Розділ 6. Зустріч

Її слова прозвучали так, наче вона чекала цього моменту все життя. Вона майже насильно посадила його на диван і всунула в руки пульт, як у якогось почесного гостя. Я бачила, як він нервово глянув на мене, намагаючись зрозуміти, що відбувається, але мама все продовжувала:

——— Вже незабаром 21 стукне, а вона все нікого не веде і не веде! Я вже хвилюватися почала! Думала, може, я якось не так її виховала? А тут он якого красеня привела! Це ж які гарні в мене онуки тепер будуть!

Її очі просто блищали від щастя. Вона була так захоплена власними думками про майбутнє, що навіть не помітила мене, яка стояла на порозі кімнати. Побігла шукати чисту постіль, залишивши нас з Найденом самих. Я відчула, як мої щоки знову запалали. Мені було соромно за маму. Але Найден подивився на мене з легкою усмішкою і, трохи задумавшись, почухав пультом потилицю:

——— Може, мамами поміняємося?

Тоді я теж ледь помітно посміхнулась у відповідь. Вечеря минула досить спокійно, і ми майже не говорили про щось важливе. Тільки потім мама почала виявляти свою настирливість і впертість, наполягаючи на тому, щоб він залишився на ніч. Вона знову завела якусь дивну розмову про свою подругу, в якої вона може залишитися. Мені настільки було соромно, що хотілося провалитися під землю або просто зникнути з цієї квартири. 

——— Якось наступного разу, мені справді вже час іти, — сказав Найден, відводячи погляд. — Я згадав, що планував дещо зробити перед сном.

——— Будеш малювати новий розділ, який обіцяв своїм читачам? — з цікавістю спитала я, уважно дивлячись на Найдена.

——— Так, фанати дуже чекають продовження. Сьогодні ввечері планував хоча б приблизно зробити схему, як саме повинна розгортатися історія.

Я на мить задумалася про те, щоб запропонувати йому свою допомогу, але не зважилася зробити цього. Натомість я просто провела його до дверей і вийшла з ним на вулицю, щоб попрощатися. Та все ж, незважаючи на мою невпевненість, я відчула, що між нами щось змінилося. Це було щось невловиме, але водночас дуже значне. Десь в глибині душі я навіть була вдячна мамі за те, що вона влаштувала нам цю зустріч.

Ми почали частіше телефонувати один одному і я навіть змінила його ім'я в телефонній книзі. Час від часу він приїжджав до мене в гості. Мама завжди раділа його візитам і була дуже привітна. Здавалося, вона поводиться трохи інакше в присутності Найдена, якось надмірно захоплено. Вона вже навіть почала називати його сином, хоча я тільки почала звикати до того, що маю завжди казати на нього "ти". Я відчувала себе трохи розгубленою через такі зміни. Іноді мені все ще було важко забути те, що він зробив раніше, і ця образа інколи знову спливала в моїй свідомості.

Якщо я йому подобалась з самого початку, то чому він не сказав про це? Чому він вирішив діяти тільки після того, як Прю дала йому ляпаса? Невже його насправді цікавить тільки спадок? Що б він отримав, якби, чисто теоретично, Прю не стало завтра? Будинок, в якому він зараз живе, чи, може, видавництво? Чи просто гроші? Заради чого він докладав би таких зусиль?

Попри всі мої сумніви і підозри, які періодично з'являлися в голові, мама була переконана, що наміри Найдена були щирими і добрими. Мені також хотілося вірити в це, адже він справді подобався мені. Особливо таким, яким став останнім часом. Він був набагато уважнішим до мене, і це не могло не радувати.

На початку зими Найден несподівано запропонував мені переїхати до нього. Це було для мене трохи дивно, але мама одразу ж кинулася збирати мої речі. Я навіть замислилась над тим, чи всі мами так поводяться, коли їхня донька знаходить собі хлопця, чи це тільки моя зломалась? Ніколи раніше я навіть уявити собі не могла, що вона аж настільки прагне видати мене заміж. Виглядало так, наче для неї підійшов би взагалі будь-хто, аби тільки він був чоловічої статі.

Спостерігаючи за тим, як вона метушилася, я лише сподівалась, що вона не замінить замки квартири відразу ж щойно я вийду на вулицю. В цей час Найден цілком спокійно сидів на кухні і пив каву, дивлячись у вікно.

Сам переїзд минув на диво спокійно. Я навіть здивувалася, що все відбулося настільки легко. Виявилося, що перевозити мені особливо й не було чого, адже майже всі мої речі вмістилися в кілька сумок, наповнених різними дрібницями. Це були здебільшого одяг, кілька книг, парфуми, деякі улюблені речі. 

Щойно я переступила поріг дому Найдена, як він відразу ж почав метушитися. Він бігав по всіх кімнатах, квапливо перевіряючи, щоб кожні двері та вікна були щільно зачинені.

——— Що ти робиш? — запитала я, намагаючись зрозуміти його раптовий порив.

——— Хочу бути впевненим, що на цей раз нам точно ніхто не заважатиме.

Побігавши ще трохи по кімнатах і, здається, остаточно переконавшись, що все гаразд, Найден несподівано схопив мене за руки і, ніжно, але впевнено, завалив на диван у вітальні. Його губи жадібно почали шукати мої. Він міцно тримав мої руки, наче боявся відпустити навіть на мить, і його поцілунки ставали все ніжнішими. Але щойно його губи торкнулися моєї шиї, як раптом задзвонив телефон, який лежав поруч на столі. Цей несподіваний звук різко повернув нас у реальність. Найден невдоволено скривився, тихо вилаявся собі під ніс і, швидко випрямившись, узяв телефон.

——— Так, мамо. Ні, я сьогодні вже все перевірив. Гаразд, зрозумів. Зараз приїду, — сказав він коротко і кинув слухавку.

Так почалося наше спільне життя. Наші мами, як тільки випадала нагода, не втрачали можливості запитати мене, чи не визначилися ми з датою весілля? Зрештою, втомившись постійно відповідати одне й те саме, я вирішила запропонувати Найдену організувати зустріч для наших мам.

Ми ще не обговорювали можливість нашого весілля між собою серйозно. Хоча я стала більше довіряти йому. Він виявився гарним співмешканцем: дбайливим, уважним і завжди готовим допомогти. Він часто брав мене у свої проекти, заохочуючи проявляти креативність і навіть жартуючи, що колись я можу зайняти його місце. Але щодо весілля він не казав нічого конкретного. Тож я більше не згадувала про те, що сказала йому Прю. Мені здавалося, що Найден не зацікавлений взагалі ні в якому спадку. Інакше він уже давно наполіг би на тому, аби ми розписалися якнайшвидше. Чи як взагалі дракони одружуються?