Сліпі зони

Коли зникає свідок просто з поліцейського відділку, Соломія розуміє: це не викрадач — це доступ. Хтось керує містом через коди, бейджі та сліпі зони камер, залишаючи замість слів тонкі лінії й прозорі плівки — підказки, які одночасно ведуть і лякають.
Разом зі слідчим Кравченком та оперуповноваженим Максимом вона йде не за обличчям, а за механізмом, де кожні «три хвилини темряви» можуть коштувати життя. Але що ближче вони до джерела, то сильніше автор гри намагається розділити їх — і перетворити почуття на пастку.
Це детектив, у якому читач теж робить вибір: гнатися за людиною чи ламати систему. Істина може бути в обох фіналах — або між ними.