152 404
“Грішники”
Анотація до книги "Грішні Ми"
Щоб змінити життя повністю, досить купити квиток на потяг.
Аби знову відчути себе коханою, як виявилося, досить загубити оберіг. Нове місто та нові знайомства відродять в Ангеліні віру в прекрасне. Вона скине кайданки гріховності, бо грішитиме уже не сама.
На вас чекає:
#неприборканий вогонь кохання;
#краса Південної Пальміри
#почуття на межі можливого
Аби знову відчути себе коханою, як виявилося, досить загубити оберіг. Нове місто та нові знайомства відродять в Ангеліні віру в прекрасне. Вона скине кайданки гріховності, бо грішитиме уже не сама.
На вас чекає:
#неприборканий вогонь кохання;
#краса Південної Пальміри
#почуття на межі можливого
Зміст книги: 41 глава
874 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧерез місяць оберіг повернувся! То хто ж той незнайомець, стільки версій: і власник, і син Аніки, і франт)))
Щиро дякую!
Mira lin, Ну поки автор тримає інтригу)))
Ви довго тримаєте секрет імʼя нашого друга?! Рада за Ангеліну що Бог звів з такою людиною споріднена душа , це дуже важливо
Юлія, тримаю, бо воно досить незвичне)
Чергова глава закінчилася сиротами на шкірі. Дякую.
Yuliia, а наступна буде ще краща))
Клас! Історія супер. Гіркота від втрати Богдана є, але надіюсь що все у головної героїні буде добре. І все життєво, без прикрас і перебільшень.
Ольга Дишлева, гіркота буде завжди, бо таке кохання трапляється не часто, але життя триває
Як мило...оберіг повернувся до своєї хазяйки! Просто чудово! А та Віра, мабуть ревнує Ангеліну саме до цього красунчика! Але шансів у неї нуль, бо наша дівчина красуня, правда з характером, пальця їй до рота краще не класти, бо відкусить руку по лікоть!( Жартую! Проте язичок Ангеліна має гостренький себе в образу не дасть!)) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую вам, Інно, за продочку.❄️❄️❄️)))
Анна Багирова, Віра ревнує і сподівається на те, чого ніколи не буде
ось і зустрілись. друг і можливо твій)))) ось так прямо і просто як колись Богдан казав до Ангеліни. а цей ,, друг в перспективі,, часом не генднректор фірми в якій працює Ангеліна??
Наталія Онищук, Богдан одразу сказав, що другом не буде, а цей ще покомизиться)
Друг часом не син Аніки? багато що сходиться.Головне,що оберіг повернувся,з ним Богдан ще й охоронця підкидає.
Светлана Шевчук, Незабаром довідаємося, хто наш незнайомець)
Ох яка гарна глава. Надіємся, що друг це тільки початок) Оце доля буває і цікаві сюрпризи і зустрічі підкидає. Так хочеться, щоб Ангеліна почала жити на повну і змогла відкритись ще комусь. Можливо цей друг стане її надійною опорою. Чекаємо продовження
Таісія, дуже цікаві зустрічі будуть і нестимуть багато несподіванок)
Друг?!)))) Знайомство продовжується!)))) Дякую!!!!!!
Svetlana Mischenko, він не вміє так, як Богдан)
То генеральним фірми являється саме він?) Ну ось, тепер познайомляться!) Знайшла свій оберег у руках того, хто ймовірно і буде оберігати її далі) А Віра схоже поклала око на цього красеня... тож, звісно ревнує!) Дякую за продочку, сонечко!)
Вера, познайомилися ще не до кінця)) Він ще той жук)
Прочитала в коментарях кілька днів тому припущення, що красунчик з обкладинки - поляк. Чомусь теж так подумала .З'явилася думка, що це син Аніки. Якщо вгадала, то аж дивно, як часом переплітаються долі людей, хоча нічого дивного, життя ще й не такі сюжети підкидає.
Татьяна Пивторак, стежки людських доль подекуди надзвичайно незбагненні)
Насправді море лікує
Галина Ткачук, я б хотіла відвідати Катранку)
а хлоп на обкладинці - без слів..ну це просто...поляк?:)
Лариса Гаврилюк, вибачте, не бачила вашої відповіді...
нова знайома нашої героїні...наш герой до неї буде мати якесь відношення...
продовження ще не читала
Повіяло надією) Море має магічну дію - заспокоює та оновлює. А ще кажуть, щоб щось знайти, потрібно щось втратити. Втрат вже було забагато... Тож, куди не подивись, одні можливості)
Yuliia, усе правильно)) І саме тому Ангеліна знайде втрачене)
Сподіваюсь, що Ліна буде таким самим порятунком для незнайомця, як і він для неї.Вона втратила маму, але залишилася з душею, яку Богдан помножив на сто.А наш незнайомець, навіть до матері рідко приходить… життя така дивна річ. Аніка хороша жінка, і впевнена, матірʼю і дружиною була хорошою, просто комусь треба все життя щоб зрозуміти це.
Дякую ❤️
Інна Камікадз, Так так, це я і мала на увазі) що вона змінить як колись Богдан її ((
Здається, я вже знаю, хто той незнайомець))
Янина Кап (Зоя Маг), сподіваюся, ваші здогадки виправдаються)
Дуже цікаво! Дякую!
Тамара Шугайло, дякую))
Пощастило Ангеліні зустріти Аніку. Мені здається, що вони знайдуть спільну мову та стануть більше ніж хазяйка-квартирантка.) А браслет, мабуть, у того красунчика, з яким зіштовхнулася Ангеліна. А от чому та Віра так розізлилася на запитання про нього, дуже цікаво?! Що їй не сподобалось??!) Мабуть це ревнощі!)) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую вам, Інно, за продочку.))))
Анна Багирова, Ангеліні дуже пощастило з Анікою. Вони стануть одна для одної трохи більше, аніж подруги)
Шкода втраченого браслету, тої зв'язуючої нитки між нею та коханим,Богом даним. Це знак того,що пройшов час жалоби та починається час змін. Аніка ніби ангел на землі взяла під свою опіку Ангеліну. Їм комфортно і затишно поряд
Дякую, чекаю! З першим днем зими!❤️
Наталья Русанова, браслет повернеться до неї, але оновлений і зміцнений)
Ангеліна по трошечки відживає ! Жаль загубленого оберега , але якщо він приведе її до нового кохання то значить так має бути ! Дякую за чудову проду ! З нетерпінням чекаю далі !!! ♥️♥️♥️
Інна Камікадз, Також схожа історія..зсгубив чоловік обручку,....знайшли через рік на дачі))
Після чорної - обов'язково біла...
...таки,мабуть,уже почалася....полоса.
Дякую,Інно❤️❤️❤️
Випиааю,смакую кожним словом і кожною фразою...радію кожній проді,з трепетом чекаю....а,що далі...
Інна Камікадз, ❤️❤️❤️
Яке гарне продовження. Так хочеться, щоб в Ангеліни вже настала біла полоса. Цікава пані взяла Ангеліну до себе, думаю вони потоваришують. Добре, що інколи на шляху долі зустрічаються такі цікаві люди, які можуть допомогти у житті. Чекаємо продовження. Я так люблю в автора нові глави, бо тут є що почитати, вони набагато більші чим в інших авторів. Тому дякую, що так нас радуєте.
Таісія, саме не люблю, коли розділи розірвані та не несуть жодного сенсу)) Тому, нехай рідше, але краще)
І доля вирішить, що саме зараз Аніку повинен навідати блудний син? Адже ''забравши'' браслет, Богдан не повинен гаяти час і доручити її безпеку ''обраному''! Дякую за продочку, сонце!)
Вера, ні, не зараз)) Трохи згодом)
Значить син Аніки забрав браслет.Здається ,що Ангеліна буде його виховувати.Не просто так звела її доля з Анікою.
Оксана Кіс, можливо, син))
цікавий перебіг подій!я не вірю, що браслет втрачено остаточно,але мене зацікавила реакція Віри, здається що ревнує.
Светлана Шевчук, ревнує)))
Ось і остання ниточка відірвалася, залишилися тільки спогади і туга!
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, так. Якби вона лишилася в Дрогобичі, туга з'їла б її, а так нове місто - нові емоції.
Чудово
Дякую)
Берга, завжди будь ласка)
Дякую за цікаву проду
Nadya, на здоров'я)
гарний розділ чекаю з нетерпінням продовження.натхнення.
Tanya Diediurina, дякую:)))
Дякую автору за продовження попередньої історії. Хочеться щасливого завершення, в житті й так вистачає гіркого
кафедра Економіка підприємства, уже час відсипати Ангеліні солоду, гіркоти доста)
Ага!!! Одеські франти вони такі!!!... )))
Дякую за проду,люба!!! ❤❤❤❤❤ Доля гепнула в плечі...???
Олена Гушпит, одеські дуже колоритні))
А той франт часом не родич( син і онук ) Аніки?І напевно працює ,або керує в компанії де буде працювати Ангеліна.Так як в душі Ангеліни велика і глибока рана ,то я навіть не знаю скільки потрібно часу і що зробити ,щоб вона загоїлася.Дякую,Інна.
Оксана Кіс, треба багато часу і багато терпіння)
Початок інтригуючий...
шкода, що оберіг втратила.
Галина Ткачук, так)
Як гарно Богдан «кинув» свого Ангела в руки нового майбутнього ((( і ніби залишив маяк для неї, мовляв, дивись, мій подарунок в руках того, кого обрав для тебе, щоб підіймав коли ти падаєш …прекрасний початок нового життя ))
Дякую Інно❤️
Галина Рихлівська, і вам))
Богдан допоміг з роботою та скерував її в надійні руки чоловіка,адже недарма, подарований ним, браслет залишився в того чоловіка. Він її ангел охоронець спрямовує в нове життя, бажаючи їй щастя. Нехай це і не так швидко відбудеться та це знак їй він нього.
Дякую та чекаю!❤️
Наталья Русанова, швидко не буде, то душа Ангеліни зранена, але все одно буде)
Оце приклад, як жінці треба себе вести на співбесіді. Чесно, треба запам'ятати цю фразу Ангеліни) Ну і надіюсь, що Ангеліну передали в надійні і міцні чоловічі руки) Чекаємо продовження.
Таісія, якщо ви про церкву, то я сама від неї шаленію)
Богдан привів її у місто змін... практично оселив у ньому... влаштував на роботу... і передав в такі ж міцні та надійні руки!) Завдяки браслету, з'явиться ниточка для взаємного потягу!) Дякую за продочку, сонце!)
Інна Камікадз, звісно ж... вона ще не оговталась від втрати... на все свій час!
Це Богдан вручив її оберігати цьому одеському франту?Йому з неба видніше кому довірити.
Інно,дякую
Катерина Позняк, Ангеліну треба розворушити, а для цього треба франт)
Передали Ангеліну, так сказати, з рук в руки...
Лариса Гаврилюк, то не я)) То Богдан)
Так , це все Богдан , її ангел охоронець ! Веде незримо свого Ангела в нове життя ! Ох як цікаво ! З нетерпінням чекаю продовження ! Дякую !
Olga Mykhailytsia, Ангеліна вірить в те, що він за нею наглядає, а віра це головне, бо думки здатні матеріалізуватися
Це вже знайомство? Зухвала стала наша Ангеліна, життя заставило. Дякую!!!!!!
Svetlana Mischenko, так, але тільки перше)
вітаю з новинкою .сподобалось все і місто і нові героі гарно закручений сюжет.коли будуть оновлення?
Галина Поліщук, дякую! Графік: понеділок-середа-п'ятниця
мабуть це була Зустріч?як відреагує Ангеліна ,коли помітить зникнення оберегу?вже нетерпляче чекаю на продовження, дуже дякую!
Светлана Шевчук, так, це була зустріч))
Дякую за цікаву проду
Nadya, на здоров'я)
То з тим франтом будуть грішити? А чи не пов'язана компанія з Арійцем? Треба перечитати "Полум'я в долонях"
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, так, з тим франтом)) Нахабний, що холєрна мать)
Дуже цікава і неймовірно сумна історія життя і кохання. Як жити з батьком-тираном, що не викисає з горілки описано - ні навіть підібрати слова не можу. Той, кому дісталося це пережити, ніколи не забуде. Мені пощастило більше - нас було троє, і мама не зважаючи, що було дуже тяжко, бо залишилась вдовою у 33 роки, любила нас дітей, і завжди була другом і порадником.
кафедра Економіка підприємства, так щастить не всім)) І багато хто зараз по психологах ходить через дитячі проблеми, з якими не зумів впоратися навіть в дорослому віці
Головне - рухатися, зробити перший крок! І бути готовим до змін! А далі... життя покаже... Ліна - змогла.! Вона - сильна! Будемо з нею! Дякую!
Inna, вона змогла попри все
Я вірю в чудеса!!!
Вітаю !!!
Нехай нова історія забирає найвищий рейтинг!
Музу натхнення!!!
Обіймаю міцно!!!
З Богом!!!
❤️❤️❤️❤️❤️
Галина Рихлівська, дякую. Хай назбирає, я не проти))
З продовженням! Я смакую всім і містом, і гостинними одеситами,теж скучила за Одесою. Натхнення вам, Інночко, працьовитого Муза,
легкого пера успіхів книзі!
Одеса зустріла Ліну привітно, здивування
визвав таксист та полька-одеситка і ці зустрічі,
здається теж будуть доленосними. Мене
здивував той факт,що вона не чула про Леоніда Утьосова та про Мішку Япончика, бо я про них чула ще з шкільних років.
Чекаю на продовження!
Інна Камікадз, ,хочеться плакати...
Так гарно знову читати про неї!Дякую вам за таку швидку зустріч!
Інна Камікадз, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати