80 446
Зів'ялі серця
Повний текст ·
175 стор.
Анотація до книги "Зів'ялі серця"
Він повернувся з фронту в пошуках забуття й усамітнення, але освідчився жінці, яку ледь знає.
Вона вже й припинила мріяти про кохання, але освідчення від фактично незнайомця подарувало шанс.
Тільки чи так легко двом самотнім людям з зів'ялими серцями порозумітися, подолати опір пересудів і полюбити? І що їх чекає в кінці цього шляху?
Вона вже й припинила мріяти про кохання, але освідчення від фактично незнайомця подарувало шанс.
Тільки чи так легко двом самотнім людям з зів'ялими серцями порозумітися, подолати опір пересудів і полюбити? І що їх чекає в кінці цього шляху?
“Самотня мама і колишній військовий, два зів'ялі серця, які здатне оживити лише кохання!.. Ніжна, тепла й сумна історія, фінал якої змусить вас плакати! Якщо хочете пережити сильні емоції - неодмінно читайте!”
Зміст книги: 32 глави
327 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за увагу до моєї творчості! Якщо Вам сподобалась ця книга, Вам також можуть сподобатись такі мої романи:
❤️"Сто мільйонів зірок для тебе"
❤️ "Її чужий, її рідний"
❤️ "Твоя згідно з пунктом три"
❤️ "Майже коханці" та ін.
Підписуйтесь на мою сторінку і читайте інші історії!
А також підписуйтесь на телеграм-канал: https://t.me/ustyna_tsal (Любовні романи Устини Цаль). Новини, анонси, уривки, спілкування з читачами тут.
Дякую, Устино. Давно не читала такої щирої прози.. Без сліз не обійшлося, але це реалії нашого життя.
Галина Кельман, Дякую, що поділилися емоціями!
Спасибі! Чуттєво,гарно,цікаво !Спасибі,що написали про цю страшну війну, не обминули лякливо,як інші автори,вдають,що війна десь в галактиці і ворог міфічний,а не проклята русня.
Olga Tomchuk, Дякую за відгук! Я вважаю, що події в книгах не можуть відбуватися у вакуумі, й навіть у любовних романах потрібно писати про сьогодення. Війна хоч і не є центральною темою, але згадана в деяких інших моїх романах, наприклад "Десята ранку в першу суботу літа", "Красень і чудова дівчина", "Любий недруг" та ін.
Дякую! Остання глава ..я теж плакала....
Оксана Лазарець, Дякую, що поділилися емоціями!
Дякую за реально круту історію кохання!
Natalia Kaminska, Дякую за відгук!
Над жодною з ваших книг я не плакала, як над цією ((( Ця клята війна обірвала стільки історій кохання та людських доль! Весь час задаюсь питанням, чому тим проклятим так муляє наше щастя, чому ми платимо найвищу ціну (((? Але так хочу, щоб всі Святослави повернулись до своїх коханих Любовей))).
Liubov Opatska, Напевно, ми всією країною, кожен з нас, час від часу ставимо собі такі запитання...
Я теж над жодною своєю книгою стільки не плакала, як над фіналом цієї))
Це перший витвір, який я прочитала від вашої руки. Я максимально вражена. Однозначно зірочка. Дякую за прекрасно проведений час. І безмежно дякую за присвяту в кінці твору.
Ліна Вербицька, Дякую за відгук, рада, що книга подарувала гарні емоції!
Усі мої історії різні, але впевнена, що знайдете ще щось для себе. Якщо сподобалися "Зів'ялі серця", також можуть сподобатися такі книги, як "Сто мільйонів зірок для тебе", "10 ранку в першу суботу літа", "Любий недоуг", "Її чужий, її рідний" та ін.
Хух, дочитала, не плакала, але почуття сильні, як і прохання написати закінчення, як тільки переможемо.
Дякую
Nataliya Parfenyuk, Неодмінно після перемоги напишу!
Дякую!
Устина, я мушу написати, як я відпочиваю душею читаючи ваші книги и, це просто для мене найкраща терапія. Дякую вам і а кожну книгу, за кожне речення.
Nataliya Parfenyuk, Дякую за такий відгук!❤️
Дякую за увагу до моєї творчості! Якщо Вам сподобалась ця книга, Вам також можуть сподобатись такі мої романи:
❤️"Сто мільйонів зірок для тебе"
❤️ "Її чужий, її рідний"
❤️ "Твоя згідно з пунктом три"
❤️ "Майже коханці" та ін.
Підписуйтесь на мою сторінку і читайте інші історії!
А також підписуйтесь на телеграм-канал: https://t.me/ustyna_tsal (Любовні романи Устини Цаль). Новини, анонси, уривки, спілкування з читачами тут.
книга надзвичайна. наповнена емоціями і переживаннями. не очікувала такого фіналу. дуже хотілося щоб в головних героїв все було добре, бо так мало в них було щастя. після перемоги обов'язково напишіть продовження або хоча б епілог. дуже дякую!
p.s. сподобалося порівняння про зів'ялі серця...
Христина Погранична, Дякую дуже за відгук!
Неодмінно після перемоги буде продовження!
Яка прекрасна книга!!!!! А головні герої просто неймовірні!!!❣️Дякую за Вашу працю!!!!
Оксана Рожко, Дякую за відгук! Рада, що герої залишили у Вас гарні враження!
Боже, бережи наших військових! Нехай кожного дочекаються рідні вдома! Дякую, історія чудова. Вона жива і реальна, без сліз дочитати неможливо
Тетяна Бідна, Щиро дякую, що прочитали!
І підтримую Ваші слова, найголовніше, щоб наші герої повернулися живими!
кохання переможе ,буде Перемога в такій країні як наша не може бути інакше ,бо в нас сильні люди і наші воїни найкращі в світі .Перемога і не інакше
Наталья Свиржевская, Тільки так!
Дякую вам, велике за пережиті емоції, у вас неймовірний талант, легкого пера і невичерпної музи. А ще так хочеться, щоб написали продовження,після нашої перемоги ! Чі плануєте?
Юлія Тимченко, Дякую щиро за відгук!
Так, після перемоги я планую писати продовження)
Ця історія відносин двох людей захоплює складністю переживань героїв . Не можливо залишитися байдужим від природи , звичаїв, подій,які швидко змінюються. А закінчення знову нагадало про пережиті жахіття перших днів війни. Заспокоює впевненість-ми переможемо . !
Олена Хуренко, Ця книга особливо дорога мені як авторці, тішуся, що прочитали і залишилися під враженнями. Дякую за відгук!
Дякую. Дуже чутлива, емоційна книга. Впевнена, що буде її продовження. Обов'язково, після Перемоги.
Tatyana Aleksa, Ви зігріли мені серце своїм коментарем, дякую за ці слова! Мені щиро приємно, що мої твори відгукуються у Вас!
Я завжди писала лише українською, але до Букнету не було якісного майданчику, де можна було б ділитися своїми українськомовними творами, тож надзвичайно втішена, що те, що пишу з душею рідною мовою, тепер знаходить своїх читачів.
Перемоги нам!
Дякую ❤️❤️❤️
Ольга Кучеренко, ❤️❤️❤️
Дякую за книгу. Не змогла втриматися від сліз на останніх сторінках. 25 лютого проводила чоловіка та двох синів на війну. Чекаю. Слава Україні!
Ольга Крименюк, Мені важко уявити, що Ви відчуваєте, коли найрідніші на фронті, але сподіваюся, тримаєтесь! Бажаю, щоб Ваш чоловік та сини повернулися живими і здоровими! Безмежно вдячна їм та всім іншим українським воїнам. Героям слава!
Дякую автору за цю чудову історію. Захопливо все, але дуже піднята болюча тема сучасності.... відкладала прочитання історії. останню главу дочитувала зі сльозами
Natasha Volodimirivna, О, мені дуже приємно)) Завтра буде блог з анотацією новинки))
Написано дуже гарно та чуттєво. Останні глави перечитувала по кілька разів.Дякую за прекрасну історію. Успіхів Вам та натхнення.
Тамара Карпач, Щиро дякую за теплі слова!
Над останньою главою я ридала, а не плакала... З нетерпінням чекаю другу частину, в якій Святослав повернеться з перемогою до своєї Люби! Він мусить, бо завжди виконує свої обіцянки. Вся Україна чекає на це! Дякую за прекрасну історію, за радість і сльози, що вона викликала. Дякую за Вашу творчість!
Анна Полегенькая, І я нетерпляче чекаю можливості написати другу частину! Дякую за Ваші емоції! Ми неодмінно дочекаємось перемоги і прочитаємо продовження історії Люби і Святослава!
Мега круто!
Таких емоцій не переживала давно! А остання глава та післямова- це просто сльози і всі відчуття річної давнини знов оживають. Ваш опис почуттів і переживань сильно захопив та вразив. Власне, саме це і подобається у ваших книгах! Переживаєш все ніби занурюєшся!
Успіхів вам і натхнення!
Viktoriya Tsilinchenko, Напевно, відчуття річної давнини залишаться у нашій пам'яті назавжди...
Щиро дякую за теплі слова! Мені надзвичайно приємно, що книга викликала у Вас такі емоції!
9.02.23 - майже рік...можна було б звикнути, можна було б вже спокійніше реагувати, можна було б бути більш холоднокровним, можна було б порозумнішати чи навпаки отупіти....багато чого можна було б...проте остання глава - це розрив...це тихі-сильні сльози і сироти від повернення у той ранок, у той біль, який вже триває майже рік...неможливо залишатись спокійною...також остання глава - це гімн перемоги та джерело віри у перемогу, у країну, у армію, у наш народ!!!
І не треба було післямови, щоб зрозуміти чи більше відчути, що ця історія не просто вигадка, а дуже близька до Авторки! Я дійсно побувала у українському селі, і мені це дуже сподобалось. Начебто це не розповідь, а якісь мої спогади.
Дякую, Устино, за цю нереально-реальну, болючо-прекрасну історію!!!
Дякую ЗСУ, що можу читати зараз романи, розмовляти українською, плакати, сміятись...
З вірою у Україну, з вірою у Перемогу!!!
Юлія, Вже майже рік, але цей біль не минає і не скоро, мабуть, мине. Той ранок змінив життя нас усіх, і про це має бути згадка навіть у любовних романах. Мені самій було важко писати такий фінал, але іншим він не міг бути..
І я так само дякую ЗСУ, що змогла написати цю історію. Працюємо і чекаємо перемоги!
Дякую, що поділилися враженнями!
Коментар видалено
Дуже гарна історія, але обов'язково має бути продовження! Бажаю успіхів у творчості і чекаю продовження!
Галя, Після перемоги неодмінно буде!.
Дякую!
Я нарешті прочитала. Десь на сьомій главі в нас вимкнулося світло, а мій телефон розрядився. Довелося в машині заряджати, аби дочитати, бо не відпускало. Остання глава викликала не просто сльози, а ридання. На вулиці темрява, моє місто без світла, а так хочеться читати про таке вже після перемоги аби точно знати, що він повернувся. Дякую за чудову книгу❤️
Стася Павлів, Ой, якось проґавила Ваш коментар і не відповіла одразу, перепрошую)
Мені дуже приємно, що Ви прочитали й цю мою книгу і що вона викликала у Вас такі емоції. А після перемоги буде продовження!
Дякую❤️
Довго наважувалася, щоб прочитати, адже знала, що буде не просто. Ця книга водночас приємна рідна. А з іншого боку страшно болюча. Як влучно автор підібрала слова "Небо впало на землю". Кращої метафори не підбереш, щоб описати 24.02.
Мимоволі згадуєш той ранок, коли я прокинувся від вибухів. Коли так само спершись чолом до чола прощалися з чоловіком. Коли ще не усвідомлювала, що нам доведеться пережити, і до кінця розуміла,що таке війна. Але книга втілює надію та віру.
Окремо дякую за опис Полісся це унікальний регіон. Я теж з Полісся, але по інший берег Дніпра
Наталя Луценко, 24.02. наш світ безповоротно змінився... Усім було важко, але не уявляю, як Ви пережили момент, коли треба було відпустити чоловіка. Я не була на Вашому місці чи на місці Люби, але варто тільки подумати, що й моєму чоловіку доведеться піти, кров холодне. Сподіваюся, з Вашим чоловіком все гаразд!
Дякую, що змогли прочитати, і залишили відгук!
Дякую.Книга дуже зворушлива і реалістична.Шкода ,що такий кінець,але війна прийшла незапитуєчи нікого,руйнуючи мирне життя....
Мария Сигнатович, Як це я проґавила Ваш коментар...
Дякую!
Дякую! Дуже зворушливий роман,емоційний ,наповнений змістом.Бажаю вам натхнення та мирного неба.
Ганна Озимок, Дякую щиро! Рада, що книга подарувала Вам емоції!
Люба авторко! Історія дуже гарна, ніби справжня) хоча, якщо добре подумати, то Україна є великим селом)))і всі слухають не правду, а плітки. Хочу після нашої перемоги прочитати продовження!!!!Дуже вже хороші головні герої, хочеться хепіенду, хоч і війна ..
Люблю вашу твори!!!Особливо Бідну родичку, перечитала не один раз. Тепер і Зівялі серця читатиму не раз. Дякую!!!Натхнення та музи авторці!!!Всім українцям ПЕРЕМОГИ!!!!СЛАВА УКРАЇНІ!!!!
Valentina Savchuk, Дякую за такі теплі слова, пані Валентино! Мені й самій не терпиться дочекатися перемогти і написати продовження! Звісно, запрошую Вас підписатися на мене, щоб не пропустити його)
Героям слава!
Дякую авторці за незвичну, але таку чуттєву, теплу історію, За опис життя людей у селі. Натхнення Вам)))
Ele, Дякую дуже!
Дякую! Так зворушливо описали зародження почуття, так реалістично - життя людей в селі... Талановито, емоційно, сильно. Ще раз дякую вам! Успіхів і натхнення!
Mira Lu, Дякую щиро!
Дякую,донечко,за книгу. Дочитуючи, не стримала сліз...Творчих успіхів тобі!
Алла Кухарук, Дякую, мамо❤️
Історія довжиною в життя... Дякую авторці за неперевершені емоції та почуття, бо історія зачепила павутини душі і серця. з самого початку захопила своєю сутністю сільського побуту й самобутності. Ніжність, щирість, відданість й благородність, що належать рисам нашому народу покроково розкривають головне - Любов і Гідність. Саме ця книжка настільки сколихнула внутрішній світ, що продовжую співпереживати за продовження і чекати на нього, розуміючи про його значимість у цій проклятій війні. Воно може відбуватися лише з Перемогою. Велике шанування та подяка за ваш роман, який більш надихає, обнадіює, всиляє віру та силу й впевнює у велич і могутність нашого народу. Святослав став відображенням нашого ЗСУ та всіх Героїв України, а Люба - мудра українка, яка своїм великим серцем втілює нашу Україну.
Україна понад усе!!!
ПЕРЕМОГА ЗА НАМИ!!!
Моя найулюбленіша книга..
Руслана Колодій,
То ми з Вами, можна сказати, земляки!
Дякую Вам за такі теплі слова!
Я вже розмірковую над продовженням, але поки що не поспішаю братися за написання, адже, на жаль, ще не час.
Дочитала книгу в день епілогу, але знадобилося декілька днів, щоб сформулювати коментар. Я люблю книги, які починаються шлюбом, а не закінчуються ним, бо це більше схоже на життя, де все тільки починається після вдягання обручок. Люба і Святослав імпонували з початку, бо вони уособлення справжніх людей. Десь невпевнених, які тримають проблеми в собі, а десь занадто імпульсивних, коли не хочеться ділитися своїм не через ревнощі, а бо це своє... Я писала вже вам, що люблю ваші книги, вашу творчість. За чесність, за реалії, за створення живих людей, а не ідеалізованих персонажів. Ця історія вийшла чуттєвою, а кінець боляче різанув по серцю. Мені страшно від усвідомлення скільки людей проводжали своїх коханих 24. Я чекаю, що ви напишете про повернення Святослава-хороброго, напишете скоро і це буде засновано на реальних подіях. Дякую за цю подорож на Рівненщину в сім'ю цих трьох.
Ліна Ренді, Дякую, що поділилися своїми емоціями! Я цінуючи кожен такий коментар, бо це дозволяє побачити, хто мій читач і що його приваблює у творах.
Мені було боляче писати цю книгу, бо я знала, як все має закінчитися. Але іншого варіанту в цій історії не було, вона вийшла надто реалістична, щоб завершити її не двадцять четвертим лютого. І я теж хочу написати продовження про повернення Святослава Хороброго. Тому чекаємо перемоги!
Ще раз дякую!
Дякую. Читала із задоволенням. Наче і хвилювання були, і конфлікти, але описи природи і некваплива, насичена образами мова налаштовувала на розважливий та трохи філософський лад. Фінал, звичайно, то особливі емоції - гірко-солодка та пекуча суміш, наче саме життя. Дякую за цю палітру відчуттів, думок та сподівань. Бажаю сил на подальшу творчість, безпеки всім рідним та якнайшвидшої перемоги!
Устина Цаль, ❤
Дякую! Дуже зворушливо. Чекаю на продовження і перемогу!
Наташа Василевська, Дякую! Сподіваюся, перемога настане якнайшвидше!
Щиро вдячна. Прочитала на одному подиху. Особливо кинулась у вічі бездоганна грамотність. Так грамотно українською мовою в наш час мало хто пише.
Валентина Косар, Насправді й у мене трапляються помилки, але я намагаюся з ними боротися.
Щиро дякую!
Наревілася, але повторю, цей роман вартий зорепаду. Дякую.
Аня Федчишина, Дякую щиро за такі слова!
Дякую. Продовження чекаю, як і нашу Перемогу!
Анна Шевчук, Дякую!
Вірю, що після Перемоги напишете 2 частину цієї історії! Ви просто зобов'язані це зробити в ім'я всіх наших хлопців, які боронить Україну! І живих, і мертвих! Щиро дякую за щем у серці, за невиплакані сльози, за любов, даровану цією історією.
Світлана Буйволенко, Так, я міркую над тим, щоб після перемоги зробити продовження!
Дякую!
Надзвичайна книга! Упродовж її викладання кожну главу завжди чекала з нетерпінням! Одна з найкращих для мене книг на букнеті! Дякую!
Євгенія, Дякую Вам! Дуже ціную, що отримала такий відгук!
Устано, дякую за надзвичайно чудовий і чуттєвий роман… не змогла без сліз читати останню главу і весь час в голові прокручувала своє 24 лютого.
Цей день, напевно, по хвилино пам’ятають всі українці і не скоро забудуть.
Вірю, що Святослав Хоробрий повернеться з перемогою до своєї блакитноокої Любові ???
Natalia Zadnipranez, Згодна, 24 лютого перевернув усі наші життя, таке важко забути.
І я вірю, що повернеться!)
Дякую!
Дякую за чудову історію! Цікаве відчуття після прочитання...історія на початку читалась, як художній роман, а в кінці автор всіх повернула у реальність і заглибила у сьогодення війни, а також можливості життя завдяки нашим ЗСУ, а від того ще більшого бажання перемоги, щоб усі повернулись до своїх рідних!
Ніна, Я вважаю, що в такі часи навіть художні романи не повинні бути відмежовані від сьогодення. Проте я постаралися вкласти у книгу достатньо романтики, перш ніж підвести її до такого фіналу.
І так, чекаємо наших воїнів з перемогою!
Дякую!
Гарно пишете. Дуже. А останній розділ - це так трагічно і так життєствердно водночас. І ще - майстерно. Володієте словом, маєте справжній дар від Бога. Дякую, читаю Ваші книги із задоволенням!
Іванна Тарас, Мені дуже приємно це чути, рада, що читаєте мене! Дякую!
Дуже гарна історія...І всі ми будемо вірити, що її кінець ще буде щасливим!!!
Оксана, Саме так! Дякую!
Дуже дякую вам Устино ,за цю життєву історію.В мене немає слів,щоб ще щось додати.Така цьогоріч в нас реальність.Дякую також за епілог,що ще більше надихаєте людей вірити в ЗСУ,бо справді маємо тут відносно мирне небо.
Оксана Кіс, Я сподіваюся, що ця реальність скоро закінчиться нашою перемогою. А поки що й залишається вірити в ЗСУ.
Дякую Вам!
До сліз ,комок в горлі ,дуже б хотілось продовження
Дякую вам ,така чуттєва розповідь ,не про розмальованих барбі і бізнесменів , а життєва історія ,справжня!!!!
Таня Палихата-Лазенга, Дякую за такі щирі слова! А продовження, ймовірно, буде після перемоги!
Дякую Вам за цю історію!
Olenka Danulyk, Дякую Вам!
Вітаю із завершенням!
Це справжня, життєва історія, від якої часом мурашки по шкірі, а часом хочеться плакати від правдивості. Герої живі, реальні, так і бачиш їх ніби на власні очі, десь живуть за рогом.
Дякую, що змусили зів'ялі серця розквітнути, навіть і на такій сумній ноті.
Ліна Алекс, Ця книга більше вписана в реалії нашого сьогодення, ніж інші, тому мабуть, й герої вийшли такими.
Дякую, що були зі мною і героями впродовж цієї історії!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати