Не зарікайся

— Не треба мені тут очима кліпати, тобі це не допоможе! Отже, ти сіла за кермо чужого авто, розфігачила мою лялечку і я повинен тобі просто пробачити? Я що схожий на ідіота? — гарчить незнайомець. Ні, ти схожий на пихатого засранця. Подумаєш, трохи пошкрябала твою тачку.
— Можете залишити мені свій номер телефону і я вам потім все відшкодую, — зіщулююсь, уявляючи реакцію цього типа.
— За кого ти мене маєш? Ні, дівчино, ти відпрацюєш іншим чином, якщо вже нема чим заплатити. Обирай, або їдеш зі мною, або викликаємо поліцію.
— Я не… — червонію, починаючи заїкатися. — Я тілом не торгую.
— То тепер я схожий на збоченця? — сердито пирхає. — Кралю, ти не в моєму смаку, тож нічого не вийде, навіть якщо тобі захочеться. Побудеш моєю дружиною. Фіктивно, звісно. А через три місяці розпрощаємось!