Розділ 4. Флірт навиворіт

Віктор ніколи не вважав себе скромнягою. Навпаки, у своєму світі він любив жартувати, підморгувати й сипати двозначними фразами, від яких червоніли навіть викладачки. Але тепер, у тілі Міли, усе перевернулося з ніг на голову.

Щойно він виходив у двір, його починали оточувати хлопці. Хтось приносив яблуко, хтось допомагав донести воду, хтось просто дивився так, що Віктор відчував себе… мішенню.

«О, Боже, то ось як воно виглядає з іншого боку… Я ж був ще тим павичем! Це що, мені тепер розплачуватися кармою?»

— Міло, — підморгнув йому один молодик з широкими плечима, — ти сьогодні світишся, наче ранкова зоря.

— Ага… бо в мене… температура, — випалив Віктор і почервонів.

Другий хлопець узяв його за руку.

— У тебе такі ніжні пальці…

— Та ну, це все від крему для рук! — машинально ляпнув Вітя. — Е-е, тобто… від роботи з травами!

Ввечері до нього підійшов найзухваліший місцевий красень на ім’я Радим. Той самий, від погляду якого дівчата зітхали, а хлопці заздрили. Він нахилився до Віктора-Міли й прошепотів:

— Ти не така, як інші.

Віктор ледь не розсміявся вголос. «О, класика жанру! Такими словами я сам половину факультету брав на гачок!»

— Та ну, — нарешті видушив він, — я цілком як усі. Просто… трохи дивніша.

— І саме це мені подобається, — усміхнувся Радим.

Віктор відчув, як у нього закалатало серце. «СТОП! Так не граємо! Я ж мужик! Я жартував із такими штуками, а тепер мене… зваблюють? Це ще якась карма-версія Tinder?»

У цей момент з хатини виглянула бабця, та сама, що називала його Мілою.

— Діти, досить на подвір’ї загравати, ще сорочку йому знімеш від тих поглядів, Радиме!

Хлопець засміявся, а Вітя мало не зомлів.

«Так. Спокійно. Треба вигадати план. Я не можу бути приманкою для кожного місцевого жеребця. Бо ще трохи — і я ж сам себе закохаю!»

Але найгірше чекало наступного дня, коли під час роботи біля річки Радим кинув йому у воду квітку й голосно крикнув:

— Для найвродливішої дівчини нашого поселення!

Весь берег зареготав, а Вітя, стоячи по коліна у воді, тільки й подумав:

— Ну все, тепер я офіційно в романтичній комедії проти своєї волі…