Несподівані розкопки

Віктор був студентом-археологом, і як більшість студентів, любив більше пригоди, ніж лекції. На практиці він хвалився друзям:
— Хлопці, археологія — це як побачення: треба знати, де копати, і все піде як по маслу!

Всі сміялися, бо знали — Віктор той ще ловелас.

Одного спекотного дня, розчищаючи якийсь древній курган, він натрапив на дивний амулет. Віктор, звісно ж, підняв його і жартома прошепотів:
— Ну, давай, покажи мені красуню з минулого!

Очі злиплися, земля пішла з-під ніг, і раптом він прокинувся… в іншому тілі. У дзеркальній поверхні бронзової посудини він побачив дівчину з довгим волоссям і карими очима.

— Це що, жарт? — прошепотів він, але почув свій голос — тоненький, жіночий. — Ого…

Перші дні були суцільною катастрофою.