153 026
“Врятувати не можна пройти повз”
Анотація до книги "Сітки Лорелеї"
– Одружений? – розгублено перепитую, хоча чудово розчула кожне сказане слово. – А як же я?
– А ти – коханка, Русю, – Родіон пом’якшується, але лякає цим тоном ще сильніше. – Гарна, молоденька, спокуслива, гаряча, шалена. Однак лише коханка. А дітей чоловікам народжують дружини, – він усміхається.
– І що ж мені тепер робити? – ставлю дурне запитання, некрасиво схлипуючи.
Дурне – бо знаю, що почую у відповідь.
І Родіон мене не дивує.
– А ти – коханка, Русю, – Родіон пом’якшується, але лякає цим тоном ще сильніше. – Гарна, молоденька, спокуслива, гаряча, шалена. Однак лише коханка. А дітей чоловікам народжують дружини, – він усміхається.
– І що ж мені тепер робити? – ставлю дурне запитання, некрасиво схлипуючи.
Дурне – бо знаю, що почую у відповідь.
І Родіон мене не дивує.
“Дуже емоційна історія кохання. Так тісто переплітається з реальним життям... Складно коли ти починаєш нове життя і несподівано у «двері стукає» безжальне минуле.”
“пронизлива та щемка історія, яка захоплює емоціями героїв та грою їхньої долі з самого початку! ”
Зміст книги: 29 глав
257 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТака гарна історія ..читала біля року назад..і перечитую Всі ваші книги перечитала.Надхнення в написані нових історій Дякую за ваш талант
Неонила Адинец, Дякую! Мені дуже приємно)
дякую автору ) книга сподобалася)
Тетяна Головач, Дякую)
Дякую. Давно планувала і ось нарешті, дійшов час. Не пошкодувала. В захваті. Надходження
Наталія Клімченко, Дякую)
Цікава історія, динамічна, задоволена!
Olga Tomchuk, Дякую)
Дивні долі людські...
Приєднуюсь до всіх подяк.
Nataliya Parfenyuk, Дякую)
Дякую за чудову книгу, читала із величезним задоволенням. Руслана заслужила на щасливе життя.
Оксана Жезло Штих, Дякую)
Дякую за чудову книгу. Шкода Руслану, на її шляху трапились чоловіки, які принесли їй багато розчарування та вона витримала. Род дуже погано поводився з жінками. Чи змінився він насправді? Судячи з книги -так. Але в житті мабуть так не буває. Хотілося б дізнатися більше про сестру Руслани, їй теж було не легко.
Ірина, Дякую)
Дякую за чудову книгу)))
Оля, ❤️❤️❤️
Назва книги мене не дуже зацікавила.Але,яка ж цікава і захоплива книга!!!Кожної хвилини нові емоції,переживання за долю Руслани.Бідна дівчина пережила стільки біди,щоб стати щасливою! Щиро дякую за чудову книгу,за емоції які переживала читаючи!!!
Галя Миронюк, Дякую!
Емоційно. Гарна історія. Легко читається. Натхнення автору
Olena Ostash, Дякую)
Дуже цікава і неймовірна книга. Читала із великим задоволенням. Добре, що вони знову разом.)
Марійка Козарик, Дякую!
Дякую за цю емоційну історію кохання! Радію, що Руся дала шанс Родіону. Сподіваюсь, що ми ще про них дізнаємось в наступній історії. Натхнення!
Светлана, Дякую)
Дякую за чудову книгу!
Світлана Корх, Дякую)
Історія сподобалась.Доля зіштовхнула їх знову і Род вже не прогавив шанс.Зумів довести Рцсі своє кохання.Дякую.Успіхів
Станіслава Барабошко, Дякую)
Під кінець не трішки переживань-хвилювань та добре,що все гарно закінчилося. Дякую щиро за таку неймовірну любовно-детективну історію! Вітаю з завершенням її та бажаю нескінченного натхнення на нові цікавинки! ♥️♥️♥️
Наталья Русанова, Щиро вдячна)
Історія чудова!!З переживаннями ,щасливими моментами,з викидом адреналіну . Бомбеста!!
Luba B, Дякую)
Дякую за чудову історію . Чому так мало сердечок? Класно ж автор пише.
Valentyna Kovryha, Дякую)
Дякую за історію )
Я так розумію, ми про них ще почитаємо у «Розлученні…»? Бо трохи якесь відчуття недосказаності в мене залишилось.
Успіхів Вам та наснаги!
Аля Морейно, Дякую )
Так, це теж варіант )
Дякую за таку емоційну історію кохання Читала із задоволенням
Неонила Адинец, Дякую!
Дякую за щасливий кінець,хоч і всі пройшли через пекло в самому кінці історії....Мене розчарувало те,що Руся з грудничком їздила забирати Бодю з тренування...це ж ризиковано?Але все слава Богу...І бажано щоб Род ,якнайшвидше закінчував з тим бізнесом,який загрожуватиме його сім'ї...
Дякую,було дуууже цікаво читати...
Гарного вам дня та плідного натхнення для інших творів ♥️♥️♥️
Ніна Дудніченко, Дякую. А чому ризиковано? Завжди мами забирають старшу дитину разом із молодшою, а потім, наприклад, на прогулянку йдуть.
Щиро дякую!!! Господи!!! Та вони через таке пройшли ще й на, потрібно пройти і це. Але головне, почуття перемогли та все винесли.) Дуже за них радію! Історія емоційна та захоплююча! Натхнення вам та всіляких гараздів!!!
Valentina, Щиро дякую!
Цікаві життєві історії. Почала читати "Розлучення". Надхнення вам і нових звершень
Marina Tkachenko, Дякую)
Як хитрий жук підвів Русю до необхідності змінити прізвище і так гарно зробив пропозицію руки і серця. Все так,як їй хотілося. Щастя вже втомилося чекати на її прийняття рішення,само постукало і проситься в серце. То ж приймай подарунок долі, Руслано та зроби щасливими вас всіх трьох!
Дякую за чудову главу та чекаю епілог! Мирного дня!♥️
Наталья Русанова, Дякую)
Дякую! Русю, погоджуйся!)
Valentina, Дякую)
Руся варта отримати щастя, а Род має виправити помилки!
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Дякую)
Ох душевно як і обережно Род підійшов з питанням освідчення...Ням ням....ніжний який)))
А Денис хамло!Ще б дізнатися про маму й сестру мельком,хоч вони і не заслуговують на нашу увагу,але чому ж зовсім відмовилися від Русі і Богданчика?
Кінець намічається прямо в десяточку,але хотілося б щоб і колишньому жилося не з медом,і щоб і він поніс хоч якесь покарання,що обманював таку чудову жінку і маму чудового хлопчика...Це жесть!Щоб просити гроші за памперси....Дякую,шкода прощатися з героями....Мирної вам нічки та плідного натхнення ♥️♥️♥️
Ніна Дудніченко, Щиро Вам вдячна!
З мамою вона сама не хоче спілкуватися.
Мабуть Род правильно і жорстко діє, відкривши Русі очі на життя Дениса, тому що вона міцно тримається за минуле з ним, яке не пускає її закрити двері в минуле з Денисом і відкрити в майбутнє з Родом, відпустивши глибоку образу на Рода. Для жінки забути минуле, яке б гірке воно не було, і ступити в майбутнє з іншим чоловіком, який в її минулому нічим позитивним не відзначився, емоційно це неможливо.
Любовь Даценко, Дякую)))
Все правильно Руся сказала.
Дякую ) з Прийдешнім новим роком! Миру, злагоди, наснаги!
Юлія, Дякую)
Дякую!Щоб не відбувалося тепер... Але свого часу Денис в буквальному сенсі врятував їм з Богданчиком життя. І Руся за це вдячна. А от Родіон здається ревнує...
Щось в них не ладиться зі стосунками...(
З прийдешнім! Нехай він принесе нам Перемогу! Всіляких вам гараздів!!!
Valentina, Дякую! Звісно, ревнує. І мріє викреслити його з її життя.
Дякую!!! Навіть не уявляю, як Русі важко. Бо образа нікуди не ділися, а почуття готові заграти з новою силою.)
Valentina, Дякую. Вона має вибрати, що для неї важливіше - плекати образу чи відкритися для нової спроби побудувати стосунки.
Дякую!!! Старий світ Русі впав, і тепер все з початку... Не дивно, що її з'їдати сумніви, та почуття до Рода, що знову прокинулися. Хоч вона їх і намагається ігнорувати.
Олексія шкода... Коли велика та благородна ціль перетворилася на згубу та залежність. Не дивно, що батько кинувся рятувати дитину. Хоча його дії дещо контрпродуктивні.
Valentina, Дякую. Про Олексія ми ще скоро почитаємо більш детально. Але чому контрпродуктивно? У тата великий бізнес, він хотів би, щоб діти його продовжували. Добре, син пішов вчитися, куди хотів, - а тут його підсадили на наркоту. Батько не хоче повторення.
У Рода все так просто, кинув - побіг, прийшов - переміг, який самовпевнений чоловік, «протистояння йому - битва з вітряками». Не дай Боже нікому битися з такими вітряками, з якими бʼється наша героїня, починаючи з того часу, як дізналася про вагітність Богданчиком. Але на сьогодні і Руся не та Руся і Род не той Род. Тому Русі мабуть треба відпустити все минуле і починати жити сьогоднішнім днем та дати Роду другий шанс на життя.
Любовь Даценко, Дякую))
І як вона не ховає свої почуття до нього та серце видає. І син радіє,що в нього буде батько,який навчить не тільки кидати м'яч, а поведе ро життю. Род готовий все покласти до їх ніг, йому радісно і затишно поряд з ними,він відчув справжню сім'ю, яку хотів мати все життя. Тримаю за нього кулачки.
Дякую та чекаю на продовження!♥️
Наталья Русанова, Дякую)
«Що тобі ще потрібно?»… хм, як у нього все просто.
Дякую.
Юлія, Дякую. Так, йому здається, що він вже виклався на максимум, і не розуміє, чому вона не тане.
Дякую! Від Рода не заховатися, пре як танк, куди там Русі.) Здається хлопчик його потроху приймає.)
Valentina, Дякую)
Ось і момент,а чи скористаються всі ним?Мені здалося,що якби зараз всі повсідалися і відкрилися,було б просто чудово,тай Богданчик розумний хлопчик!Для чого ж відкладати,якщо ,хоч і з далеку,але Род запустив дію-надію на важливе рішення....
Дякую за продовження і чекаю ,щодо буде далі ♥️♥️♥️
Ніна Дудніченко, Дякую)
Ох,які ж хвилюючі моменти!!!А й справді,чому ж Руся і досі помаленько не підійшла до того,щоб хоч якось намікнути сину про те,що той тато,якого він вважає татом,може виявитись зовсім не татом,через те він і зник з його життя.Якось так ...
Боюсь щоб малий не образився на маму за те,що так довго мовчала про справжнього тата..Хоч і боляче,але рано чи пізно це має статися...Бісить те,що Руся плекає ще якусь надію на Дена.
Дуже хочеться щоб Богданчик таки порозумівся з справжнім атьком а Руся таки довірилася Родіону...думаю що життя його добряче пошматувало за скоєні минули помилки...
Дякую ...з нетерпінням чекаю на продовження ♥️♥️♥️
Ніна Дудніченко, Дякую. Він впевнений у собі, а Руся все ще не визначилася, чи може йому довіряти. Але ж він пре як танк. Тож доведеться пристосовуватися.
Родіон хоче прискорити події! Коли гряне грім у вигляді Дениса?
Щиро дякую!
Читала..інвестиції..дуже гарна історія
Дякую! Яка хвилююча мить... Що ж відповість Руся. Всі їх зраджували, важко довіритися знову.
Дякую! Рода аж ковбасить, так хочеться відкритися Богданчику. Але навіть відкрившись, навряд чи буде легко.
Valentina, Дякую. Але він сповнений рішучості.
Дякую! У Богдана мабуть всі кози в золоті, виграли! ) Було б прикро, якби через відсутність Дениса вони не прийняли участі. Для дитини це так важливо.
Valentina, Дякую) Так, дитина ж не розуміє, що відбувається між дорослими.
Для Родіона в його житті наступили суворі випробування: за потягом бігти і наздогнати Руслану, (вона десь глибоко в душі цього хоче), з тренером домовитися про участь у конкурсі, а для Богдана завоювати перший в його житті приз і побачити в очах свого сина не смуток, а дитячу радість.
Любовь Даценко, Дякую. Щось я не впевнена, щодо колін - не той у нього характер. Але щось робити треба))
Ого як цікаво, то може має все таки шанс зблизитися з Богданом!
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Дякую. Сподіваюсь, скористається)))
Дякую! Для Родіона ці змагання, важливіші за олімпійські ігри. Буде землю рити, аби справити на Богдана враження.
Valentina, Дякую. Саме так)))) Як інакше вибороти авторитет?
Там син і дізнається, мабуть…
Дякую
Юлія, Дякую)
мені дуже подобається історія.дякую. Я думаю,що приз вони не виграють,але Богдан дізнається хто його тато
Виктория Бабай, Дякую) А чому не виграють? І хто повідомить синові?
ДЯКУЮ,АЛЮ, ЗА ЧУДОВУ ІСТОРІЮ.
Valentyna Kovryha, Дякую)
Доганяти завжди складніше і важче! Шанс має чи скористається?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Дякую. А чи наздожене?
А й справді оптиміст, як сказала Руся, але хід його думок, дій і рішень, а також його наполегливість вражають. На сьогодні Родіон впевнений в собі чоловік, який знає чого хоче в своєму житті і планку перед собою поставив високу. Спочатку мабуть треба розтопити серденько Руслани, але ж як сказати Боді, що Денис не його тато? А може навпаки спочатку Богдану сказати правду, але як малолітній дитині сказати речі, які дорослій людині не так просто озвучити? Ох і задача стоїть перед Родіоном, бо Руслана поки що до цієї розмови не готова. Чекаю продовження
Любовь Даценко, Дякую. Звісно, що вона не готова. І Бодя не готовий. Щось треба Родіону вигадувати))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати