Вітаємо, . Вам поки недоступна функція "Вподобання" для книги. Вона стане доступною вам в найближчі дні. Перепрошуємо за незручність і бажаємо приємного читання на Букнет!
Сповіщення
підтвердження Email
Обмеження 18+
Даний контент доступний тільки зареєстрованим користувачам, що досягли віку 18 років.
Обмеження 14+
Покупку може здійснювати користувач віком від 14 років
Анотація до книги "Стук-стук"
Я отримую телефонні дзвінки, але у слухавку чую лише стукіт та шурхотіння. Хто це може бути? Що взагалі відбувається? Коротюсінька історія, яка насправді трапилася у моєму житті)
дякую за оповідання! коли дізналася, що половина цієї історії реальна, стало страшно, бо в реальному житті не так багато романтики.
Але дякую що Ви дописали хороший кінець цій історії. Це працює як з поганим сном - прокинувся від кошмару весь змокрілий і треба просто вигадати сну гарний кінець!
Viktoriya Arefieva, Дякую))) Ну, я через свої страхи та нерішучість так і не дізналася, чи могло б те все перетворитися на романтику¯\_(ツ)_/¯ Але в героїв усе склалося якнайкраще. Як, власне і в усіх моїх творах)
Таню, чудовий епілог, неймовірна історія! Дякую! От підтримую кожне слово Діми. Мова твоя - ідеальна; діалоги, сюжет - все продумано й майстерно:))) Натхнення тобі безмежного та якомога більше вільного часу на написання:))))
Катерина Федоровська, Величезне й найщиріше дякую))) Такі слова - найкраща винагорода) Так, часу як завжди мало))) Тобі теж непереборного натхнення та цікавих ідей)
Слава Україні слава героям.дякую за такий ще живий епідог.Хай дочекаються всі своїх воїнів Як хочеться почути голос сина ,,,мамо я вже в місті,,.Чекаю ,як всі матері.
Ldmk, Дякую, мені дуже приємно) Я маю величезну надію що всі наші воїни повернуться додому живими і неушкодженими з Перемогою! Я дуже сподіваюся, що Ваш син скоро справдить ваше бажання!
Як же порадував епілог... Дякую. Могли ж трішки більше написати: як Аня "бачила, Це перша ваша книга, де не розповідається про людину з інвалідністю. Читала ваші твори, і завжди було цікаво: чому саме така тема?
Віліна Дяволюк, Дякую, мені дуже приємно. Так, цього разу без "улюбленого" тегу) Я десь нижче в коментарях акцентувала увагу на цьому. Чому така тема? Не маю чіткої відповіді. Зайдіть до мене на сторінку, там я у розділі "про себе" більш детально розписала свої думки з цього приводу.
Епілог (вперше напишу без жартів).
Чи то ти, Таню, так майстерно та щемливо написала кілька, але найвлучніших речень, чи то я став занадто сентиментальним, неабияк пройнявшись, чи все одночасно. Але я просльозився. Пустив довгоочікувані шмарклі, як сам жартував.
Чудовий твір: лаконічний, емоційний, місцями кумедний, місцями лячний! Інтрига та постійна цікавість не відпускали до самого кінця! Мова – ідеальна. А згадки про шкільні моменти, дискотеки та стаціонарний телефон дали змогу відправитися подумками в минуле.
Щиро дякую за чудовий твір і вітаю з його завершенням! Натхнення та сил для наступного! ♥♥♥
Dark Overlord, Дякую, Дімо))) Мені дуже приємно отримати від тебе такий втішний коментар))) Рада, що змогла викликати у тебе такі емоції))) Сподіваюся, то були сльози замилування ;)
І ще раз щиро дякую за те, що читав і коментував)))
Тобі теж непереборної наснаги так креативності на написання своїх прекрасних творів) Я з нетерпінням чекаю на продовження усіх твоїх історій))) ❤❤❤
Ну не всі в юності можуть виявити свої почуття .Через двадцять років на зустрічі випускників дізнаюсь багато цікавого про себе.Виявляється я була популярна серед хлопців ,а я цього не знала.Посміялися ,на тому і розійшлися.А хлопчик просто скромний .Аня сміливіша ,може вони ще подружаться.
Денис - красунчик:) Хоча спосіб познайомитися, дійсно, такий собі:)))) Дякую, Таню, твої історії всі зачаровують:) Гадаю, що буде хепі-енд і Денис з Анею житимуть довго й щасливо з купою діточок, а не так, як Дімко написав:))) Сміялася з коментарів:)
Катерина Федоровська, Дякую, Катю) Ну, хлопчина переживав, що якщо підійде просто так, то Аня дасть йому відкоша))) Та й хто з підлітків не робить ідіотських вчинків?) Увечері вже епілог) Сподіваюся, сподобається)))
О, Дімкини коментарі - то окремий вид мистецтва =D
12. Стільки голову морочив, щоб так легко здатися. Тьху! Лантух, а не самурай! =)
13. Коли очікуєш побачити маніяка-вбивцю, а він – середньостатистичний школоло. =Р
І справді ,чомусь в дитинстві ,та навіть вже в дорослому віці ми боїмося розсердити маму Знаємо ,що вона любить ,і всеодно побоюємося.А страхи вони такі ,напридумаєш собі ,і боїшся .Через деякий час дивуєшся ,і чого б то боятися .
Ldmk, Ох, ви й справді страшну історію розказали. Особливо для юної дівчини, яку залишили саму вдома. Як добре, що сусідка відгукнулася) Дякую, що поділилися своєю історією, мені було дуже цікаво про це дізнатися.
Dark Overlord, О так, що ті монстри, вони десь там, а розлючена мама - ось вона))) Але ж всі мами, як би вони не сердилися, люблять своїх дітей і хвилюються за них)
10. Ось тут Діма й охрінів... =)
Тепер вже очікую, що зі слухавки скажуть: "Тобі залишилося жити "скількись" днів". А через ті "скількись" днів із телевізора вилізе моторошна дівка із довгими чорними пасмами і... ЯК НАКИНЕТЬСЯ!!! =)
9. Нагребло добряче! =)
Тут без Пуаро, або Шерлока – не впоратися! Хоча, (я ще той слідак) маю певні підозри: отой тип у натягнутому капюшоні та картузі – стопудняк НАР-КО-МААААН! =)
Нарешті я дібралася до читання цієї історії:))) Майстерно написана, як і всі твої:)) Почитала в коментарях, що це реально так було з тобою :( Як на мене ,це страшно, і головна героїня недарма боїться. Я б також себе накрутила й боялася б вийти з дому. Трохи такий він цей Денис, схожий на маніяка телефонного :((
Сама себе накрутила ,сама повірила ,і тепер боїться кожної гілочки..Нда ,різні дівчатка в такому віці по різному поводяться.Я досі не розумію чому жіноча половина людства боїться всякої живності ,,павуків ,мишей ,і т д.і т.п.,,А ще самі собі придумують страхи ,і з цим живуть.Казав мені син Що я неправильна,коли я зловила йому жабку .
Ldmk, Так, дивовижна у нас, дівчат, психіка. Але, якщо врахувати, що я описувала свої почуття, а я й справді тоді злякалася шалено, то стосовно жаб і мишей, хочу сказати, що їх ніколи не боялася, хіба павуків трохи та й то в дитинстві. А от цієї ситуації злякалася. Страхи вони на те й страхи, що логічно їх пояснити важко. Але Аня з ними впорається і все буде добре)
8. Стук-стук! Вітаю. Параною замовляли? Ні? Ну, вона вже оплачена, тож розпишіться ось тут і тримайте. Гарного дня, бувайте! – усміхнений кур'єр іде геть.
=)
Dark Overlord, Привіт) Занось вже свою параною, хай трошки побуде. Але ми її здолаємо, навіть не сумнівайся) Дякую, що читаєш, кур'єре =) Тобі теж всього найкращого)
І знову я! =)
7. Здається, в Україні нема жодного міста, де не було б "клітки", де на дискотеках товкли один одному пики =D Над останнім "культурним заходом" регочу й досі =)
Якщо Денис – сталкер, то йому (палюбасу) потрібен якийсь артефакт із зони відчуження! =Р
Dark Overlord, І знову рада тебе бачити ;)
О так, і пики товкли, і брейк крутили, і дівчатка в колах танцювали, а сумочки всередині стояли))) Але ж як атмосферно тоді було, навіть з "культурними заходами))) Чи то ми вже старі? ;)
Ох, про артефакт не подумала, але, знову ж таки, Аня сама себе накрутила)))
Дякую, Дімо, відтепер просто з нетерпінням чекаю на твої яскраві коментарі)))
Вітаю!
Таню, відгук писав поступово, після кожного прослуханого розділу)
Лаконічний пролог, а в його кінці «бац!» – інтрига! Звісно, рухаюся далі, бо до чортиків цікаво, хто ж там =)
1. Хм… Якби в жанрах була б присутня містика, то я б припустив, що лише вона чує той стукіт і з нею намагається вийти на зв’язок хтось, або щось потойбічне)
2. Бабуся точно розмовляла з незнайомцем, бо ще на початку сказала, що то хлопець. Тож змога говорити у нього є. Розіграш? =)
3. Якщо його звуть «Шлепендуф Зігзагузінзяуревич», то вона попала)
4. Містер «таємничість»: вона у нього на гачку! =Р
5. А чи не причетна до цього подружка…?
Таню, оповідання лаконічне, коротеньке, але до біса цікавезне! СУПЕР! Чекаю продовження!
Натхнення тобі! ♥♥♥
Dark Overlord, Рада, що змогла стати в нагоді))) Але я тобі вже це казала))) Якби тільки всі упиряки були, як ти))) Ховайся, нечисть моя дорогесенька))) Яскравих снів, Дімо)))
Мене Харизматичний накрутив, що я вже лише якісь жахіття очікую від історії:) Дякую, Таню, неймовірно цікаво дізнатися, хто ж це такий "доброзичливий". І чи не загрожують ті дзвінки дівчині ?
Катерина Федоровська, Так то ж після читання творів Харизматичного мене прорвало на елементи жаху))) Загрози не буде, тільки вона сама себе накрутить))
З новинкою Вас .А ще були такі жартівники , ввечері дзавінок ,а там мовчання ,і так декілька разів підряд .,Мама підколює ,вже кавалери появились ,ати не знаєш що відповісти.
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
43 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОх ті знайомства по випадковому номеру стаціонарного телефону.... Ще та забава була. Тепер у дітей все простіше.
Дякую
Nataliya Parfenyuk, Тепер у дітей знайомства по мобільному, і теж знаходять пригоди на свою дупу)))
Дуже цікава та атмосферна історія. дивовижно , що тільки в житті не трапляється, особлива подяка за прекрасний кінець!
Ная Хорувата, Радію, що сподобалося!
дякую за оповідання! коли дізналася, що половина цієї історії реальна, стало страшно, бо в реальному житті не так багато романтики.
Але дякую що Ви дописали хороший кінець цій історії. Це працює як з поганим сном - прокинувся від кошмару весь змокрілий і треба просто вигадати сну гарний кінець!
Viktoriya Arefieva, Дякую))) Ну, я через свої страхи та нерішучість так і не дізналася, чи могло б те все перетворитися на романтику¯\_(ツ)_/¯ Але в героїв усе склалося якнайкраще. Як, власне і в усіх моїх творах)
Ой, яка милота! Несподівано, що на реальних подіях. Але тим цікавіше!))) Дякую за творчість!)
Тетяна Овчіннікова, Власний досвід то шикарна річ!)))
Чекав-чекав обіцяних жахів... Не знайшов... Навіть трохи милою історія вийшла)))
Про допит з відстукуванням сподобалося)
Дмитро Євтушенко, Дякую-у! Мені дуже важлива твоя чесна думка))) Ну, до твого рівня написання жахів мені ще рости й рости)))
P.S.: Але я й не буду =Р
Дуже добре-в короткому тексті такий зміст!
Щиро дякую!
Епілог - окрема історія.....
Низький уклін Героям!!!
Halyna Shchyrba, Дякую))) Рада, що Вам сподобалось)
Таню, чудовий епілог, неймовірна історія! Дякую! От підтримую кожне слово Діми. Мова твоя - ідеальна; діалоги, сюжет - все продумано й майстерно:))) Натхнення тобі безмежного та якомога більше вільного часу на написання:))))
Катерина Федоровська, Величезне й найщиріше дякую))) Такі слова - найкраща винагорода) Так, часу як завжди мало))) Тобі теж непереборного натхнення та цікавих ідей)
Дякую, за таку чудову історію.
Marina Handoga, Вам дякую, що читаєте)
чудова історія, в житті сюжети бувають крутіші, ніж в блокбастерах ))
Христина Погранична, О так) Це точно! Дякую Вам!
Чомусь мені сповіщення не показали Ваш коментар, тому прошу вибачення, що відповіла так пізно)
Щиро дякую за вашу чудову історію,Слава Україні!!!СЛАВА ГЕРОЯМ!!!
Лидия Джумабаева, Вам дякую, що читали) Україна понад усе!!!
Дуже чудова історія! І я теж надіюсь, що скоро знову настане мир в Україні і вона залишиться незалежною і квітучою державою!
Кара Дженерс, Дякую) Це - мабуть, спільна мрія усіх українців!
Дякую)))
Ольга Кучеренко, Будь ласка)))
Слава Україні слава героям.дякую за такий ще живий епідог.Хай дочекаються всі своїх воїнів Як хочеться почути голос сина ,,,мамо я вже в місті,,.Чекаю ,як всі матері.
Ldmk, Дякую, мені дуже приємно) Я маю величезну надію що всі наші воїни повернуться додому живими і неушкодженими з Перемогою! Я дуже сподіваюся, що Ваш син скоро справдить ваше бажання!
Як же порадував епілог... Дякую. Могли ж трішки більше написати: як Аня "бачила, Це перша ваша книга, де не розповідається про людину з інвалідністю. Читала ваші твори, і завжди було цікаво: чому саме така тема?
Віліна Дяволюк, Дякую, мені дуже приємно. Так, цього разу без "улюбленого" тегу) Я десь нижче в коментарях акцентувала увагу на цьому. Чому така тема? Не маю чіткої відповіді. Зайдіть до мене на сторінку, там я у розділі "про себе" більш детально розписала свої думки з цього приводу.
Епілог (вперше напишу без жартів).
Чи то ти, Таню, так майстерно та щемливо написала кілька, але найвлучніших речень, чи то я став занадто сентиментальним, неабияк пройнявшись, чи все одночасно. Але я просльозився. Пустив довгоочікувані шмарклі, як сам жартував.
Чудовий твір: лаконічний, емоційний, місцями кумедний, місцями лячний! Інтрига та постійна цікавість не відпускали до самого кінця! Мова – ідеальна. А згадки про шкільні моменти, дискотеки та стаціонарний телефон дали змогу відправитися подумками в минуле.
Щиро дякую за чудовий твір і вітаю з його завершенням! Натхнення та сил для наступного! ♥♥♥
Dark Overlord, Дякую, Дімо))) Мені дуже приємно отримати від тебе такий втішний коментар))) Рада, що змогла викликати у тебе такі емоції))) Сподіваюся, то були сльози замилування ;)
І ще раз щиро дякую за те, що читав і коментував)))
Тобі теж непереборної наснаги так креативності на написання своїх прекрасних творів) Я з нетерпінням чекаю на продовження усіх твоїх історій))) ❤❤❤
Нехай береже Господь усіх наших зазисників
Ольга Левандовська, Згодна з Вами на всі 100)
14. Неприступна, неприступна, а оборона вже зламана, пробита, подолана!)
Давай, ботаніку, дій! =)
Dark Overlord, О так))) Все, як я й казала ;) Ботанік свого не упустить)
Ну не всі в юності можуть виявити свої почуття .Через двадцять років на зустрічі випускників дізнаюсь багато цікавого про себе.Виявляється я була популярна серед хлопців ,а я цього не знала.Посміялися ,на тому і розійшлися.А хлопчик просто скромний .Аня сміливіша ,може вони ще подружаться.
Ldmk, О так, підлітки й справді не вміють показувати почуття) Але вони звісно ж подружаться. Все буде добре у них
Денис - красунчик:) Хоча спосіб познайомитися, дійсно, такий собі:)))) Дякую, Таню, твої історії всі зачаровують:) Гадаю, що буде хепі-енд і Денис з Анею житимуть довго й щасливо з купою діточок, а не так, як Дімко написав:))) Сміялася з коментарів:)
Катерина Федоровська, Дякую, Катю) Ну, хлопчина переживав, що якщо підійде просто так, то Аня дасть йому відкоша))) Та й хто з підлітків не робить ідіотських вчинків?) Увечері вже епілог) Сподіваюся, сподобається)))
О, Дімкини коментарі - то окремий вид мистецтва =D
12. Стільки голову морочив, щоб так легко здатися. Тьху! Лантух, а не самурай! =)
13. Коли очікуєш побачити маніяка-вбивцю, а він – середньостатистичний школоло. =Р
Dark Overlord, О богі))) Я не буду тут писати чотири заповітні літери, на які ти натякаєш =Р Але мені подобається хід твоїх думок ;)
Шкода ,що так і не дізналися ,значить не ваше.Надіюсь ,Ані сподобається зустріч.
Ldmk, Точно - не моє. Хіба що для загального розвитку, щоб вгамувати власну цікавість. Я думаю, що Ані точно сподобається)
І справді ,чомусь в дитинстві ,та навіть вже в дорослому віці ми боїмося розсердити маму Знаємо ,що вона любить ,і всеодно побоюємося.А страхи вони такі ,напридумаєш собі ,і боїшся .Через деякий час дивуєшся ,і чого б то боятися .
Ldmk, Ох, ви й справді страшну історію розказали. Особливо для юної дівчини, яку залишили саму вдома. Як добре, що сусідка відгукнулася) Дякую, що поділилися своєю історією, мені було дуже цікаво про це дізнатися.
11. Так, розлючена мама – то найжахливіший горрор дитинства, якого боїшся більше, аніж усіх монстрів світу! =Р
Добре, що тут вона виявилася не такою)
Dark Overlord, О так, що ті монстри, вони десь там, а розлючена мама - ось вона))) Але ж всі мами, як би вони не сердилися, люблять своїх дітей і хвилюються за них)
Жах це велика сила , якщо на нього піддатися! А ще екзамени!
Кара Дженерс, Отож Аня й не встояла) Але точно все здолає)))
10. Ось тут Діма й охрінів... =)
Тепер вже очікую, що зі слухавки скажуть: "Тобі залишилося жити "скількись" днів". А через ті "скількись" днів із телевізора вилізе моторошна дівка із довгими чорними пасмами і... ЯК НАКИНЕТЬСЯ!!! =)
Dark Overlord, А потім неочікуваний поворот уже для мене: замість 554 підписників залишиться двоє)))
9. Нагребло добряче! =)
Тут без Пуаро, або Шерлока – не впоратися! Хоча, (я ще той слідак) маю певні підозри: отой тип у натягнутому капюшоні та картузі – стопудняк НАР-КО-МААААН! =)
Dark Overlord, Та як забажаєш ;) Основне - результат від твого дилерства)))
Нарешті я дібралася до читання цієї історії:))) Майстерно написана, як і всі твої:)) Почитала в коментарях, що це реально так було з тобою :( Як на мене ,це страшно, і головна героїня недарма боїться. Я б також себе накрутила й боялася б вийти з дому. Трохи такий він цей Денис, схожий на маніяка телефонного :((
Катерина Федоровська, Точно-точно ;-)))
Сама себе накрутила ,сама повірила ,і тепер боїться кожної гілочки..Нда ,різні дівчатка в такому віці по різному поводяться.Я досі не розумію чому жіноча половина людства боїться всякої живності ,,павуків ,мишей ,і т д.і т.п.,,А ще самі собі придумують страхи ,і з цим живуть.Казав мені син Що я неправильна,коли я зловила йому жабку .
Ldmk, Так, дивовижна у нас, дівчат, психіка. Але, якщо врахувати, що я описувала свої почуття, а я й справді тоді злякалася шалено, то стосовно жаб і мишей, хочу сказати, що їх ніколи не боялася, хіба павуків трохи та й то в дитинстві. А от цієї ситуації злякалася. Страхи вони на те й страхи, що логічно їх пояснити важко. Але Аня з ними впорається і все буде добре)
8. Стук-стук! Вітаю. Параною замовляли? Ні? Ну, вона вже оплачена, тож розпишіться ось тут і тримайте. Гарного дня, бувайте! – усміхнений кур'єр іде геть.
=)
Dark Overlord, Привіт) Занось вже свою параною, хай трошки побуде. Але ми її здолаємо, навіть не сумнівайся) Дякую, що читаєш, кур'єре =) Тобі теж всього найкращого)
А мені сподобалося спілкування між Анею і Денисом! Це ви цікаво придумали!
Кара Дженерс, Так, було, але я й досі уявлення не маю, хто то був і що від мене хотів)
І знову я! =)
7. Здається, в Україні нема жодного міста, де не було б "клітки", де на дискотеках товкли один одному пики =D Над останнім "культурним заходом" регочу й досі =)
Якщо Денис – сталкер, то йому (палюбасу) потрібен якийсь артефакт із зони відчуження! =Р
Dark Overlord, І знову рада тебе бачити ;)
О так, і пики товкли, і брейк крутили, і дівчатка в колах танцювали, а сумочки всередині стояли))) Але ж як атмосферно тоді було, навіть з "культурними заходами))) Чи то ми вже старі? ;)
Ох, про артефакт не подумала, але, знову ж таки, Аня сама себе накрутила)))
Дякую, Дімо, відтепер просто з нетерпінням чекаю на твої яскраві коментарі)))
Може він закохався!
Кара Дженерс, Та може й закохався))) Але ж не в такий спосіб знайомитися)))
6. Заговорив! Що, злякався, гад, що дівчину дістало і вона тебе зараз пошле під три чорти?! =)
Dark Overlord, Аха-ха))) Так, десь приблизно так все й було ;)))
Вітаю!
Таню, відгук писав поступово, після кожного прослуханого розділу)
Лаконічний пролог, а в його кінці «бац!» – інтрига! Звісно, рухаюся далі, бо до чортиків цікаво, хто ж там =)
1. Хм… Якби в жанрах була б присутня містика, то я б припустив, що лише вона чує той стукіт і з нею намагається вийти на зв’язок хтось, або щось потойбічне)
2. Бабуся точно розмовляла з незнайомцем, бо ще на початку сказала, що то хлопець. Тож змога говорити у нього є. Розіграш? =)
3. Якщо його звуть «Шлепендуф Зігзагузінзяуревич», то вона попала)
4. Містер «таємничість»: вона у нього на гачку! =Р
5. А чи не причетна до цього подружка…?
Таню, оповідання лаконічне, коротеньке, але до біса цікавезне! СУПЕР! Чекаю продовження!
Натхнення тобі! ♥♥♥
Dark Overlord, Рада, що змогла стати в нагоді))) Але я тобі вже це казала))) Якби тільки всі упиряки були, як ти))) Ховайся, нечисть моя дорогесенька))) Яскравих снів, Дімо)))
Так цікаво чим ця історія закінчиться. Дякую
Ягода, Дуже скоро дізнаємося, там всього 14 розділів і епілог)))
Мене Харизматичний накрутив, що я вже лише якісь жахіття очікую від історії:) Дякую, Таню, неймовірно цікаво дізнатися, хто ж це такий "доброзичливий". І чи не загрожують ті дзвінки дівчині ?
Катерина Федоровська, Так то ж після читання творів Харизматичного мене прорвало на елементи жаху))) Загрози не буде, тільки вона сама себе накрутить))
Заінтригували Ви нас, авторко. Творчої наснаги Вам. Дякую
Ягода, Ой, та така собі інтрига))) Дякую)))
Вітаю з поповненням творчої колекції! =)
Dark Overlord, Щиро дякую, Дімо)))
Ого! несподівана новинка! краса!)))
Еліза Донцова, Дякую))) То той дедлайн, про який я згадувала ;)
З новинкою Вас .А ще були такі жартівники , ввечері дзавінок ,а там мовчання ,і так декілька разів підряд .,Мама підколює ,вже кавалери появились ,ати не знаєш що відповісти.
Ldmk, Ото ж приблизно такий жартівник і був) Дякую)
Вітаю з новинкою! Невтомної Музи та невичерпного натхнення!
Тетяна Маркова, Дякую дуже-дуже)))
Коментар видалено
Вітаю з новинкою!
Торія Вецька, Безмежно дякую)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати