Зів'ялі серця

КРІС-ТІНА

30.10.2025, 16:19:58

Я не стомлююсь перечитувати цю книгу уже напевне 5.... Це та книга яка не відпустила мене і я не готова відпустити її. Запевняю, хто ще не читав її і роздумує, ви не пожалієте.

Анжела Чекед

01.10.2025, 18:21:40

Дякую від щирого серця за цю неймовірну історію! Зачепила за душу та серце! Творчого натхнення Вам! І всім Віри, Надії й ПЕРЕМОГИ!!!

Valentina

28.09.2025, 21:47:14

Щиро дякую, за таку неймовірну, зворушливу історію!!! Вона торкнулася за самісіньку душу! Щирю вірю, що Святослав вернеться до своєї Люби з Перемогою.)

Галина Кошель

28.09.2025, 14:06:02

Прочитала "Зів'ялі серця", не плакала, бо вже була налаштована з коментарів інших читачок. Довго добиралась до цієї книги, бо знала, що там не найщасливіший фінал, а тільки надія на гарне майбутнє. Ходжу з постійними думками, не полишають мене герої цієї книги. Таке життя і клята війна.
Мені дуже сподобались ніжна, тендітна Люба і рішучий, справжній чоловік Святослав. Як він прийняв невимушено Степанка, бо ця дитина - частина Люби.
Дуже сподобалось як описані сільські будні, побут, пліткарки, як розносяться чутки,.. навіть Катя з її ногами, як колонами сільського клубу (повеселили).
І я не перестаю захоплюватися у кожній Вашій книзі, авторко, як Ви робите порівняння якихось вчинків, подій, характерів - який багатий Ваш внутрішній світ!
Дякую за цю історію ❤️

Ira Ivanys

28.08.2025, 00:07:14

Дякую, зворушливо і правда життя. Дуже цікава книга, а яка гарна , колоритна наша мова.

Юлія Пєльт

14.04.2025, 11:36:39

Не очікувала такої кінцівки. Теж плакала. Дякую. Дуже гарна книга вийшла. Сподіваюсь Святослав таки повернувся до своєї Любові

Маряна Бочарова

13.04.2025, 16:11:12

Пані Устино, дуже вдячна за таку емоційну, щиру історію. Неймовірні герої. Як це чудово коли двоє зневірених людей знаходять своє щастя, саме СВОЮ людину. Дуже рада, що взялась за прочитання цієї книги.

Світлана Матюша

02.04.2025, 23:01:38

Дякую. І так, я плакала. А хіба можливо інакше. Скільки зламаних життів...

Алла Козаченко

27.02.2025, 19:16:45

Чудова книжка!!! Дякую.Такі гарні світлі герої!!!

Клининг Сяйво

26.02.2025, 18:45:31

Не плакати не можливо. Читаючи, відразу згадала: Ірпінь, 24 люте, вибухи, війна…?
Автору подяка за твір, емоціі

Дарина

22.01.2025, 13:34:30

Дякую за цю книгу. Теж ридала над останньою главою, яку прочитала за три підходи через перерви на сльози. Це важкі обставини, описані неймовірно гарно, бо маю легкий післясмак, а не тяжкість. Мені фінал не відчувається кінцем, а залишився відкритим. Вірю в щасливий кінець історії і перемогу

Анна Вовік

20.12.2024, 02:27:41

Ох… я коли читала відгуки і думала чи купувати книгу, всі писали, що ридали над останньою главою. І я не наважувалася, бо не хотіла ридати. Але все ж… ридаю. Дякую… най скоріше настане наша перемога ✨

Антоненкова Руслана

04.12.2024, 15:38:08

Дякую! Сльози … не могла відірватись.. поки до кінця не дочитала! Дякую ❤️

Юлія Курич

02.12.2024, 22:27:58

чудова книга!!!! Неймовірні емоції і море сліз під час читання останньої глави... Дякую за Вашу творчість)))

Галина Кельман

05.10.2024, 16:37:27

Дякую, Устино. Давно не читала такої щирої прози.. Без сліз не обійшлося, але це реалії нашого життя.

Olga Tomchuk

04.10.2024, 21:11:21

Спасибі! Чуттєво,гарно,цікаво !Спасибі,що написали про цю страшну війну, не обминули лякливо,як інші автори,вдають,що війна десь в галактиці і ворог міфічний,а не проклята русня.

Оксана Лазарець

12.08.2024, 21:49:35

Дякую! Остання глава ..я теж плакала....

Natalia Kaminska

13.07.2024, 23:20:45

Дякую за реально круту історію кохання!

Liubov Opatska

17.02.2024, 09:44:57

Над жодною з ваших книг я не плакала, як над цією ((( Ця клята війна обірвала стільки історій кохання та людських доль! Весь час задаюсь питанням, чому тим проклятим так муляє наше щастя, чому ми платимо найвищу ціну (((? Але так хочу, щоб всі Святослави повернулись до своїх коханих Любовей))).

Ліна Вербицька

14.11.2023, 09:44:33

Це перший витвір, який я прочитала від вашої руки. Я максимально вражена. Однозначно зірочка. Дякую за прекрасно проведений час. І безмежно дякую за присвяту в кінці твору.

Nataliya Parfenyuk

03.11.2023, 01:40:18

Хух, дочитала, не плакала, але почуття сильні, як і прохання написати закінчення, як тільки переможемо.
Дякую

Nataliya Parfenyuk

02.11.2023, 23:55:01

Устина, я мушу написати, як я відпочиваю душею читаючи ваші книги и, це просто для мене найкраща терапія. Дякую вам і а кожну книгу, за кожне речення.

Христина Погранична

25.08.2023, 18:50:05

книга надзвичайна. наповнена емоціями і переживаннями. не очікувала такого фіналу. дуже хотілося щоб в головних героїв все було добре, бо так мало в них було щастя. після перемоги обов'язково напишіть продовження або хоча б епілог. дуже дякую!
p.s. сподобалося порівняння про зів'ялі серця...

Оксана Рожко

24.08.2023, 23:08:42

Яка прекрасна книга!!!!! А головні герої просто неймовірні!!!❣️Дякую за Вашу працю!!!!

Тетяна Бідна

14.08.2023, 22:48:16

Боже, бережи наших військових! Нехай кожного дочекаються рідні вдома! Дякую, історія чудова. Вона жива і реальна, без сліз дочитати неможливо

Наталья Свиржевская

01.08.2023, 19:31:48

кохання переможе ,буде Перемога в такій країні як наша не може бути інакше ,бо в нас сильні люди і наші воїни найкращі в світі .Перемога і не інакше

Юлія Тимченко

31.07.2023, 09:15:02

Дякую вам, велике за пережиті емоції, у вас неймовірний талант, легкого пера і невичерпної музи. А ще так хочеться, щоб написали продовження,після нашої перемоги ! Чі плануєте?

Олена Хуренко

22.07.2023, 21:58:30

Ця історія відносин двох людей захоплює складністю переживань героїв . Не можливо залишитися байдужим від природи , звичаїв, подій,які швидко змінюються. А закінчення знову нагадало про пережиті жахіття перших днів війни. Заспокоює впевненість-ми переможемо . !

Tatyana Aleksa

17.05.2023, 15:49:39

Дякую. Дуже чутлива, емоційна книга. Впевнена, що буде її продовження. Обов'язково, після Перемоги.

Ольга Кучеренко

16.04.2023, 18:35:48

Дякую ❤️❤️❤️

Ольга Крименюк

08.04.2023, 22:31:14

Дякую за книгу. Не змогла втриматися від сліз на останніх сторінках. 25 лютого проводила чоловіка та двох синів на війну. Чекаю. Слава Україні!

Natasha Volodimirivna

04.04.2023, 16:48:58

Дякую автору за цю чудову історію. Захопливо все, але дуже піднята болюча тема сучасності.... відкладала прочитання історії. останню главу дочитувала зі сльозами

Тамара Карпач

01.03.2023, 23:44:55

Написано дуже гарно та чуттєво. Останні глави перечитувала по кілька разів.Дякую за прекрасну історію. Успіхів Вам та натхнення.

Анна Полегенькая

22.02.2023, 11:05:35

Над останньою главою я ридала, а не плакала... З нетерпінням чекаю другу частину, в якій Святослав повернеться з перемогою до своєї Люби! Він мусить, бо завжди виконує свої обіцянки. Вся Україна чекає на це! Дякую за прекрасну історію, за радість і сльози, що вона викликала. Дякую за Вашу творчість!

Viktoriya Tsilinchenko

09.02.2023, 14:40:12

Мега круто!
Таких емоцій не переживала давно! А остання глава та післямова- це просто сльози і всі відчуття річної давнини знов оживають. Ваш опис почуттів і переживань сильно захопив та вразив. Власне, саме це і подобається у ваших книгах! Переживаєш все ніби занурюєшся!
Успіхів вам і натхнення!

Юлія

09.02.2023, 01:34:02

9.02.23 - майже рік...можна було б звикнути, можна було б вже спокійніше реагувати, можна було б бути більш холоднокровним, можна було б порозумнішати чи навпаки отупіти....багато чого можна було б...проте остання глава - це розрив...це тихі-сильні сльози і сироти від повернення у той ранок, у той біль, який вже триває майже рік...неможливо залишатись спокійною...також остання глава - це гімн перемоги та джерело віри у перемогу, у країну, у армію, у наш народ!!!
І не треба було післямови, щоб зрозуміти чи більше відчути, що ця історія не просто вигадка, а дуже близька до Авторки! Я дійсно побувала у українському селі, і мені це дуже сподобалось. Начебто це не розповідь, а якісь мої спогади.
Дякую, Устино, за цю нереально-реальну, болючо-прекрасну історію!!!
Дякую ЗСУ, що можу читати зараз романи, розмовляти українською, плакати, сміятись...
З вірою у Україну, з вірою у Перемогу!!!

Юлія

09.02.2023, 01:30:05

Коментар видалено

Галя

04.12.2022, 22:53:52

Дуже гарна історія, але обов'язково має бути продовження! Бажаю успіхів у творчості і чекаю продовження!

Стася Павлів

24.11.2022, 00:25:35

Я нарешті прочитала. Десь на сьомій главі в нас вимкнулося світло, а мій телефон розрядився. Довелося в машині заряджати, аби дочитати, бо не відпускало. Остання глава викликала не просто сльози, а ридання. На вулиці темрява, моє місто без світла, а так хочеться читати про таке вже після перемоги аби точно знати, що він повернувся. Дякую за чудову книгу❤️

Наталя Луценко

17.10.2022, 15:45:49

Довго наважувалася, щоб прочитати, адже знала, що буде не просто. Ця книга водночас приємна рідна. А з іншого боку страшно болюча. Як влучно автор підібрала слова "Небо впало на землю". Кращої метафори не підбереш, щоб описати 24.02.
Мимоволі згадуєш той ранок, коли я прокинувся від вибухів. Коли так само спершись чолом до чола прощалися з чоловіком. Коли ще не усвідомлювала, що нам доведеться пережити, і до кінця розуміла,що таке війна. Але книга втілює надію та віру.
Окремо дякую за опис Полісся це унікальний регіон. Я теж з Полісся, але по інший берег Дніпра

Мария Сигнатович

17.09.2022, 20:19:47

Дякую.Книга дуже зворушлива і реалістична.Шкода ,що такий кінець,але війна прийшла незапитуєчи нікого,руйнуючи мирне життя....

Ганна Озимок

29.08.2022, 15:31:50

Дякую! Дуже зворушливий роман,емоційний ,наповнений змістом.Бажаю вам натхнення та мирного неба.

Valentina Savchuk

29.08.2022, 11:14:47

Люба авторко! Історія дуже гарна, ніби справжня) хоча, якщо добре подумати, то Україна є великим селом)))і всі слухають не правду, а плітки. Хочу після нашої перемоги прочитати продовження!!!!Дуже вже хороші головні герої, хочеться хепіенду, хоч і війна ..
Люблю вашу твори!!!Особливо Бідну родичку, перечитала не один раз. Тепер і Зівялі серця читатиму не раз. Дякую!!!Натхнення та музи авторці!!!Всім українцям ПЕРЕМОГИ!!!!СЛАВА УКРАЇНІ!!!!

Ele

24.08.2022, 12:48:53

Дякую авторці за незвичну, але таку чуттєву, теплу історію, За опис життя людей у селі. Натхнення Вам)))

Mira Lu

18.08.2022, 00:04:09

Дякую! Так зворушливо описали зародження почуття, так реалістично - життя людей в селі... Талановито, емоційно, сильно. Ще раз дякую вам! Успіхів і натхнення!

Алла Кухарук

17.08.2022, 13:19:49

Дякую,донечко,за книгу. Дочитуючи, не стримала сліз...Творчих успіхів тобі!

Руслана Колодій

10.08.2022, 21:29:31

Історія довжиною в життя... Дякую авторці за неперевершені емоції та почуття, бо історія зачепила павутини душі і серця. з самого початку захопила своєю сутністю сільського побуту й самобутності. Ніжність, щирість, відданість й благородність, що належать рисам нашому народу покроково розкривають головне - Любов і Гідність. Саме ця книжка настільки сколихнула внутрішній світ, що продовжую співпереживати за продовження і чекати на нього, розуміючи про його значимість у цій проклятій війні. Воно може відбуватися лише з Перемогою. Велике шанування та подяка за ваш роман, який більш надихає, обнадіює, всиляє віру та силу й впевнює у велич і могутність нашого народу. Святослав став відображенням нашого ЗСУ та всіх Героїв України, а Люба - мудра українка, яка своїм великим серцем втілює нашу Україну.
Україна понад усе!!!
ПЕРЕМОГА ЗА НАМИ!!!
Моя найулюбленіша книга..

Ліна Ренді

09.08.2022, 20:04:25

Дочитала книгу в день епілогу, але знадобилося декілька днів, щоб сформулювати коментар. Я люблю книги, які починаються шлюбом, а не закінчуються ним, бо це більше схоже на життя, де все тільки починається після вдягання обручок. Люба і Святослав імпонували з початку, бо вони уособлення справжніх людей. Десь невпевнених, які тримають проблеми в собі, а десь занадто імпульсивних, коли не хочеться ділитися своїм не через ревнощі, а бо це своє... Я писала вже вам, що люблю ваші книги, вашу творчість. За чесність, за реалії, за створення живих людей, а не ідеалізованих персонажів. Ця історія вийшла чуттєвою, а кінець боляче різанув по серцю. Мені страшно від усвідомлення скільки людей проводжали своїх коханих 24. Я чекаю, що ви напишете про повернення Святослава-хороброго, напишете скоро і це буде засновано на реальних подіях. Дякую за цю подорож на Рівненщину в сім'ю цих трьох.

Поліна Креп

08.08.2022, 21:45:10

Дякую. Читала із задоволенням. Наче і хвилювання були, і конфлікти, але описи природи і некваплива, насичена образами мова налаштовувала на розважливий та трохи філософський лад. Фінал, звичайно, то особливі емоції - гірко-солодка та пекуча суміш, наче саме життя. Дякую за цю палітру відчуттів, думок та сподівань. Бажаю сил на подальшу творчість, безпеки всім рідним та якнайшвидшої перемоги!