем, але не зважаючи на те, що дівчина була дуже не в собі, він на цей факт не зважав та радів, що вона його впізнала, а згодом і просто повисла на ньому.

Ні для кого не секрет, що переважно повільні танці на дискотеках не заради танців, а для більш тісного контакту, так би мовити. І в Ігоря з Каріною контакт був ДУЖЕ тісним. Вона тулилася до нього всім тілом і вже під кінець першого спільного повільного танцю полізла цілуватися, паралельно мало не роздягаючи хлопця.

Досвіду стосунків із дівчатами Ігор не мав, і його обережні відповіді Каріна сприйняла за надмірну тактовність і, сміючись, казала, щоб він розслабився, що всім на них пофіг. Але це було не зовсім так. І її подруги, і його друзі не відводили від обох очей. Після танцю дівчата відвели Каріну вбік і трохи привели до тями, проте вистачило цього ненадовго, бо на наступний повільний танець вона запропонувала Ігорю вийти…

Далі події розвивалися дуже стрімко: Каріна потягла Ігоря до алеї за клубом, де було кілька лав. Посадила хлопця на одну з них і, вмостившись йому на коліна, почала цілувати. Діяла настільки нестримно й шалено, що в якийсь момент Ігорю здалося, що Каріна має намір відгризти йому язика. Незчувся, як вона стягнула з нього футболку, котру кинула на лаву поруч. Задоволено оглянула загартоване фізичною працею тіло і почала розстібати йому ремінь, а за ним і ширінку джинсів.

Дівчина діяла досить упевнено. ЇЇ рука без жодних вагань залізла до нього в білизну, і Каріна задоволено усміхнулася, відчуваючи на дотик реакцію хлопця на себе. Вона спустилася з лави, вмостившись між його ніг, та, усміхаючись, сказала, що хоче ближче познайомитися з його другом. Хлопець, забуваючи дихати, заворожено дивився на збуджену дівчину, розкута поведінка якої обіцяла йому незнане досі задоволення.