Біозброя не зруйнувала міста. Вона залишила цілими заводи, дата-центри й атомні станції — і забрала майже всіх дорослих. А ще лишила дітей: тих, кому на час катастрофи не було восьми.
Минуло десять років. Виросло покоління, яке ніколи не бачило, як людина читає книжку. Знання вмерло разом із дорослими — і тепер воно рідкісніше за паливо.
Андрій пересидів кінець світу там, куди не дістало ніщо, — посеред океану, з дружиною й маленькою донькою. На тихому острові біля мертвої Європи можна було б дожити до старості.
Та з-за моря приходять чутки про землю, де ще горить електрика. І Андрій знає, що рано чи пізно піде туди — навіть якщо ціна цього буде надто висока.