112 832
Анотація до книги "Зів'ялі серця"
Він повернувся з фронту в пошуках забуття й усамітнення, але освідчився жінці, яку ледь знає.
Вона вже й припинила мріяти про кохання, але освідчення від фактично незнайомця подарувало шанс.
Тільки чи так легко двом самотнім людям з зів'ялими серцями порозумітися, подолати опір пересудів і полюбити? І що їх чекає в кінці цього шляху?
Вона вже й припинила мріяти про кохання, але освідчення від фактично незнайомця подарувало шанс.
Тільки чи так легко двом самотнім людям з зів'ялими серцями порозумітися, подолати опір пересудів і полюбити? І що їх чекає в кінці цього шляху?
“Самотня мама і колишній військовий, два зів'ялі серця, які здатне оживити лише кохання!.. Ніжна, тепла й сумна історія, фінал якої змусить вас плакати! Якщо хочете пережити сильні емоції - неодмінно читайте!”
Зміст книги: 32 глави
342 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за увагу до моєї творчості! Якщо Вам сподобалась ця книга, Вам також можуть сподобатись такі мої романи:
❤️"Сто мільйонів зірок для тебе"
❤️ "Її чужий, її рідний"
❤️ "Твоя згідно з пунктом три"
❤️ "Майже коханці" та ін.
Підписуйтесь на мою сторінку і читайте інші історії!
А також підписуйтесь на телеграм-канал: https://t.me/ustyna_tsal (Любовні романи Устини Цаль). Новини, анонси, уривки, спілкування з читачами тут.
Навіть подумати страшно, що має статися щось невиправно-погане. Ніііі, тільки не це. Вони ж тільки почали оживати, а їхні серця заспокоюватися!)) Але ці свята запам'ятаються назавжди!)) Чекатиму на продовження з нетерпінням.)) Дякую вам, люба, за хвилюючу проду.)))))
Анна Багирова, Іноді щастя руйнується несподівано... Але не варто переживати, можливо, навіть у найтемніші часи може трапитися щось світле..
Дякую!❤️
Ооо, в жодних гостях так не зустрінеш Новий рік! Таємничість, чарівність, відвертість і ніжність помножені на двоє)) Обожнюю їх)) Дякую, Віто!!❤️
Аля, І то правда! Це свято найкраще зустрічати вдвох)
Дякую, Алю)
Так хочеться, аби те, що вони загадали у новорічну ніч, збулося!!! Так по- сімейному затишно відсвяткували Святослав, Люба та Степанко свій перший Новий рік!!!)) Чекатиму на продовження з нетерпінням.))))
Анна Багирова, Нічого не говоритиму, щоб не наспойлерити)
Гарно дня і натхнення!!
Люблю ваші книжки і вас!!!!!
Iryna H, Дякую! І Ввм гарного дня!❤️
Доброго дня!!
Чудова глава,з надією,з почуттями які помаленько відкриваються!!!
Дякую за хороший недільний настрій!!!!!!!
Iryna H, Добрий день!
Рада, що підняла Вам настрій)
Дякую)
Яка зворушлива зустріч Нового року, теплі сімейні вечори, порозуміння, щастя... Чого можна ще бажати?
Дякую!
Ліна Алекс, Зараз у них є все можливе щастя, тільки б не розтануло воно несподівано...
Дякую!
Оооооо!! Як трепетно і по-сімейному!!
Олена Когут, Ця зима стала для них особливо трепетною)
О, яке миле, затишне свято й такий щасливий початок нового року. І нарешті, нарешті озвучені натяки й слова через які усе відходить на другий план. І щось мені підказує, що Любина пропозиція збіглася з його загаданим бажанням.))
Ці серця заново розквітли й причина така проста: поруч саме той, поруч саме та.:)) Тішуся їхньому щастю разом із ними.
Дякую! Чекатиму фіналу. Гарного Вам дня, натхнення, безпеки! ❤️
Лореін Владислава, Цілком можливо, що збіглася))
Ви дуже влучно сказали щодо розквітлих сердець, вони й справді так почуваються. Зараз їхнє щастя повне, і цьому хочеться твшитись)
Дякую! І Вам гарного спокійного дня!
як бальзам на душу ,хочеться усміхатися після прочитаного
Таня Палихата-Лазенга, Рада чути, дякую!
"Зів'ялі серця", ця Ваша історія мені дуже близька, бо саме так – спонтанно ми одружились з чоловіком...всяко бувало в житті, та наперекір всьому ми 30 років разом. Характер в чоловіка теж схожий зі Святославовим. Дякую за зворушливу історію, здавалось би звичну – таких тисячі, але написану талановито.
Венера Савмар, Ого, мені дуже приємно, що Ви знайшли у цій історії щось близьке для себе!
Дякую!
Такий чарівний шматочок сімейної ідилії) Святослав нарешті таки став татом і те,що хлопчик говорить це не задумуючись значить набагато більше ніж коли. б умисно старався.А Люба хоче ще одне малятко, і от хоче не тому що так треба, а тому що хоче його саме від Святослава.( і от як каже бабця, від такого чоловіка таки гріх не народити) Здається,останні бар'єри між ними всіма остаточно впали
Наталка Михайлів, Так, бар'єри впали, вони остаточно стали справжнісінькою сім'єю. Побачимо тільки що вплине на цю ідилію..
Дякую!
Ооо, цю мить напевно можна навіть прирівняти до слів "любий, я вагітна")) А їх ми теж неймовірно чекаємо!! Впав такий ніби зовсім маленький, але все ж вагомий бар'єр. Здавалося б, кули ще ближче стати їм усім трьом)) Через таке ніби непомітне слово)) А "музей" це просто насолода)) Дякую, Віто)❤️
Аля, Так, Люба вперше не те, що по-справжньому замислилася про дитину від Святослава, а саме захотіла її, тому це дійсно новий крок)
Дякую, Алю)
дуже зворушливо
Наташа Василевська, Дякую!
Нарешті те довгоочікуване й таке дороге серцю слово від Степанка! І щонайважливіше цілком заслужене. І дууже вже гарні Любині думки. Якщо наважиться озвучити, ото буде найпрекрасніший подарунок для Святослава. Він у нас хоч і "по вчинках", але впевнена, таке мріє почути вже давно.
Тішуся разом з ними.:) З нетерпінням чекаю продовження! Гарного дня Вам, безмежного натхнення! ❤️
Лореін Владислава, Маєте рацію))
Мммм, ідилія! Тішуся! А оте "тато"...аж сльоза потекла.)) Дякую вам за сьогоднішню продочку. Чекатиму на продовження з нетерпінням.))))
Анна Багирова, Ох, насправді сльози ще попереду..)
Дякую!
Ооо!! Нарешті тато) і договорили!))) Після ваших кних хочеться обійматися)
Олена Когут, Сподіваюся, у Вас завжди поруч є хтось, кого можна побіймати))
Ви чудово пишете,а ще мені страшенно подобаються ваші чоловічі типажі , дякую за творчість
Галина Ткачук, Дякую, що читаєте!
І, звісно, запрошую підписатися на мене, щоб не проґавити нових книг!
Чим далі, тим більш повнішим стає їхнє щастя. Це так прекрасно. Тішишся, коли читаєш))
Дякую, Устино! З нетерпінням чекаю фіналу!
Ліна Алекс, Так, вони дійсно знайшли своє щастя, але... Але.
А до фіналу ще кілька глав)
Дякую!
Я вже перелякалася,що посваряться і розійдуться...добре ,що у нього вистачило розуму і терпіння,а може життєвого досвіду!!!
Добре ,що помирилися
Любця заслуговує на щастя,але треба в самій бути більш ініціативною чи ні?????
Iryna H, Дякую, продовження вже пишеться!))
Добре, що порозумілися. Так тепло від тієї сцени, Святослав справжній чоловік - сказати не може, але може показати, як кохає.
Дякую!
Ліна Алекс, Він ніколи не був вдалим для розмов, але здатен на вчинки, і зрештою, це те, що Любу підкупило й далі підкуповує.
Дякую!
Нарешті усіх недоброзичливців знаємо особисто в обличчя? Що ж, виявляється, бувають рани і глибші, ніж отримані навіть на війні. Якщо Святослав так вирішив через свою колишню однозначно раз і назавжди... Головне, щоб Любу все влаштовувало!!)) Ох, це ж скільки днів треба було чекати до цієї важливої розмови)) Дякую, Віточко!❤️
Аля, Її все влаштовує, коли Святослав обіймає і говорить такі зворушливі речі)) Розмова визрівання, хоч мабуть Святослав чекав моменту і набирався правильних слів, ми знаємо, що говорити він не дуже любить і не дуже вміє)
Дякую, Алю❤️
Як добре, що поговорили, бо оті недомовки... лише руйнують все - довіру, впевненість, значимість.)) Дуже хвилююся за Святослава та Любу і дуже хочеться, аби вони були щасливими разом.)) Дякую вам за сьогоднішню продочку. Чекатиму на продовження з нетерпінням.)) Спокійного тижня нам.)))))
Анна Багирова, Що ж, побачимо... Іноді деякі речі навіть не залежать від авторки)
Я в захваті від нього! Дає їй побути тією дівчинкою, якою не встигла: десь фантазеркою, десь капризулькою, але найважливіше — коханою. Справжній чоловік і відповідає за слова, вчинки, відповідає за свій вибір. Берегтиме, турбуватиметься, захищатиме й найважливіше — розумітиме й розумітиме більше, ніж вона уявляє. В цих стосунках вже є та глибина, яка допоможе здолати будь-які перепони, проблеми чи негаразди, що траплятимуться.
Дякую Вам за них таких справжніх і таких чудооових! ❤️
Лореін Владислава, Як ви гарно і влучно написали! Такий вже він, Святослав) Дається взнаки те, що він набагато старший за Любу, та й досвідченіший у всіх сенсах.
А щодо перепон... Вболіватимемо. Хоч іноді це не від нас залежить, навіть не від авторки.
Дякую за такі натхненні коментарі!❤️
от же ці дівчачі ображульки ))) і примирення закоханих))) життя таке...
Nataliia Mazur, У цьому випадку було за що образитись)) Але добре, що примирення вийшло)
Як іноді одне необдумане слово може нашкодити. Маю надію, що ранок у Люби та Святослава буде більш яснішим .
Ele, Можливо, не прямо наступний ранок, але все мусить проясніти..
Ох, як все складно, так з нічого і недоговорок завжди щось таке і виходить, добраніч та й усе. Або навіть і без добраніч і до стіни...
Олена Когут, У них це лише перша така ситуація, але дивно було б, якби їх оминуло те, що буває у більшості пар хоча б раз..
Ну це просто ретроградний меркурій бахнув по голові Любу і Святослава, а потім язик-ворог мій, не кохають, достатньо робе, домовилися, ну дорогенькі кому ви це співаєте?)))). Та розлучи їх зараз на день-два та ще й на ніч, то бігти будуть один до одного, аж п'яти свіркати почнуть. Ну притирання зів'ялих сердець мабуть так і виглядає. Устина як завжди дякую вам ❤❤❤, блог написали цікавезно, бажаю нам усім перемоги, свободи і радісних новин.
Елена Клименко, Вони навчилися говорити багато про що, але ще не вміють про кохання. Однозначно це почуття вже виникло між ними, але ще ж треба розібратися, як про нього казати))
Дякую!❤️
Ну от, коли дійшли до розмов про кохання, все пішло шкереберть. І вже поранили одне одного, а хотілося ж інше сказати, інше почути.
Дякую!
Ліна Алекс, Зачепили тему, трохи болючу для обох, як би дивно не звучало. Але якщо це таки кохання, вони порозуміються)
Дякую!
Ого! І що ж це було?.. Як двоє підлітків(( Страшна штука ревність. От на що Любі знати про щось тепер чуже для неї? Якщо ще свого не почула? Вибачаюсь, це просто вже шантаж, а не зізнання, коли заявляють, що "роблять достатньо". А де ж нарешті(!) "жінки люблять вухами"?)) Дякую, Віто!!❤️
Аля, Люба якраз хоче знати про почуття Святослава до неї, тільки ж він не говорить... Та й він сказав двозначно про "хіба недостатньо", може, й не зовсім те мав на увазі. У всякому разі, щира розмова виправить все)
Дякую, Алю❤️
Ох і хочеться щоб порозумілися. Чекаємо.
Аня Федчишина, Неодмінно порозуміються!
Як же ж важко сказати про свої справжні почуття. Головне, правильно сказати. А то отака дурня виходить.
Наталя, Їм ще належить дібрати правильні слова. Але це неодмінно станеться!
Мдааа, ревнують одне одного і "не люблять"....) Звісно ж Любі хочеться почути ті заповітні слова, кожній жінці хочеться, та й Святослав бажав би їх почути, а не оте її "також не...люблю") Ох, які ж вони невпевнені, або, швидше, розчаровані минулими стосунками...так хочеться, щоб між ними не було таких непорозумінь.)) Дякую вам за сьогоднішню продочку. Чекатиму на продовження з нетерпінням.)))))
Анна Багирова, Можливо, тут справа не у розчаруванні в минулих стосунках. Просто обоє не хочуть допустити колишніх помилок. Святослав більше не цінує слів, лише вчинки. А Люба хоче слів, бо їх ніхто їй до цього не казав.
Дякую!
як чудово! справді! для обох характерів ситуація свою роль зіграла. поштовх є, тепер розвиток чекаємо))
Nataliia Mazur, Така розмова мусила трапитись)) Побачимо, як вони все вирішать)
Вона нічого не вимагає, а йому хочеться дати їй усе й він дає. І це той випадок коли важко поставити під сумнів очевидне, але вони примудрилися... Тепер удвічі прикро за те недомовлене, неправильно зрозуміле, трохи дофантазоване. Почуття в діях, у вчинках, у турботі, а їй хочеться слів, от і все.
Ставлю себе на місце героїв і просто уявляю як йому важко було чути її "не...". Можливо, навіть у думках якесь відсилання у минуле з'явилось.(((
Дякую Вам! І дуже-дуже чекаю продовження!:)) Натхнення Вам, спокійного й гарного дня!
Лореін Владислава, Недомовленість, "не так зрозуміла/не так зрозумів" завжди є у стосунках, побачимо, як вони з цим впораються.
Маєте рацію, Люба хоче слів, а Святослав вважає цінними лише вчинки.
Дякую, і Вам тихого дня!
Люба така терпляча і покірна) Святославові витримці можна тільки позаздрити, в чоловіків до своїх машинок досить трепетне ставлення, к тут дві години їзди- то практично герой(мій взагалі відмовляється вчити їздити, мотивуючи, сто нам ще потім жити разом,тож йди роби нерви комусь іншому).
Романтична вечеря вдома ще й приготована чоловіком в кількасот раз краще будь яких ресторанів
Наталка Михайлів, Хтозна, чи підкорилася б і терпіла, якби вдеий сама не замислилась про водіння)
А щодо чоловіків і їхніх машин, то дійсно так) Але тоище хто кому нерви робитиме, тому заради власних нервів краще вчитися з інструктором, а не з чоловіком))
Так і уявила Любу в тій веранді у сукні з макіяжем на підборах і те її: "Знову в ліс? Там вже нічого немає..." Святослав же явно бачив її подив чи може й розчарування. І от задумалась: з самого початку планував таке продовження чи імпровізував, бо вирішив виправдати очікування, щоб все ж взула ті підбори? Та в будь-якому випадку тішуся разом з нею.:)) Романтика в повітрі, тепло в серцях і думки такі правильні... штовхають до висновків.
Як на мене, вони гарно доповнюють одне одного — якби не Святославова наполегливість, Люба надовго б розтягнула те навчання.:)) Сто метрів за кермом і досить вражень (впізнаю себе:)).
Дякую! Натхнення Вам, безпеки і спокою! ❤️
Лореін Владислава, Святослав точно планував, бо як мінімум, мусив купити наперед інгредієнти для лазаньї)) Мабуть, готувався задобрювати Любу після того, як змусив вчитися водінню)
Про сто метрів і досить вражень - чудово розумію і Вас, і Любу))
Дякую❤️
А Люба молодчинка! Терпіння, слухняність і найголовніше далекосяжна турбота)) Навіть жодного кривого погляду через таке "побачення") Ця сім'я неймовірно міцнішає з кожним днем) А справжнє побачення, виявляється, ховалось зовсім поряд)) Дякую, Віто))❤️
Аля, У Люби покладистий характер, і проти його впертості й наполегливості це - ідеально) Тому їхні стосунки й міцнішають)
Дякую, Алю❤️
Ну Люба і терпляча! А Святослав наполегливий. Я б теж не проти повчитися, але мій чоловік зовсім не терплячий :)))
Їхні стосунки так гармонійно розвиваються, це прекрасно насправді.
Дякую!
Ліна Алекс, Мені з інструктором було простіше, ніж з чоловіком))
Гармонійно, по-тихеньку розвиваються, бо вони обоє намагаються з розумом підходити до цих стосунків, хоч Люба іноді дозволяє собі ревнощі чи інші сплески почуттів.
Дякую!
Так радісно за Любу і Святослава. Такі вони ширі у своїх почуттях.)) Дякую вам за продочку та чекатиму наступного продовження з нетерпінням.))))
Анна Багирова, У них ще всяке буде... От навіть у наступній главі)
Дякую))
Оооо!! Яке цікаве побачення!! Оце сюрприз!! Аж захотіла собі таке, хоч і права 17 років лежать у шухлядці, а я не їду)
Олена Когут, Побачення з користю)
Розумію Вас, мої теж кілька років лежать і не використовуються)
Чудова книжка,завжди чекаю з нетерпінням продовження
Любця трошки скута,тому що сама росла в родині де ніхто не дбав за неї,не знає що це так приємно,так повинно бути
Ви підняли дуже важливу тему про чоловічу відповідальність,опіку в родині
Дякую
Iryna H, Дякую!!
Ця відвертість була їм потрібна. Добре, що наважився, ще й місце таке символічне вибрав.:)) А з приводу тих його думок, що може сам винен, "пандус" і подібне: коли мало одного/однієї — це вже говорить само за себе й виправдання тому шукати не варто. І дуже добре, що все саме так склалося — явно ж знайшов більше, ніж втратив у тій сусідній квартирі.:))
Дякую! Натхнення Вам, бережіть себе! ❤️
Лореін Владислава, Йому знадобився час, але врешті знайшлися і правильні слова, і сили на щирість. А все, що робиться, робиться на краще, тож навіть зрада Світлани отримала позитивні наслідки для Святослава)
Дякую!❤️
Якщо про сокровенний біль розповідають так інтимно... То хтось дійсно знайшов нарешті свою долю! А інші довгоочікувані слова обов'язково знайдуться згодом) Люба, Любонька і сама незчулася, як стала для нього тією самою ніжною водицею) Який камінь таке витримає?)) Дякую, Віто!!❤️
Аля, Ох, як ти вдало підібрала про водицю і камінь❤️
Дякую, люба Алю!)
Мдааа, неприємна історія з колишньою, але не всім дано терпіння вірно чекати! Не всім!!! Та всеж добре, що розповів Любі про себе та своє життя до неї!)) Святослав такий.... дуже надійний, такий не зрадить у всіх розуміннях цього слова. А Любине сердечко вже щось відчуває до чоловіка. Сподіваюся, що Славкове також.)) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую вам за сьогоднішню продочку.)) Спокійного та тихого дня.)))))
Анна Багирова, Не всім, але тоді можна розірвати стосунки. Навіщо ж зраджувати?
Так, Люба вже небайдужа, та й він теж, бо хіба будь-кого хочеться берегти?)
Дякую, і Вам спокійного дня❤️
я б із великим задоволенням подивилася екранізацію книги.
Світлана Фецич, Це неймовірний комплімент! Дякую!
Все ж таки Любі треба ще попрацювати і над довірою, і над власною гідністю. Але кохання вже розквітло в її душі ))
Святослав суворий чоловік, але такий їй, схоже, і треба.
Дякую!
Ліна Алекс, Так і є, вона вже закохана) Така вже Люба є, м'яка, схильна до сумнівів, і таки суворий чоловік їй і потрібен.
Дякую!
Як же мені подобається ця книга! Найбільше чекаю оновлень саме цієї книги.
Євгенія, Мені дуже приємно це чути! Дякую!
Нарешті розповів) щиро і головне за власним бажанням) дуже емоційна глава! А розмова з Степанком))))
Олена Когут, Дозрів до того рівня щирості з Любою, коли зміг поділитися)
Повністю підтримую Святослава, ніяких поцілунків в щічку))), щічки Люби тільки для нього і Степанка, а всі інші - танцюй далі!)))) або можна ще - шуруй в ліс там чудові гриби))).
Устина дякую❤ і спокійного вам вечора.
Елена Клименко, Маєте рацію!!))
У ліс - теж гарне скерування)))
Дякую, і Вам спокійного вечора!
Ооо!! Така радісна весільна атмосфера!!! Таак приємно згадату ту веселість,,, ох. А Свят власник)) моя і все)))
Олена Когут, Можливо, це не просто ревнощі, а в ньому заговорили почуття))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати