188
У напрямку неусвідомленої радості
Сучасна проза
Ольга Инка автор
В процесі ·
49 стор.
· Регулярно оновлюється
“Катаракта”
Анотація до книги "У напрямку неусвідомленої радості"
Це друга книга циклу "Катаракта". (Перша книга "Ікона стилю"). Героїня твору - Ірина Даниленко - у свої 60+ через війну в Україні опинилася у Франції. Усе в житті вона звикла робити й вирішувати сама. Стосунки з чоловіками в минулому складалися нерівно й драматично, тому зараз вона надає перевагу самотності. У чужій країні для неї взагалі не поставало питання нових знайомств і захоплень. Тим більше, що багато часу вона проводить з онуком. Однак після операції по видаленню катаракти життя знову відкривається їй у всій красі й незбагненності. Ірина починає вірити, що чоловіки-мужчини таки існують.
мистецтво життяпобудова стосунківкухня
Зміст книги: 9 глав
Останнє оновлення: 2 дн. тому
28 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиІрина каже, що опинилась у Франції не через війну. Відчувається по всьому, що вона вже живе там давно, приїхала ще до війни. А як її туди занесло? Про це ніде нічого. Ще буде?
Ольга Инка, Ок. Інтрига- наше фсьо))
Глава просто заворожує. Скільки тут життя, колориту і щирості! Момент із виконанням українських пісень та реакцією Жоеля і Марлен викликав неймовірне почуття гордості й щему в серці. Прекрасна мова, глибокі метафори та дивовижна атмосфера.♥️
Віталій Козаченко, Щиро вам дякую)))
Читати по бровах - це неперевершено)))
Ваш гумор з перчинкою щоразу забезпечує мене настроєм на весь день.
Маленьке зауваження-замініть одне слово, бо українською не близькозорість, а короткозорість . На жаль, сама маю з шкільних років цю владу зору. І вікова далекозорість так її й не скомпенсувала.
Аліс Веро, Щиро вам дякую за втішні слова) І за правку дякую! Така увага дуже цінна)
Надзвичайно сильна та емоційна глава, яка чудово балансує між складними життєвими темами та світлою надією! Початок розмови про Френкі одразу створює потужну інтригу. Але знахідка нот нашого легендарного «Щедрика» посеред глибокої французької провінції — це просто неймовірний момент. Цей символічний і магічний знак справді зігріває душу та дарує віру в краще.
Віталій Козаченко, Щиро дякую за коментарі) Вони професійні й теплі водночас.
Історія Марі про замовлення ляльок та шантаж інтригує, але те, як серйозна розмова раптово перетворилася на рятувальну операцію бріоша з духовки — це окреме задоволення. Поява капітана Морана крізь клуби диму, коли всі стоять у такому, м'яко кажучи, дивному вигляді поспішила. Опис хаосу та фінальна сцена з жандармами вийшли дуже цікавими. Дякую!
Віталій Козаченко, Щиро дякую вам)
Супер! Я би також хотіла таку ляльку! Дякую !
Korine Devis, То може, звернемося до Марі Орі?! Дякую вам)
В мене вже теж істеричний регіт від дій недолугого Вінсента))))))) Дякую, дорогенька, за настрій, за Ваш фірмовий гумор ❤️❤️❤️
Аліс Веро, І вам дякую, Аліс, що читаєте й смієтеся! Це мене тішить.
Оце так так! Героїні, дійсно , непереливки! Вона-боєць! Дякую за карколомний сюжет.
Korine Devis, І вам дякую)
Блискуча глава! Дуже жива, динамічна та з чудовим фірмовим гумором. Отримав величезне задоволення від протистояння капітана Морана та цього недолугого зловмисника. Фінал із борщем просто підкорив!
Віталій Козаченко, Щиро дякую)
Черговий розділ прочитала з самого ранку і він зробив таки мій ранок))) Ваш гумор неперевершений. Обіймаю.
Аліс Веро, Щиро вам дякую) Це так добре - усміхнутися зранку)
Ох, не легко нашим на чужині. Але Ірина впоралася, як на мене.)) Туалет без дверей — це щось)) І взагалі — питання страв — це ще те питання. Дуже гарне зауваження про бабусь з дідусями й онуків. Щось у цьому таки є. Ну а остання сцена з розбишакою - ляльконенависником Френкі й Вінсенттом й шматком грінки на сорочці — порвала))) остаточно. Іграшковий пістолет, здається теж реготнув). Дуже гарно написано))
Ромул Шерідан, О-о-ой! Щиро дякую! Дуже приємно!
Вітаю з новинкою!
Лана Сетман, Щиро дякую)
Читаю продовження історії. Цікавий кожен розділ.
Аліс Веро, Щиро дякую)
Неймовірний баланс напруги та першокласного гумору! Сюжет розвивається так стрімко, що не встигаєш видихнути. Але Рудик — це просто зірка цього епізоду. Його рішучий „внесок“ у панаму цього дивакуватого бороданя змусив сміятися від душі. Та й сама героїня — красуня, так спокійно пригостити нападника українським борщем із грінками. Отримав величезне задоволення від читання!
Віталій Козаченко, Дякую вам за коментарі. Надзвичайно щиро. Це тримає.
Неймовірна глава, яка чіпляє за кожну струну душі. Туга за домом, за рідним Запоріжжям описана так, що стискається серце. Дуже радий за героїню, що вона знайшла сили піти на курси, зустріла своїх і що врешті-решт Різдво принесло в цю родину таке довгоочікуване примирення. Образ Жана викликає величезну повагу. Дякую за цю емоційну й справжню історію!
Віталій Козаченко, Щиро вам дякую. Що відчули, що повірили.
Дякую за історію. Оце треба було чоловікові. Жан-красунчик.
Korine Devis, І вам дякую)
Бажаю успіхів книзі, вподобайка ❤️
Борис Бордовий, Щиро дякую)
Дуже цікаво і так неочікувано.
Мені французи уявлялись зовсім іншими))) Але я ні з ким з них не спілкувалась.
Буду чекати на продовження історії.
Ольга Инка, Фух! Аж видохнула, бо дуже не хотілось розчаровуватись у французах. В школі і ВУЗі вчила французьку і з тих пір саме Франція з усіх європейських країн мені якось ближча, хоча була лише в Парижі і лише 1 раз.
Анотація зацікавила)
Ларія Ковальська, Щиро дякую) Сподіваюся, що дійдуть руки і до книжки)
Пригоди тривають. Героїня-сильна жінка. Її досвід і власна харизма дозволяють їй бути свободною і не залежати від чоловіків. Звісно, питання відкрите-чи так уже добре не залежати, але, по ходу, іншого виходу в неї не було і поки що немає. Дякую автору за легкість стилю й цікавий сюжет.
Korine Devis, Щиро вам дякую за відгук)
Неймовірний опис жіночої інтуїції та психологічної стійкості за кордоном. Ірина впоралася блискуче: втихомирити такого персонажа одним влучним зауваженням — це вищий пілотаж. Тут чудовий баланс між реальним страхом і чистою життєвою мудрістю, прочитав на одному диханні! Дякую!
Віталій Козаченко, І Вам щиро дякую)
Дякую вам. Цікаво. Чоловіки бувають дивні. Щоб аж так не контролювати себе. Але гумор-наше все
Korine Devis, Щиро дякую)
Прочитала й як там побувала, серед Іри й Вінсента. Дуже сподобався опис Вінсента.
Светлана Калиниченко, Дякую за відгук!
Прочитав цей розділ на одному диханні. Написано надзвичайно соковито, зріло та з шикарним почуттям гумору! Вам вдалося філігранно передати цей контраст між витонченим флером французької культури та абсолютно приземленою, а подекуди й шокуючою реальністю. Дякую Вам! ✨❤️✨
Віталій Козаченко, Щиро дякую)
хороший початок)
Вень Чжулун, Щиро дякую вам)
Дякую автору за цікаву пригоду! Читається легко із задоволенням.
Николай, І вам щиро дякую, що читаєте)
Вітаю з новинкою! ✨❤️✨
Віталій Козаченко, Щиро вам дякую)
Вітаю з цікавинкою ✨
Ромул Шерідан, Щиро вам дякую)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати