Ми одне одному не пара.

Вона — Алсу. Замкнена, тиха, темна як ніч. Її світ — це тіні, тиша й холодна музика в навушниках.
Він — Рей. Світлий, відкритий, життєрадісний. Його присутність — мов сонце після дощу.

Вони — протилежності.
Вони — не пара.
Але серце не слухається логіки.

Це історія про те, як два різні світи можуть зіткнутися, розлетітися уламками — і знову зібратися в щось нове. Про прийняття, дружбу, внутрішні страхи й справжнє кохання.
Бо іноді саме той, хто зовсім на тебе не схожий, виявляється тим, хто бачить тебе по-справжньому.