Глава 6. Мальвіна. «Яблуко Єви»

Вони йшли веселі й розкуті, переповнені жагою нового і невідомого. Вони спритно стрибали через дзеркальні, з відбитками каламутного світла, калюжі, заглиблюючись у коричневі тіні дерев і виринаючи біля блискучих вітрин. Ішли в модних джинсах та куртках, весело перемовляючись між собою.

По дорозі завернули до підвальчику. Тут в червонувато-жовтому світлі ламп, серед великої кількості брудних склянок і тарілок, крихт і недопалків. застигли  м'яті обличчя.  Груба повна продавщиця, кинувши липкі копійки в шухляду, налила дешевого, терпкого вина. Як по команді вони встали всі разом біля барної стійки, майже залпом випили це рубінове вино, відчуваючи гаряче тепло всередині і невпевненість у рухах, дзвінко стукнули склянками об прилавок і вибралися із задушливого, солодкуватого повітря на вулицю.

Задоволені, закурили, прямуючи до трамвайної зупинки. Кожен з них був гордий тим, що випив, тримався навмисне прямо і мужньо, але вже з трохи помітною розв'язністю. Побачивши сліпучу золоту віконну смугу трамвая - пішли швидше і підхопилися на підніжки вже перед його відходом.

Через три зупинки вони вийшли і попрямували вулицею, засадженою каштанами. Чим ближче підходили до потрібного їм місця, тим більше хвилювалися і раділи, морально готуючись ширше і краще показати себе на вечорі.

Механічно протопавши через усипану листям пісочницю, повз пискливі у напівтемряві дитячі гойдалки, пройшовши дворик, увійшли в яскраво освітлений, наповнений домашніми запахами, під'їзд.

На третьому поверсі Льошка першим натиснув кнопку дзвінка, підморгнувши після його мелодійного співу.

Двері як у казці швидко відчинилися, і вони увійшли до «царства Мальвіни». Задоволений дівочий вигук "хлопчики прийшли" означав, що на них тут давно чекають. Сама винуватиця урочистості іменинниця Мальвіна, у блакитній сукні та з бантом у волоссі, прийняла розкішний букет квітів, а також прихований картоном та блакитними стрічками подарунок і дозволила по черзі поцілувати себе.

Коли Сергій торкнувся губами її пухкої щічки, у нього знову сильно затремтіло серце й пробудилася давно затаєна жага. Він одразу відволікся, повільно оглядаючи квартиру, невелику, але добре, зі смаком обставлену, де тигрові фіранки утворювали чарівну інтимну темряву, а перський килим пестив ноги. Він знову намагався знайти очима Мальвіну, але та помчала на кухню.

Хлопчики, представлені компанії, стали знайомитися. Один із присутніх був довгий Альфред, студент інституту, на студента загалом – то схожий був мало, бо в уявленні Сергія студент — дещо замучена вчена людина, яка старанно вимовляє правильні фрази, показує себе «розумником».

Альфред же явно таким не був.  Простий і недбалий у спілкуванні, він непристойно жартував, голосно розповідав пікантні анекдоти, від яких дамська компанія покочувалася зі сміху.

Із досадою помітив Сергій серед присутніх і Яніса, з його короткою стрижкою, у дорогому світлому піджаку. Він був представлений як працівник торгівлі, а сам скоріше нагадував синка заможних батьків - випещений, спортивний, небагатослівний, з претензіями міського модника.

Сергій усе чекав появи Мальвіни, але вона тільки миготіла блакитним у прозорих дверях, про щось безперервно клопочучись, не звертаючи на Сергія ніякої уваги, що засмучувало його. Князєв був тут явно своїм, обвикнувся швидко і завоював загальну увагу...

Нарешті їх запросили до сусідньої кімнати, де сяяв накритий стіл. Раптом зникло світло, в кімнату заповз, розрізаючи темряву примарним сяйвом свічок, величезний біло-рожевий торт.

Під оплески Мальвіна задула свічки. Стало жарко і темно, а потім, коли світло знову засяяло, Яніс розкрив шампанське, і іскриста рідина зашуміла, бризкаючи по блискучих келихах. Яніс дзенькнув ложечкою по келиху, дочекавшись поки стихне шум і мелодійний дзвін скла, сказав:

- Років двадцять тому одна казкова фея залишила бідній жінці різьблену скриньку, наказавши розкрити її рівно опівночі. Коли настала довгоочікувана година, жінка відкрила кришечку і побачила золотисту фольгу, в яку був загорнутий горіх. Дивувалась вона, тримаючи горіх у руках, коли він раптом "крак" і розколовся, і, під звуки чудової музики, з'явилася на світ маленька дівчинка Мальвінка. Мама годувала її полуницею та квітковим нектаром, поселила її в маленькому будиночку, де Мальвінка спала на м'якій подушечці, накриваючись пелюстками троянд. Незабаром Мальвіна виросла та стала чарівною принцесою! Тож давайте піднімемо наші келихи за те, щоб наша Мальвіна перетворилася на королеву, жила довго і щасливо!

Всі радісно заплескали в долоні, радіючи такому чудовому казковому привітанню, зробленому на кшталт Андерсена чи Гофмана. Мальвіна поцілувала Яніса, і Сергій відчув нотки ревнощів у душі.

 Весь вечір  він намагався не дивитися на Яніса, спостерігаючи лише за Мальвіною. Дівчина ж майже не звертала уваги на Сергія, ніби тут його й не було.

Після урочистої вечері розпочалися танці. Даремно Сергій сподівався запросити Мальвіну. Станцювавши один повільний танець з Янісом, вона весь вечір взагалі не танцювала, розмовляючи з подругами та друзями, весело та голосно сміючись. Дівчат було багато, всі вони були симпатичні і веселі, але Сергія вони мало цікавили і скоро йому обридли.

Вечір тягнувся повільно. Протанцювавши кілька запальних танців, Сергій, разом з Льошкою та Альфредом відправилися на балкон покурити.

Місто вже спало, у вікнах ще мелькали рідкісні сонні вогники. Вітер ніс запах листя та калюж. Зірки танцювали в такт ритмічному танцю, що лунав із відкритих дверей.