57 997
Анотація до книги "Тихе море"
У плани Іванни Мелашевич, зразкової дружини і матері, аж ніяк не входив курортний роман. До цієї фатальної поїздки на море, здавалося, ніщо не було здатне похитнути її впевненість у стабільності власної життєвої позиції. Ніщо, крім кохання, яке розділило життя на до і після, кохання до хлопця на п’ятнадцять років молодшого. Чи здатна Іванна пожертвувати своїм щастям заради збереження видимості благополучної родини?
Зміст книги: 21 глава
168 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую, зворушливо...
Анна, І вам дякую)
Ну і як завжди у Вашому стилі, з чогось легкого Ви перейшли на ДУЖЕ серйозне і глибоке!!!!! Щиро дякую! )) попереду великі труднощі....
Олена Когут, Я ж інакше не вмію)) Дякую!
Там, до речі, небагато залишилося.
Дуже сильні почуття, неймовірно передані, ніби все споглядаєш збоку. Так важко дивитись як прощається закохані, а тим більше що можуть більше не зустрітись. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Люди уходять і не повертаються - це правда життя. Але буває й так, що їхні шляхи знову сходяться. Побачимо, що доля приготувала для героїв. Вже зовсім скоро.
Дякую!
Ліно, наскільки реально Ви передаєте почуття своїх героїв, що серце розривається і на очі навертаються сльози. Яка безвихідна ситуація у цієї трійки рідних людей. Мені здається, що Артур дужче тягнеться до Іванни, з нею вони духовно набагато ближчі, ніж з Яною. Але ж мати не може собі дозволити знехтувати щастям рідної дитини.
Оксана, Так, ставити благо власної дитини понад усе - це те, що зазвичай роблять відповідальні батьки. Ситуація непроста, але насправді залишилося небагато.
Щиро дякую за ваші емоції, підтримку і розуміння!
До сліз.
Larisa Chelter, Щиро дякую!
Дуже хвилююча книга, дуже... Часом аж боляче за іхні доці, майбутнє. Велике "дякую" авторові, зачіпає до сліз......
Анна, Щиро дякую, Анно, за ваші враження, емоції, що історія знайшла відгук у серці!
Ох, тепер у передчутті наступної частини!
Чудово, що зачеплена тема війни, про таке, вважаю, треба писати, навіть у любовних романах. Подобається, що твір такий - справжній, про світ, у якому ми живемо. Ця глава вийшла ну дуже вже емоційною, мене пробрало мурашками, і навіть просльозилася на сцені розмови Іванни і Артура.
Тож побажаю Артурові повернутися живим і чекатиму його разом з Іванною))
Устина Цаль, Мені безмежно приємно як автору, що історія викликає такі емоції, бо це те, заради чого ми врешті-решт пишемо.
Щодо справжності твору і війни. Я трохи побоювалася чіпляти цю тему, але теж погоджуюся, що висвітлювати її потрібно, хоча б і так побіжно. Це наша реальність, і нам від неї нікуди дітися.
Щиро дякую за ваші враження! Залишилося небагато.
Ооо!!! Ну і глава!! Оце так правдонька від Артура!!
Олена Когут, Час вже був і йому висловитися.
Дякую!
О це так знайшов вирішення проблеми, я в шоці, що ж тепер буде робити Іванна щоб змінити його думку, зупинити його. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Це ми дізнаємося вже у наступній главі.
Дякую!
Оце рішення!!! Кипить каструля умоїй голові!
Олена Когут, У мене теж все кипить, бо шкода всіх героїів.
Дякую!
Ох, кожна нова глава - емоційні гірки! Як це все має розв'язатися... Невже Артур справді піде на фронт??..
Натхнення Вам і сил писати таку непросту історію!)
Устина Цаль, Щиро дякую! Про мотиви хлопця дізнаємося зовсім скоро.
О це так емоційна розмова, так невчасно Яна побачила фото, але добре що Артур ось так все пояснив. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, У нього не було іншого варіанту, зізнатися він вже точно не міг.
Дякую!
Іванна тоді так і не зрозуміла, що Артур сфотографував їх разом. А він так необачно залишив це фото на телефоні...
Така ситуація, яка склалася цієї ночі, майже дорівнює сімейній катастрофі. Дійсно, зараз найважливіше, як поведе себе Артур. Добре, що Іванна почула його версію пояснення. Можливо, наступного дня їй прийдеться це ж саме повторити дочці, щоб хоч якось оправдати свою поведінку.
Оксана, Як показує життя, одній людині важко впоратися з таким, особливо, коли у глибині душі такі бурі))
Неочікувана ситуація!! Те що фото він таки зробив то я думала
Олена Когут, Ну аякже))
О це так суперечка, але винні вони обоє чому ж Іванна звинувачує лише Артура у всіх ситуаціях. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Може, тому що людям властиво звинувачувати когось іншого, а не себе.
Дякую!
Іванна звинувачує Артура у майбутній зраді її дочці? Це тільки тому, що вона знає епізод із його минулого? Але ж зараз Артур не дає приводу Іванні надіятися на його подвійні стосунки?
А інтрига що до майбутньої ночі якось розтривожила і лякає. Невже станеться щось непоправне?
Оксана, Іванна заплуталася, бо її почуття позбавляють її здорового глузду. Їй боляче і тому вона хоче вдарити у відповідь, хоча й несвідомо. І вночі напруга сягне апогею.
Дякую!
Оооо!! Ну і розмова!! Про майбутнє класно!! Оххх!! Що там станеться вночі?!?!!!?????
Олена Когут, Дякую! Щось таки станеться ; ))
Кінцівка глави ну дуже інтригує! Та й Артурові почуття залишаються загадкою, і ох як хочеться нарешті зрозуміти, що у нього на серці і в голові. З величезною нетерплякою чекатиму продовження))
Устина Цаль, Щось таки станеться. А щодо Артура, гадаю, на цьому етапі він вже заплутався, бо насправді, що у нього в голові, не знаю навіть я. Він для мене теж загадка))
Дякую!
О це так сюрприз, неймовірно шкода Іванну вона дуже старається все втримати в собі, але схоже що надовго її не вистачить. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Її витримка ще піддаватиметься випробуванням.
Дякую!
Як серце розривається, читаючи таку щемливу історію. Страшенно шкода Іванну, вона майже на межі контролю над своєю психікою. Думала, що прийняте рішення буде більш кардинальним - розрахуватися з роботи, поїхати на заробітки, виснажити себе фізичною працею - щось таке, щоб не зійти з розуму. Емоційно вона дуже вразлива. Не зможе вона справитися з цим, якщо Артур буде поряд.
Оксана, Кидати все і їхати світ за очі - той варіант, коли вже нічого більше не спрацьовує. Але ж завжди є обов'язки, родина, друзі, ще хтось, що тримає і не дає розправити крила. Іванна вразлива, бо вона бореться сама із собою, намагаючись, щоб все було звичним, але не розуміє, що все змінилося.
Мені неймовірно приємно, що героїня викликає такий відгук у серці, отже, вона справжня. Дякую вам безмежно!
Оооо!! Ну ж це капець!!! Святкувати наперед і то ще 40 років!!!! Ооооооо!! Ну й сюрприз!!
Олена Когут, Скористалися тим, що всі у зборі))
Дуже емоційно, напружено, а ще неймовірно шкода Іванну, тому що схоже вона дійсно у нього закохана. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Схоже, що так, але навряд чи вона це до кінця усвідомлює.
Дякую!
Дуже емоційна глава!!! Нормальна умова, АЛЕ!!!! хто ж її має дотримуватися!!!??!! Глава від Артура буде??
Олена Когут, Хах! Все може бути)) Іванна сподівається на його розсудливість, от тільки вона не врахувала всі фактори.
Ох, так чекала цієї глави! Така щемлива зустріч, і навіть важко уявити, що буде далі... Тепер з нетерпінням чекаю наступної))
Устина Цаль, Далі все лише ускладниться))
Дякую за відгук!
Зараз їм усім дуже тяжко, але Іванні найбільше, тому що від себе не втечеш і почуття нікуди не заховаєш. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Так, але вона спробує щось змінити. От чи вийде, скоро побачимо.
Дякую!
Куди можна втекти від себе? Як можна забути і літо, і вчорашню зустріч? Що можна придумати, щоб щастя рідної дочки не було болем для власного серця? Навіть не здогадуюся, який визрів план у Іванни...
Оксана, Вже скоро побачимо, що вона придумала))
Неймовірно шкода Іванну, скільки їй прийшлося витримати за цей вечір, та щей із вином трохи перебрала. А Яна стала її навіть соромитись. Емоції переповнюють. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Важко тримати себе в руках, коли на очах таке відбувається.
Дякую, що дочекалися!
Аж всередині все стислося від цієї глави. Настільки реально передані відчуття і переживання героїні! Прикро, що вона не змогла тримати себе в руках, що в дочці бачила тільки суперницю і що так необачно перебрала з алкоголем. Тепер якось прийдеться вирівнювати ситуацію((.
Оксана, Зірвалася, авжеж, це тільки в кіно герої вміють суперово тримати себе в руках :))
Дякую!
Ну дуже емоційно, терпко, напружено, цікаво... Історія дійсно вражає драматичністю і глибиною. Герої такі живі і справжні, що мимоволі віриш у їхню реальність і пропускаєш їхні почуття крізь себе.
Ох, мені аж важко підібрати слова, щоб описати враження від цієї книги, але можу сказати, що ну дуууже подобається!
Натхнення Вам надалі і успіхів книзі, вона того більш ніж заслуговує!))
Устина Цаль, Ох, я розчулена)) Дякую!
Ооооо!!! Неймовірно багато драйву!!! Скільки емоцій!!!!! Я ніби була там і все відчула на собі!!!! Оооо!!!
Олена Когут, Дякую! Старалася))
Оооооооо!! Вітаю з одужаннням!!! Дуже чекала цієї глави!! Біжу читати!!
Олена Когут, Дякую! Я не менше чекала одужання)) Спасибі, що чекали і підтримували!
Так життєво, але ж і так сумно...
У Іванни після такої бурі почуттів - і така порожнеча в душі...
Оксана, Що поробиш, завжди доводиться обирати те, що правильне, а не те, що хочеться.
Ось і прийшло до завершення таке щасливе життя на морі, ніби сон промайнуло. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, На жаль, все хороше швидко закінчується.
Дякую!
Тобто, перша частина - друга буде окремо чи як?
Ліна Алекс, Дякую.
Оо!! Чекаю тої зустрічі у вітальні!!!!!
Олена Когут, Це буде напружено))
Дуже шкода, що до так пізно до неї прийшло справжнє кохання. Дуже ніжні у них почуття. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Для всього свій час. Значить, так мало статися.
Дякую!
Як шкода, що таке світле почуття Іванна зустріла з таким запізненням і за таких обставин, що докори сумління будуть постійно затьмарювати приємні спогади.
Оксана, Якби ж усе ставалося тоді, коли потрібно і коли ми самі хочемо.
Дякую!
Оо! А тепер зрозуміло, чому у неї такий шлюб,,, і точно не у відрядження їде чоловік.....
Олена Когут, Все можливо у відрядженні)) Але не будемо про найгірше))
Така ніжність, трепет, він настільки милий із нею, вона ніби має чоловіка, а на справді вони живуть ніби сусіди. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Так, трапляється часто таке, що подружжя просто співіснує, а спільного немає нічого, на жаль.
Дякую!
Оооо!! Це неймовірно!!!! Хочу нову главу!!
Олена Когут, Щиро дякую! Заспокоїли і потішили))
Неподобство ось так розмовляти із жінкою, чим вона їм завинила, але доля знову зіштовхнула із дбайливим чоловіком. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Хамам не потрібна причина.
Дякую!
Дуже жахлива сцена зустрічі з хамовитими невігласами. Добре, що вони не завдали Іванні фізичного болю. Але ж яке потрясіння від таких слів і поведінки! І тут таке просте і турботливе: "Шукав тебе". Уявляю, яке може бути продовження вечора на такій суміші емоцій...
Оксана, На жаль, в нашій країні таке трапляється. Авторське прагнення до достовірності вимагає висвітлення й потворного також.
Щиро дякую за переживання за героїню! Сподіватимемося, що під захистом справжнього чоловіка вона більше не потрапить у таку ситуацію))
Ооооо!! Про змію цікаво))) які глибокі переживання в Іванни.. і знову вона вдарилася у нього))
Олена Когут, Це доля))
Дякую, що відзначили переживання. Я трохи хвилювалася, щоб не було занадто, але історія так вимагає.
О!! Ну дуже атмосферно!! Я ніби сиділа за сусіднім столиком і спостерігала
Олена Когут, Це інколи може виявитися захоплюючим заняттям))
Дякую!
Схоже вона дуже сильно втомилась від свого життя, а ці хвилини в тиші із людиною яка тебе розуміє, як відкриття для неї. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Поки біжиш, сам того не розумієш. Варто спинитися на мить - вже все бачиться інакше.
Дякую!
Щиро дякую за нагороду Angelnik'у!
Дуже цікаво її доля зводить із Артуром, цікаво що ж буде там далі. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Вони точно дивуватимуть один одного))
Дякую!
Надзвичайно цікавий поворот! Не чекала що її врятує випадковий чоловік.
Олена Когут, Мимовільний рятівник і сам здивувався своєму вчинку))
Мені подобається, що Іванна стала переосмислювати своє життя, особливо свої стосунки з подругою. Думаю, подруга в неї - дещо нав'язлива особа. А Іванна до цього часу належала до тих людей, які не вміють говорити "ні".
Оксана, Так, маєте рацію. Зміни в героїні відбудуться неабиякі, зрештою, інакше не було б про що розповідати.
Дякую!
Опис душевних баталій Іванни передано просто фантастично. Тяжке у неї життя, а ще її рідні не вдячні. Надіюсь, що її врятує Артур. Дякую. Чекаю на продовження.
Джулія, Мені дуже приємно, коли такі моменти підмічають)) Дякую за підтримку!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати