Денис Широкопояс

Народився я в місті Дніпропетровську, нині просто Дніпро, 15 серпня 1988 року. Дитинство моє було нічим в особливості не примітним, крім того факту, що я геть відмовився ходити в дитячий садок. Тому в своєму дитинстві я був повністю предоставлений своїм іграшкам, маленьким радощам, мріям та фантазіям. Моєю найулюблінішею грою була "гра в джина". Я загадував перше бажання: мільйон бажань зверху, та починав уявляти у своїй фантазії, що отримаю с кожним новим бажанням від чарівника з лампи. Але рано чи пізно безтурботний час закінчується, та потрібно було готувати портфель до школи. Не скажу, що я Ейнштейн, але я так же як він пізно навчився читати. Але відбулося це легко та швидко, літом, перед самим носом вступу до першого класу загальнооствітньої школи. Свої перші 8-м класів я провів в СШ №2 міста Дніпропетровська. Вчився я до цього самого 8-го класу на відмінно. Після цього вступив в Дніпропетровський Ліцей інформаційних технологій, скорочено ЛІТ. Там я захоплювався програмуванням, але одного дня мене випадково затягнули на спецкурс Журналістики, не скажу, що я одразу цим проникся, та зрозумів, що моє майбутнє пов'язано зі словом, ні, але мені там однозначно сподобалось. Взагалі 3 роки, що я провів у ліцеї, як в його стінах, так і поза ними, були самими щасливими в моєму житті. Саме там я зустрів свою першу любов, але забігаючи наперед одразу скажу, ні, ми не одружилися. Відмітивши свій випускний, я на наступний день відправився здавати документи в Дніпропетровський національний університет на факультет прикладної математики кафедри комп'ютерних технологій, куди з успіхом вступив ще на пробних екзаменах. Але з математикою, як і з програмуванням у мене не склалося з професійної точки зору. Я забрав документи з університету будучи на 4-му курсі. Зрозумів, що це не моє. В юності мріяв стати актором, думав все покину та піду в театральний. Але час швидко йшов, а я так і залишався студентом очного відділення факультету прикладної математики. Мені хотілося визнання та захопленної любові публіки. Але батьки були проти, а я не зміг настояти на своєму. Була також спроба стати музикантом, в університетські роки я захоплювався гітарою, але і вона провалилася. Як ви зрозуміли, із кінокар'єрою в мене теж не склалося. Але будучи студентом, я вже замислювався над тим, що не погано було би стати письменником. Пропрацювавши продавцем рибацького магазину трохи менше року, та зрозумівши, що гітара - це не моє, а актором мені стати не світить, я в один чудовий день сів, та задумався про своє місце в житті. Та звісивши всі за та проти, прийняв свідоме рішення стати автором та займатися письменництвом, так як мені життєво необхідна творча самореалізація. На той момент мені було 24 роки. З тих пір і до сьогоднішнього дня я пишу з перемінним успіхом. Був момент, коли я вирішив послідувати прикладу Чарльза Буковскі, та працювати на низькооплачуванних роботах, щоб якось забезпечити себе, а писати у вільний час та в своє задоволення, але я зрозумів, що такий стиль життя не для мене. В мене в біографії безліч співбесід та пробних днів касиром, вантажником, оператором колл-центра, навіть помічником керівника. Але більше одного-двох днів я витерпіти не зміг. І потім, з часом, я зрозумів, що наслідуючи чужу біографію - свою не напишеш.

Хочу підтримати українську літературу

Вітання всім! Ось заходжу в бібліотеку на Букнет, і бачу унизу припис "Ви ще не підтримали українську літературу". Тож хочу це виправити, і придбати свою першу книгу на Букнеті. Може щось порекомендуєте? Рекомендації

06.04.2024

Зі святом!

Сьогодні Восьме Березня, тому хочу привітати всіх дівчат та жінок зі святом. Хочу побажати їм гарного настрою, здоров'я, щастя, благополуччя та мирного неба над головою. Не знаю, де ви, с ким ви, та чи читаєте ці рядки взагалі,

08.03.2023