Денис Широкопояс

Народився я в місті Дніпропетровську, нині просто Дніпро, 15 серпня 1988 року. Дитинство моє було нічим в особливості не примітним, крім того факту, що я геть відмовився ходити в дитячий садок. Тому в своєму дитинстві я був повністю предоставлений своїм іграшкам, маленьким радощам, мріям та фантазіям. Моєю найулюблінішею грою була "гра в джина". Я загадував перше бажання: мільйон бажань зверху, та починав уявляти у своїй фантазії, що отримаю с кожним новим бажанням від чарівника з лампи. Але рано чи пізно безтурботний час закінчується, та потрібно було готувати портфель до школи. Не скажу, що я Ейнштейн, але я так же як він пізно навчився читати. Але відбулося це легко та швидко, літом, перед самим носом вступу до першого класу загальнооствітньої школи. Свої перші 8-м класів я провів в СШ №2 міста Дніпропетровська. Вчився я до цього самого 8-го класу на відмінно. Після цього вступив в Дніпропетровський Ліцей інформаційних технологій, скорочено ЛІТ. Там я захоплювався програмуванням, але одного дня мене випадково затягнули на спецкурс Журналістики, не скажу, що я одразу цим проникся, та зрозумів, що моє майбутнє пов'язано зі словом, ні, але мені там однозначно сподобалось. Взагалі 3 роки, що я провів у ліцеї, як в його стінах, так і поза ними, були самими щасливими в моєму житті. Саме там я зустрів свою першу любов, але забігаючи наперед одразу скажу, ні, ми не одружилися. Відмітивши свій випускний, я на наступний день відправився здавати документи в Дніпропетровський національний університет на факультет прикладної математики кафедри комп'ютерних технологій, куди з успіхом вступив ще на пробних екзаменах. Але з математикою, як і з програмуванням у мене не склалося з професійної точки зору. Я забрав документи з університету будучи на 4-му курсі. Зрозумів, що це не моє. В юності мріяв стати актором, думав все покину та піду в театральний. Але час швидко йшов, а я так і залишався студентом очного відділення факультету прикладної математики. Мені хотілося визнання та захопленної любові публіки. Але батьки були проти, а я не зміг настояти на своєму. Була також спроба стати музикантом, в університетські роки я захоплювався гітарою, але і вона провалилася. Як ви зрозуміли, із кінокар'єрою в мене теж не склалося. Але будучи студентом, я вже замислювався над тим, що не погано було би стати письменником. Пропрацювавши продавцем рибацького магазину трохи менше року, та зрозумівши, що гітара - це не моє, а актором мені стати не світить, я в один чудовий день сів, та задумався про своє місце в житті. Та звісивши всі за та проти, прийняв свідоме рішення стати автором та займатися письменництвом, так як мені життєво необхідна творча самореалізація. На той момент мені було 24 роки. З тих пір і до сьогоднішнього дня я пишу з перемінним успіхом. Був момент, коли я вирішив послідувати прикладу Чарльза Буковскі, та працювати на низькооплачуванних роботах, щоб якось забезпечити себе, а писати у вільний час та в своє задоволення, але я зрозумів, що такий стиль життя не для мене. В мене в біографії безліч співбесід та пробних днів касиром, вантажником, оператором колл-центра, навіть помічником керівника. Але більше одного-двох днів я витерпіти не зміг. І потім, з часом, я зрозумів, що наслідуючи чужу біографію - свою не напишеш.
Рекомендація автора
Обкладинка книги "Гавайська рибалка"
Безкоштовно
Пориньте на острів, де ви зможете знайти вірну дружбу, боротьбу за дивну рибину при ловлі, а також підступність старої ворожки вуду. Дізнайтесь на чийому вона боці, ...
7
539
Повний текст
9 стор.
Вигляд
Подаруй мені крила
Повний текст 6 стор.

Безкоштовно

Піца для музиканта
Повний текст 3 стор.

Безкоштовно

Пара не пара
Повний текст 2 стор.

Безкоштовно

Обиватель
Повний текст 4 стор.

Безкоштовно

Ямаєць
Повний текст 8 стор.

Безкоштовно

Гавайська рибалка
Повний текст 9 стор.

Безкоштовно

Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше