Глава 1

Пролог

Випадкова зустріч з незнайомцем перевернула моє життя догори дриґом. Тікаючи від мерзотника, за якого мене ледь не змусили вийти заміж, я примудрилася врізатися в авто пихатого красунчика, а вже за пів години, що зовсім на мене не схоже, дати згоду на фіктивний шлюб. У мене на цю аферу були свої причини, не тому що я тепер його боржниця. Між нами начебто ніякої симпатії, лише взаємовигідна угода. …От тільки чомусь погляди цього вродливого гонористого чоловіка стають дедалі промовистими, натяки багатозначними, а у мене паморочиться в голові від його дотиків. Чи дійсно він відпустить мене через три місяці, як домовлялися? І чи зможу я піти після того, як однієї ночі, піддавшись пристрасті, з власної волі віддала йому свою невинність?

***

— Ксано, нам із батьком треба з тобою поговорити, — мама несподівано перериває мою репетицію і, помітивши хвилювання на її обличчі, навіть не встигаю розсердитись за те, що вона увійшла до кімнати без стуку. Мама знає, як для мене важливо готуватися до чемпіонату зі спортивних бальних танців, тому я тренуюся кожної вільної хвилинки. Але трапилося, напевно, щось серйозне і неприємне, якщо вже вона мені навіть у вічі не дивиться. Киваю, вимикаю музику і спускаюся слідом за нею на перший поверх.

Батько, чорніший за хмару, сидить у вітальні з таким виглядом, ніби втома розчавила його зсередини, комір сорочки розстебнутий, у руці недопита склянка з алкоголем. Ще один доказ того, що на нашу сім'ю обрушилося щось жахливе, бо батько практично не п'є. Востаннє він пригубив віскі три роки тому після похорону свого брата.

— Тату, що відбувається? Краще скажіть мені прямо й одразу, без спроб зайти здалеку, — сідаю поряд із ним, торкнувшись його руки. Батько тяжко зітхнув, але в очі глянув мені не відразу.

— Я збанкрутував, дочко. З тріском. Справа мого життя рухнула в один день. Нам доведеться продати будинок, машини, інше майно, щоб розплатитися з банком. Прийдеться перебратися до двокімнатної квартири твоєї бабці на околиці і починати життя з нуля, але вже з більш скромними потребами. Твої танці теж доведеться покинути, Ксано. Я не зможу оплачувати всі ці костюми та поїздки. Мені дуже шкода.

Миттєво вкриваюсь холодним липким потом. Дихати стає боляче, намагаюся зробити вдих, але в грудях ніби хтось поставив заслінку. Я можу легко відмовитися від делікатесів та машини з водієм, але відмовитися від того єдиного, що робить мене щасливою…

— Правда, є один варіант, який допоможе врятувати становище, — витримавши паузу, вимовляє батько, а мама, сівши поруч зі мною, починає погладжувати мене по спині, напевно вже знаючи, що цей варіант мені не сподобається ще більше, ніж банкрутство та відмова від звичного способу життя. — Тобі доведеться вийти заміж за Бранта Ньюмена. …Він сам запропонував. Його капітал врятує мою компанію…

— Ні! — скрикнувши, схоплююсь на ноги, скинувши з плеча руку матері.

— Ксано, не відмовляйся отак спересердя, — у мами такий благаючий голос і це злить ще більше.

— Тобто ви готові пожертвувати мною заради компанії? Видати мене за цього хтивого упиря? Брант неприємний слизький тип, який явно збагатився незаконним шляхом!

— Доню, ти ставишся до нього з упередженням. Насправді він дуже привабливий чоловік, багато хто намагався його заарканити та одружити на собі, але це поки що нікому не вдалося. Так, у нього специфічне почуття гумору, він буває зухвалим, але хто з нас не має недоліків. Ти йому подобаєшся, незважаючи на твій складний характер, Брант мріє взяти тебе за дружину, — мама зі шкіри лізе, щоб мене пом'якшити, змусити подумати, переконати, що так буде краще для всіх і своєю жертвою я врятую нашу родину. — До речі, Брант пообіцяв, що ти продовжиш займатися танцями навіть після весілля, — її винувата усмішка ранить мене в самісіньке серце. Мамо, знаючи мене, ти намагаєшся змусити мене жити з нелюбом?

— Брант сьогодні прийде до нас на вечерю, — додає батько, ставлячи мене перед фактом, нагородивши при цьому багатозначним поглядом. — Прошу, дай йому шанс. Бо інакше, життя, яке на нас усіх чекає, тобі точно буде не до душі.

Тяжкою ходою повільно піднімаюсь нагору, падаю на своє ліжко і дивлюся на стелю в невидиму точку, об яку вдаряються всі мої думки. Не хочу, щоб моїм першим чоловіком став цей хам з щурячими очима та єхидною посмішкою. Не хочу, щоб мене торкалися його руки. Одного разу він вже намагався… Спогади про ту вечірку на День Незалежності викликають у мене спазми нудоти. У відповідь на домагання цього п'яного виродка я з витонченістю танцівниці вдарила його коліном в пах, у мене сильні ноги, натреновані, йому, мабуть, було боляче. І вже тоді він прошипів мені в обличчя щось страшенно-мерзотне. Тому сьогодні в нього, мабуть, буде вечір тріумфу. …Ні, я не зможу навіть за всі скарби світу, хай навіть доведеться пожертвувати моїми улюбленими танцями. Тільки не Брант.

Чепуритися заради нього не стала, так і вийшла до столу в спортивному костюмі, відразу спіймавши докір в очах матері. Мій «наречений» окинув мене поглядом покупця:

— Сподіваюся, ти все ще незаймана? — ось так, без елементарного вітання та натяку на вихованість, мабуть, саме це мама називає «специфічним почуттям гумору».

— А що від цього залежатиме розмір інвестиції? — зухвало скидаю голову, дивлячись на нього з огидою. Я не дам йому жодного шансу, краще голодуватиму.

— Ксано, — смикає мене мама. — Хто хоче спробувати м'ясного рулету?

Брант не зводить з мене очей, він явно прийшов насолодитися помстою, а не рулет жерти. Ігноруючи питання господині будинку, виставляє свої умови. Слова ніби постріли, принаймні для мене:

— Ми одружимося завтра. Навіщо відкладати неминуче. Ніякого пишного весілля, щоб гроші на вітер не викидати, лише офіційний розпис, аби усе було законно. І тоді, обіцяю, всі залишаться задоволені, ви з моєю допомогою утримаєте свій бізнес на плаву, а я насолоджуватимуся компанією моєї прекрасної дружини, ми дуже намагатимемося подарувати вам онуків якнайшвидше. Правда, Ксано? — Брант перекочує знущальну посмішку на своїх тонких губах. — Роуз, Майкле, можете залишити мене з вашою дочкою наодинці? Ненадовго. Хочу пошепотітися із цією красунею без свідків.