19 710
Наснись, Повернись
Повний текст ·
224 стор.
Анотація до книги "Наснись, Повернись"
Почуття закоханості схоже на почуття страху. Твоє серце б'ється швидше. Відчуття загострюються. Голова паморочиться. У такому стані легко втратити почуття реальності. Я втратив, все втратив. Навіть пам’ять. І тепер маю повернути любов цієї сильної, нестерпної дівчинки, заради нас і нашої доньки. Це історія мого кохання. Вона про стереотипи, які ми притягуємо самі до себе, коли закохані й беззахисні. Про крок назустріч через прірву.
#рішуча_але_зневірена_дівчина
#герой_не_подарунок_але_ж_не_відчепиться
#дитина_не_янголя_а_Сирена
#явний_і_таємний_вороги
#котики_і_хепіенд
#рішуча_але_зневірена_дівчина
#герой_не_подарунок_але_ж_не_відчепиться
#дитина_не_янголя_а_Сирена
#явний_і_таємний_вороги
#котики_і_хепіенд
Зміст книги: 48 глав
487 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиNadiya Chyzhman, дякую за нагороду! Приємного читання!
❤️❤️❤️
Ольга Бойко, Дякую!
Natasha Silenko, дякую за зірочку! Приємного читання!
Дуже підозріло, як це картки й документи використали, а в домі не побували... Дивні грабіжники... звідки у бомжів доступ до банків????? А мати просто не знаю хто, ясно, що він не хоче згадувати, йому добре у Інни з малою. Іменини на честь імені Барсик- цікаво-цікаво ))))
Олена Пашинська, Дійсно, грабіжники дивні і дуже підковані у банківській справі.
Не хотів згадувати, але згадав. Мати йому правда дісталася схожа на злу мачуху.Та матерів ми не вибираємо.
Оксано Кречківаська-Каспер, дякую за зірочку! Приємного читання!
Вишинський починає ревнувати Інну) Він явно в неї закоханий , i , у своїй голови, усиновив власну дочку) Знаєте чим далі , тим менше вірю в версію про випадковий напад. З урахуванням "старої версії Вишинського" , то Інна в нього не одна студенточка - аспіранточка. Дити ,на той момент, йому i даром не потрібно були, витравити "залетівшу" студентку йому було раз плюнути, чим нажив собі багато ворогів. А жінки здатні роками підгодовувати план помсти.
Лео Нур, Вони обоє були чайлдфрі. Він і не знав, що вона вагітна. І вона не знала.
Вони й справді тоді не розуміли, що втрачають. Бо всього було багато - молодості,. емоцій, вибору.
А потім в Інни хвороба і робота. У Вишинського бізнес і викладацька робота. Емоційний голод, рутина в обох. У Інни на щастя є її Марійка. Не дає перетворитися на бездушне стерво. Звісно Вишинський потягнувся і до малої, і до Інни, коли забув минулі події. Бо у нього все є, що він хоче, як і в Інни є все для нормального життя. А от душевного тепла й емоцій немає.
А щодо нападу, то був він випадковий чи ні - не скоро дізнаємося Але діяли ті, хто обчистив кишені, дуже технічно. Бомжі з-під мосту навряд би змогли присвоїти й ліквідувати фірму. ну й житло б точно обчистили. Там більше цікавого для них, ніж у картках.
Аделіна Янг, дякую за вподобайку! надзвичайно приємна ваша увага до цієї історії!
Маріє Луізо Коллє, дякую за нагороду, неймовірно приємно її від вас одержати!
Ооо ну нарешті наздогнала....
З кожною продою переконуюся, що амнезія для професора, як диво та другий шанс. Головне не споганити його. Дякую Ромчику)))
Каміла Дані, Дякую. Каміло! Це справді шанс. Споганить чи ні - ще не відомо. В наступному розділі нарешті згадає себе і їх спільне минуле. Але точно уже ніколи не зможе забути справжню Інну і викинути з серця Марійку..
Здається у Принца виникли почуття до Інни. Цікаво чи вони не зникнуть, коли він все згадає. Дякую!
Кристина Асецька, Дякую, Кристино! Інні це теж дуже цікаво. Вона і сама щось відчуває до свого випадкового гостя, схоже на любов. У наступному розділі він все згадає. А далі побачимо :)
ох же ж спокусник, про тата Манюні заводить розмову у той час коли чує Інна, не все так безнадійно, і ревнощі коли лікар телефонує...
Ирина Прищ, Так, принц закохався в Інну, і Марійка для нього - рідна душа, а він - її принц всіх котиків Барсик. Та й Інна була б рада забути минуле.
Тільки вона розуміє. що принц - то ще не весь Вишинський, а лише його краща і не спотворена минулим частина. І що він закохався у неї - рятівницю і матір чудової дівчинки Марійки. А не у промислову шпигунку, що його використала заради грошей.
❤️❤️❤️
Ольга Бойко, ❤❤❤
+
Владимир Дидух, Дякую, Володимире :)
Все так добре, що тривожно за них. Вони всі наче справжня сім'я, відчувають однаково, жаліють, прощають, і фоном якась тривога... Той вірш на розрив нервів...
Олена Пашинська, Ой, не буде легко. Але те, що легко дісталося, мало й ціниться.
На самому цікавому перервали)
Наталі Ліон, Тут ще багато цікавого буде :) Але звісно після того. як він все згадає. А так йому не хочеться, щось відчуває, мабуть :)
Барсик звучить звісно образливо, але Манюня не зі зла , і Вишинський наче це зрозумів.
Лео Нур, Саме так.То образливо для тих, хто не розуміє, що для малої коти, люди й принци зі злими відьмами - рівноправні.
Вишинський може не дуже це зрозумів, але повірив, що то не було знущання.
+
Владимир Дидух, :)
❤️❤️❤️
Ольга Бойко, Дякую, Ольго! Приємного читання :)
ну він точно не такого імені очікував, я навіть не намагалася вигадувати адже Вашу фантазію та фінтазію Манюні передбачити неможливо))))))
Ирина Прищ, ))) Манюня любить котиків. Для неї вони рівня людям, а може навіть кращі :) Вона назвала ім'я котика тому, що гість їй симпатичний. Вишинський це зрозумів, хоч котяче ім'я і має, на перший погляд, образливий зміст :)
Нарешті в нього є ім'я. Звісно не таке як йому б хотілося, але сам дозволив себе називати тому тепер немає права ображатися. Дякую!
Кристина Асецька, Він сам себе не назвав. Може тому, що себе ще погано знає. А дитина любить котиків. І для неї це ім'я виражає гарне ставлення до принца. Що ж тепер, він зрозумів і згодився, хоч міг і не приймати цього імені. Це крок довіри.
Навіть домашній кіт , може бути зліше натренованого бульдога коли своїх чіпають . Так що думаю дресура вдасться )
Лео Нур, Кішка, що захищає кошенят - точно страшний звір. Були випадки, коли мами-кішки проганяли ведмедів :)
Як на мене, Святий Миколай просто не може відмовити такому чемному , слухняно, добре вихованому хлопчику:-) Але чи зрадіє він "подарунку"? До того ж головний йому було дано, так би мовити, авансом. Манюня визнає його за свого, Інна, хоча ще дується, але поступово лід тане.
Лео Нур, Звісно не буде. Я більше скажу, людина. що втрачає пам'ять, уже не така,як була раніше.Вона ніби витісняє свої невдачі й болі кудись, де їх не видно.
Але ж проблему це не вирішує. Рано чи пізно треба перестати тікати від неприємностей і трагедій. Доведеться все згадати й привести до ладу самого себе і своє життя.
Інна спеціально себе накручує проти принца, не дає волю собі... Добре себе знає і його теж, але дає шанс і собі і йому...
Олена Пашинська, Так і є. Він же й відучив її довіряти. Тепер важко відкрити душу.
+
Дуже вже кортить дізнатися, як себе поведе Вишинський, коли все згадає)
Наталі Ліон, З них трьох одна Інна знає, що це не буде легко й безболісно.
Тому і хоче зробити все можливе, щоб минуле вороже ставлення не повернулося. Навіть думає про домашнє ім'я, що має прив'язати Вишинського до дитини. Але не як батька, а як охоронця.
Всі троє уявляють собі ситуацію після повернення пам'яті по-різному навіть зараз.
Вишинський себе бачить сильним чоловіком у цій сім'ї, Марійка його - ніби принцом усіх котиків, а Інна хоче бачити у ньому вовкодава, а не рівноправну особистість.
А як він сам себе збере по шматочках зі старих і нових спогадів і зобов'язань - ніхто не знає. І найменше готовий до цього саме Вишинський.
Вишинський точно як кіт, навіть ім'я йому потрібно дати. Цікаво чи таким чином Інна вирішить йому помститися. Дякую!
Кристина Асецька, Дякую, Кристино! Вона явно хоче його якось вколоти й відсторонитися, не піддаватися його харизмі. Занадто вже він гарно поводиться і майже прижився у них в домі. Але ж насправді дати ім'я - то визнати своїм і взяти на себе відповідальність.Про це дівчина намагається не думати :)
Василино Юрощук, дякую за вподобайку! Приємного вам читання :)
Серце рветься... Як їм обом дісталося тоді... Він би давно згадав, якби не боявся себе побачити її кривдником!!! Інна все пам'ятає, а все одно дуже добра з ним, не тільки через Манюню, так?????
Олена Пашинська, Так. Олено! Він все ще не має сміливості побачити себе справжнього. А без цього не вийде виправити хоч би щось.
Як би не любила його Марійка, як би не хотіла забути все погане Інна - поки він не знайде в собі рішучість, не згадає все і не з'єднає в душі нового і минулого себе - нічого не вийде.
Ірино Айві, дякую за зірочку! Приємного читання :)
❤️❤️❤️
Ольга Бойко, Дякую, Ольго, приємного читання :)
Людо Стасюк, дякую за вподобайку і дуже радію, що історія вам подобається!
у Інни стратегія в рази крутіша аніж у Вишенської, але як принц справлятиметься зі своєю совістю, коли згадає минуле? наперед шкода його
Ирина Прищ, Дякую, Ірино, що так тонко відчуваєте головну небезпеку. Коли він все згадає, то всю душевну працю над собою зможе зробити тільки сам. Можна просити вищі сили про допомогу, особливо, коли настає час новорічних див. Але деякі речі людина може зробити тільки сама.
У цих трьох ще довгий шлях до щастя. Бо їм важко і так. А ще є хтось, кому всі вони заважають, якщо будуть разом.
Поступово Вишинський стає невід'ємною частиною життя Інни. Чим далі, тим важче буде його відпустити. Дякую!
Кристина Асецька, Дякую, Кристино! Манюня уже явно важає Вишинського членом сім'ї і щиро любить врятовану людину.
І з них трьох лише Інна знає, що це лише краща частина його особистості. А коли він згадає все, то це буде уже інша людина.
+
Владимир Дидух, Дякую, приємного читання.
В перше за книгу я на боці Вишинського. Рідна матір виганяє з дому хворого сина. Так нащо ця пристаріла інтриганка йому потрібна? До того ж він не просто тягарем на шию вішається "Ой я такий нещасний, пожалійте приютіть" . Він старається бути корисним.
Лео Нур, Вона не просто вигнала, а вигнала, ще й давши установку без онуки не з'являтися..
Схоже, вона живе десь у вигаданому світі. Вона і так королева драми, але явно не розуміє. що її накази уже не обов'язкові до виконання.
Син її не згадав. І нічого не ворухнулося в його душі. Навіть образи немає.
Мабуть ще до амнезії, Вишинський глибоко в підсвідомості хотів бути поруч з Інною та Марійкою, але сам собі боявся в цьому зізнатися. Тільки коли втратив пам'ять, відчув, що вони справді йому необхідні.
Наталі Ліон, Може й так. Недарма він спершу згадав ім'я дочки, а потім Інну - таку, як вона була першокурсницею, а не таку, як її пам'ятає Марійка.
А от чому між ними виникла прірва - його пам'ять поки що мовчить.
Принц через аинезію позбувся зарозумілості та почав думати так,як треба про Манюню та Інну, і він уже не чайлдфрі, а любить Марійку. То може та амнезія йому послана, як ліки? Та й на маму має зуба, не сподобалась йому ця мама, бо він хоче опікуватися дівчатами та допомагати їм. Дякую, Рома за чудове продовження!❤️
Наталья Русанова, ❤❤❤
+
Владимир Дидух, Дякую, Володимире.
Катерино Мензатюк, дякую за зірочку, дуже приємно, що історія вам подобається!
Розчулилася... що буде, коли він згадає????? Тепер він справжній чи був справжній раніше...
Олена Пашинська, Він почав згадувати. Причому згадує він Інну, а не будь-кого іншого. Згадати необхідно, хоч рівновага порушиться.
Але спочатку нехай згадає. І зрозуміє, чого насправді прагне його душа - всупереч усьому, що він знає або думає, що знає про цю дівчину.
Наталя, дякую за зірочку! Приємного читання :)
Вишінський як і Пірат, повернувся туди, де тепло і затишно. Сам прилаштувався у добрі руки. Дякую!
Кристина Асецька, Дякую. Кристино! Він справді зробив це. І вперше зробив це свідомо, розуміючи, що він - не різдвяний подарунок, якому всі мають радіти.
розчулилася, от напевно тільки тоді, коли потрапляє людина в халепу, а тут ще й мізки трішки підправили, людина починає усвідомлювати та цінувати життя та людські цінності, він не згадав про маму, для нього вона якась жінка, яка щось вимагає, він прийшов за адресою не свого дому, а дому, де був лише раз, і з ним там трапилася неприємна подія, і найголовніше він пам'ятав Марійку яка обіцяє прилаштувати в добрі руки
АЛЕ, от не в'яжеться з його амнезією, ну не могла мати йому нашкодити, він же, хоч і помилка молодості, проте без нього ніяк не підібратися до дитини, тут явно є третя сторона, яка вирішила поквитатися за щось, адже думаю не одній Інні Вишенська життя поламала
Ирина Прищ, Дякую, Ірино! Здається, він забув саме про матір, так буває, коли ситуація надто травмує. А матір з ним все життя, тож втратив майже все, крім побутових звичок і людської основи. Може якби не Марійка, він зовсім втратив би людську подобу, забувши все. І назавжди залишився б безіменним безхатьком під мостом. Та дитина, що непричетна до минулого, яке він не хоче пам'ятати, дала надію, і душа потяглася за нею, а розум запам'ятав.
Матір Вишинського справді засліплена гонитвою за міражем і зовсім не дала синові материнського тепла, вимагаючи натомість бути зразковим сином.
Але вона навряд могла б свідомо дозволити його травмувати. Він і справді потрібний їй, навіть зросла тепер ого цінність.
А той. хто намагається нашкодити сім'ї Вишинських, робить це уже не перший раз, свідомо і послідовно. Не вийшло і зараз, буде інший крок.
На появу ще однієї можливої Вишинської цей недоброзичливець явно не розраховував. Його цілком влаштовувало, що син - чайлдфрі й не збирається одружуватись та обзаводитись спадкоємцями.
І він поки що не знає про існування онуки у злої відьми.
Анно Шулика, дякую за зірочку і бажаю приємного читання!
Nadiya Chyzhman, дякую за зірочку! Приємного читання :)
Дивна якась ситуація - викладач , по серед семестру звільняються .Матір яка постійно тримає сина під контролем ще досi , а з усього видно що довго, не забила тривогу. Можу припустити що чергове невдоволення матері стало останньою краплею. Вони посварилися , Вишинський зібрав речi, i вирішив поїхати, нарешті жити так, як вiн хоче, а не як матір накаже. Вияв непокори , в очах панi Вишинської , цілком мiг бути сприйнятим за зраду. Це може пояснити чому вона ще досi не шукає сина.
Лео Нур, Звільнитися за власним бажанням його скоріш за все змусили - як він колись змусив студентку забрати документи. Бо викладачі зараз майже всі на контракті. За власною ініціативою не можуть кинути курс посеред семестру. Він же перебував під слідством, як свого часу Інна. А от керівництво вишу могло вирішити, що краще йому звільнитися. Можливо навіть заднім числом. Щоб не бруднив репутацію закладу. Він ще ж має фірму, де надає консультації з написання наукових робіт. Тож без шматка хліба б не залишився. І дім у нього є свій,він і так окремо живе.
От сказати матері, що віднині живе без її чуйного керівництва - це, мабуть, міг. І що не буде ні женитися, ні встановлювати факт батьківства офіційно. І вона звісно це саме як зраду й сприйняла б.
От тільки при амнезії пам'ять на події, що передували моменту втрати пам'яті. може ніколи не повернутися. А може й повернутися. Пізніше, ніж усі інші спомини.
Елена Клименко, дякую за зірочку і радію, що історія вам подобається Приємного читання!
+
Владимир Дидух, Дякую, Володимире.
Боже, що ж робиться!!! Пахне грою, але явно не маминою, невже Вишинську вирішили провчити через синочка? Чи може самого синочка?
Каміла Дані, :)
Цікаво, якби мала більше часу проводила з Вишинським і приділяла йому більше уваги ніж Інні, вона б його вигнала вже на наступний день?
Наталі Ліон, Вигнати б явно не вигнала, хоч думає саме так. Але в домі б не залишила. Відвела б у лікарню або поліцію нехай би там чекав на повернення матері.Бо то її найбільший і може єдиний страх - що у неї відберуть дитину. Але сусід виявився або хитрішим, або простодушнішим. А дитина - не зрадливою.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати