525
“Колонія. Історія Ріки ”
Анотація до книги "Щоденник Реда"
Мені казали, що мій дар — це перевага. Вони не розуміли, що іноді найгірше покарання — знати, що відчувають інші. Я записував усе, що не міг сказати вголос. Те, що приховував від друзів. Те, що боявся визнати навіть самому собі. Це не історія героя. Це історія хлопця, який намагався не втратити себе у світі, де чужі емоції стали його власним тягарем. Мене звати Ред. І це мій щоденник.
Приквел до циклу «Колонія. Історія Ріки», написаний у формі особистого щоденника.
Приквел до циклу «Колонія. Історія Ріки», написаний у формі особистого щоденника.
кохання й дружбабатьки й дітидорослішання
Зміст книги: 16 глав
Останнє оновлення: сьогодні
56 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗапис 15. Ох, важкий розділ, співчуваю Реду, Кейлу та Бет. Останні ще не знають і живуть своє звичайне життя, а Ред вже думає, як їм сказати... Навіть не можу уявити, наскільки важкі почуття, коли треба комусь казати погану звістку. Я завжди боялась такого. Адже ти говориш і бачиш як руйнується все життя тієї людини, прімо на твоїх очах. І ти ніби відчуваєш вину, що ти це сказав..Тут я не розумію батька Реда. Краще він сам їм це сказав, можливо при ньому не було б тих емоцій, які візьме на себе Ред. Він ніби зараз використовує свого сина все більше, навіть в тому, щоб сказати таку новину... І забуває(чи може навмисно?) що Ред має дар відчувати емоції інших. Він ніби хоче щоб його син все більше ударів через себе переніс, але навіщо? Щоб стати таким же без емоційним, як сам? Зараз ще допишу ..
Лекса Т. Кюро, Ну я люблю вперед забігати і гадати, що буде) Знаю, багато де можу помилятися, але я не автор історії і не знаю, що ти задумала на рахунок персонажів. Можливо, я надто категорична до батька Реда і забагато підозрюю..) Тепер після твоєї відповіді я буду до нього менш прискіплива) А на рахунок іншого, звісно, треба бути терпелячою, втім в тебе в книзі багато деталей, над якими мимоволі думаєш багато, але це однозначно плюс— інтрига)) Все як я люблю) Дякую, що пояснила мотив вчинка батька, з такого боку теж на це можна подивитися. Просто з боку Бет та Кейла до Реда може бути невіра, чи агресія, не знаю, чи повірять одразу, але побачимо) Чекаю на продовження дуже і обіймаю)
Дуже важкий був запис… Відчувається, як Реда буквально розриває зсередини. Ми ж добре знаємо про його дар, але навіть якщо не брати це до уваги, він усе одно не може залишатися байдужим, особливо, коли йдеться про Кейла та Бет. Ми знаємо, наскільки вони важливі для нього. Зараз дивлюся на Реда зовсім іншими очима, і мені дуже шкода, що на його плечі впало стільки всього…
Лекса Т. Кюро, ❤️❤️❤️
Запис 14. Ох, відчуваю ми вже близько до фіналу. (До речі, скільки таких записів ще планується?) І від цього відчуття стає навіть трошки моторошно, хоча я й знаю далі події Колонії. Моторошно від того, що розумію, що відтоді їхнє життя зміниться назавжди, що вони опиняться зовсім в іншій буденності і інших цінностей, де все, що відбувається в їхній душі стане ще більш глабальнішим. А ще чомусь жаль Патріка дуже. Адже як би йому Кейл не подобався, але він не Кейл. Він досить глибоко відчуває страх та інші гіркі думки, а ще він так прив'язаний і до батьька і до Реда і друзів.. Для мене він як дитина, яку хочеться обійняти і заспокоїти... ( Ред теж починає задавати ще більше питань, з'являються сумніви щодо батька, а думки накопичуються. Він дорослішає і змінюється сам, особливо коли дізнався правду про Місто і світ за межами. В його душі постійно відбуваються якісь зміни...
А Уріела. .. цікаво, що чому вони з батьком сваряться, що відбувається у їхньому дорослому світі? Дуже багато питань, про які хочеться дізнатися більше... І взагалі з кожним разом я все більше заінтригована, тож дуже сильно чекаю на продовження ))
Лекса Т. Кюро, Дякую за змістовну відповідь, моя хороша) Так, пам'ятаю ту розповідь Реда про Уріелу)) Взагалі в Колонії в неї був образ не такий симпатичний як тут. Я добре пам'ятаю своє враження на рахунок неї) Але тут в Щоденнику на початку вона зовсім іншою і викликала хороші емоції до себе. Невже просто спочатку терпіла? Тож і виникли думки, може ще щось сталося між ними) Бо батько Реда для мене теж та темна конячка, хто знає, що з ним відбувається насправді)
Які сильні розділи! Звісно, цей його дар — зовсім не залишає його можливості побути на самоті. Цей тиск на сім'ю, стосунки з Бет, які йдуть на розрив — дуже непростий для психіки підлітка. Плюс загальне становище з хворобою і війнами. Цей світ — жахливий. Ви дуже гарно описали ці порожні погляди старших в молодших, які втратили не тільки власну гідність, а й нівелюють зміст життя. Зрештою цей розрив з Бет — дає йому якесь полегшення. Можливо, це не було те істинне кохання, а радше захоплення. А розпорядження й завдання від батька — взагалі досить сильно насторожує. Ну, ми знаємо, що Ред був певною мірою використаний. Але тут ми напевно побачимо наскільки. Дуже цікаво ✨
Ромул Шерідан, Я щиро дякую за такий цікавий розгорнутий відгук і за високу оцінку цих записів! (人 •͈ᴗ•͈) Мені дуже приємно знати, що Вам цікаво.
Так, жити з такою емпатією Реда вкрай важко. Мало того що він сам постійно емоціонює від того, що дізнається про світ, у якому живе, ще й від емоцій інших ніяк не може відгородитися.
А його батько складна людина. Він з тих, хто каже: «Я дуже люблю своїх дітей, щоб їх жаліти». Тож насправді Еммеріх Вінґард піклується про своїх дітей, але піклується по-своєму. Він людина науки, і наука — це його справжня любов.
Щодо Бет, Ви праві, це було захоплення. Ред — насправді така людина, що йому подобається все, що не зрозуміло для нього. Те, що він не може контролювати. Бет спочатку була загадкою для нього. Як тепер і Ріка).
Мирного, затишного вечора! Бережіть себе та своїх. Невичерпного натхнення!
Запис 13: Ред спочатку подумав, що Ріка — звичайна дівчина? Але за звичайними людьми не стали б так ретельно шпигувати. Впевнена, що минуле Ріки нас ще здивує, а особливо — її важлива роль у майбутніх книгах ❤️
Діана Лисенко, Ага, він нічого надзвичайного в ній не побачив). Проте Ви все розумієте правильно, обожнюю Вашу проникливість, Діаночко!)
ДуУууууже вдячна за Вашу постійну підтримку й всі Ваші враження! Ви надихаєте! (・∀・)
Хай все-все у Вас буде добре! Світлого натхнення й спокою! Обіймаю (ʃƪ＾3＾）
Запис 13. Ооо, нарешті перше знайомство! Хоча б заочно. .. Так незвично бачити той бік екрана. Та й взагалі багато цікавинок тут відкрилося, я вражена!
Насамперед, вражена величиною лабораторії батька Реда і масштабом цих дослідів. Спочатку ятеж думала, що він більше як сам винаходить у невеличкій лабараторії щось .. А тут он який масштаб! Це дуже цікаво! Потім довіра Реда до батька, що все заради добрих цілей... можна в принципі зрозуміти. Ну а те, що йому доручили вивчати поведінку Ріки .. цікаво) Раніше я чомусь не думала, що все було саме так, а тут він вже добре знав її через це спостерігання. В мене прямо мурахи, люблю коли знайомство одне з одним нетипове) А ще цікаво дійсно чим же Ріка особлива. Що характером — це точно) А от здібності... Не можу дочекатися! А ще як до неї ставиться батько Реда, це дуже цікаво. Як же я вже заінтригована!!! Взагалі круто змінився світ Реда! Навіть співчуваю йому, адже він теж не знав нічого досить довго. Як багато тепер треба переварити! Чекаю з нетерпінням продовження! Ти все більше вражаєш, моя хороша)
Єва Лук'янова, Сердечно дякую за твої завжди емоційні розгорнуті коментарі, моя хороша! Це дуже надихає, і це дуже важливо для мене (ʃƪ＾3＾）
Якщо ти продовжиш колись читати Колонії, ти зрозумієш, що Ред казав правду Ріці, але не всю. Там є момент, коли він каже, що батько йому до Колонії показував фото Ріки. Проте він не сказав, що досить довго сам спостерігав за нею. Та в його виправлення можу лише сказати: він просто не пам'ятав про все це. Так якось. Та й я не люблю банальні історії кохання. Тому спершу не йойкнуло))
Щиро радію, що тобі цікаво й що у тебе стільки вражень)
Ми вже все ближче наближаємося до подій в Колонії, тож деякі моменти вже будуть найомі. Просто ракурс іншій.
Спокійного, продуктивного дня! І натхнення на все, що ти робиш! Обіймаю (づ￣ ³￣)づ
Запис 12. Просто мурахи по шкірі... Прочитала на одному подиху, відкривши рота.. Я чесно, не була готова до такого розділу, і що Сінг покаже той світ Редові... Тепер він дійсно знає багато, ще й бачив все на власні очі. Чесно, це дуже важкі сцени, де немає хороших емоцій. Люди стають просто роботами, без відчуттів. І дійсно є таке— коли довго відчуваєш біль, серце черствіє, ще й коли живеш в такому кожен день. А одинадцята монорейка — чесно, це капець. І що вони їдуть, щоб більше не повернутися... Ось справжній світ, про який не знали багатії з Міста... Я навіть не уявляю, як Ред пережив цей вихід, як йому було важко емоційно... Ось тепер він побачив справжній світ...
Моя хороша, я вражена, як ти побудувала цей світ, як все продумано і глобально. Ще ніколи я так не чекала Колонію 2, щоб ще більше зануритися у нього. Ти створила неймовірну історію, варту екранізації! З нетерпінням чекаю на продовження!!
Лекса Т. Кюро, Так) за Сінга до речі забула сказати ... Він взагалі мені в цій книзі інший і я вірю, що саме тут він справжній. Просто обстановка в Колонії інша зовсім і там ця його жорсткість потрібна, тому він себе і сформував так, щоб бути ніби залізним, але душа в нього є, і доброта під маскою. І так, те, що відкриє Ред точно його остаточно змінить і від тих почуттів навіть до Бетті не залишиться нічого, окрім звісно, дружніх... Далі все цікавіше!!!)))
Запис 12: Це жах, який просто неможливо передати словами. Але, зважаючи на те, як автор розкриває Реда як одного з головних персонажів твору, я впевнена, що він по-справжньому відчує біль цих людей, співчуватиме їм і зробить усе можливе, щоб змінити цей жорстокий світ ❤️
Діана Лисенко, Ну принаймні він буде старатися). Ви дуже прониклива, Діаночко. І дякую, що вірите в Реда, хоча я знаю, що Вам більше імпонує Тіс!)
Дуже-дуже дякую, що так швидко читаєте й коментуєте! І взагалі за всю Вашу теплу постійну підтримку! Для мене це неоціненно (ʃƪ＾3＾）
Запис 11. Оце так! Маленький розділ, але якось склав все в моїй голові до купи, що я знала про Колонії. Наче все було зрозуміло й тоді, але зараз з точки зору Реда я бачу цілісну картину і це, чесно, вражає. Багато паралелей з нашим життям сьогодні. Хтось просто живе і насолоджується життям, а хтось виживає заради того, щоб інші жили. Все більше списане з реальночті, ніж може здаватися. Е-вірус— це просто зручний аргумент, щоб пояснити, чому одні мають жити, а інші виживати. Ніби люди не рівні між собою. Так було завжди і в нашому світі. Зазвичай ті, хто живе найкраще життя рідко задумується, як живуть його інші. Ред теж таким був... зараз ще допишу ..
Єва Лук'янова, І тут ти все правильно розумієш. Батько Реда — специфічна людина, в нього є свої цінності в житті, своє «правильне» і «неправильне». Він одержимий своєю метою, а це завжди має наслідки. Ред іще буде про це розмірковувати далі. Тож спойлерити не буду. Про емпатію Реда теж іще буде попереду.
Рада, що ця книга допомогає краще зрозуміти цей світ і її персонажів.
Ще раз дякую, моя хороша (人 •͈ᴗ•͈) Я так щаслива, що почута!
Обіймаю тебе. Теж чекай сьогодні в гості! Щиро радію, що ти нарешті опублікувала оновлення (人*´∀｀)｡*ﾟ+Молодчинка! Не зупиняйся, будь ласка, бо, ти ж знаєш, що я буду чекати на наступний розділ!)
Запис 11: Таке суворе життя просто шокує! Начебто після вірусу такі методи здаються правильними й логічними, але через ці жахливі події люди поступово втрачають людяність. Адже завжди потрібно пам’ятати про інших, їхні переживання та біль. Ми ж люди, а не бездушні роботи, у яких замість почуттів лише алгоритми...
Діана Лисенко, Безмежно дякую, Діаночко, за такий важливий коментар! Тішуся, що цінності у нас з Вами однакові. Обіймаю (ʃƪ＾3＾） Нехай все у Вас буде добре!
Запис 10. Як же це нагадало мені мої перші відносини колись!!! Ті самі відчуття... Коли була в них, запевняла себе, що я дуже щаслива, настільки, що з іншого боку не помічала морального виснаження. Адже я так намагалася бути в тих відносинах ідеальною, шо врешті-решт не помітила, коли виснажилась. І коли хлопець сказав що кидає мене— відчувала себе так само як Ред) Напевне повністю це відчуття можуть зрозуміти тільки підлітки, для яких все вперше і які ще не знають себе і своїх потреб до кінця. Ти дуже реалістично і живо це передала! Я побачила в Редові свою власну історію. Дійсно, він в тих відносинах не слухав себе, намагаючись грати роль, яка йому не близька. Якщо постійно ламати себе — згодом наступить виснаження, та й почуття не зможуть існувати в такому середовищі. Особливо, якщо це все ж таки почуття не глибокі, поверхневі... Я рада, що все ж таки Ред відкрив очі. Як би вони гарно разом не виглядали, але Бетті йому не пара. Зовсім різні вони. Настільки, що зрештою втомилися одне від одного. Але я рада, що вони залишились друзями))Це найкращий вихід для них! Тепер з нетерпінням чекаю на продовження! Цікаво спостерігати за тим, як змінюється Ред)) Натхнення тобі, Лексочко)
Лекса Т. Кюро, Таємниця — це дуже цікаво)) я заінтригована)) Та й Бетті не пояснила йому, чого кинула. Це теж викликає питання, тож я буду з нетерпінням чекати на наступну книгу)) я вже дуже давно на неї чекаю))
Мені здається, що стосунки Реда і Бетті вже давно були приречені. Вони існували більше тому, що від них цього очікували інші, а не тому, що вони самі по-справжньому хотіли бути разом. Так, у них є спільна історія, підтримка, довіра й розуміння. Вони багато пережили разом і справді важливі одне для одного. Але цього виявилося недостатньо, щоб зробити їх щасливими саме як пару...
Лекса Т. Кюро, ❤️❤️❤️
Вітаю з книгою! Підписався. Запрошую на свою сторінку.
Peter Cooper, Щиро дякую (人 •͈ᴗ•͈) Вже зазирнула до Вас!) Успіхів та натхнення!
Ну так. Інколи треба вміти витримати не лише самі стосунки, а й сприйняття їх навколишніми. І це не завжди просто)
Ромул Шерідан, Є таке). Особливо для емпата це важко. Щиро дякую за відгук! (人 •͈ᴗ•͈)Дуже приємно, що читаєте!
Гарного настрою, невичерпного натхнення!
Я запоєм прочитала 2 частини "колонії", і все що вийшло в "щоденнику Реда", і хочу сказати автору - Ви неймовірнаааа!!! Умаляю, продовжуйте писати цю історію далі, у Вас чудово виходить))) шкода не можу на робочому компі знайти де емоджи) З нетерпінням очікую нові розділи!)
Маркова Аліна, Сердечно дякую за такий емоційно-позитивний коментар!(人*´∀｀)｡*ﾟ+ Ви навіть не уявляєте, як мені приємно це чути! Я обов'язково продовжу писати цей цикл. Попереду моїх героїв чекає ще багато пригод і таємниць. Дякую, що читаєте! (人 •͈ᴗ•͈)
Запис 9: Я думаю, що справжня ідеальна пара — це не лише люди, які доповнюють одне одного, а й дві окремі особистості. Кожен із партнерів має розвиватися духовно та залишатися самодостатнім, а не залежати від іншої людини...
Лекса Т. Кюро, ❤️☀️❤️☀️❤️
Запис 9. Теж розділ, який викликав багато думок та аналізу. Зараз починаємо поступово бачити іншу сторону їх відносин) А саме того, наскільки ж вони різні. Насправді інтроверт та екстраверт можуть вжитися разом тільки за умови дуже сильного кохання, а не просто закоханості. Адже це зовсім інші цінності, вподобання.. Часто, пристосовуючись до свого такого іншого партнера можна загубити себе справжнього, забути, ким ти є. Ред зараз живе ніби не своє життя, а життя Бет. Ніби він її трофей. Їй настільки важлива думка інших, що за всім цим яне помічаю її справжнього інтереса до самого Реда, його почуттів і думок. Ред наче переконує себе, що саме це йому в ній і подобається, але чи це не та ж звичайна підліткова закоханість? Кейл тут теж образився на те, що тепер не предмет обговорення всіх, як було раніше. Копія Бет просто.)) справжні брат і сестра)От вони б гарно одне з одним пасували, якби не кровна спорідненість));А от Ред... як довго ще він протримається у цьому "блиску софістів"?) побачимо)) З нетерпінням чекаю на продовження тепер) все цікавіше)) натхнення тобі, моя хороша)
Лекса Т. Кюро, А щодо Кейла... Ні, він не такий, як Бет. Бет егоїстичніша, більш штучна, і там де не завжди треба — вона прямолінійна та вперта, проте має багато своїх таємниць. Кейл же просто такий, який є. Впевнений в собі веселун). Від друзів в нього таємниць немає. До того ж популярним спершу був він.) Можливо, саме Бет влаштувала конкуренцію з братом. Проте в цій книзі ми цього не дізнаємося. І якщо вже ми про стосунки: то насправді двом екстравертам, особливо нарцисисам, бути разом вкрай важко. От там постійна конкуренція.
До завтра, моя хороша! Гарного, продуктивного тобі дня! І затишного вечора! Хай все, що робиш приносить тобі задоволення! Обіймаю (ʃƪ＾3＾）
6-8 Цікаво, як Ред помічає увагу батька. А це важливо для юнака. А насторога зі стосунків з Бет — природна ц їхньому випадку. Трохи чути думки й почуття інших — непростий вантаж. І звісно роздуми про цей "дар". І свій і Бет. Та правдиві відповіді постануть після колонії, напевно. Це з погляду них. Нам вже відомо. Але там буде видно, що собою представляє цей дар.
Ромул Шерідан, Для мене дуже важливо, як сприймають мою історію читачі. І щиро радію, коли я почута. Тож я вельми вдячна за те, що читаєте! І за завжди такі цінні цікаві коментарі (人*´∀｀)｡*ﾟ+
Гарного, затишного вечора! Бережіть себе (人 •͈ᴗ•͈)
Запис 8. Я дуже радію, що Ред починає бачити нові грані свого дару і концентруватися на хороших речах. Адже не завжди емоції інших людей — це лише біль. Іноді щастя теж необхідно виплеснути, як і інші хороші емоції. Взагалі приємно бачити іншу сторону життя з Е-вірусом. Люди не панікують і не перебувають в депресії, вони вміють жити і радіти життю, вміють веселитися. І це дійсно добре. Трохи навіть наш час нагадало) Життя йде далі за всіма проблемам, і треба жити його якомога краще і позитивніше, не дивлячись ні на що. Тому я навіть рада, що такий досвід був у Реда і він зміг по новому глянути на свій дар і взагалі все це відчути. А Кейл — це взагалі зірка! Розумію, чому дівчата так в захваті від нього) Бувають такі хлопці, які талановиті та створені для сцени і які вміють радіти життю і дарувати іншим позитив і щастя. Це дійсно його дар. Взагалі хоч і досить маленький епізод з їхнього життя, але змушує багато про що замислитися)) Дякую за такий музичний і позитивний розділ,)) Натхнення тобі і далі, моя хороша)
Єва Лук'янова, Моя хороша, дуже вдячна за твої думки! Це саме те, що я намагалася сказати цим розділом! (・∀・) Ти все так чітко відчула й зрозуміла. Так, з нашим світом, безперечно, можна провести паралелі, і зробити висновки.
Ред дорослішає) А Кейл — це море позитиву)) А ще мені подобається його впевненість) Проте іноді він спочатку робить, а потім — думає)). Та по-іншому це вже був би не Кейл)).
Безмежно дякую тобі за те, що так швидко читаєш. За твої емоції та думки. І за світлі побажання (づ￣ ³￣)づ
Чекаю «Сутінки» — не забувай!)
Запис 7. Ми починаємо повільно наближатися до основних подій і це настільки цікавий шлях! Мені подобається, як поступово розкриваються персонажі та їх здібності, а також їхні моральні якості. Розумію захоплення Бет — бути сильнішою навіть за хлопців — це цікавий та неординарний дар. Сінг тут теж іноді проявляє людські якості, від чого викликає симпатію. Те, як Ред відноситься до Патріка теж радує, він став йому справжнім братом, а ще дуже тішить, що він ще й Кейла знайшов, який його не відштовхує. Щодо батька Реда то теж здивована бачити його таким .. батьком.. він не злиться на Реда, коли в нього щось не виходить, а пояснює як має бути. Та й взагалі його пояснення щодо сил виглядає досить логічним, хоча однозначно він щось приховує. Просто як дітьми ними ще легко керувати, але це поки що ... Загалом зараз всі герої мені подобаються, а Кейл дійсно має свій унікальний талант — всіх смішити. Втім зараз все більше розумію, що батько готовить їх до чогось, особливо Реда з його здатністю впливати на думки. Невже вже тоді він знав про Ріку і готував його до якогось завдання з нею? Дуже цікаво)) тепер не можу дочекатися продовження))
Єва Лук'янова, Обожнюю хід твоїх думок, моя хороша (・∀・) Ти так чітко все по поличках розкладаєш. Якщо почитаєш наступні розділи з Колонії, то, думаю, пригадаєш, що з їхніми здібностями не все так просто і, можливо, тут батько каже неправду. Але я не напалягаю, бо згодом все стане на свої місця. Ти ж знаєш, що в мене часто не все так, як здається на перший погляд).
Так, наші герої потроху вимальовуються в тих, якими ми їх знаємо вже в Колонії). Всі потроху дорослішають. І Ред теж).
Новий розділ вже завтра!)
А я безмежно вдячна тобі за твої розгорнуті коментарі, цікаві думки й враження та твою щиру любов до цієї історії (ʃƪ＾3＾)
Вподобайка від мене ❤️
Марі-Анна Харт, Щиро дякую (人 •͈ᴗ•͈)
Запис 7: А може, найцінніший дар — це не надздібності, а можливість мати просте людське щастя та щоб у душі панували власна гармонія та спокій...
Діана Лисенко, Сердечно дякую, Діаночко, за ці цінні думки (ʃƪ＾3＾) Насправді так воно і є!) Рада, що ми з Вами в цьому на одній хвилі (・∀・)
Отже, запис 6. Ну значить мені здалося по тизеру, що все добре) Якщо Ред щось відчуває, навіть незначне — це вже багато про що говорить, тому одразу звернула увагу на його відчуття. Він ніби щасливий, але зовсім не так як очікував. Зараз напевне він більше щасливий від того, що його мрія щодо Бет здійснилася, ніж від самих відносин з нею. А все тому, що відчуває якусь нещирість, показушність. Можливо Бет дійсно вирішила зустрічатися з ним не через якісь почуття, а просто через те, що поруч нікого іншого не було, та й їй хотілося мати хлопця. Можливо вона хотіла щось комусь довести, скласти враження гарної картинки, щоб ними захоплювались інші.. Втім Ред відчуває, що це вони робить не через велике кохання... Адже поки якогось зближення , крім фізичного між ними не відбулося, а факт відносин ні про що не говорить...
Втім приємно бачити як Ред полюбив Патріка, як звик до нього... Як він разом з цим поступово і до свого дару звик, і його вже не дратують чужі думки в голові... Кейл звісно, в своєму репертуарі) от вже бабій)) Цікаво спостерігати за дорослішанням всіх, тож чекаю на продовження)) Натхнення тобі, Лексочко))
Єва Лук'янова, Завтра все буде)). Сподіваюся, тобі буде цікаво).
Дуже вдячна, моя хороша, за твій такий крутезний коментар (ʃƪ＾3＾). От щиро радію, що ти добре відчуваєш Реда і розумієш, що якщо його щось непокоїть, то це не просто так. Звісно, він любить займатися катастрофізацією, проте є така цікава річ, як інтуїція. І, можливо, вона його не підводить. Проте, як каже Ріка, поживемо — побачимо!)
Ну Кейл завжди був таким, і в Колонії також, якщо пам'ятаєш)).
Обіймаю. І бажаю гарного, затишного вечора! І успіху у всіх твоїх справах! Дякую, що ти поруч.
Дякую за новий розділ ❤️ Дуже інтригує. Усе так романтично й гарно… Але ж ми знаємо, що зовсім скоро все зміниться...
Діана Лисенко, Щиро вдячна, що так швидко прочитали, Діаночко. І за душевний коментар (ʃƪ＾3＾）
Дуже цікаво спостерігати за дорослішанням Реда і трансформацію його сприйняття навколишнього. Звісно, події відбуваються до колонії. І дуже цікаво, що Ред опинившись під одним дахом з Кейлом, Бет і Патріком — по-різному сприймає їх. А більше — себе поряд з ними. Батько тут виглядає щирим і уважним. Ну а почуття — взалі додає усьому цьому іншого забарвлення. Романтичного. А ще цей дар. Це класно, але й небезпечно водночас. Здається, дар — прямий шлях до колонії. Хоча вірус — наче не міф. Але Бет, здається, не ним хворіла. Думаю, що все захоплююче попереду — метаморфози героїв очами Рада.
Ромул Шерідан, Доброго часу доби! Щиро дякую за такий цікавий, розгорнутий відгук! (人*´∀｀)｡*ﾟ+
Так, в цій книзі почуття та думки Реда долають історії трохи інших барв). І ви абсолютно праві, все цікаве й важливе ще попереду!) Насцбому тижні ще більше дізнаємося про Реда та його друзів). Дякую, що читаєте (人 •͈ᴗ•͈)
Гарного, мирного дня! Купу натхнення!
Запис 5. Оце такої! Невже саме те, що Ред приходив до лікарні до Бетті та підтримував її настільки на неї вплинуло? Адже вона дивилася на нього як на друга, або ж все таки не як на друга? Ми ж все бачимо очима Реда, але знаючи майбутнє... добре, не спойлеритму, але деякі думки виникли) Цікаво все ж таки тепер як будуть трансформуватися почуття Реда і Бетті... які будуть висновки пізніше, коли вони подорослішають.. Втім Ред ще не знає Ріку і в цій книзі не пізнає... побачимо) Кейл тут душечка, його висловлювання завжди викликають посмішку, а Патрік такий милий і добрий малий)) А от емоції батька Реда наштовхують на думки, що він вміє інколи бути батьком. Чи все ж таки бачить вигоду? Поки що думки цього чоловіка для мене ліс дрімучий. Але все ж таки більше до думки схиляюся, що він побачив вигоду в їхньому союзі. Може ще тоді думав їх в Колонію відіслати, чи йому краще щоб особливі діти трималися разом? Тут поки що не знаю, але цікаво буде дізнатися)) Тож чекаю з нетерпінням продовження! Візуали супер)) і безмежного натхнення тобі, моя хороша
Єва Лук'янова, Дуже дякую за твої розгорнуті коментарі, моя хороша (人*´∀｀)｡ Обожнюю твою проникливість!) Ти вже досить добре знаєш мене, і знаєш, що в мене все може бути не настільки однозначно, як здається)) Даруй, спойлерити не можу. Ця книга має наводити на роздути і різні теорії, чому й як — і по твоїм роздумам бачу, що мені це вдалося!)
Дякую за побажання — вони навзаєм! І сподіваюся, що ти теж там хоча б потроху пишеш!) Я так чекаю дуелі!! І хвилююся за героїв...
Обіймаю тебе. (づ￣ ³￣)づ Затишних, спокійних вихідних!
Запис 5: Дар Реда і тут не підвів. У цьому жорстокому світі, де вони живуть, світ дійсно не дозволяє людям довго бути щасливими. Особливо враховуючи те, що ми вже знаємо: вони з Бетті не будуть разом...
Лекса Т. Кюро, ❤️❤️❤️
Запис 4. Дуже глибокий все ж таки розділ. Особливо його кінцівка і висновки Реда... Наскільки ж він має рацію — цьому світові байдуже, що відбувається з окремою людиною, він просто буде жити далі, не зважаючи на біль інших, випробування, страждання... Таке вже наше життя, тому й важливо завжди цінувати тих близьких, які з нами...
Щодо становлення Бетті, то це дійсно зовсім не в її дусі. Не звикла я до неї такої... настільки слабкої, що не в змозі це витримати, але й такої, що буде тримати все в собі, щоб ніхто не здогадався, та ще й не відкривати душу. А ще все ж таки помітно, що думки Реда мають рацію — вона бачить в ньому лише друга, адже ніби не бажає відкриватися йому, приймати допомогу і відмахується, що все добре. Ну або їй настільки своя репутація важлива... А от Кейл душечка. Який же хороший брат, вважаю, що мати такого — це велика цінність. Як і мати такого друга ... А цей період становлення — це ще те випробування, як бачу. Кожен по різному справляється. Добре, що Бетті пройде цей шлях... Що ж, чекаю з нетерпінням на продовження і бажаю тобі успіху та натхнення, моя хороша)
Єва Лук'янова, Моя хороша, сердечно дякую тобі за цей глибокий коментар (人 •͈ᴗ•͈) Я знала, що ти все відчуєш так, як я і хотіла. І душевного Кейла), і Реда з його складними усвідомленнями.
Щодо Бетті. Тут вона геть ще дитина. В Колонії їй вже 17,5, тут ще 15. Не думаю, що вона лише Реду не відкривається. Вона перед усіма намагається виглядати сильною. Це в неї антураж такий. Їй насправді важливо, що про неї думають інші, тож поводиться так, як поводиться. По типу тримає марку. Але поки не хоче визнавати, що так жити — важко.
А Період Становлення, так, проходить у всіх по-різному, проте є щось в ньому спільне. Пригадай Еббу, Тіса та Ріку — у них всіх були стрибки різних емоцій.
Наступний розділ вже завтра!) Ще раз дуже дякую тобі за твої думки, емоції й теплі побажання! Все навзаєм, моя хороша! (づ￣ ³￣)づ
Запис 4: Бетті стало особливо шкода. Це ж як дитина не змогла витримати всього цього, що вже не бачила іншого виходу. Але розумію, що саме цей приквел покаже кожного героя зовсім з іншого боку ❤️
Лекса Т. Кюро, ❤️❤️❤️
Запис 3. Як же цікаво спостерігати за поступовим дорослішанням Реда і його думками) Мені здається, саме так і приходить прив'язаність... поступово, коли звикаєш, та й навіть те, що Патрік назвав його братом... чомусь здається, що це все одно викликало в нього якісь добрі емоції, нехай він і і не зізнається в цьому. Але як не як Пат вже частина його сім'ї і його відношення до нього теж таким, адже він не уявляє вже життя без нього. Кейл такий позитивчик) яким є і був) хороший) а от Бетті.. цікаво, чому вона стала такою задумливою і що ж її хвилює... а ще це усвідомлення Реда щодо неї...) ох...)) цікаво що буде з його емоціями далі щодо неї... взагалі цікаво як він буде дізнаватися про неї більше і як тоді його почуття зміняться .. а ще мені тепер ще більше цікаво, що він відчував до Ріки... Ну і питання до тебе — побачимо ми тут хоч якийсь короткий період з подій в Колонії? Мені так цікаві його перші почуття і враження щодо Ріки... Чекаю дуже продовження і бажаю тобі великого натхнення, моя хороша)
Лекса Т. Кюро, Звісно, дочекаюся, мені взагалі дуже цікаво зараз все що відбувається)) та й маленькі розділи зручніше читати на обідню перерву, як раз встигаю краще, чим з великими розділами "Колонії")) тому прям дуже заінтригована)))та й це нова книга, тут коли не знаєш, що далі, взагалі нетерплячка вмикається,)))тож дякую за цю книгу дуже сильно і чекаю на наступний запис)))теж обіймаю тебе, Лексочко)
Запис 3: Ред із таким захватом говорить про Бетті. Але коли вони вже перебували в Колонії, я більше не відчувала між ними тієї самої іскри. Страшно навіть подумати, що ж такого сталось, що все змінилось...
Лекса Т. Кюро, ❤️❤️❤️
Розділ 2: Дуже цікаво дізнатись повну історію Патріка. З нетерпінням чекатиму на продовження, адже його дуже шкода... Він наймолодший серед них, але вже пережив стільки горя. Сподіваюсь, у майбутньому на нього чекатиме хоч трохи щастя ❤️
Лекса Т. Кюро, ❤️❤️❤️
Отже, запис 2. Цікаво спостерігати, як змінюється думка Реда щодо Патріка... Він взагалі поки що виступає таким собі інтроверотом- спостерігачем, який спостерігає за світом, вивчає його, поведінку людей і робить певні висновки. І хоча сам він поки не намагається в це все втручатися, але я можу його зрозуміти в цьому — він не хоче напевне обтяжувати себе спілкуванням з малим. Адже на це треба певні емоційні сили, яких в нього, через його дар досить мало — ледве вистачає, щоб впоратися з самим собою. Але цікаво також, що й його роздратування зникає, а ще немає якихось негативних думок стосовно навіть того ж Кейла... Адже вони дуже різні з ним! Але мені і Кейл подобається дуже своєю відкритістю і позитивом) Це безумовно притягує. Ще цікаво було побачити Сінга трохи іншим, не таким як в Колонії ) Він дійсно зовсім не такий поганий як може здаватися спочатку, просто приховує свою доброту десь глибоко в собі. Цікаво спостерігати і далі за дорослішанням Реда, а ще я дуже хочу подробиці про його відносини з батьком... Натхнення тобі, моя хороша, чекаю на продовження)
Єва Лук'янова, Безмежно вдячна тобі, моя хороша, що ти такий прекрасний розгорнутий коментар написала (人*´∀｀)｡*ﾟ Завжди з нетерпінням чекаю твоїх вражень!
Все ти правильно розумієш щодо Реда. Він поки спостерігає й робить свої висновки. Його вже не так дратує Кейл і Патрік, бо пройшов певний час, і він поступово звикає до малого. До того ж він багато аналізує.
О, Сінг... ) Так, я мала показати його з іншого боку, щоб з'явилися думки щось на кшталт: а де ж Сінг справжній — тут, чи в Колонії? Бо після Колонії його ніяк не можна сприймати позитивним персонажем.
За побажання окремо дякую! (ʃƪ＾3＾) Натхнення в мене багато, лише треба більше часу в добі й спокійних ночей. Обіймаю тебе. Гарного, продуктивного дня! Хай все вдається! Чекаю на «Сутінки» — не забувай!))
Моя хороша, як же мені приємна твоя згадка мене на початку. Навіть ледве сльозу не пустила... Дякую тобі, це абсолютно взаємно! Ти мене надихаєш і надихала постійно, а цю книгу я чекала від самого початку з особливим нетерпінням, тож зараз навіть не могла дочекатися закінчення роботи, щоб вже прочитати. ) І дійсно — всі почуття Реда ніби крізь мене пройшли... Зараз ще напишу про главу)
Єва Лук'янова, Я зараз відповідаю майже одразу, тож якщо що перевіряй через Гугл. Бо для мене твоя думка надзвичайно важлива, ти ж знаєш! (ʃƪ＾3＾）Так, в мене через додаток серденько не ставиться, на жаль((
Вступ інтригує. Чекаю на наповнення)
Ромул Шерідан, Щиро дякую, що прочитали (人 •͈ᴗ•͈) Новий розділ вже завтра.
На добраніч! Гарних снів!
Щирі вітання з початком чудової, захопливої історії! Невичерпного натхнення, сил, легкого пера та багато-багато вдячних читачів, Лекса!
Микола Давидкін, Нік, привіт! Дуже вдячна за підтримку й теплі побажання! (人 •͈ᴗ•͈) Мирної ночі! Світлих снів!
Дуже гарний слог, цікава тема. І дійсно, такий Дар, як у героя, це ніби важке випробування. Від мене ❤️
Аліс Веро, Дуже вдячна Вам за коментар! (人 •͈ᴗ•͈) Так, дар в героя дуже не простий. Складно проносити крізь себе купу негативних емоцій і не завжди розуміти: вони твої, чи чужі.
З новиночкою Вас ❤️
Успіху книзі ✨
Аліс Веро, Красно дякую (人 •͈ᴗ•͈)
Початок дуже глибокий ❤️ Цікаво подивитись на Реда з іншого боку. Коли від п'ятнадцятирічного підлітка вимагають так багато, це справді стало б важким психологічним випробуванням для будь-кого. Особливо тоді, коли в душі ще хочеться довше побути дитиною й мати менше турбот. Дякую вам за такий сильний початок❤️ Бажаю творчого натхнення, легкого пера та успішного продовження вашої чудової історії ❤️
Діана Лисенко, Вже завтра буде новий розділ!)
Всі побажання нехай повертаються до Вас сторицею! (ʃƪ＾3＾）
Мої щирі вітання. Успіхів книзі.
Марко Левчук, Ґречно дякую (人 •͈ᴗ•͈)
Обкладинка дуже незвичайно красива!❤️
Успіхів вашій книзі ✨️
Ганна Літвін, Сердечно дякую за такі теплі слова підтримки! (人 •͈ᴗ•͈)
Вітаю з новиночкою ☺️❤️✨
Оксана Павелко, Велике спасибі за підтримку, Оксано!
Вітаю з новинкою! Успіхів і багато читачів
Вікі Дрейк, Вікі, дуже вдячна за підтримку та побажання! Так приємно (人*´∀｀)｡*ﾟ+
Вітаю з новинкою ❤️ Легкого старту ✨
Лана Жулінська, Дуже дякую за підтримку! Так приємно (人*´∀｀)｡*ﾟ
Вітаю з новинкою! ❤️
Morwenna Moon, Сердечно дякую! Ціную Вашу г, Морвенно! (・∀・)
Вітаю з новинкою!♡♥︎♡♥︎
Юлія Марченко, Юль, щиро дякую! Приємно (人*´∀｀)｡*ﾟ
Вітаю вас! Бажаю успіхів, натхнення та багато відданих читачів!
Зодча Тіней, Вельми вдячна Вам за підтримку та такі приємні слова! Навзаєм! (人 •͈ᴗ•͈)
Вітаю з новинкою)
Соланж Седу, Красно дякую за підтримку! (人 •͈ᴗ•͈)
Вітаю з новинкою ❣️✨
Ромул Шерідан, Сердечно дякую за увагу та підтримку! Дуже ціную (人 •͈ᴗ•͈)
Вітаю, успіхів новинці)
Ларія Ковальська, Ґречно дякую!(人*´∀｀)｡*ﾟ
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати