9 542
Анотація до книги "Той, хто малює мангу "
Я сіла на стілець і спогади почали виринати з пам’яті. Перед очима почали з'являтися обкладинки журналів, які я бачила вранці, коли йшла на співбесіду до видавництва. Спершу — одна, потім інша, і ось вони вже зливаються в одну безперервну вервицю. Часописи хвалили когось, відзначали, як видатного художника сучасності.
«Найден Ерстенюк» — це ім’я виблискувало на кожній обкладинці, наче яскрава зірка в нічному небі. Його роботи описували, як «захоплюючі», «трансцендентні», «інноваційні». Його творіння, наче магніти, притягували людей. Усі вони були наповнені чимось глибоким, майже магічним, що зачіпало струни людської душі…
Увага! Твір написано до флешмобу «Дракон-мільярдер»
«Найден Ерстенюк» — це ім’я виблискувало на кожній обкладинці, наче яскрава зірка в нічному небі. Його роботи описували, як «захоплюючі», «трансцендентні», «інноваційні». Його творіння, наче магніти, притягували людей. Усі вони були наповнені чимось глибоким, майже магічним, що зачіпало струни людської душі…
Увага! Твір написано до флешмобу «Дракон-мільярдер»
Зміст книги: 19 глав
61 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую, всім за лайки та коментарі і прошу підтримати мою нову книгу:
https://booknet.ua/book/vn-buv-orkom-b442922
Вона бере участь в конкурсі. Тому будь-який прояв вашої уваги буде важливий. Не соромтеся тицьнути там лайк чи написати коментар. Завчасно дякую ❤️❤️❤️
Перша зустріч Юліани та Найдена — емоційна й вибухова. Найден виглядає або як самодур-бос, або як занадто творча особистість із цілим вуликом тарганів у голові. Він випробовує героїню на стресостійкість, і робить це доволі жорстоко. Ще й блокнот жбурнув… Я уявляю, як їй було боляче, адже в ті малюнки вкладено час, сили й душу. Тож не засуджую її за сльози.
І все ж, мабуть, Найден не настільки жорстокий, як здається. Раз уже сльози його розчулили і він дав їй шанс. Цікаво подивитися на їх співпрацю, які сюрпризи вона принесе. І хочеться дізнатися скоріше як герої будуть зближуватися поступово або ж раптово й швидко:))
Все почалося зі співбесіди. Дуже яскраво описано хвилювання героїні: її вдавана впевненість, внутрішнє тремтіння, змішані емоції. Відчуття настільки реалістичні, що я навіть згадала власну першу співбесіду.
Вітаю! Розпочинаю читання. Насамперед хочу відзначити, що мені сподобалася обкладинка — вона одразу привертає увагу, а назва інтригує. «Той, хто малює мангу» викликала в мене безліч запитань: хто цей герой, що саме він малює, що таке манга (і хоч я знала, все одно пішла перечитати визначення), і яким буде фінал цієї історії і манги котру малюють, як персонажі вплинуть на процес та кінцівку. Дуже цікаво, що анотація неначе вплетена у текст, або навпаки — є вирваним із твору шматочком. У будь-якому разі це виглядає влучно й неочікувано. Усе разом створює гармонійне враження та пробуджує щиру цікавість.
3 Ірино, такі гойдалки я не витерплю!)) Який він інтриган, такий: “нічого не бачила?” Я вже подумала, він у подобі дракона нічого не пам’ятає. Я б мабуть, як Юліанна, теж би збрехала. “Тебе звільнено” і я така: “та йоб…”.
Оце умови і таймінг вирішення((
Так і не зрозуміло що ж він від неї тепер хоче…
Ахахаз!!))) Поява його мами – неймовірна!) Я кайфанула)
Цікаво яке діло матері до видавництва Найдена?
Ганна Літвін, Він в неї ще паперову фабрику відтяпає :)
1 Героїня така панікерша)) Але я розумію, пам’ятаю як я лепетала під час першої співбесіди.
Люблю ім’я Найден хіхі))
Ух ти, перша ж робота і одразу з художником-засновником видавництва! Захопливо, на що ж тоді здатна героїня?) Ох, відчуваю, вона з цим генієм намучається…
Класно описано його маєток. Видно, з перших рядків що за ним не сильно дбають тут і заросший виноград, трава, а всередині маєтку павутиння на люстрі.
Бідолашна Юліанна такі гойдалки витримати….
Ірина Скрипник, О, це видно)
4 Ого, якщо Найден справді так робив, а не сказав щоб позлити матір, то я відчуваю трошки… огиди до нього. Тепер зрозуміло чому він отак легко запросив її до свого ліжка.
А Прю теж не така проста…
Боже, Юліанна – молодчинка! Нарешті! Висказала все що накопичилось. Який він привереда. Поки не накричиш не послухається)
Ого як він цінує правду, навіть музою її своєю зробив)) “Тепер він мені подобається” – записала я олівчиком поки-що.
Дійсно, наче дракони поважають жінок сильно. Або ж Найден такий)
2 Відчувається як Юліанну затягує зовнішність Найдена.
О, то може, ця гра тепла кімнати з холодом вітру з вулиці, який не проникав всередину – якийсь бар’єр?) Який інтимний момент коли він торкнувся її спини, мм))
А Найден не шахрай?) Ну тобто зрозуміло, що має якусь магію, ось тільки ще не знаю яку… шепоче щось перед малювання (закляття?) і входить в транс малюючи.
Я нажахалась з Юліанною від його подоби…змія?)) Тепер розумію чому таке ім’я хіхі) Він уклав якийсь контракт з дияволом?
Початок дуже цікавий, Найдена хотілось тріснути, я вже навіть замахнулась, а тоді стримала себе, бо сказав він і справді слушну річ. Тож така собі перевірка емоційного стану Юліани була необхідністю, аби навчити її певним премудростям сфери.
Продовжимо)
Кайла Броді-Тернер, ❤️
Загалом написано цікаво, дуже приємна авторська мова, не перевантажена надмірною образністю, та попри це всі локації, зовнішність, дії та емоції персонажів добре передані, дозволяючи як слід зануритись у атмосферу книги.
До Юліани симпатія виникла від самого початку і як читач я справді хвилювалась за неї впродовж всіх прочитаних розділів. Щодо Найдена цього сказати не можу, від початку не сподобався і надалі цю думку лише закріпив і поглибив.
Думаю далі по твору авторка його розкриє і покаже позитивний бік його особистості, а на старті він і має відштовхувати, щоб констраст спрацював краще.
Успіхів Вам та книзі, нехай аудиторія зростає, а натхнення не знає меж!❤️
Мене переповнює брезгливість до Найдена і переживання за Юліану. "Всі у видавництві проходять через нього", сподіваюся ці "всі" хоч знали як застерігатися. Це ж треба було дівчині втрапити у таку халепу.
То генія вразило до глибини душі, що йому не дивляться в зуби, коли він поводиться як (цільком слушно зазначила Юліана) йолоп? Варто було підвищити голос і він уже готовий ноги цілувати(буквально). Я так розумію із мамою стосунки напружені були завжди. Хлопчинка самостверджувався як міг, а підсвідомо вочевидь прагнув покори.
Можливо я занадто упереджена до Найдена, або просто не поціновувач таких паттернів, але у пристрасть між ними мені не віриться. А за Юліану я відчуваю гордість, що вона не змовчала, а хоч спробувала поставити нахабу на місце.
Момент із клятвою вірності дещо прояснив, цікаво зрозуміти мету драконів і їх цінності загалом.
Хух...Я розумію, що Найден геній, чийому видатному мозку просто нудно серед посередностей, але який же він зарозумілий! Якої відповіді він чекав від Юліани? Він серйозно сподівався, що вона кинеться його допитувати?
І чого він звільнив її, а тоді ще раз уже при світлі дня явив свою подобу? Він розраховував, що вона нікому не скаже, чи її вважатимуть божевільною? А, ні він хоче тримати її біля себе, для чого тоді казати про звільнення? Геніальний творець, але геть нелогічний у своїх діях. "Плата" за можливість продовжити роботу сама по собі огидна. Добре, що втрутилась мати, яка з'явилась, вочевидь неочікувано для всіх. І яка різка зміна! Від зверхнього ексцентричного генія лишився тільки наляканий хлопчисько, що намагається виправдатись перед авторитарною матір'ю. Я не зловтішна за своєю природою, але усмішка так і просилася)
Невже тепер Юліана буде на гачку? Дуже сердито за неї, вона на це не заслуговує, хочеться добряче стряхнути того Найдена, забагато на себе бере.
Продовжую.
Лишатися у нього в домі я б не ризикнула) Тип, м'яко кажучи мутнуватий, та й знайомі вони недовго) Краще б таки викликала таксі.
В цілому, я очікувала, що у Найдена є таємниця, але така...Доволі цікаво. Хоч я не великий прихильник таких трансформацій із драконами, це було подано ненав'язливо. І я так розумію дракончик невеликий, десь габаритами як і сам Найден? Бо те як Юліана не одразу усвідомила, що він дракон наштовхнуло саме на цю думку.
Що ж, цікаво тепер, як розвиватимуться їх стосунки після цього, продовжую читання)
Ну все, емпатія є, значить не безнадійний. А тут або мама-генерал, або матріархат — обираємо, що краще. Звісно, зелений шок, але як же мені подобається нормальна, мисляча з логікою героїня.
Анна Лінн, У драконів матріархат :)
Ну у мене думки так скакали: я все правильно зрозуміла? Або ні? Точно ж не так, бо тут не 18+. Або щось станеться? Або… а ось і мама приїхала! — Ну все, і вирішено! А все ж на голе… чи все-таки гумка від трусиків? Дякую, посміялася від душі і від думок героїні, і від своїх одночасно )
Напишу окремо, потім, якщо що, видалю: у 2-му розділі в одному абзаці слово «рух» ужито тричі занадто близько, через це читається як повтор. Абзац починається зі слів: «я відчувала на собі погляд Найдена». Просто все інше — прям супер )
Ірина Скрипник, Тепер не зможу видалити =(( пізніше продовжу читати. по ходу я тут 100% дочитаю до кінця ))
Звісно, Найден ще той пакосник, але здається, що на початку там було навмисно трохи пожартувати з нервів — є чи не є? Що це взагалі було? Бо далі тижнями панувала чудова робоча атмосфера. Потім — трохи владності зі звільненням тієї, хто сказав йому: «неправильно ти це робиш» (хоча сама пані ще місяць тому попереджала героїню не перечити). А потім — усі ці дрібні рухи, і врешті-решт «сидимо в темряві в шоці й змінюємося» — аа-а-а, та це ж мій улюблений типаж Хаула, тільки в іншому вигляді. Усі, ловіть сердечка, чекаю на перетворення поверхневого безсердечного егоїста на турботливу няшку під впливом скромної й працьовитої героїні. ❤️
Початок — увагу спіймано повністю. Тут і малювання, і абсолютно нормальні переживання двадцятирічної дівчини з першою роботою, невпевненість у правильності дій, підозри, а потім — захват від упізнаваного імені. Усе виглядає суперправдиво. Єдине — я б усе ж попередила маму, перш ніж самостійно їхати за цією адресою. А далі — оця емоція невпевненості в собі й занепаду сил, коли хтось із уже створеним ім’ям вказує тобі, що ти — повне ніщо. Так, звісно, дуже наочно показано, як можна зламати юний талант. Щоправда, потім автор ніби відкотив усе назад, мабуть, згадав себе у 20 років =)
Навіть після його публічного освідчення в коханні та портрета "Муза", вона все одно підписала його в телефоні "Йолоп")
Дякую, всім за лайки та коментарі і прошу підтримати мою нову книгу:
https://booknet.ua/book/vn-buv-orkom-b442922
Вона бере участь в конкурсі. Тому будь-який прояв вашої уваги буде важливий. Не соромтеся тицьнути там лайк чи написати коментар. Завчасно дякую ❤️❤️❤️
все чудово
❤️
❤️❤️❤️
Світлана Романюк, ❤️❤️❤️
А Найден ще той зухвалець, тим цікавіше спостерігати за його вчинками..)
Белла Ісфрелла, :)
Добрий вечір! Прийшла сюди з взаємочитання, і вибачте за запізнілий відгук
Що ж. Загалом, ромфентезі це трохи не мій жанр, однак, мені сподобалось. Драконячі обряди і загалом весь концепт ось такої прихованої спільноти – це було дуже цікаво! Мені здалось, що кінець трохи награнний, і якийсь надто швидкий і простий. Можливо це через те, що я частіше читаю епічне фентезі, де кульмінація – це якась епічна битва чи щось подібне, не знаю. Втім, роман прочитала за один раз, не відриваючись. Усі персонажі цікаві, навіть другорядні. Хотілось би побачити більше діяльності тата Найдена та мами Юліани, і трохи більше дізнатись про Войта (це ж так тата Юліани звали?), але загалом, твір просто супер!
Veronica Ilisar, Рада бачити, що ви все ж не забули про мій твір. Бо, чесно кажучи, були певні сумніви. Але добре, що я помилилася і дякую за відгук.
Дякую)
SV, Вам дякую, що прочитали ❤️
Історія закінчилася. відчуваю деяке розчарування, адже не думала що все буде так просто) Але в будь-якому випадку тепер можна придумувати новий світ! Натхнення Вам)
AirKiss, Зрозуміло ❤️
Дуже цікаві обряди шлюбні у драконів і взагалі правила) Такого ніде раніше не зустрічала. Думала, як би я відреагувала, якби моя дочка зізналася, що в неї такий незвичайний наречений)
Ірина Скрипник, Зі старшою дочкою мені повезло. Вона привела вікінга 2 метрового з ромом і повними пакетами смаколиків. А ось менша може і дракона знайти))
Нормально
Денис Неважливо, Отже, сподобалось:)
Вау це було класно
Bogdana reider, ❤️
Спробувала зробити фінал більш-менш логічним, насолоджуйтесь ❤️ Буду намагатися повернутись до книги «Вʼячеслав. Початок»
Щось мені здається, що одним розділом тут важко впоратися. Якщо тепер все просто налагодиться, то якось сильно просто виходить))))
AirKiss, Свою першу книгу я переписувала зі сценарію до гри. Вона пережила стільки редакцій, що важко уявити. Цей твір вже пишу на ходу. Просто сідаю і наче починаю дивитися фільм, записуючи їх дії та слова.
Розділ 4. Сумніви
В кінці розділу мама каже: ще перевиховуєш його... здається мало бути перевиховаєш.
AirKiss, Виправила на «ти його ще перевиховаєш»
Почала читати) Дуже сподобалася підстава з мамою)) поки ще в процесі)
AirKiss, Сама не люблю, коли фінал сжатий. Вчора ще хотіла завершити, але потім подумала: ні, треба ж якось їх конфлікт завершити.
Доброго, прочитала перший розділ. Вельми цікаво! Найден виглядає дуже загадковим, трохи дивним... Ось цей прикол з балконом та кімнатою, щось мені зразу нагадало аніме Мандрівний замок Хаула... Тобто, це просто асоціація, бо є щось спільне у Хаула та Найдена, здається))
Головна героїня дуже мила, але їй, здається, не вистачає сміливості та рішучості.
В цілому, мені сподобалося!
Ельфріде, Дякую :)
Звучить якось дивно "——— Ти зараз схожий на велику ящірку, а вони бувають доволі дотепними.
"
Ірина Скрипник, Якщо що, в голову ще нічого не прийшло. Тож можете запропонувати свій варіант
Одже дракониха нема просто слів .
Bogdana reider, Сподіваюсь, фінал вас не розчарує
Завтра чи післязавтра, скоріше за все, буде вже останній розділ. Не знаю, чи ви відчули це, але в мене вже є відчуття, що герої розповіли все, що хотіли. Залишилося тільки написати їм фінальний акорд. Дякую всім, хто був зі мною ці два тижні і запрошую вас до інших своїх творів. Сподіваюсь, вам щось ще припаде до душі.
цікаво
Bogdana reider, Дякую :)
Почалося тепер друга мама туди
Bogdana reider, Ні, вона не туди. Вона якраз хоче якнайкраще. Тільки коряво виходить. Все ж іноді краще не втручатися і далі смажити картоплю
Я не розумію він закоханий чі дурний . Але класно він маму розвів
Bogdana reider, Гадаю, і те, і інше ❤️
Прийшла як просили. Дякую 0(^_-)0
Скажена Троянда, Вам дякую :)
Мама виявилась старомодною і швидко підштовхнула цих двох
Bogdana reider, Тещі, мабуть, всі такі. Пропонують — іди, а то з котами залишишся
Коментар видалено
Коментар видалено
Скажіть, будьте такі добрі, навіщо ви так з власним твором? Перші два розділи були просто неймовірні, цікаві, нестандартні. Справжній витвір мистецтва. Ну і закінчили б на тому, залишивши відкритим фінал. Мало хто в цьому флешмобі міг би зрівнятися з цим твором. Нащо ж так понижувати планку? Подальший розвиток подій перетворює твір у банальний "ширпотреб", а мамка з її картопелькою, телевізором та іншими штучками взагалі опускає планку до базарного лубка. Дуже жаль. Не часто зустрічаються твори, які аж так захоплюють і розчаровують одночасно.
Татьяна Коноваленко, Я саме так бачу продовження цієї історії. Ви маєте право не погодитись зі мною
Я ніяк не можу визначитись, який це жанр. Хто може — підкажіть, куди додавати
Яра Крихта, Дякую, за відповідь
Прямо тягне щось йому на голову надіти і постукати полоником.
Тетяна Гуркало, Можу позичити сковорідку і мішок ))
Одже влипла
Bogdana reider, Ще подивимось:) щойно зʼявиться світло і стабільний інтернет — додам новий розділ. Він вас дуже здивує
О, яка цікава обкладинка! Отже, продовження все-таки буде? Дуже цікаво, який же шлях вибере Юліана? Чи ж спробує приборкати зарозумілого генія?
Євгеній Шульженко, Це ще як подивитися, якщо 18+ за згодою та бажанням обох, то жодні складнощі не страшні.))
Перечитав.. Ірино,
Оце сила, оце емоції.. я хочу бачити продовження.. погнали!!!
Коментар видалено
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати