1 560
“Четверо схиблених”
Анотація до книги "Троє схиблених і дівчинка"
Всі вони потрапили до одного дикого й ненаселеного світу з різних причин. Дехто - навіть не з власної волі.
В кожного з них - своя історія.
Всіх їх об'єднують дві речі: жага до знань і конфлікт із рідним суспільством.
Всі вони мають магію та зброю, щоб захистити себе.
Проте що робити, коли в цей світ, повний хижаків та аномалій, потрапляє беззахисна дитина, що від небезпеки здатна хіба що тікати?
В кожного з них - своя історія.
Всіх їх об'єднують дві речі: жага до знань і конфлікт із рідним суспільством.
Всі вони мають магію та зброю, щоб захистити себе.
Проте що робити, коли в цей світ, повний хижаків та аномалій, потрапляє беззахисна дитина, що від небезпеки здатна хіба що тікати?
Зміст книги: 14 глав
27 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиО, до них і Горін доєднався))
Всіх персонажів винудили покинути свій дім. А все через надмірну цікавість і тяжіння до знань))
Катерина Винокурова, Так, надмірна цікавість - це одна з фішок книги та всього циклу в загальному.
Горін між варіантами "доєднатися" і "виживати далі самому" мудро обрав перший)
Третій розділ. Яка Лорі молодець, вже облаштувала собі дім і місцевість вивчила. А ще доброзичливо пустила трохи нахабного ельфа. Он як заспівав про співпрацю)) Але щось спільне в них точно є. А взаємодія між ними на вищому рівні. Точно не пропадуть.
Захоплює авторський стиль))
Катерина Винокурова, дякую))
Четвертий розділ. Як вони все облаштували. Кімнати, алхвмічні лабораторії. І навіть одяг)) З справді вийшла злагоджена команда. І іскри між ними літають.
У все магічне. Кожна деталь описана і пояснена. І це так приємно читати))
Другий розділ. Ось і зустріч з новим героєм. Лен... Бо повне ім'я не зап'ятала)) Але то не суть. Ельф з необлеменою і навіть одержимою жагою до знань і чогось нового. Ну цікаво куди його шлях заведе. Проте зустріч з Лорі і їхній діалог точно натякає на гарну динаміку між ними.
Катерина Винокурова, Так, вони знайдуть спільну мову) Навіть попри те, що в перший момент мало одне одного не поприбивали☺
Перший розділ. Відчуваю епічне фентезі з перших рядків))
Атмосфера, описи лаконічні і влучні.
Ельфійка Лорі одразу постає сильною духом, маг і дитина, яка не мала власного дому і любові.
Єдине на початку багато назв і пояснень. Я справді не запам'ятала всіх назв. Але у мене завжди така проблема.
Очерет, Нічого, я якось розберусь)))
4. Гуртом і батька легше бити) Хехе, що тут ще додати?)) Розділ, насичений пізнаванням світу та облаштуванням домівки, прочитався дуже легко та з посмішкою, і в кінці ще інтрига, мов, кого ж там ще принесло? Так і хочеться перегорнути сторінку й довідатися, що я небавом і зроблю)))
Ханна Трунова, Так, там до них ще декого принесло) Щоб не нудьгували сильно
3. Лорі молодець! Привела печеру в порядок, ще й м'яска здобула...)) Цікавий поділ на темних та світлих ельфів. Я он побігла на обкладинку аж зирити й дійсно знайшла там двох вже знайомих персонажів. (Хоча, зізнатися, обкладинка мені не дуже нравки, але це "вкусовщина".)
А ще подобаються їхні діалоги, доволі живі)
Очерет, Розумію) В мене більше двох людей в кадрі ШІ взагалі відмовляється малювати...
Вітання з марафону! Який цікавезний початок! Головна героїня, Лорі... Ех, в неї дуже довге ім'я, з першого разу не запам'ятала, най буде Лорі) Коротше, Лорі з ноги мені подобається))) Така, бойова, харизматична, смілива! Нравки мені ця ельфійка...)) А ще те, що вона самотужки навчилася магії, а потім ще й від воїнів втекла... Тут мені хочеться стоячи аплодувати)))
Ваш стиль написання мені теж подобається. Хоч цей розділ і містить суцільні описи з передісторією, але прочиталося легко, на одному подиху, а гумористичні вставки змусили посміхнутися...)
П.с. Я б порадила попрацювати трохи з пунктуацією. Там, де треба тире, поставити тире, а не дефіс, зрідка коми пригали, але історія у вас однозначно цікава, що мене не може не радувати)))
Очерет, Ой, треба з тире, звісно, запаритися, але воно того варте)
Четвертий розділ просто неймовірний, взаємодія між Леном та Лорі просто божественна. Такий собі щоденний обмін шпильками. В кінці розділу я реготала, від фінального діалогу, бо це просто скарб)
Загальне враження від твору чудове, він цікавий, із чітко продуманим всесвітом, харизматичними персонажами, чиї образи карбуються у пам'яті. Книга варта уваги й бажаю Вам збільшення аудиторії поціновувачів, а також натхнення та успіхів!
Кайла Броді-Тернер, Дякую за теплі слова і за детальний розбір ❤️
Третій розділ був доволі коротким і по суті складався лише з діалогу, який відкривав класну взаємодію між персонажами. Цікаво спостерігати різницю у світогляді Лорі та Ленмаріеля, попри це, відчувається, що і спільне вони все ж мають.
Кайла Броді-Тернер, Так, дещо спільне між ними є, і надалі це ще свою роль зіграє)
Другий розділ не збавляє обертів із введенням читача у насичений лор, та він уже сприймався мені легше, може мій мозок налаштувався на хвилю, а може сам розділ збудований дещо інакше, завдяки чому занурюватись у всесвіт стало трохи простіше)
Хочу відмітити авторську мову книги, вона проста, доволі іронічна, з гумором, думаю це і спрацьовує, як певний магніт для читача, адже таке ведення історії привабливе і ставить автора не на позицію хронікера чи нейтрального спостерігача, а особистості, що має враження, асоціації та власну думку. Попри це, автор залишає читачу можливість зробити власні висновки, та його присутність у історії лишається відчутною і доволі приємною.
Ленмаріель доволі цікавий персонаж, неоднозначний (принаймні поки) та за його появою було цікаво спостерігати. Останній у розділі діалог посміхнув, таке безпосереднє спілкування чудово розбавило попередній виклад світобудови.
Кайла Броді-Тернер, Дякую. Ельф надалі розкриється трохи більше)
2. Цей розділ знайомить нас із ще одним персонажем, Лен... Леном =) Він теж свого роду бунтар. Йому готувалася одна доля, шляхтич там, все таке, а він, бачте, вибрав шлях науки та самовдосконалення, але це вилізло йому боком, що й втікати довелося. Здорово, що він прорахував це й підготувався, але всього не передбачити. Й занесло його незрозуміло куди)
Ханна Трунова, Ну, якраз його високе положення в суспільстві та батьківська спадщина забезпечили стартові можливості, аби стати тим, ким він врешті став.
Шлях смовдосконалення - одна з фішок усієї серії... ну принаймні так задумувалось. Як і з "незрозуміло куди" xD
Перший розділ доволі насичений, залишає багато тем для роздумів. Описи світобудови дуже чіткі, одразу візуалізуєш прочитане в уяві. Взагалі подача твору мені уявляється як фільм, динамічні сцени, образність, та водночас це і плюс, і мінус для мене як для читача. Хотілось би цю інформацію отримати трохи дозованіше, з розбивками на діалоги. Я читаю швидко, і коли текст має таку кількість інформації по лору, ти кілька разів вертаєшся перечитувати, аби все в голові вклалося)
Можливо, це моє сприйняття. Хай там як, перший розділ замотивував продовжити читати наступний, чим я і займуся)
Кайла Броді-Тернер, Дякую за детальний відгук) З діалогами далі буде трохи краще, на початку дійсно забагато описів - бо я в певний момент захопився і їх вийшло більше, ніж планувалось))
4 розділ.
Е-х-х, такий би підхід до обладнання житла і в нашому світі би знадобився :) В загальному мені дуже подобається Ваш підхід до світобудови, та того як це все органічно використовується у творі. Вода для ванної з водяного елементаля це прям топчик :))
Під кінець стає дедалі цікавіше, здається то до них прибув наступний учасник групи :)
Валеріан Надмогильний, Ну, так - на обкладинці ж четверо персонажів, і назва на це натякає, то значить ще двоє мають звідкись взятися)
Системний підхід до магії я раніше зустрічав у інших авторів, і мені ця тема дуже припала до душі. Звідти, частково, і натхнення для цієї книги взялося)
3 розділ.
Гарно прописана "хімія" між персонажами. Ленмаріель такий собі науковець-чисторучка, не царське це діло бігати за їжею - сказали сидіти і чекати, то посидить і почекає :)
Лорі, вже потрохи розкривається як персонаж. Загартована життям під землею, звикла до виживання, навіть у іншому світі :)
Також сподобалися "підколи" - "А що у вас в підземеллі такого немає?"
2 розділ.
Розділ знайомить нас із Ленмаріелем — представником давнього ельфійського роду, який із дитинства проявляв схильність до магії. Проте замість звичного для ельфів гармонійного життя, він обрав шлях самотності та наукових експериментів. Його цікавлять не ельфійські пісні чи турніри, а ритуали, артефакти та експерименти над живими істотами.
Досить цікаво описаний підхід до "сили" персонажа - це магія в поєднані з лабораторними експериментами. Ну і одночасно чисто прагматичний підхід, коли живі істоти вже "майже живі", тоді попрошу ваші душі, вона теж стануть в пригоді :)
Через обмеження у кількості символів продовжу тут :)
Сюжет сам по собі досить цікавий і оригінальний, хоча мені бракує діалогів :)
На великий плюс цікава світобудова та система магії :) Дуже подобаються пояснення до тих чи інших заклинань, яким чином вони працюють, яку школу магії мають.
Очерет, У мене точно така сама проблема з діалогами :)
Мене трохи як то кажуть "прорвало", коли почав зписувати персонажа з реального знайомого. Тобто його характер, звички, дії, реакції. Уявляв, що б він сказав в тій чи іншій ситуації і після того вже інші діалоги пішли легше :)
Добридень Вам :) Позаяк маю карт-бланш на критику, тому старатимуся бути максимально обʼєктивним. Але прошу памʼятати - все нижче написане то IMHO :)
1 розділ.
Я, як читач, з перших абзаців, обтяжуюся масою інформації, яку не встигаю запамʼятати, укласти в голові в одне ціле. На мою думку, спочатку потрібно дати читачам більше ендорфінів від екшену і від таємниці (чому вона втікає зі свого "дому"), але це вже одразу розповідається у 3 абзаці.
До того ж я б рекомендував познайомитися з технікою "Show, don't tell". Сам намагаюся її опанувати :))
Короткий приклад: Замість того, щоб просто написати, вона була здібною і багато часу посвячувала навчанню, можна це "огорнути" в діалог, де її здивований наставник розпитує, як вона опанувала це закляття "знайшла манускрипт", де? "у трофеях з-зовні" нащо він тобі? "допитлива" (тут розкривається мотивація Лорі).
Або ж не потрібно одразу відкривати мотивацію жриці, що вона хоче підняти магічний потенціал дому. Можна описати як вона віддає наказ забрати дівчинку з собою, там її кидають у вʼязницю з іншими дітьми і вже розмовляючи між собою, Лорі (і читач) дізнається справжню причину свого "порятунку".
Цікавий початок!
Розумна, у вас, дівчинка❤️
Тая Бровська, старався))
Моя підтримка автору та книзі❤️
Тая Бровська, вельми вдячний ❤️
Оновив обкладинку - в попередньому варіанті не всі персонажі виглядали так, як було задумано))
То коли, кажете, друга частина цього надзвичайного шедевра?
соль соль, на днях буде)) Спробу. дописати другий том Техношамана (а то він трохи затягнувся), зроблю обкладинку і почну потихеньку викладати
Нічого , значить мабуть скоро почнеться . Мабуть рожеві котики не просто так бігають по базі .
Лазар, Рожевий котик - то всього лиш один з експериментів химеролога. Причому, як він сам вважає, невдалий)) Раз навіть позбутися його хотів
Намічається війна за прихильність єдиної дитини
Лазар, та ніби поки що ні =)
Приблизно таким уявляв класичне фентезі. Жаль що такого типу книг на букнеті мало.
Дивно що немає на перших сторінках Бойового фентезі
Лазар, книга нова, можливо ще рейтинг не набрала...
Добридень, книга супер , вболіваємо за химеролога
Лазар, дякую, радий, що історія вам сподобалась. Химеролог не пропаде))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати