356
Анотація до книги "Легіон: Попіл Неонових богів"
Світ Ейденволд приречений. Кожні п'ятсот років небо розривається неоновими розломами, і на землю сходить Легіон — армія безжальних біомеханічних загарбників, що перетворюють магію на паливо, а живих істот — на попіл. Протистояти їм неможливо, втекти — нікуди.
Елара — аристократка з вогняно-рудим волоссям, яка навіть не підозрювала, що її кров є ключем до стародавнього коду, здатного або врятувати світ, або остаточно його знищити. Каел — елітний вбивця Легіону, машина в сталевій оболонці, чиє серце давно замінене енергоблоком. Він прийшов, щоб вилучити Код Омега, але один дотик до дівчини викликає системну помилку, яка пробуджує спогади п’ятисотлітньої давнини.
Елара — аристократка з вогняно-рудим волоссям, яка навіть не підозрювала, що її кров є ключем до стародавнього коду, здатного або врятувати світ, або остаточно його знищити. Каел — елітний вбивця Легіону, машина в сталевій оболонці, чиє серце давно замінене енергоблоком. Він прийшов, щоб вилучити Код Омега, але один дотик до дівчини викликає системну помилку, яка пробуджує спогади п’ятисотлітньої давнини.
романидарк романфентезі світ
Зміст книги: 14 глав
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю з початком шляху. :-)
Vivien Gold, Велике дякую, кожен ваш відгук має велике значення.
Прочитав. Фінальна задумка - вогніщє. Атмосфера, контрасти, битви - все це є, все це круто, кайф.
Чого мені не вистачило так це хімії між персонажами і їхньої глибини - вони здались мені дещо поверхневими. Все надто швидко відбувається, немає обгрунтування рішень: ні сумнівів, ні вагань, ні якихось внутрішніх думок - що завгодно. Якщо хтось вирішує увіткнути ножа в спину то я не вірю що це відбувається без емоційного грунту, тому що люди так не ведуть себе.
АЛЕ!
Сам світ і глобальний задум сюжету мені сподобався!
Містер Чілл, Дуже дякую, я обов'язково виправлю помилку!)
Читаю. Мені подобається сама задумка, локації, бійки і атмосфера чудово прописані. Але є пара "але", які впали в око.
Мені здалось що в першій главі Каел якось надто швидко переключився з режиму "анігілятор" в режим "захищу будь якою ціною". Ні розгубленості (якщо він не був раніше машиною), ні натяку на якийсь зв'язок з Еларою - просто спогади без видимої реакції - в це слабо віриться. Далі це розкривається, але спочатку це дещо виглядає натягнуто. Так само Елара надто швидко пеходить від "аа він мене пришиє" в режим "довіряю без тями бо він знищив для мене одного дрона". Також хотілося б менше "балакаючих голів" - якісь мікрорухи, емоції, вирази, пози, тощо - я хочу повірити в те, що герої реальні. Репліки без дій це не круто.
Попри ці "але" історія виявилась чіпляючою через атмосферу самого світу та бійки. Я прочитав вже половину і точно дочитаю повністю, бо цікаво вже - як це закінчиться.
Вітаю з новинкою!
Нехай ця історія знайде своїх читачів, викликає емоції й надихає. Бажаю автору натхнення, легкого пера та багато відгуків.
Стейсі Мур, Дякую за підтримку
Вітаю з новинкою! ✨✍ ✊Бажаю успіхів твору✨️✨️✨️. Підписалася на Вас, буду рада взаємній підписці ʕっ•ᴥ•ʔっ♥️
Ірина Бібік, Дуже дякую
Привіт! Вітаю з початком! Анотація інтригуюча. З нетерпінням чекаю оновлення аби почитати Вашу книгу! Буду радий взаємній підписці ♥️
Вітаю з новинкою) Нехай читають)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати