111 358
Анотація до книги "Зів'ялі серця"
Він повернувся з фронту в пошуках забуття й усамітнення, але освідчився жінці, яку ледь знає.
Вона вже й припинила мріяти про кохання, але освідчення від фактично незнайомця подарувало шанс.
Тільки чи так легко двом самотнім людям з зів'ялими серцями порозумітися, подолати опір пересудів і полюбити? І що їх чекає в кінці цього шляху?
Вона вже й припинила мріяти про кохання, але освідчення від фактично незнайомця подарувало шанс.
Тільки чи так легко двом самотнім людям з зів'ялими серцями порозумітися, подолати опір пересудів і полюбити? І що їх чекає в кінці цього шляху?
“Самотня мама і колишній військовий, два зів'ялі серця, які здатне оживити лише кохання!.. Ніжна, тепла й сумна історія, фінал якої змусить вас плакати! Якщо хочете пережити сильні емоції - неодмінно читайте!”
Зміст книги: 32 глави
341 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за увагу до моєї творчості! Якщо Вам сподобалась ця книга, Вам також можуть сподобатись такі мої романи:
❤️"Сто мільйонів зірок для тебе"
❤️ "Її чужий, її рідний"
❤️ "Твоя згідно з пунктом три"
❤️ "Майже коханці" та ін.
Підписуйтесь на мою сторінку і читайте інші історії!
А також підписуйтесь на телеграм-канал: https://t.me/ustyna_tsal (Любовні романи Устини Цаль). Новини, анонси, уривки, спілкування з читачами тут.
Не знаю як хто, а після слів про "Без обмежень", доки читала далі, ледь не наспівувала "Хочеш я з небес зіроньку") А Святославове "танцюй далі" нагадало схожий випадок з моїм коханим чоловіком. Теж потім сміявся весь зал ) Дякую за таку насичену і душевну проду. Враження, наче не читаєш, а фільм дивишся
Устина Цаль, "Зорі" теж чудова пісня! )
О, в мене теж вже голова обертом від цієї кількості родичів, а весілля так взагалі)) Але навіщо одразу ж в Київ?) Достатньо, дійсно, Любу на плече, Степанка за руку і чимшвидше додому, в особистий затишок)) Правда якби не такі заходи, не відчула би весь спектр Світославових почуттів і емоцій) А чоловік він як чоловік) Найкращий! А інші, вибачаюсь, хай оближуться! Дякую, Віто!!❤️
Аля, Побачимо, закине він її на плече і Степанка за руку, чи відбудеться дещо краще))
Для Люби точно найкращий)
Дякую, Алю❤️
Святослав дуже турботливий, але всеодно якось прохолодно між ними, немає пристрасті і вогню.)) Вони просто, як дуже хороші сусіди, які поважають одне одного. Є симпатія, але кохання ще десь у дорозі!!!)) Дякую вам за сьогоднішню продочку та чекатиму наступного продовження з нетерпінням.)))
Анна Багирова, Пристрасть не завжди напоказ. Ота, що кипить під прикриттям показової холодності - чи не найсильніша)
"Краса в очах того, хто дивиться". Тільки закоханий нікого навколо не помічатиме, бо для нього найпрекрасніша вона — одна-єдина й інших просто не існує. Думаю, що йому вже буде байдуже і до звуків з-за стіни квартири й до тієї самої сусідки, тільки він ще поки цього не усвідомлює.
Те все, що відбулося в минулому, стало для нього занадто сильним ударом, от підсвідомість і виливає це зараз в отаку-от завзяту опіку, турботу, бо хоч і впевнений в Любі, але у глибині душі боїться знову втратити. І ... гадаю, він сповна компенсував їй той "сім сорок" отим щемом і тремтінням колін.
Дякую Вам за цих героїв! От дійсно, розумію кожного з них. Любі складно було в житті, але Святославове минуле куди важче. Треба мати відповідний характер і силу волі, щоб не піти найлегшим шляхом та опустивши руки, забуватися найрізноманітнішими способами (як його товариш і уявляв), а почати з нуля й знайти своє світло. Можливо його старання й здаються надмірними, але цілком зрозумілі. Впевнена, вони навчаться підлаштовуватися, бо... ну хіба що дійсно небо на землю впаде.:)))
Натхнення Вам і безпеки! Нетерпляче чекаю продовження! ❤️
Лореін Владислава, Ви читаєте мої думки!❤️ Коли писала цю главу, в думках все крутилася ця фраза "краса в очах того, хто дивиться"))
Щодо квартири, то є ще причина, чому він не хоче туди повертатися, у наступній главі дізнаємось. А ця опіка і турбота щодо Люби - можливо, трохи прояв почуттів, трохи через минулі травми, трохи такий у нього характер. А сім сорок ще й як компенсував))
Дякую Вам за такі розгорнуті коментарі, це дуже надихає!) І навзаєм, натхнення й безпеки Вам!
Мммм, як мило! Святослав ревнує і це так підкупляє! Тепер зрозуміло чому він вирішив оселитися в селі, бо в Києві по-сусідству живе його колишня. І перетинатися з нею він не бажає. Та й Світлана може утнути щось, або сказати, а Люба щось неправильне собі надумає.)) Дякую вам, люба, за сьогоднішню продочку. З великим нетерпінням чекатиму наступного продовження.)) Бережіть себе.))))
Анна Багирова, Насправді там ще не все ясно, що трапилось у нього зі Світланою, і він от-от розповість. Ревнощі Святослава ознака його небайдужості)
Дякую, і Ви себе бережіть!)
Та воно ж і не обов'язково, щоб серце калатало. Воно спершу дивним здається, і сумніваєшся, чи справді то кохання, коли просто спокійно, затишно і безпечно з людиною. Та кохання буває таке різне, в ньому стільки всього "намішано" ;)) І якщо і почалося з поваги чи дружби, то потім теж може "закалатати". Ще й як! )))
Nataliia Mazur, Згода, "калатання" - не найвірніша ознака кохання. Іноді з людиною просто так добре, що бути без неї не хочеться і не можеться, й це теж кохання))
Як би ця турбота не почала душити Любу. Вона-то тиха дівчина, але відчувається, що їй хочеться бути більш дотичною до всього, що робить Святослав. А йому варто би долучати її хоч трохи, а то все сам та сам. Проте з іншого боку, дуже приємно, коли така турбота і чоловік такий відповідальний.
Дякую, Устино! Чекаю на продовження))
Nataliia Mazur, Маєте рацію) І щоб вивчити танець, потрібен час)
Дякую Устина❤, завжди чекаю вашу проду, після жахливих новин)) я хоч на хвилинку зазираю в село до Святослава, Люби, Степанка❤❤❤, де смачно пахне сільською їжею і сушеними грибами, де двоє чужих стають ріднішими і так трепетно турбуються один про одного. Я посміхнулася на моменті, коли Степанко тримав за руку маму і не пускав допомагати з сажею Святославу, цей хлопчик такий маленький і такий дорослий мужичок.
Елена Клименко, Рада, що книга допомагає Вам трохи відволіктися!
А у Степанка зі Святославом повне чолоаіче взаєморозуміння))
Дякую❤️
Ох, Святослав з тією його думкою про "недостатньо"... Його прагнення зробити усе, позбавити найдрібніших турбот — вже більше ніж прив'язаність і симпатія, більше ніж просто бажання позбутись самотності. Доводить, що з ним завжди надійно буде — чого тільки варта та боротьба із сажею і тим звіром невідомим — лежаком.))) От дійсно моводець!
І здається, я уловила у його словах ще одне бажання... Те, що уточнив після заминки, але не конкретизував і не продовжив ту тему, бо, мабуть, думає, що зарано)) Або то моя фантазія розбуялась...))
Дякую Вам, Устино! Дуже чекаю на продовження!:)) Натхнення Вам і безпеки! ❤️
Лореін Владислава, Маєте рацію, оце бажання убезпечити, огортнути турботою не виникає до будь-якої жінки, лише до однієї-єдиної.
І ні, то не Ваша фантазія розбуялась, Ви все правильно зауважили, бажання це у нього дійсно є, але він не хоче квапити Любу)
Дякую❤️
Її хлопчик))) Оце стовідсотково)) І сенс у чомусь сперечатись? Якщо ТАК ніжно, турботливо і затишно! О, та навіть більше) Дрова і сажа тільки в поміч))) Дякую, Віто!! Бережи себе і доню!❤️
Аля, От Люба й вчиться не сперечатися)) Побут зближує, тож сажа виявилась доречною)
Дякую, навзаєм, Алю, теж бережи себе і дітей❤️
Оооо!!! Оце турботливий чоловік!! Про сажу смішно)))
Олена Когут, Мусив бути якийсь казус у міського жителя в селі))
Оооо!! Після цієї глави і мене відчуття празнику))) дякую вам!!! Настільки атмосферно і реально!! В селі таке життя)) як тепло від Святослава з Любою) а оте тато))) люблю всяку)))) так просто і глибоко!!!
Олена Когут, У них і в нас разом з ними попереду ще багато теплих моментів))
Дякую!!
Як мило...щось таке між ними почало назрівати , не просто дружнє - щось більше, справжнє, приємне!)) Так по-сімейному тепло посиділи з кумами та попразникували!)) Дуже подобаються мені і Святослав, і Люба!)) Так хочеться, аби вони були щасливими разом.)) Дякую вам за сьогоднішню продочку. З нетерпінням чекатиму на продовження.))))
Анна Багирова, Пізнають одне одного краще, тому й назріває) І назріватиме ще))
Все неодмінно буде!)
Дякую)
О, з Любою тут ще поле не оране))) От зовсім-зовсім вона "особливо хорошого" в його життя не принесла? Отже хтось поки що так мало їй про це казав... Зате Іра розпочала першою! І це дуже чудово вийшло) Дякую, Віто!!❤️
Аля, Отже мало) Але про почуття не завжди варто говорити, іноді їх виказує турбота. Принаймні Святослав так думає)
Дякую!❤
"Неправильно лежачий" комір — то така яскрава мітка її "власності".))Найпильніші бабці усе старанно зафіксували... й не лише вони)))
Дуже тішать її емоції, тішать його думки, тішить радість малого Степанка. Шкода лише про ті досадні недомовленості, але це ж вирішується.))
Дякую! Натхнення Вам, безпеки й гарного дня!
Лореін Владислава, Таак, Люба знайшла простий спосіб показати усім, що він її))
Вони всі троє поступово знаходять сімейну ідилію, і недомовленості ще виникатимуть, але звісно ж, будуть подолані)
Дякую, навзаєм!❤
Ох, Святослав, не чоловік, просто мрія! І в церкву з дружиною пішов( а то по сільських мірках вже порядним газдою рахують) і допомагає, турбується, дає Любі те, чого ввесь цей час вона була обділена. Між ними вже зароджуються почуття, ще більше часу, проведеного разом, кілька одкровеннь і все в них буде добре.
Наталка Михайлів, Попереду ще і суперечки, і одкровення, і час разом. А про церкву - це Ви влучно зауважили))
Дякую!
Гарні посиденькі вийшли, а Святослав як справджена мрія для Люби, аби чого не завадило цій ідилії.
Дякую!
Ліна Алекс, Можливо, дещо завадить тоді, коли вже й здаватиметься, що більшого щастя й не буває..
Дякую!
Як чудово, що Люба знайшла в собі сміливість все те сказати Каті, і Святослава до себе пригортає.
Дякую!
Ліна Алекс, Впевненість у ньому додала їй сил.
Дякую!
О, так, жовтий тюрбан неймовірно пасував її синім очам)) Авжеж, його дівчинка) Думаю, після магазину вона повернулася не тільки впевненішою, але із чимось більш зухвалим і спокусливішим у собі)) І частіше треба забувати рушники) Дякую, Віто))❤️
Аля, Зухвалим - це ти в яблучко) Люба набралася впевненості, і це допомогло їм зблизитися) А забувати рушники - то гарна порада))
Дякую, Алю❤
Алла, дякую Вам за нагороду! Приємного читання!
Алла, Дякую, що читаєте!
Свято!!!! Оплески! Танці! Це було не просто зізнання :)
Nataliia Mazur, Так, у цій розмові багато сказано між рядків)
Ооо!! Оце відрубала Каті!! Оо!! Ще й при свідках))) оооо!)) А далі!! То смачно))
Олена Когут, Впевненість у Святославі додала Любі впевненості в собі)
Ооо, як гарно Люба поставила на місце ту зарозумілу Катерину, яка не очікувала, що їй так зневажливо вкажуть напрямок куди йти! Молодець Любаня!)) І поговорили про все зі Славком вони гарно і відверто. От би ще Славко полюбив би Любу і все було б у них чудово, адже сказав товаришу, що не кохає. Залишається тільки сподіватися, що це таки станеться.)) Дякую вам за сьогоднішню продочку та чекатиму наступного продовження з нетерпінням.))))
Анна Багирова, Сьогодні не кохає, а завтра може й передумати..)) Побачимо, як швидко до нього прийде кохання)
Дякую!
Оце так! Люба молодчинка, що тут ще сказати. От, що значить правильний чоловік: з ним і впевненість з'являється, і сміливість. А яка ж мила халепа сталася... І він як завжди збагнув, поспішив "запобігти, врятувати, допомогти".:) Шкода лиш, що, мабуть, казочку не дочитав.:)
Дякую!!! Натхнення Вам і гарного дня!
Лореін Владислава, Правильні люди часто допомагають розкласти все у житті по поличках і розібратися у собі. А халепа стала приємною подією для обох))
Дякую, і Вам гарного дня!
Анна Бурковська, дякую Вам за нагороду! Приємного читання!
Цвів буйним цвітом... Бо поки не засаджено чимось зовсім іншим) Отже роботи ще непочатий край... Але цей "садочок" у надійних руках)) Як і його теж)) І щоб жодний випадковий не запустив туди свої граблі. Дякую, Віто))❤️
Аля, Ох, шлях до повного порозуміння ще довгий, роботи чимало, але вже є зрушення)) І так, головне, що все у надійних руках.
Дякую, Алю❤
Ненавиджу таких жінок, які нахабно лізуть до чужих чоловіків, а якщо їх відштовхують дозволяють собі нагло розпускати плітки! Таких стерв треба ставити на місце, бажано привселюдно!)) А Святослав нехотів засмучувати Любу і не сказав, що та стерва приходила і що хотіла! Коротше хотів як краще, а вийшло, як завжди!)) Неможна нічого приховувати від своєї половинки, бо тоді з'являються підозри, а довіра зникає.)) Дякую вам за продочку та чекатиму наступного продовження з нетерпінням.)))))
Анна Багирова, Дійсно, хотів як краще, а вийшло як завжди) Зате ця ситуація стала для них уроком.
Дякую❤
Справді, замовчування у таких непростих стосунках - зло. Добре, що вони обидва знайшли сміливість сказати про те, що мучає.
Дякую!
Ліна Алекс, Вони домовилися говорити одне з одним, а це вже багато. Дякую!
Дякую за таку життєву та щемливу історію! У Ваших творах завжди є над чим замислитися. Як ліки для душі. Дякую! Завжди чекаю на продовження.
Наталя, Дякую за ці слова❤
Він таки зумів трохи з тим пирієм поборотися! Оте її озвучення надуманого за день і "дозвіл" з примруженим оком читала — так бентежно, що хотілось разом з нею погляд ховати.:)) Ця Катька була їм потрібна. Тепер якщо у майбутньому трапиться щось схоже, пирію вже як мінімум менше буде.:)
Дякую Вам за них, за цей їхній хвилюючий шлях до зближення, розуміння, довіри! Натхнення Вам, гарного дня!
Лореін Владислава, Так, вони обоє винесли урок з цієї ситуації, і Люба тепер двічі думатиме, чи піддаватися так легко сумнівам. Попереду у них ще довгий шлях, але ця розмова однозначно зробила їх ближчими.
Дякую, і Вам гарного дня!
Я, як автор іноді гризу себе за те, що не пишу про війну. Насправді, поки не готова до цієї теми, навіть частково. Крім того що книга сама по собі класна, хочу подякувати за образ атовця. Святослав - достойний приклад чоловіка і воїна. Такі герої надзвичайно цінні. І завдяки йому, я бачу що про війну можна писати не трагічно та не боятись цієї теми.
Устина Цаль, Дякую ❤️❤️❤️
Ох, а Катерина ця непромах!!!
Оксана, Так, нахвбства їй не позичати.
На війні і в коханні всі метоти сприятливі. Святослав симпотний мужчина, за якого треба поборотися. От і боряться дві дівчини. Питання :"Кого вибере сам Святослав?" Мирного неба над головою.
Валя Головатюк, Святослав уже зробив свій вибір, коли одружився. Головне, щоб й далі був впевнений у цьому виборі.
Дякую, і Вам безпеки!
Точно, у деяких жінок ні гордості, ні власного достоїнства нема, лізуть і лізуть до чужих чоловіків. Хоч би не пішла по селу патякати про себе і Святослава, з неї, здається, станеться.
Дякую!
Ліна Алекс, Так, у житті трапляються такі персонажки. Побачимо, у що виллється цей візит.
Дякую!
Ех, як то Любі буде, коли дізнається,що Катька приходила до Святослава??! А та ж може ще й наговорити всім, як вони гарно проводили з ним час! Даремно Святослав впустив ту зміюку до хати!)) Дякую вам за продочку та чекатиму наступного продовження з нетерпінням.)))))
Анна Багирова, Даремно впустив, але він мабуть не очікував аж такої нахабності. Любі однозначно буде неприємно, але побачимо, чи тільки погані наслідки матиме цей візит)
Дякую!
Дійсно, жаль, що не чоловік. Але таки фууух... І наступного разу Святослав зайвий раз подумає, кого запрошувати на чай. Навіть якби Люба застала їх за мирним чаюванням, навіть так, наврядчи зраділа, побачивши саме Катю. Дякую, Віто))❤️
Аля, Та так, пощастило, що Люба не прийшла раніше. Але візит Каті все одно матиме свої наслідки)
Дякую, Алю❤
от же жінки!.. Є Іри з затишними посиденьками на кухні, а є Каті без сорому. Святослав вкотре гідно тримає оборону :)
Nataliia Mazur, Побачимо, як подіяла ця оборона))
Оо!! Степанкова простота дитяча))))) ох, язва Катя!! Ее, то вона ще якісь чутки розпустить. Іра))
Олена Когут, Така язва однозначно так просто все не залишить..
Подруга озвучила те, що побачила, а погляд збоку, коли він не сповнений заздрощів, іноді дуже навіть допомагає. Люба, як мінімум визнала, що вже "добре". А от візит настирливої гості й справді досить ризикований і викликає занепокоєння, особливо враховуючи, що це все ж таки село... Не знаю, що буде далі, але хвилювання за них наростає і це все змушує задуматись чи достатньо в неї довіри?..
Дякую! І дуже чекаю продовження!:) Натхнення Вам, мирного неба й спокою! ❤️
Лореін Владислава, Люба визнала очевидне, але наскільки все ж вона довіряє Святославу, побачимо вже у наступній главі. Настирлива гостя пішла ображеною, тож може захотіти поквитатися за такий невдалий візит.
Дякую!❤
Яка зворушлива прогулянка за грибами. Ніби і побачення, а ніби й ні. Вже вони ближче один до одного, вже тепліше. Маю відчуття, що щось кардинальне станеться незабаром.
Дякую!
Ліна Алекс, І поступово ще ближчатимуть, їм потрібен час і спілкування. Кардинальне чи ні, але дещо, з чого обоє винесуть урок, трапиться.
Дякую!
Устина❤, дякую вам за цю історію, ваша книга розцвітає, а Люба і Святослав пізнають світ один одного.
Елена Клименко, Такі слова від Вашої подруги - великий комплімент. Отже книга виходить достатньо реалістичною, щоб у неї повірили!
І дуже приємно, що порадили мій твір подрузі. Дякую!❤
Якнайшвидшої перемоги нам і миру!❤
Смішні, особливо Люба. Радіє всьому, як дитя, а найбільше, побаченню. Потроху починають притиратися одне до одного, пізнавати краще. Сподіваюся, що незабаром і кохання прийде до них.)) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую вам за сьогоднішню продочку.) Герої мені надзвичайно цікаві.))))
Анна Багирова, Можливо, кохання вже підкралося, але ще залишається непомітним) Люба радіє отримувати те, чого ніколи не мала)
Дякую❤
Христя, щиро дякую Вам за нагороду! Приємного читання!
Ооо!! Я не любитель збити гриби, але от захотілося піти))
Олена Когут, Головне, у гарній компанії))
Ого, як гарно він вигадав! І як же трепетно показав, що на тих побаченнях роблять... Люба з ним, заново дівчинкою стає. Ну, і як тут не усміхатися разом з нею?:)
Дякую Вам за продовження, за ці їхні трепетно-солодкі моменти, за це їхнє зближення, що поволі оживляє зів'яле! Натхнення Вам! ❤️
Лореін Владислава, Святослав вирішив, що може робити для неї більше, от і робить) І Люба "входить у смак"))
Дякую❤
О, саме час діставати свої чудові сукні)) Для нових побачень)) О, той випадок, коли ти все одно будеш кожного разу сором'язливо відпрошуватись у свого чоловіка, щоб зайвий раз поніжитись в його "великодушності"))) Дякую, Віто))❤️
Аля, Мм, може діставати сукні, а може навпаки скидати.. ))
Це правда, Любі подобається відпрошуватись, подобається, що є в кого відпрошувптись)
Дякую❤
аж сама на гриби захотіла! а Люба ще зовсім дитина, хоч і мама... Святослав - молодець, крок за кроком допомагає розкритися своїй квіточці.
Світлана Фецич, Любі доводилося не один рік бути серйозною і відповідальною, але тепер, біля нього вона може дозволити собі трохи дитячості)
ох, як ніжно і пристрасно! дякую за повну емоцій проду!
Поліна Креп, Дякую, рада, що глава подарувала Вам гарні емоції❤
Ніяк Люба неможе довіритися Святославу, завжди її хвилюють якісь сторонні думки! Ось і сьогодні згадала, що жінки у неї в крамниці навперебій розповідали, що чоловік, п'яний обов'язково буде бити....страх скував все тіло, поки дочекалася чоловіка, а він її дуже здивував бо, навіть відмовився від обіймів, тому що від нього пахне горілкою.)) Дуже мені подобається Святослав!)) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую вам.))) Бережіть себе.) Спокійного дня.)))))
Анна Багирова, У Люби ще багато страхів і сумнівів, тож подивимось, як наш чудовий Святослав їх долатиме❤
Дякую!
Страхи перед невідомим, сумніви, закладені десь на краю свідомості, як досвідом так і "сторонніми язиками", і от Люба знову насторожі. Але цей чоловік для неї щоразу відкриттям стає, розвіює ті тривоги й поволі виробляє нові рефлекси реагування.:) І як впевнено, з таким розумінням...
Дякую! З нетерпінням чекаю продовження. Натхнення Вам!
Лореін Владислава, Такі моменти ще будуть, але тільки подолавши їх, можна знайти довіру. А Святослав приємно здивує ще не раз.
Дякую дуже!❤ Навзаєм, і Вам натхнення!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати