Епілог

Обожнюю ранок неділі. Раз в два тижні цього дня влаштовую собі вихідний та не поспішаю їхати до ресторану, який мені перепав у спадок від батька. Я ж старший син і найрозсудливіший, а отже ідеальний керуючий для процвітаючого закладу.

Та ні — роботу я свою обожнюю, але плани на сьогодні маю куди більш грандіозні. Давно не передивлявся пригоди юного чарівника Гаррі Поттера, а усім дорослим хоч раз в рік та й хочеться згадати дитинство. Ось зроблю ранкову каву й гайда виконувати план.

— Антоне, тут такі новини! — застає мене зненацька пропитий та прокурений голос. — Твій брат закохався!

— Та невже? — зірвався з моїх вуст, що скелелаз з вершини, неприборканий сміх.

— Уявляєш! Я сам здивувався, — емоційно белькоче Жорик, найкращий друг мого молодшого братика. — Котяра виявляється романтик. Він має унікальну ідею підкорення своєї коханої. Ось саме прохав мене допомогти у виконанні.

Вже не сміх, а ціла лавина мого реготу прокотилася кімнатою.

— Ти це, Жорж, — не видись, — попереджаю, щойно веселощі мої уляглися.

— Як на мене, благородна допомога. Даремно регочиш. Ми ще на весіллі парочки погуляємо, — махнув на мене рукою вітрогін Жорик, захищаючи свого ліпшого друга — такого ж розгільдяя, як і він сам та й попрямував на вихід з нашого дому.

Я вже не став вже заперечувати, що не вдячна то допомога. Заваривши запашної кави, стріляю очима на двері кімнати, з якої чулося хропіння. А це означає одне — мій молодший братик дудлив цілу ніч літри алкоголю. В тверезому стані він ніколи не хропів.

Знов недовіра взяла мене за шкеберки. А втім, цього разу вона вже достепенно доведена, як теорема Піфагора.

Закохався! Ти ба! Щось частенько йому на язик трапляється це слово. Втім — зухвальцю й прапор під пахви! Хай, що хоче робить, аби мене більше не чіпав! Чи мені воно треба?

Шалені спогади пришвидшили серцебиття. Все почалося з того, що зжалівся, вислухавши Арсена. Сподівався, що закоханість непідробна, адже за братовою легендою він вдав таксиста та підвіз дівчину додому — а такі його дії прирівнюються до подвигу. Надія на братове дорослішання й підштовхнула мене увійти у роль випадкового таксиста і забрати його об'єкт закоханності від її будинку... От тільки, хто ж тоді знав, що...

Та багато чого не знав тоді! Наприклад, що мене можуть боятися. Бабайка — й той зі мною не зрівняється.

Спіймав у пастку дівчину швидко. Опис її зовнішності від Арсена зійшовся з реальністю. Крім коліру очей. Але я все спихнув на неуважність свого молодшого брата. Головне, що пакунок в її руках був такий самісінький, який вона забула в Арсеновому автомобілі, коли він її підвозив. "І судячи з логотипу на ньому, дівчина часто замовляє солодке": подумав я спершу, але вже ввечері дізнався, перейшовши за посиланням вказаному на пакунку, що це її власний бренд. От тоді я й позаздрив братику, бо ж дівчина виявилася не тільки вродливою, але й талановитою кондитеркою.

Як і пообіцяв братику, я став вульгарним таксистом та завіз дівчину до лісу, з метою, аби викликати негатив у свою адресу. Навіть непристойно жартував та відверто загравав, що взагалі для мене було дикістю. Наступною ж сходинкою плану було чатування дівчини біля під'їзду. Але я вирішив підсилити свої шанси та заслужити остаточну відразу. Десятки коментарів під апетитними тортиками та тістечками на її профілю й кілька повідомлень в особисті покращили ефект нав'язливості.

Очікувано, що того вечора відповіді я не отримав і дівочої уваги мені не перепало. Втім, як і наступного дня, коли я взяв ще один вихідний, а в ресторані залишив за головного свого заступника Аркадія. Проте ці жертви були не марними — за два дні успіхи були на лице. Дівчина, з милозвучним іменем Тіна, максимум наважувалась визирати у вікно, але носа далі стріхи не показувала.

Третього дня я продовжив гру. Оскільки коментувати публікації Тіни та писати їй повідомлення, які вона не читає, мені сподобалося, на хвилі азарту я ще й всі актуальні розповіді помітив вогниками! От тільки під вечір, напившись кави та задоволений результатом своєї фанатичної неадекватності, отримав дзвінок від свого заступника — потрібно було терміново приїхати до ресторану. Один впливовий клієнт мав скарги і вимагав розмови зі мною.

Аркадій не проґавив можливості докорити мені, що я мало приділяю уваги ресторану. І він мав рацію — бути відсутнім на робочому місці я більше не міг. З Тіною треба щось робити. Однак Арсен, заради якого і була ця клоунада, чи то від радості вдалої операції, чи то від мук кохання дебело пиячив, бо відповідаючи на мої дзвінки ледь-ледь ворочив язиком.

І ще одна біда — кинути затію і дати Тіні спокій також вже не міг. Вивчивши навички та потенціал кондитерки, виношував намір зробити її постачальником кондитерських виробів для урочистостей ресторану. Але для цього потрібно було хоча б щось скуштувати з її шедеврів. Та навряд чи вона погодиться, після всього, що між нами було, прийняти в мене замовлення...

Не довго думаючи, хоч ми домовлялися з Арсеном, що брату про нашу спільну справу ми не розповімо, я знайшов вихід. Настав час скориститатися їхньою схожістю.

Все-таки, добре, що Аркадій та Арсен однояйцеві близнята. Навіть у зачісках між ними досі немає суттєвих відмінностей... Чого не скажеш про різні погляди на життя.

Нитки їх взаєморозуміння загубилися тоді, коли в нашому будинку все частіше та частіше почав з'являтися Жорик з батьками. Трохи молодший за хлопців, він одразу ж сподобався Арсену і вони разом, маючи азарт та жагу до розваг, захопилися своїми вигаданими іграми. Жорик любив розіграші та бешкетування і його манери швидко перейняв непосидючий Арсен.

Аркадій натомість не хотів долучатися до забавок хлопців. Він відверто ревнував, бо ж його близнюка, з яким вони з пуп'янку були нерозлучні, в нього забрали. З тих пір він більше почав тягнутися до мене і не дивно, що тепер ми вдвох керуємо бізнесом нашого батька.

Арсен же досить швидко від нас віддалився. Він почав частіше відвідувати клуби. Його інтереси звузилися до вечірок, міцних напоїв та дівчат. Підлітком він був сором'язливим хлопчиною, а дружба з Жориком змінила його. Одного разу вони побилися об заклад, хто з них кращий пікапер та зуміє познайомитися з більшою кількістю дівчат. Тоді переміг Жорик. Арсен не хотів відступати без бою, то ж запропонував реванш. Умови парі тоді змінилися і хлопці мали якомога більше дівчат... спокусити.