Залізничні пристрасті
648
Букнет Сучасна проза Залізничні пристрасті

Залізничні пристрасті

Сучасна проза

Аля Дорик

Аля Дорик · автор

Заморожена · 69 стор.
7
До бібліотеки
  • Опис
  • Зміст книги
  • Коментарі · 1
Анотація до книги "Залізничні пристрасті "
У серці Вокзалу – цього вічного свідка прощань та очікувань, де кожен куточок дихає історіями людських доль – зустрічаються вони. Юна Яра, з першого погляду тендітна, мов квітка жасмину, таїть у собі полум'я, що ось-ось готове спалахнути. На її шляху – Юрій, таємничо пасивний та надмірно спокійний, чия доля несподівано переплітається з її власною.
Ця випадкова зустріч, підлаштована добродушним, але хитрим як лис Сергієм, що прагне звести їх разом, стає початком неймовірної подорожі. Від пронизливого осіннього вітру до перших несміливих поглядів, від прихованих почуттів до несподіваних відкриттів – їхня історія розгортається на тлі буденного, але такого символічного місця.
Чи зможе ця крихка надія на щось більше витримати випробування шляху?

осіньперше коханявокзал

Зміст книги: 18 глав
Останнє оновлення: 22 лип. 2025
Передмова
30 черв. 2025
Розділ 1. Зал очікування
30 черв. 2025
Розділ 2. Метушня на пероні
01 лип. 2025
Розділ 3. Година в дизелі з миршавим диваком
01 лип. 2025
Розділ 4. Привокзальний "Світанок"
01 лип. 2025
Розділ 5. Вихідні у Львові
02 лип. 2025
Розділ 6. Телефонна розмова і запрошення
02 лип. 2025
Розділ 7. "Свята" галичанка в "не святих" Черкасах
04 лип. 2025
Розділ 8. Троянда сорту "розчарування"
04 лип. 2025
Розділ 9. Морелева пелюстка на крижаних хвилях
04 лип. 2025
Розділ 10. Крижані обійми Дніпра
05 лип. 2025
Розділ 11. Ціна милосердя.
07 лип. 2025
Розділ 12. Червоний - колір сорому.
07 лип. 2025
Розділ 13. Блакитний янгол у коконі болю
18 лип. 2025
Розділ 14. Травнева пелюстка
19 лип. 2025
Розділ 15. Долина Троянд
21 лип. 2025
Розділ 16. У повню на березі Дніпра...
21 лип. 2025
Розділ 17. На хвилях її дихання.
22 лип. 2025

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
DEKLIN
07.07.2025, 11:38:00

Це та історія, яка шурхотить, як колесо по рейках, — повільно, але невпинно наближає до чогось важливого.
Вокзал тут — не просто локація, а живий свідок, де зупиняється час і починається нове.

Яра — квітка з іскрою. Юрій — тиша з таємницею. А між ними — той самий проміжок між "прибуттям" і "відправленням", коли можна ще все змінити.

Ідея, що добродушний Сергій усе підлаштував, тільки додає шарму — бо, можливо, доля справді має агента в червоній шапці з чайником.

Це не гучна драма, а тиха історія, що розгортається між запахом кави, рипом лавки та хрустом жовтого листя. І саме в цьому — її чарівність.

Бо іноді достатньо однієї платформи, щоб знайти когось… хто більше не поїде.

Аля Дорик
07.07.2025, 13:39:47

DEKLIN, Натрапивши на Вам коментар, я не повірила своїм очам. На правду, сей відгук є, мабуть, більш красномовним, ніж будь-які метафори, присутні у "Залізничних пристрастях". Що характерно, у Ваших словах легко побачити щирість, і це не може не гріти мою душу ^⁠_⁠^

Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше