Терміново потрібна дитина

— Отже, ви вагітні?
— Як бачите, — красномовно вказую на живіт, — я попереджала про вагітність відділ кадрів і, як мені відомо, вони знайшли мені заміну. Всі документи з лікарні я принесла.
Чоловік ніби не чує моїх слів. Задуманий, проводить пальцями вздовж короткої бороди:
— Коли вам народжувати?
— Через два місяці.
— І ви незаміжні, — констатує факт.
Я підтискаю губи. Не хочеться згадувати про того негідника, якого називала “коханий”, а коли я завагітніла він зник, відмовившись і від мене, і від дитини. Важко зітхаю:
— Незаміжня. Я виховуватиму дитину сама.
— Чудово, — на обличчі чоловіка з’являється посмішка. Зустрівшись з нерозумінням у моїх очах, поспішно виправляється, — тобто, я вам співчуваю і маю для вас пропозицію. Я вам заплачу, а ви всім казатимете, що ця дитина моя.