1 550
Анотація до книги "Птах біля твого вікна"
Повертаючись із осінньої прогулянки старшокласниця Таня Ластівка зустрілася із загадковим незнайомцем з собакою. Яку роль він відіграє у її житті?
Роман «Птах біля твого вікна» присвячений молодим людям, представникам покоління 70-80-х років ХХ століття, котрі люблять, ненавидять, шукають, помиляються, сподіваються на краще. Дуже точно сказано про книгу в одній з рецензій: «Декілька доль героїв щільно сплелися буквально в канат, утворивши міцний стрижень розповіді. Ліричні, неквапливі, милосердні, свіжі сцени змінюються динамічними, кримінально насиченими розділами, сухими та безжальними».
Ілюстрація для обкладинки виконана Світланою Письменною.
Роман «Птах біля твого вікна» присвячений молодим людям, представникам покоління 70-80-х років ХХ століття, котрі люблять, ненавидять, шукають, помиляються, сподіваються на краще. Дуже точно сказано про книгу в одній з рецензій: «Декілька доль героїв щільно сплелися буквально в канат, утворивши міцний стрижень розповіді. Ліричні, неквапливі, милосердні, свіжі сцени змінюються динамічними, кримінально насиченими розділами, сухими та безжальними».
Ілюстрація для обкладинки виконана Світланою Письменною.
Зміст книги: 20 глав
16 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПривіт, Олксандре!
Я вже не раз думав над дивною назвою цього роману. Чому вона саме така? І навіть прочитавши, так і не втямив. Хоча. чесно кажучи, складно взагалі її якось назвати, ничого не приходить на розум.
Сказати відверто, від епілогу чекав значно більшого. Хоча б натяків на подальші долі Героїв. Закінчується твір якось різко, обриваючись. Але людські історії були цікаві. І деякі Герої досить неоднозначні: той же Сергій, та й Зоя теж. Однак можна твердо стверждувати одне: життя продовжується!......
Якісний твір. Не жалкую, що прочитав. Відчувається рука добрячого майстра пера з пристойним художнім вкусом.
Успіхів та натхнення тобі і надалі, Олексе!
Мореасе, доброго ранку! Треба дещо пояснити. Спочатку повість носила назву "Зачинені двері" і це була чисто "перебудовча" назва для 1987-1990 років. Назва самому мені не подобалася. Згодом виникла назва "Птах біля твого вікна". Це, з одного боку, натяк на героїню Таню Ластівку, з її бажанням дружби і любові, з іншого - символ того, що деякі люди потребують тепла, нашої уваги, ласки, як замерзлий і одинокий птах за вікном. Епілог такий, тому, що події в книзі закінчуються саме тим роком, в якому і автор завершає книгу. Подальші події ( на той момент) ще не відбулися. Народження дітей у обох молодих матерів - це символ, надія на майбутнє. Таня дає синові імя своєї першої, нехай нещасливої любові - Сергій, а сам Сергій свою доньку просить назвати Танею. Десь в глибині душі у нього гарні згадки про Таню. Це символічно завершує роман. Писати, як вони живуть і працюють дорослими у мене бажання немає. Дякую за прочитання і відгуки! Дуже приємно мати такого читача!)
Привіт, Олексе!
Детектив продовжується....
Сказати по правді, після любовних поневірянь Тані, я десь очікував, що їй воешті-решт має повести в особистому житті. Я, зрозуміло не міг передбачити її зустріч із Антоном. Але вона трапилася... Правда, за поганими обставинами для самого Антона....
А ось подальші події були несподіванними. Я про вдало й досить невимушено легко знайдений Антоном скарб і групу бандитів. Цей клад, звичайно, чимало струснув й оживив сюжет.
Знову ж таки дуже небеспечно, що Антон дозволив останньому свідку втекти. Бо той може потім спробувати відшукати його з іншими спільниками. Хоча і без того на руках Антона три смерті, хоч це і паганці....
А от Тетяна приємно вразила - виявила себе сміливою жінкою! Не розгубилася у важку хвилину поєдинку зі злочинцями.
Розумне рішення Антона, не забирати скарб з собою. Бува таке, що вони можуть бути проклятими. Таке нерідко траплялось...Но що ж далі з ним робити? Ще питання!....
Доброго вечора, Мореасе! Дуже радий твоєму ознайомленню з черговими розділами роману!
Так, зустріч Тані з Антоном, ще коли вона була школяркою, виявилася доленосною. Через багато років їм доведеться зустрітися знов, і вона його врятує! Ця пара пройшла випробування міцності любові і випробування багатством (глава "Золото і війна"). Що буде далі? Книга підходить поступово до свого символічного кінця! Дякую за відгук!)
Ну, так не чесно! Обірвав на найцікавішому...
Олексе, привіт!
Це ж надо!.. Які неймовірні збігі обставин. Тут тобі і Яніс в одному вагоні із Зоєю, і Сергій в тому ж поїзді.
Мабуть, щось таки буде страшне далі... Адже в Главі занадто все складалося для Зої майже ідилічно, щасливо. А значить, на контрасті неодмінно чекай якусь прикрість.....
Едине - дуже було дивно, що така горда і цілістна дівчина бестурботно віддала свою цноту якомусь хлопцю - проміжному персонажу. Це на її натуру явно не схоже... Вона ж - не з авантюристок. Але її романтичні і послідуючі прогнозовані інтимні відносини с Пал Паличем - це, на мій погляд, далеко не справжня Любов, а лише Зоїне прохідне захоплення. Навряд чи припаде їй щастя з доцентом. Герой її романа - саме Сергій. Ось хто їй насправді потрібен, з ким вона могла б бути собою і ймовірно щасливою. Стара любов не іржавіє. Та и йому теж пасує Зоя більше ніж хто-небудь.
Олексе, дуже цікава Глава. Але з протиріччами, про які я тут писав.
Мореас Фрост, А по моєму, у особі Павла Павловича Зоя знайшла зону своєї дії. А Сергій для неї вже пройдений шлях, вона знає його ще зі школи. Як би їй в подальшому жилося з Афанасьєвим - показало б життя...Дякую!)
Привіт, Олександре!
Що ж, дкже непогано прорблена й здійснена операція... Везунчик! Так, Сергію чимало повезло у цьому протистоянні. Зрозуміло, якби не афганський досвід, наряд чи видюжив у цьому бою. Ну, і Автор молодець, залишив Героя живим переможцем.....
Олександр Гребьонкін, Все о'кей, Олексе, не бери дурниць в голову, ніяких претензій не маю. Працюй-працюй! Це добре, коли є можливості працювати. В мене, на жаль, поки такої немає... Знаходжуся в примусовому простої. Вдачі тобі!
Привіт, Олексе!
Життєва Глава. На жаль, не повезло Тетяні. І як так вона не разгледіла цього Валерія з самого початку. Куди тільки дивилась?!... Адже цілий рік зустрічалися, були разом... Що називається, заплющивши очі, окунулася в омут з головою. Надіялася, що якось випливе в сімейному житті. Ось що значить - не мати життєвого досвіду! Як правило, незаймані дівчата дуже довірливі і бувають дуже охочі до скорішого узаконеного сексу. Я із самісінького початку Глави, з перших строк почув неладне про Тетяну, що цей скороспілий брак не призведе ні до чого доброго. Ну, а коли вони вперше "засвітилися" в гостях у Тіни та Георгія, то одразу зникли навіть мінімальні думки про порядність Валерія.
Банальна ситуація, звичайно, які частенько зустрічаются у житті, коли в пари немає справжнього кохання, навіть спільних інтересів. І, слава Богу, що в них не було дітей. Але вони дуже довго протрималися удвох. Терплячою виявилася Тетяна. Нічого, вона швидко приде до ладу у своїх думках. Думаю, її розрив із Валерієм не стане для неї трагедією. Може, пощастить, та ще зустрінеться й зійдеться із Антоном... А раптом, чи мало?..
Доброго ранку, Мореасе! Справа в тому, що Валерій вмілий залицяльник, і, якось зумів вплинути на симпатичну дівчину. Звичайно, ти правий, коли пишеш про відсутність у Тані життєвого досвіду. Окрім цьоого, буває, що у людини з самого початку бачиш якісь окремі недоліки, але віриш, що людина виправиться в майбутньому. Але такого, як правило, не трапляється, можливо, дуже рідко. Окрім того, можна помітити дисбаланс у інтимних відносинах цієї молодої пари. Валерій виявився грубим, нечуйним, хотів лише задовольнити власні бажання. Це ще одна причина для розриву відносин. Дуже дякую за відгук!
Привіт, Олексе!
Динамічна, цікава й змістовна Глава.
А ти, бува, не про свій військовий досвід писав, коли про службу Сергія в Афгані описував?
Війна дуже змінила світогляд Сергія. Він став непоступливим та непримиренним до проявів несправедливості та нахабства. Борець проти свавілля! Прямо-таки Зорро! І, ти дивись, як ціленаправлено він схопився за помсту. Мабуть, тільки й думав про неї на протязі служби. Взагалі, в оповіді пішли конкретні детективні елементи.
І, зрештою, однак, як шустро й вдало зійшовся він із дівчиною Майєю. Дуже пристойною панянкою виявилася....У них одномоментно виник дивовижний міцний взаємний потяг один до одного. Ну так чи не настав час одружитися з путящою дівчиною, з якою настільки легко в житті?!...
Доброго вечора, Мореасе!
Як завжди, дуже вдячний за відгук! Радий, що розділ сподобався!)
Стосовно служби. Так, я почав службу в 1981 році, але, після учебки, мене відправили зовсім в іншу сторону. Не на Схід, а на Захід. Я служив в НДР, але нас готували до Польщі (там якраз заварушка була; на щастя каральних акцій для придушення руху Солідарність не було, нас не зачепили). Але про службу в Афгані знаю з розповідей знайомих, які йго пройшли (+ публікації в пресі, фільми). Сергій дуже зміінився. Він стає месником. Усі розділи, присвячені йому будуть надалі у зовсім в іншому стилі: детектив, навіть бойовик... Майя - така ж відчайдушна шибайголова, як і він, буде достойно доповнювати його, допомагати. Дякую!
Привіт, Олександре!
Ну що ж, ось таким бува чином - випадковим, шапочним знайомством - іноді получається любовна історія, або не получається..... Хоча ось тут спочатку просто дивакуватий хлопчина-абітуриєнт, а тут вже, бач, придивилася - і раптом цілком гарний хлопец, виявляється, і навіть вже цілуватися можна. Чарівна штука - алкоголь.
Доброго дня, Мореасе! Дуже вдячний за дотепну відповідь!) В життя всіляко буває, інколи й навіть випадкові знайомі можуть вирішити долю на певному відрізку життя!
Привіт, Олексе!
Так, добряче ти вирішив закрутити сюжет. Події війшли з-під контролю Сергія. Те, що йому вдалося вижити, та ще й винести Мальвіну з вогню, це Автор явно великодушно вирішив допомогти Герою. Правда, ще невідомо, чи жива дівчина... З подібних халеп навряд чи виходять живими.
Доброго ранку, Мореасе! Дуже дякую за відгук! Ти, як завжди, добре прогнозуєш події роману на майбутнє. Так, ти правий, з подібних ситуацій живими дуже рідко виходять!
Привіт, Олексе!
Таня, звичайно ж, дівчина зовсім іншої формації і склада думок, ніж більшість її однокласників. Зі своєрідним поглядом на речі, відкритістью й тонкою душевною організацією, ну і немало сором'язлива і надто чуйна. Важко їй живеться в звичайному, примітивному і жорсткому людському колі. Навіть не витримала всеохоплюючого "випускного" весілля. Ось уже і школа позаду, але ми так і не в курсі, чим вона збирається займатися далі, куди поступатиме....
Олексе, привіт!
Ти диви, як пригріла Сергія любов! На жаль... Адже перспективи вона явно не має. Но він ще цього не в курсі. Весь у любовних пасах....
Звичайно, прикро за Мальвину, Навряд чи вона дасть собі раду і відійде від оманливих спокус та стилю життя. Вона це розуміє і не бореться. за своє щастя.
Дуже шкода і Зою. Не того вона покохала. Не має і вже не буде у них взаємності.....
Хороша Глава. Відчувається, що Автор увійшов у добрий письменницький раж. Так порою буває, коли втугуєшся в твір, і з якогось момента розповідання починає вимальовуватися все краще і краще. Ось останні Глави якраз потрапили саме в цей добрий потік.
Доброго дня, Мореасе! Дуже дякую за відгук! Роман цей писався багато в чому імпровізаційно, коли сам автор не знав, що буде з героями в наступному розділі. Лише десь у середині твору, на початку другої частини, вже почали складуватися якісь елементи сюжету, плану, чітко промальовувалися герої.
Привіт, Олександре!
Глава з деяким перебором повчальності - "що таке хорошо і що таке погано" - щодо нравів у великій крїні Рад. Хоча це нашому поколінню роз'яснювальних нюансов не потрібно, Дещо своїми очами багато чого, окрім описанного, з того минулого життя бачили. А ось молоді навряд чи без підробних пояснень був би зрозумілим хід подій. А взагалі, радянська каральна машина - в дії.
Ну, а все інше, як і завжди, бездоганно.
Мореасе, добрий день! Я вже заплутався і не можу зрозуміти, про яку главу йде мова? Якщо про 5 - там Антон розповідає багато чого Тані, все природно, він намагається зацікавити дівчину, пояснити особливості мистецтва. Якщо про 7 - там є розмови про життя. Подібні розмови, ми, студенти, частенько вели в нашій кімнаті гуртожитку. Антон старається говорити просто - з прицілом на Танін вік (школярка, 17 років). Я писав це все у 1987-88 роках, тому мабуть мої роздуми та роздуми моїх товаришів передалися героям. Дякую!
Привіт, Олексе!
Якась дуже чудернацька дівчина, ця Мальвіна. Здається, на правах більш старшої і досвідченої у житті, вона використовує закоханного в неї Сергія.
А взагалі цікава Глава. Так це що, здається, ця Мальвіна - перша жінка у нього, так? Із Зоєю в нього ж нічого не було?
Доброго дня, Мореасе! Ти дуже проникливо відмітив, що Мальвіна, попри її усі зовнішні переваги, просто використовує закоханого в неї Сергія. І це може привести до трагічних наслідків! Що стосується відносин Сергія і Зої. Це дуже рання закоханість, ще незрілі стосунки. Можливо, у них щось у було... Що може бути серьозного в 16 років?! Мальвіна в цьому плані більш досвідчена дівчина і впевнено покаже свєму коханцеві усі тонкощі і прийоми фізичних стосунків. Але, чи думає вона при цьому, що Сергій може закохатися в неї?
Ну й справедливо, що не виходила з голови...
Привіт, Олександре!
Так, є такі чутливі дівчата, які нібито відчувають щось загрозливе для них в плані особистого життя. Якесь шосте почуття...
Знову ж таки, за двома зайцями поженешся, ні одного не впіймаєш. Добряча приказка.
А Сергій - невгамовний бабій, виявляється. Швидко "загоряється" і настільки ж швидко "тухне". Або це в нього прояви цинізму на фоні його зовнішньої невідпорності і самовпевненості у стосунках із жіночою статтю.
Доброго вечора, Мореасе! Дякую за відгук! Добре, що ти підходиш до прочитанаго з психологічної точки зору. Що стосується Сергія, то це вік такий, період бупрхливих почуттів, невгамовних бажань та пошуків ідеальної дівчини. Для нього Зоя - однокласниця, до якої було почуття закоханості. Мальвіна (дівчина, з якою він познайомився в ресторані "Алмаз" і танцював), приваблива тим, що вона трохи старша, більш досвідчена і еротична. Звичайно, це - Спокуса, і він їй піддався...
Привіт, Олексе!
Оце добряча Глава!... Ну, а події, як у казці з добрим і відважним лицарем. Хоча не будь вірного пса, не відомомо, чим би мало закінчитися ця, мяко кажучи, неприємна зустріч із хуліганами.
Ну, а для нашої Героїні це випадкове знайомство, як це зазвичай трапляється, коли отак от, зненацька, начебто обіцяє мати цікаве і приємне продовження, і в першу чергу для Тетяни.
Доброго дня, Мореасе!
Дякую за відгук!) Так, це знайомство з Антоном зіграє велику роль в житті Тані, в майбутньому визначивши її долю!
Привіт, Олексе!
От і добре, що в хлопців сталася осічка з цим клятим магом! Коли б схопили на місці, то відбулися б конкретними строками. Ось тільки ще не відомо, що там з пораненим. Вижив чи ні?.. Ну і Сергій сам нібито постраждав. Все ж таки треба було Тетяні поговорити з Сергієм, перебороти в собі страх. Тоді б точно злодійства не було б.
Я у 84-у році в чергову свою івідпустку якраз привіз із Владівостока додому, у Херсон, блочний музичний центр фірми SANYO. Три коробки: вертушка, касетна дека і підсилювач. Перед відаусткою мій пароплав зайшов у Японію, в порт Осака, і там я вибрав цю технку. Колонки тоді не став брати, бо вони дуже великі - везти було важко через всю країну. Взяв вже в місцевому валютному магазині "Альбатрос" - фірми SONY. Так вона досі справно грає. І програвач, і дека. Навіть касети ще не посипалися. Правда, я брав дуже дорогі і якісні касети - "хром" і "метал", коли пам'ятаєш про такі чудові. Вміють япошки техніку робити! На віка! Зараз це вже, зрозуміло, антікваріат. Забув, коли останній раз включав систему.
Олександр Гребьонкін, Так, зараз немає проблем із любим музоном.радянським я не дуже дружу. Я на Ютубе хронічно дивлюсь і слухаю під настрій і концерти і сингли своїх булих улюбленців.
Та я, в принципі, нічого не пропускаю. Треба буде глянути і на цей виступ UH. Дякую.
Привіт, Олексе!
Добрався, нарешті, до твоєї чергової книжки....
Початок Глави, на мій погляд, не дуже задався, показався мені дещо затягнутим, все ж таки переборщуєш порою, захоплючись описами. Так і хочеться прискорити дію, а сторінку за сторінкою читаєшь, гортаєш, а її (дії) все нема і нема... Ну да ладно, це не головне, перпеживемо якось, знаючи твою невгамовну пристрасть до різних описів. Потім все стало на свої місця, потихеньку розійшлися та прискорилися події, і стало набагато цікавіше.
Твоя Героїня Таня - непогана дівчина вимальовується. Але ось запала в почуттях на поганого хлопчика. Це такий закон - чим гарніший хлопець, тим він цинічніший, и тим більше він подобається хорошим, лагідним дівчатам. Ось така вона найчастіше сліпа любов!.. Біч такий нез'ясовний!.. Поки що все скидається на любовний трикутник. Хоча закоханність Тані має всі шанси перейти у режим відторгнення почуттів.
Подивемось, по-споглядаємо як і чим воно далі вивернеться.....
Ти зараз працюєш над якимось твором?
Мореас Фрост, Добрий день, Мореасе!
Я хочу, щоб ти не переймався так сильно стосовно описів природи і т.п. Пиши, як тобі пишеться, як хочеться, у кожного свій індивідуальний стиль. Що стосується містики. Я не відкидаю її, хоча повністю містичних романів ніколи не писав! Я люблю добавити трохи містики (чи фентезі) у цілком реалістичний сюжет!) А от жіночі романи не читаю. Мене "перегодувала" ними моя друга дружина, яка дуже полюбляла, щоб я читав їй їх вслух. Так що у мене виникло сильне несприйняття Б. Картленд, Д. Стіл чи когось у цьому дусі!)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати