129 101
“Танкіст”
Анотація до книги "Артем. Повернення"
Порожнеча не болить. Принаймні, Артем переконав себе в цьому. Зняв хомута вірності, якого накинула зеленоока Русалка, і сховав у найглибшій шухляді пошрамованої душі. Колись, у ніч найбільшого задоволення, вона сказала йому, що її не варто шукати – знайдеться сама. Пророчі слова втілилися у реальність, тільки ж ким виявиться мале дівча? Лією чи…
Зміст книги: 31 глава
473 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтиот і зустрілися,це було гаряче!)))я просто шаленію від Вашого стилю писання-ці слова,наші справжні,корінні, українські!!ух!вони заворожують,дають змогу відчути себе тією Лією,відчути всю гамму тих почуттів,що вирують навколо наших героїв!) дякую!!!!
Vita Melnychuk, ну, якщо вже Артема та червона помада роздратувала, то нам лишається пожинати плоди їх непростих взаємин:)) А мова наша - кольорова, у ній дуже багато напівтонів та відтінків.
помовчали, посопіли, покидалися по пару слів))) Артем вкрав поцілунок а Лія тепер сама дременула )) чудненько поговорили. Дякую Інна
Світлана Герасимчук, поговорили, як і годиться молодим та запальним. Пір'я не летіло, але Танкіст отримав поживу для роздумів, а Лія відповіді:))
А я навіть не знаю, який коментар залишити... Протиріччя... Ніби й була якась розмова, а таке враження, що цирк на дроті... Артем.. помада його дратувала.... А Лія? Ну хоч причину втечі дізналася... Ох той дядько Яків....натворив діла.. а розгрібати молодим.... Дякую, тепер думаю, чого ще очікувати.. Знаючи вас, буде бомба!) Гарного дня!
Оксана Тарас, молодим ще довго розгрібати, і не тільки. Якби було все так просто, то й розмова склалася б інакше, але, на жаль, бомба тікає, і вона вибухне:))
Про Артема продовжу говорити тут, на його території) так ось, такі харизматичні мовчуни, якщо ще й прудкі, дуууже мені до вподоби))) Шкіриться - значить щось там для себе допетрав, зробив певні висновки, значить далі буде діяти, а не уникати) надія зажевріла над ними))) Лія спантеличена) молодець, що дала відкоша) Танкіст трохи перевищив повноваження))))
Ольга, здається, цей харизматичний мовчун забув, що три роки минуло, і що Лія могла змінитися, адже червона помада та чорні стрілки на повіках - це своєрідний бронижет:)
Цікава розмова вийшла)).
Iryna Mykolayivna Duduk, така змістовна, що хоч куди:)))
"Пречудово" поговорили:))) голвне - конструктивно:)))))
Щиро дякую ❤️❤️❤️
Надія, Що кому, а курці просо:))) Артема дратувала помада, Лію Артем:)))❤❤❤
о, щось мені здається дядько Яків не останню роль зіграв в долі героїв... п.с. основна проблема, на якій базується 90% романів, нестача здорового діалогу в парі... тоді втік, нічого не взнав, зараз Лія втекла, нічого не поговоривши... ех
Юлія Чупило, А Лія не піде на діалог, і не тому, що це закони жанру, просто про таке не говорять на першій зустрічі, тим паче через стільки років. Найперше, вона з'ясувала для себе одну дуже важливу деталь, але про це в наступному розділі:))
щось так мені здається, що пора знову "відреставрувати" в пам'яті всі попередні книги, які переплетені з нашим Артемом. Може, якусь деталь при читанні опустила...
Світлана Фецич, Персонаж Артема, як червона нитка - проходить крізь великий відрізок часу, зображений в різних книгах. Тому й хотілося мені зробити його героєм свого роману:))
Нууу, зосередитись на роботі важко, коли в голові і в душі такий каламбур-фейєрверк-торнадо!!! Коли збиває з ніг хвилею нерозуміння, злості, розпачу, сподівання, недовіри!!! Цей коктейль не дає спокою і тверезо мислити!!!
Сподіваюсь таки поговорять і відкриються! Хоча, знаючи вас, все буде.....
Дякую!!! Подих затамувала і чекаю!.... Не знаю чого.... Треба пити коньяк, щоб заспокоїтись...)))))
Інна Камікадз, З цими переживаннями скоро доведеться каву в коньяк додавати!!! :))))
Доброго вечора!!! Молодець Захар випхав Танкіста на зустріч)) О-о-ой, цікаво з яких звинувачень почнуть? ,а наболіло в обох.Дякую,гарного теплого вечора.
Valentina Daleka, Добрий вечір! Почнуть сумбурно, закінчать феєрично:))
І коли ж вони поговорять! Нейметься мені )))
Alenka Fedorenko, клятвено обіцяю, в четвер покалякають!)))
... ото тепер дочекатися розмови їхньої... саму аж дрижаки беруть.... як той клубок розмотати тепер...
Юлія Чупило, Я там такого нав'язала, що хоч би самій розплутати)
Дякую! І все мовчки, так і розмовлятимуть поглядами, зітханнями. Прямо на межі.
Valentina, Три роки минуло, гадаю, обоє не знають з чого почати:)
Щиро дякую!!! Емоції зашкалюють!❤❤❤
Lyudmyla Kovdrysh, Ой, шкалить тільки починає❤❤❤
Інно!
Знову ці карколомні емоціїї, ці почуття на грані, ці вимотуючі переживання:)))
Ваші книги, мов той наркотик - неможливо дочекатись, неможливо відірватись та невимовно хочеться ЩЕ!!!
Відчуваю, у наступній проді нас чекають ще ті фейєрверки:) бо, навряд чи, все у них так просто владнається....
Щиро дякую за чергову "дозу насолоди"
❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Надія, просто не може бути, багато часу спливло. Вони дві самодостатні особистості, які носять образу, хоча жоден з них, насправді, не є її причиною:)
БЕZ ОБМЕЖЕНЬ - НЕ МОВЧИ
На дотик не моя,
Знайомий післясмак,
Знайомий аж до болю!.
Розмова на півтону,
Це твій останній акт,
Коли мовчиш – не маю сну...
Не мовчи! Не мовчи!
Я не можу розібрати слів
З твоєї висоти!.
Не мовчи!
***
Як же хочеться чути, хоч тікав і оглух...
як же їхочеться бачити, хоч змивав синім морем слоним ті очі зелені...
як же хочеться доторку, хоч пече...
Інна Камікадз, Інночка, тут дійсно кожен бачить щось своє. Кожен малює, пише, вигадує. І тим більше сприймає історію через свій досвід і ємпатичні можливості))) У Вас же виходить з кожним оновлення тримати високий рівень напруги))) Підкуповуєте Ви нас нещадно )))))
Ох, аж подих затамувала.... Скільки болю за плечима, але все одно пов"язані одне з одним міцними нитками. Ще б їх не розірвати, а лишень розплутати.... Розмова - це спасіння. Полетіла як метелик на вогонь... Він вабить, але спалює дотла.... Дякую)
Катерина Позняк, Артем у наступному розділі заб'є вдале пенальті, але воротар гумору не оцінить:))
Дуже, дякую за проду)))
Елена, будь ласка) Розділи виходитимуть вівторок-четвер-субота.
Ох!
Скільки болю, Інно! Скільки болю.....
Я так розумію, що дядечко Лії таки зробив "добру справу"..... Схоже, що дівчинці добряче дісталось.... А вона все одно кинулась до Артема, навіть не звачаючи не те, що вважала, що він її кинув...
Еееееех.....
Щиро дякую ♥️♥️♥️
Катерина Позняк, Він боровся за своє життя, рятували його, а Лія... А про це згодом)))
Не буду навіть думать що ж могла пережити Лія.Є в мене припущення,але мої припущення щодо Аврори виявилися м'якими дуже від того що сталося з дівчиною насправді.Тому боюсь що з Лією набаго гірше меж моїх фантазій.
Катерина Позняк, Цікаво було б почути ваші припущення, але давайте потягнемо інтригу, напишете про них, коли усе страшне відбудеться:)) Ой, щось я геть недобра чарівниця останнім часом:))))
Прямо щемить серце...
Страшенно боляче за них, за надії і сподівання, за розбиті мрії, за те, що намагались склеїти а воно розсипалось ще більше. Це коли хочеш плакати, але сліз нема, і просто намагаєшся згадати, як дихати..
Захотілося перефразувати трохи Вєркеу Сердючку, вибачте вже за попсу... "Сльозы душат душу, я в плену обмана, но иду такая вся в Дольче Габана..." Навіть на цю пісню по іншому подивилась... Це ж треба таке... Навіть не знаю що в тій пісні співається, просто слова пригадала...
Людмила, ну, попса у виконанні Сердючки взяла друге місце на Євробаченні, тут пишатися треба:)) Але ви тонко підмітили, саме так Лія йде по життю, з обманом за плечима і бойовим розкрасом на писку)
У грудях щем, а в голові - роздрай,
Гіркий гуля по тілу смуток...
Здається - серце полетить за край,
Шукаючи собі новий притулок...
Усе, що глибоко сховала
Й заборонила згадувать собі,
Про що і думати собі забороняла
З'явилось на порозі мов у сні!
Здавалось закричала!... Лиш здавалось!..
Повів плечима... Промовчав...
Лиш поглядом накрив...Пустим... Холодним...
Й пішов... Ні слова так і не сказав!...
Елена Нечипорук, Як риба об лід, так мовчав. Нелегко те мовчання далося, та хіба комусь розкажеш:)) Клас! Дякую!
то у мене подих заперло під грудьми, а не допита вранці кава пошурувала здобрювати кімнатну рослину... умієте над нами знущатися... де той вівторок... "Харцизів" слухати мені ще зарано. KOZAK SYSTEM - "Не моя" на даний момент - саме те!
Наталія Іваночко, До вівторка дожити з ароматним горням кави, яке не обов'язково випити, а не пустити на добриво рослинам:))
От і як тут всідити і вівторка дочекатися? Кожна частина настільки захоплює та інтригує, заставляє здогадуватися, співставляти, шукати можливі причини того, що відбувається.... Інна, дуже вдячна за емоції і, як і завжди, за мову!
Ирина, Ця книга для мене суцільна інтрига, сама в очікуванні, куди мене заведуть герої. Хвилююся за них не менше від вас:)))
ого ... як жеж однобічно дивляться на ситуацію обоє.... і який виявляється злий жарт зіграло з Артемом те, що такий запальний, що зірвався з місця, що тікав від місця, спогадів, а виявляться втік від душі... як жеж тепер їм пересилити образу в собі, яку ростили роками..... дуже болить за них... а ще розумію нас чекає сповідь Лії, про ці роки... дякую за такі неочікувані повороти, за емоції, за почуття і очікування... все як завжди, дуже не просто але багатообіцяюче.... обожнюю твою творчість....:-***
Юлія Чупило, Втик вийшов чарівним, одразу нагорода прилетіла:))) Щиро дякую вам❤❤❤ І так, все дуже непросто, дуже неоднозначно, але як закрутила той клубок, то так і розкручуватиму:))
як кажуть лікарі - клінічний!
Світлана Фецич, просто в ціль!!!
Як це типово: кожен із закоханих вважає винним іншого і ні, щоб поговорити. А лоскочуть нерви і собі, і нам.
Світлана Фецич, через своє "я" переступити складно. І якщо жінка, зазвичай, поступливіша, то у випадку чоловічого, відкинутого марнославства - це складний випадок:)))
Це ж що виходить - дядько збрехав і біди наробив?
Larisa Chelter, біди наробив конкретної, а чи збрехав - тут питання:)))
Доброго дня!!!Дякую за продовження.) тепер зрозуміло,що дядькова робота)) розлучив,а нареченого атовця придумав знав ,що Артем не піде проти побратима.))старий маразматик .Ой.обіда ,що в нього ,що в неї..Гарного дня.
Valentina Daleka, добрий день! Чи вигадав дядько Яків нареченого, чи той був насправді - це ми дізнаємося незабаром. Спочатку цих двох треба лобами стукнути:)))
Дякую!!! Що ж там було в минулому Лії, і чому виникло таке між ними непорозуміння. Не думаю що дядько спеціально ввів Артема в оману. Чекаю знову на їх зустріч, та надіюся що все ж поговорять.
Valentina, минуле Ліє таке, що й сама дивуюся, як до такого дійшло. Проте, клубок розмотуватиметься поступово:))
Хоч би слово сказав!!!
Інна Камікадз, Ну, я вже так подумала, що він на роботі, не можна відволікатись. Головне, що знайшлися. Але падлюка)))
Страждали обоє всі ці роки... Хто ж винен? Дядько? Їм би поговорити...
Іра, Поговорять! Куди вони дінуться! Той Титанік все одно стукнеться об айсберг:)))
Аж в серці защеміло... Як це втік?... Підлаштували?... Ой!... А цей погляд...пустота...А в душі ураган...
Оксана Тарас, Ну, ми з вами точно знаємо, що він не тікав, а от Емілія, поки не в курсі:))
аааа, я ж бачила анонс повернення і все провтикала.... ото ж нечемнота....!!! біжу доганяти..... Вітання з початком продовження...(хоч в останній вагон))) :-***
Юлія Чупило, Втик вам зараховано!)) Хутко до компанії, поки все найцікавіше не пройшло повз;))
Нічого не зрозуміла, чому це він так?
Alenka Fedorenko, Бо він Артем, і він небагатослівний:)))
Як же я люблю читати те, що Ви пишите....фантастика!!! Як фільм 3D, ніби я сама біля героїв стою і бачу їхні емоції...Вау!!!
Ірина Повх, Ой, та я вже зашарілася:))) Книга виходить доволі емоційною, колошматить усіх добряче:)))
Дід постарався. На славу постарався. Ну або разом з дружиною придумали…
Любов, Це вам дяка, що не стримуєте своїх емоцій:))
Я надіюсь вони будуть разом незважаючи на таких підлих людей, які думають що вони краще знають як їм жити.
Світлана Корх, Ця казка мусить мати закінчення, а яке - я ще трохи розмірковую:))
хто ж так постарався, кому було видніше як треба...шкода їх обох, якщо Лії навіть психолог потрібний був. Ну і як тут продовження дочекатись. ))) Дякую Інно.
Світлана Герасимчук, За благими намірами завжди криється маленька ницість, а хто благодійник - незабаром дізнаємося:)
Як же йому вдалось приховати свої емоції від неї?
Ivanka Demianchuk, Як бачите вдалося! Але... якою ціною, дізнаємося згодом.
Невже це справа рук діда Лії? Дві зранені душі. Як шкода....
Наталія, Дуже шкода. Їхнє життя могло б скластися геть інакше, але тоді я не написала б цієї книги:)))
Оце так, виверти долі! Хто ж так встромив свого носа в їхнє життя?
Svetlana Kapysta, Знайшлися добрі люди:))
Ех....
Анастасія Матюхіна, Конкретний ех:))
Сидів... Чекав... Чого? Не знаю!...
Прозріння?.. Здогадок?.. Туман в очах...
Вдих - видих... Не допомагало!...
Все тіло наче в ланцюгах...
І груди розпирали болем
Заховані далеко почуття!...
Мотузкою навіки прив'язала
І серце, й душу!... І життя!...
Елена Нечипорук, Мотузки мають вселенську силу, отак накинула задля хайпу, а воно он як обернулася:)) Дякую!❤
"Харцизи" гарний гурт! Ще послухайте "KALUSH" - не пошкодуєте!
Елена Нечипорук, А тут я б наставила купу кумедних смайликів, але їх катма, тому просто❤❤❤
Дякую!!! Так от хто так несамовитий захищав Іру від бандюків, Лія.)) І що ж сталося, що вона покинула кар'єру лікарки.
Як Андрія криє, стільки ж він в собі тримав цього болю, а підійти так і не наважився. Навіть збігала в фінал до красунчика,мо там Андрій з Лією сиділи за столом з переплетеними пальцями, але ні. Значить не скоро в них налагодиться.ಥ╭╮ಥ
Valentina, не скоро, тут ви маєте рацію. Багато чинників на те вплинуть:))
Добре, що є Захар!!!Та й хлопці не стоять осторонь!!! Має добру підтримку!!!
Не підійшов... Але мотузка тримає!!! Прив'язала серце і душу!!!
Дякую!!! Як його шкода! Так би обійняла(не дивлячись, що "дорослий дядько"))),погладила б по голові, плечах як свого сина і сказала б:"Все буде добре! Тільки вір!!! "
Дякую!!! Дякую за проду!!! ❤❤❤
Елена Нечипорук, не наважився підійти, але обставини змусять:) О, цих дорослих дядечків тільки почни погубити, на шию сядуть:)))
От як він до нашого Вітрогона потратив))) Вміло Ви поєднали! І напруга "Продовження" значно вища, ніж першої частини! Дякую Вашому таланту і Музі за моє задоволення)))
Людмила, поки поєднувала, думала, що голова вибухне:))) Так, ця частина, ніби з надривом. Якщо попередня була мінлива, наче море, то тут суцільний шторм:)
Так, треба братись перечитувати від "Геніальної дурепи" і все по порядку)) Інно, ви молодець, так уміло все об'єднати!))
Інна Камікадз, Це точно!))
Просто шикарне продовження!
Дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, І я вам дякую. Це лише старт, далі геть капець:)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати