Варта кожного слова

Моє дитинство минуло як в туманні, особливо після того, як померла мама. Чи точніше, мені так сказали, та я знала, що це неправда. Батько кинув всі сили на моє виховання, але він мав наді мною контроль не надто довго. Потім я закохалася і більше не потребувала його уваги. Та кохання було коротким, а біль і розпач занадто довгими… І тут любий татусь хоче видати мене заміж, але як добре, що це не цікавило нікого, крім нього. А за стільки років я знову зустрічаю його… І земля йде з-під ніг, хоч як би я не намагалась втриматись.