6 202
Анотація до книги "Солоденька"
Моє життя звичайне і нудне... Було нудне.
Веселощі почались, коли я сіла в авто до незнайомця-неадеквата, сплутавши його з таксі.
З тих пір я й отримала недотаксиста, котрий чатує на мене біля під'їзду та шпигує у соціальній мережі, вогниками та заграваннями надокучаючи!
Здоров була, ще одна фобія.
Що тепер робити, якщо боюсь виходити на вулицю? Як здихатись від, чи то прихильника, чи то ґвалтівника? Хоч бери, та якогось чоловіка на годину наймай!
Ох, тяжка моя доля. Я хоч і кондитер, але ж не солоденька карамелька! Чому чоловіки на мене, як бджоли на цвіт акації летять? На "чай" хочуть? А дірочку від бублика не хочуть?!
Аби остаточно не втратити здоровий ґлузд, звернуся до сусідки. Вона саме завершила онлайн курс психології. Такий спеціаліст поганого не порадить!
...Чи порадить?
Веселощі почались, коли я сіла в авто до незнайомця-неадеквата, сплутавши його з таксі.
З тих пір я й отримала недотаксиста, котрий чатує на мене біля під'їзду та шпигує у соціальній мережі, вогниками та заграваннями надокучаючи!
Здоров була, ще одна фобія.
Що тепер робити, якщо боюсь виходити на вулицю? Як здихатись від, чи то прихильника, чи то ґвалтівника? Хоч бери, та якогось чоловіка на годину наймай!
Ох, тяжка моя доля. Я хоч і кондитер, але ж не солоденька карамелька! Чому чоловіки на мене, як бджоли на цвіт акації летять? На "чай" хочуть? А дірочку від бублика не хочуть?!
Аби остаточно не втратити здоровий ґлузд, звернуся до сусідки. Вона саме завершила онлайн курс психології. Такий спеціаліст поганого не порадить!
...Чи порадить?
Зміст книги: 15 глав
19 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНедотаксист, якесь неприємне такеслово
Валентина Шимків, Так, неприємне. Так підкреслюються негативні емоції головної героїні стосовно чоловіка, який чатує на неї. Дякую за увагу)
Дочитала. Сумбурні емоції в мене після витків сюжету. На кінець вже не сприймала братів по іменах, просто перший, другий, третій. Історія легенька, не очікувала подібного повороту подій. Рада, що все завершилось саме так. Дякую!
Анна Несторова, Дякую за читання!)
Отож, я наразі повільний читач через життєві обставини, книгу у будь-якому випадку дочитаю, тільки не за вечір-два.
Я тільки була рада, що рудий переслідувач-недотаксист зник з її, як знову виліз, ще з попередженням. Арсен здається загадковим, хочеться дізнатись про нього трішки більше, але вже відчуваю, що він виявиться поганцем, від якого буде рятувати героїню її ненависний переслідувач. Текст потрібно перечитати на помилки, де-не-де, але трапляється: побаче, відкілля ітд. А так читати цікаво, й ну до персонажів яких хочеться вдарити чимось важкеньким йде ще Іларіон зі своїми жартами про солодощі й дірки. Що-що, а емоції діалог з ним у мене викликав, хоч й негативні.
Анна Несторова, Дякую за відгук та увагу!)
Редактування тексту — вічна тема) Ще й в тексти додаю додаю розмовні, а не тільки літературні словечка, наведені приклади саме з таких випадків надніпрянського діалекту, але переглядатиму ще)
На щастя той Іларіон забіг до сюжету лиш в одній главі, то ж більше не дратуватиме:) А от з іншими героями чоловічого роду ще будуть ребуси)
Ото ви завернули! Цікаво було читати) Дякую за цю історію!
Пробачте: не мова йшлася, а йшлося....
Ангеліна Кріхелі, Дякую, дякую і вам за прояв цікавості та уважності)))
Цікава історія з життя трьох братів, які будь- якої хвилини готові прийти на допомогу один одному, навіть з любовними справами. Радію, що один з братів - Аркадій знайшов своє кохання в особі Тіни, а другий знайшов в її особі кондитера в ресторан.
Катя, Щиро дякую за приємний відгук!)) Радію разом з Вами:)
Ну і тріїця. Як Тіна з глузду не з'їхала? Я б їх послала всіх подалі з їхніми інтригами та братською підтримкою. Одного не розумію... чому вони всі разом живуть? дякую автору, ця історія викликає емоції
Юля, Так, брати ще ті кадри) У Тіни з ними дах легенько й з'їхав, бо ж до нервового зриву, як мінімум, довели... Та що зробиш, як закохалася в одного — не встояла, тож змиритися з усім довелося) А живуть разом, бо вистачає простору на всіх, а згодом солодка парочка перебереться в своє житло, але то вже буде зовсім інша історія і без плутанини та інтриг...
Дякую за коментар, увагу та емоції!)
Тааак... я вже сама шаленію від кількості тих братів)))) напруга зростає. Чекаю на продовження)
Ангеліна Кріхелі, Зовсім трошки залишилось чекати — фінал вже на носі і всі брати стануть на свої місця)))) Дякую за увагу:))
Психолог та ще мадама цікава) Взагалі, шкода, що дівчина ділиться своїми переживаннями, досить адекватними, та підтримки не знаходить.
Вероніка Суховська (Shannon), Ваша правда, специфічна пані) А Тіні ще трапляться люди, які підтримають (але це не точно). У всякому випадку, якби не такі розмови, то не зрозуміло б було, кому можна довіритись)
Дякую за відгук!)
Динамічно та весело з перших строк! Цікаво, у кого ж той молодший братик так закохався? З короткого прологу вже можно зрозуміти, що брати дуже різі…
А далі і дівчина з'являється. ЇЇ розмова з матір’ю майже епічна, така собі словесна бійка. Хто правий, хто ні – сказати важко, мати, як мати бажає дочці того, чого у неї самої не було. Бо в кожного свої погляди на життя. Тому я розумію обох…
Події развиваются, а вечер, у який занурюється героїня, починає бути цікавим. Тож, читаю далі…
Лариса Лешкевич, Дякую за відгук та цікавий погляд на розмову героїні з матір'ю! Приємного читання:)
Дякую! Почала читати. Трохи пізніше залишу відгук.
Лариса Лешкевич, Дякую за увагу! Буду чекати)
Ну і пригоди. Специфічний роботодавець це щось) Арсен скотина це ясно ... Іларій взагалі рішучий хлоп..був...недовго)) От прийшла компенсація за нудне життя)за те їй стільки компліментів сказали. дякую за гумор та оригінальні порівняння ;)
Юля, Дякую за коментар:)) О, так, Тіні точно весело з такими кавалерами) Але ж вона кондитер і в неї має бути солодке життя — може ще якісь зміни будуть?) Вона на це, принаймні, сподівається)
Оце повороти долі! Намутили))) Чекаю продовження дуже)))
Ангеліна Кріхелі, Героїні поки що треба оговтатись від шалених подій, тому даємо їй трохи часу))) Самій вже цікаво, як же розмутиться оцей клубок доленосних поворотів:))
Продовжую читання. Мені подобається темп, написано досить живо й легко читається і сприймається.
Щодо матері, дуже співчуваю головній героїні, бо з такими близькими й ворогів не потрібно. Мені подобається, коли в книжках висвітлюються такі теми, як от стосунки з батьками, й оці прекрасні норми де "хвостика покрутила - сама винна". Думаю, це дійсно варто висвітлювати й показувати адекватну реакцію героїв на таку поведінку, як-от реакція головної героїні)
Вероніка Суховська (Shannon), Щиро дякую:) Приємно, що оцінили саме цей момент стосунків головної героїні з матір'ю — хотілось висвітлити саме цю тему)
Отож, прочитала декілька глав і заінтригована початком. Цікаво що буде далі. Декілька нюансів на які хочу звернути вашу увагу, авторе: пролог я не сприймаю прологом чомусь, просто як першу главу, бо це просто розмова недотаксиста з братом; 2. За пунктуацію говорили вже, так це трішечки бентежить, емоційність персонажів краще описувати словами, але з описами у вас проблем немає, тому дивіться самі щодо знаків. 3. У другій главі є опечатка "маю наступню інформація" зверніть на це увагу.
Сам текст чудовий, зачитувалась, але на героїв іноді реагувала недобре - більше на психолога онлайн курсів, бо маю досвід пов'язаний з психологією. Але вже як є, так як є, на мою думку герої іноді здавались занадто емоційними (особисте сприйняття, ще раз пишу, щоб не було образи) але щось в цьому є, якась перчинка. Вангую - в наступних главах героїня зустрінеться з недотаксистом і буде щось кумедне. Ну і дописуючи відгук збагнула, що поки про героїню мало що дізналась, поки читала з приводу зовнішності чи імені, у репліках персонажів цю інформацію потрібно збирати крупицями.
Анна Несторова, Дякую за такий розгорнутий коментар і за корисні вказівки:)
Рада, що вдалося заінтригувати)
Пролог буде перегукуватися з епілогом, то ж тому й не зробила їх главами. Опечатку виправила, дякую, що помітили)
Щодо героїв: психологиня Агнеса є нейтральним персонажем і трішки дивакуватим, але така її роль та доля в цій історії (як людина, я, автор, дуже поважаю психогію та людей цієї професії)
Герої емоційні, так. Втім на це у них свої причини. Згодом, сподіваюся, дізнаємось які, а заодно і про Тіну та її життя стане більш відомо. Хтось та й має ж випитати в неї, чому вона поводить себе дивно:)
Оцей ваш недотаксист - дуже цікава постать)) Трохи гублюся, коли солоденька ваша то приємна людина, то стерва звичайна))) Чекаю на продовження.
Ангеліна Кріхелі, Трохи згодом, сподіваюся, герої продемонструють себе справжніми)) Дякую:)
Початок цікавий, інтригує
Єдине що, хотіла б сказати, що велика кількість пунктуаційних знаків трохи відлякує) Легше читати, коли знак питання один, а не три підряд)
Ангеліна Кріхелі, Тепер буду знати, дякую)
Вітаю, авторе! Обкладинка грайлива така. Аж посмішка сама на вуста полізла. Хочу почитати... Якщо ви не проти, писатиму за ходом читання))) так легше думки та емоції не розгубити.
Ангеліна Кріхелі, Дякую, що помітили)) Вже виправляю))
Цікава історія з життя дівчини і хлопця-залицяльника, який своєю наполегливістю її налякав. Тіна, маючи гіркий досвід стосунків, не вірить в кохання з першого погляду і з осторогою ставиться до проявів уваги. Чи вистачить терпіння і чи зможе довести справжність своїх почуттів "недотаксист"?
Катя, Головне, щоб героїні вдалося з'ясувати, що за людина її переслідувач і які в нього почуття до неї. Та чи вистачить в неї терпіння на це? Чекаємо розв'язки:) Дякую за коментар!)))
Досить веселий початок. Історія обіцяє бути цікавою)))
Валерія Оквітань, Дякую) Герої цієї історії дійсно ще ті пустунки та бешкетники — як нарубають дров, то вже, щоб мало не здалося:))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати