129 101
“Танкіст”
Анотація до книги "Артем. Повернення"
Порожнеча не болить. Принаймні, Артем переконав себе в цьому. Зняв хомута вірності, якого накинула зеленоока Русалка, і сховав у найглибшій шухляді пошрамованої душі. Колись, у ніч найбільшого задоволення, вона сказала йому, що її не варто шукати – знайдеться сама. Пророчі слова втілилися у реальність, тільки ж ким виявиться мале дівча? Лією чи…
Зміст книги: 31 глава
473 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПеревірка так нічо сє!!! Але молодець, що не прогнувся!!! Адже це ВОНИ потребують його допомоги, а не навпаки!!!
Попередження для Оселедця!!! Артем того добре знає!!! :)))
І камери! ..Думали - лох приїхав і не зрозуміє??? Ха три рази!!!
Дякую!!! Що ж, початок за ним!!! А далі - побачимо!!!
Елена Нечипорук, а далі те, що називається незрима рука долі. Іноді вона зводить нас з людьми, які відіграють надзвичайно важливу роль в нашому житті, а ми навіть не в курсі)))
Дякую! Щось вся ця шушара меніне подобається.( Надіюся з батьком буде добре. А що до перестороги на рахунок сестри, мабуть даремно. Щось підказує мені, там бути стосункам.)
Інна Камікадз, Так і думала, не дарма йому шлях на Одесу судився
Куди ж Артем вліз? Надіюсь проблем не буде, бо цей Панченко мені геть не подобається. А за "не гнучкість" Артему повага.
Інна Камікадз, Він міцний дядечко)), думаю впорається.
Та що ж ви робите, Інно! Так же вмерти можна!!!
В нервовому тремтінні билось тіло,
Немов шальне скакало серце в грудях!
Усе єство в напрузі аж дзвеніло
В бажанні, що обвило їх обох!
З голодним запалом взялись до діла,
Щоб надолужити, що втратили на час!...
В старім, як світ, танкУ сплелись два тіла....
Й нікого більше не було, крім нас!...
І пристрастю усе навколо диха...
Та ця шалена ніч короткою була...
А вранці він пішов... І стало тихо....
Під променем розсіялась мана...
Як солодко було і смачно!... Але все хороше має властивість закінчувались...
А ще ж не все вияснилось!... Як же вони далі??? Бо скуштувавши того доброго, вже не зможеш обходитись цукрозамінником!!!
Дякую!!! Вся в роздраї та очікуванні!!!....
Valentina, ❤❤❤Дякую ❤❤❤
"Хохол")))) згадалось мені, як я часто перетиналась із "братами" нашими російськими і удостоювалась звання "Бандерівки", а бувало, що спеціально так себе називала і упивалася їхньою реакцією :D Як маслом по грудях :D До речі, перепрошую за прискіпливість: "по стариМ шпалераМ" чи може "по стариХ шпалераХ"?
Nadia Hrytsiuk, дякую)) І вам гарних вихідних))
Дуже цікавий поворот сюжету! Вже з нетерпінням чекаю на продовження!
Вітаю зі святом Покрови, днем Захисників, днем козацтва та УПА!
Lyudmyla Kovdrysh, цей поворот спеціально підтасовувався під цей день, оскільки він має не символічне значення для Артема. Бо ж Танкіст - козак)))
І вас зі святом. Гарного відпочинку)))
"...деякі збереження..."- деякі заощадження.
Лариса Гаврилюк, гадаєте, варто замінити? Зараз гляну як воно звучатиме. Дякую!
Дуже гарна глава. Нарешті трохи поговорили... і не тільки. Щиро дякую! З нетерпінням чекаю продовження❤
Lyudmyla Kovdrysh, нехай потішаться. Вони заслужили))
ох, все таки є шрам в Лії... не помітив... а ще більший на серці....(( чекатиме свого 'декабриста', де дінеться і ми з нею.... дякую за гарячу главу...:-***
Юлія Чупило, Відрядження в Південну Пальміру принесе багато нових знайомств , дуже цікавих та ексцентричних)))
Ох!
Та й гаряче ж.....
Незважаючи на осінню прохолоду, Ви, Інно, добряче накочегарили простір:))))
Щиро дякую ♥️♥️♥️
Інна Камікадз, Оу!
Аналізуючи обсяги "тої ласки", роблю висновок, що, певно, попереду стільки негараздів, що буде героям та нам разом з ними, не менш спекотно:))))
Підсолодили піґулку, та й годі....
♥️♥️♥️⭐⭐⭐⭐⭐
Шквально! Захмарно! Феєрично!
І ще сотня синонімів!
Світлана Фецич, Солодко і млосно))) Хай потішаться❤
Дякую! Як солодко. Хмммммм не хочу розлуки.( І що там за шрам?
Valentina, О, там дуже значущий шрам. Болісніший, аніж Артемові)))
Просто без слів! Трепетно до щему! Від емоцій - іскри! І знов розлука... І знов чекання... Дякую)
Оксана Тарас, В житті завжди потрібно робити вибір і віддавати борги, Артем мусить сплатити свій перед батьками, вони його витягли з пекла)
Нарешті дорвався)). Коли тільки наступний раз буде? Дякую за розділ.
Інна Камікадз, Шкода
Дякую!Дякую!Респект! Слова зайві, коли творить митець! Дуже трепетно! Чуттєво! Кожне слово до нерва торкається! Який то великий дар Божий, коли дає чоловікові саме ЙОГО жінку( і теж стосується жінки!) Вам бажаю творити, творити, творити і не зупинятись! Ви свій талант не закопали в землю!
Наталія Бабій, Дякую за підтримку)) Для митця це важливо:))) А ще хтось мудрий сказав, що талант без щоденного шліфування нічого не вартий, тому мені лишається плідно відточувати майстерність і вірити, що з кожною книгою підіймаюся на новий щабель))
І зараз потрібно очікувати появлення кадровички з футболкою,як доказом((((
Андріана, У-у-у, кадровичка діятиме тонше. Психотерапія не завжди дає позитивний результат)
ой, лиш би трималися купки і все буде легше.... тримаю кулачки.... дуже емоційно, дякую... :-***
Юлія Чупило, Ой, дуже тісно купки потримаються, до зірочок перед очима)))
❤️❤️❤️❤️❤️( слів не вистачає, вибачай)❤️
Інна Камікадз, ні не втерпіла. то занадто велика випроба для мене (•‿•)
Так чутливо! Обридалася …)))❤️
Alenka Fedorenko, У вівторок трошки солоденького прилетить, тому відставати ридання)))❤
Дякую! Рада, що відкрилися, не стали ставати в позу. Та радості ніби і немає на фоні подій. І, що там сталося з Лією, ще таємниця, чи не впаде вона до рук Артема, ошелешить.
Valentina, Вже один раз, через банальні недомовки та втручання з боку, вони розлучилися аж на три роки, тому Артем й сказав все як є)))
Так смачно, як найвишуканіший делікатес, але присмак гіркоти не дає сповна насолодитись продою.....
Щиро дякую ❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Надія, Я ще виділю їм солоду сповна, але ж на весіллі недаремно вигукують: "Гірко!"❤❤❤
Дякую за нову частину! Вона неймовірно гарна, дуже чіпляє. У вас талант підбирати правильні слова!!
Я дуже радий, що Артем усе розповів Лії і що вона зважилася показати йому свої почуття. Звісно відстань - це випробування, але вони із цим впораються, тепер я у цьому певен.
Гарного вам дня! Із нетерпінням очікуватиму продовження!
Іван Богун, Дякую))) Тішуся, що слова мають силу)
А в ситуації Артема та Лії, наш герой вчинив так, як підказувало сумління, та й не вміє він вилять, прямий, як дошка))) До речі, зі святом вас! Сьогодні Іван Богослов)
Доброго дня!!! Нарешті вилікувана душа Артема.Те ,як вчинити в дальнішому ,я думаю коли люди живі проблему можна вирішити,гірше коли нема людини.Надіюсь ,що доля які б не принесла випробування і випробування наші герої справляться,вистоять.Дякую люба зї святом Івана Богослова гарних вихідних.
Valentina Daleka, Добрий день. Доля кожного випробовує на міцність, просто когось більше, а когось менше, і подорож Артема до Одеси також потрібна. Нові знайомства, нові враження))) І вас зв святом)
Щось не балує доля, наших героїв. Маю надію, що такі сильні особистості вистоять попри все.
Svetlana Kapysta, Однозначно вистоять))) А всі випробування - це загартування характеру і сили волі)))
"...Де б не носило Скофа по чужих краях, Я вертатимусь додому по дорогах і полях..."
Інна Камікадз, О так..! Ця пісня якась особлива)))
Це так страшно, конли людина ,що здається міцною скелею, перетворюється на тінь від себе!!! Особливо рідна! Тому і треба цінувати кожну мить...
Ні... Не можу.... Вибачте.....
Елена Нечипорук, це справді страшно! А найбільш гнітить той факт, що ти нічим не можеш допомогти, просто спостерігаєш і плачеш.
Біда не приходить одна.... Якби не було важко, але треба стійко триматися. Вірю, що з усім впорається... Лише Лія не зможе дати йому загнутися... Він ж танкіст! Пре тай всьо))))... Сумно, прикро, але це життя і воно вносить свої корективи.... Дякую)
Інна Камікадз, Ми всі ковалі свого щастя. Але воно для всіх різне... Саме головне, щоб рідні тобі люди і ти сам - були здорові, все інше - подолаємо))))
Нажаль життя і смерть ходять поруч.Тільки б русалка не зірвалась з гачка.
P.S.коли твоє прізвище Гуцман)))
Андріана, Капець! А дехто мене запевняв, що то дуже рідкісне прізвище. Ну, та земля точно кругла:)))
Дякую! Сумно але життєво.
Lyudmyla Kovdrysh, На жаль, реальність ще жорстокіша, але Танкіст з усім упорається. Мусить)))
Ми суєтимося, щось плануємо, а життя огріває обухом. Проводячи лінію на "до" і "після". Дякую!
Valentina, А життя каже: " Тпру! Зупинися. Озирнися". Твої плани насмішка, отак і в Мазепи, вічно в дорозі, вічно думав про сім'ю, тепер час подумати про себе)
так і є... не питав, не говорила.... вони ще досі нормальної зустрічі не мали, а все валиться навкруги... дякую, люба, за таку проду... важка вийшла... але така реальна...
Юлія Чупило, інколи обставини притискають нас до стінки, хапають за горлянку і тиснуть, Артема вони валять з ніг, але він танкіст, він вистоїть, і своє відвоює:)
Ох.....
Болісна та болюча прода вийшла.....але таке те життя....
Дякую щиро ♥️♥️♥️
Надія, Для мене сьогоднішній розділ ностальгійний, але помітила таку цікаву річ, що з хорошими людьми завжди стаються погані речі)))
Ну от! А здавалося...
І ніби добре все та в долі інші плани,
На наші сподівання їй плювати!
І бачення своє у тої пані -
Ще гіркоти в життя додати,
Щоб воно медом не здалося...
Тиснути, гнути, бити і товкти...
Як вистоїш - в життя смаку додасться,
І зможеш все тоді знести й перемогти!...
Елена Нечипорук, Моя покійного свекруха казала, що все в цьому житті мусиш відробити, і добре, і погане. Артем повертає своєрідний борг, катма, що той поставить його перед складним вибором. Дякую! Неперевершено❤❤❤
Дякую! Важко щось коментувати. Просто немає слів.
Valentina, Гадаю, протягом викладу цієї книги, слова ще не раз вам зрадять:))❤❤❤
Ооох.....
Слів забракло.....
Дякую щиро ♥️♥️♥️
Надія, Це велике ОЙ!!! У Артема не буває просто, мусить пройти усі кола пекла і зробити нелегкий вибір❤❤❤
ох Артем....скільки ж навалилося на тебе, і зрозуміло, що це лише початок... і всі розуміли, шо тут звичної лавсторі не буде.. і всі обіймуть і приголублять.... і мало помало доберешся до тих єдиних бажаних обіймів, щоб після важкої боротьби розслабитись на рідних цицьках ... ох Артеме потерпи... п.с. кожна історія з циклу все жосткіше і нестримніше тріпає героїв... тому певне не подивована з подій, тому чекала, що Артем буде, все потрібне, рідне, миле серцю вигризати з важкими потугами... .... Дякую, люба, за емоції... історія насправді дуже сильна і змушує людей думати... дякую ..:-***
Юлія Чупило, Ваніль у цій книзі проступатиме дозовано))) Моя мама постійно каже: " В якій колисці заколишешся, то так й життя проживеш" Отак і у Артема, лупить його доленька зі всіх фронтів:)
Ну що, Танкіст? І на тебе знайшлася граната? Лиш би цілий лишився!!! Бо то осколочна, дасть тобі прикурити!!!
Отак і треба відстоювати свою думку! Любить - зрозуміє і прийме! Ні - то розійшльсь, як в морі кораблі!
Дякую!!! Потелепали Танкіста! Але, я так розумію, то затишшя перед бурею!...
Елена Нечипорук, Я дала їм передишку, щоб розібралися в собі, розставити пріоритети: помада чи заскоки? А далі набираємо нових обертів, бо ж та пустотлива доленька не спить:)))
Ніжно, трепетно і трохи тривожно за наших героїв!
Гарних вихідних! Дякую!❤
Lyudmyla Kovdrysh, дякую)) Тривожитеся недаремно)
Я ваша віддана фанатка,прихильниця секти влучного слова і яскравої мови Ваших творів відкрила букет без декількох хвилин сьома не сумніваючись в Вашій пунктуальності.Оце я так розказала як Вас люблю.Глава трепетна,обнадійлива.Але,Інно,чим Вас слово затор не влаштовувало,залиште корки для пляшок.
Інна Камікадз, Корки взула(взуття на підборах)це в нас в сім'ї вживається,бо так говорять де мої батьки народилися.
Ох, як добре)))) Вони як дві заряджені частинки♥️♥️♥️ Класс, дякую ♥️
Міла Федорук, і вам дякую за добре слово та зорепад цього осіннього, але сонячного, дня))) А наші герої три роки заряджалися, час скидати баласт)))
Ох ти ж....
Неймовірне дівча, просто шалено неймовірне!!!!
А Артем - не Танкіст, він - Танк!!!!!
Емоціїї вирують, клекочуть, розбурхують:)))))
Дякую щиро за чергову "дозу" ❤️❤️❤️❤️❤️
Надія, Артем задіяв усі свої резерви, аж помаду купив!))) А Лія зуміла правильно обіграти маленьку перемогу, розділити її на двох:)))
Як двоє малих дітей граються хто кого переможе. Лія молодець, ще така молода, а вже така мудра)))
Іра, Авжеж діти!!! Безсумнівно. Особливо Артем! А Лія виросла надто самостійною, тому мудрість в доволі юному віці цілком закономірна))
Щиро дякую!!! Все ніби на позитиві. Але на те що відбувається зараз дивлюся, через призму минулої глави і не відчуваю спокою.
Valentina, на шляху наших героїв ще чимало виникне перепон, котрі не залежатимуть від них, і на які вплинути також не вдасться, тільки постати перед вибором)))
Дяяяякуууую! Інна! Ви- молодчинка! Як гарноооооо! Те, що пишете- однозначно Ваше покликання! Відчувається Ви одержимі своїми героями...... дуже трепетно, хвилююче!!!!!!Щиро Дякую!
Наталія Бабій, я не просто одержима, таке враження, що вони живуть поруч мене))) Засинаю з ними й прокидаюся з думкою про них)))
видно, що Яків наче другий тато... і Лія йому за дочку... і зараз за долю дівчини болить, і тоді щиро переживав... ніхто не знає, як воно повернеться в житті... не від злого серця роблено... а всім болить, і нам болить... тільки надія на нашу чарівницю, що всім полікує.... полікуєш же...?
Юлія Чупило, ПОЛІКУЮ!!! Просто вилазять боком наслідки вчинків, Яків зазнав мук сумління, які вклали його на лікарняне ліжко, а Лії і Артемом вони вилилися втраченими надіями та роками по-різно))
Шкода Якова але ж він сам дійшов до того…
Лія добилася свого і це добре)))
Тільки на сердці не спокійно через ту бомбу-Лєру…
Alenka Fedorenko, Лєра бомбоне, але трохи згодом. А Яків не витримав наслідків. Суто по-людськи мені його дуже шкода, він діяв з найкращих міркувань, однак ліпше не втручатися там, де квітне молодість)))
Сьогоднішня частина - саме те, що потрібно до ранкової кави. Дуууууже гарно: і щемливо, і мило, трішки нервово-лоскітно...
Дякую за дозу емоцій на вихідні.
Смакую!
Дуже сподобався коментар Катерини.
Світлана Фецич, трепетна глава перед новим боєм! З помадою розібралися, незалежність відвоювали, а тепер можемо братися до нових перипентій))
Підказує нутро, що залишена футболка наробить лиха)) що ж за монстри такі в жіночій подобі? Страшна жінка та Лєра, ні перед чим не зупиниться))) важко було читати) радувало те, що танкіст - не лох, зразу зметикував що до чого і придушив змії хвіст... Але закохана кобра не спить, як співається, тому залишаюсь далі в передчутті подальших неприємностей)))) це ж треба такий випадок....
Ольга, Інтуїція вас не підводить. Кобра не спить, вона просто зачаїлася та вичікує:))
Лія здалась? Не вірю ніяк. Думаю: буде великий скандал.Але так хочеться, щоб вони були щасливі
Ivanka Demianchuk, Лія йде у ва-банк:))) Жіноча інтуїція, то вроджена особливість, проти неї жоден чоловік не встоїть))
Лєра-Лєра… Сподіваюся , наслідків не буде…
Alenka Fedorenko, Чому ж не буде? Буде)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати