105 088
“Примхи долі”
Анотація до книги "Чванько в баюрі"
"Коса-краса" - миготіло в голові Ореста, коли він дивився на Олю. Вона стояла в річці у барвистих чобітках та завзято гупала мокрими мішками, а він милувався і згадував. Та дівоча прикраса зведе його з розуму, штовхне на вчинок, який не поступиться одному з найганебніших гріхів. Він відмовиться від дарунку, піднесеного випадком і миттєвою пристрастю, як колись зробив його батько, і знайде прощення у тієї, яка промовить заповітне ім'я.
Обкладинка від моєї чарівниці Дарії Новицької
Обкладинка від моєї чарівниці Дарії Новицької
Зміст книги: 30 глав
303 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти"не губитися та відстежувати автора" , в мене таке враження що я в лабіринті автора ))). Ніби і вже вихід, але в око потрапляє нова дорога, на котру плавно переходжу!!! Настільки затягує то яскраве світло ))) Вкотре Дякую!!! за чудовий час проведений з книгою! Настільки всі історії здаються реальними. Радію, що можу читати рідною мовою. Доречі, в мене також Орест, лише на гладко вибритий ;)))
Інна Камікадз, о, іду шукати Гліба за напрямком вітру)
Вступне слово до читача, і не тільки жінок))) дуже вдале і інтригуюче! Чергова книга для "поїдання" починаю її споживати)))
Nata M, Мій чванько сповнений сумнівів, і першочергово з мого боку, тому, сподіваюся, вам посмакує:)
Якби мала паперовий варіант_книжка розсипалася б від кількості перечитувань.Люблю цю історію дуже_дуже,починаючи з обкладинки.Неймовірно вдало вийшло,як на мене одна з найкращих обкладинок взагалі на цьому сайті.
Чванька люблю найбільше не лише з ваших персонажів,а взагалі серед букнетівських героїв.Я натрапила на історію,коли вже завершена,і від режиму окуня до переключення супер тато було декілька годин,а не дні очікування нової проди,іне було накручування моєї багатої уяви.Може тому я не сильно злилася на Ореста,могла пояснити собі і зрозуміти його вчинки_ну такий він для мене супер улюблений геройP.S.я стільки раз читала,а коментарів не писала_виправляюся
Катерина Позняк, а мені "Відьмак" Сапковського ніяк не зайшов, хоча нині дуже популярний. НЕ змогла його адалєть))) Не моє.
А про заздрість не скажу, я опитиміст по житті, волію думати, що для усього є причина і наслідки))
Інно, ця книга дуже потужна, рве на частини серце та душу і склеює докупи))) книга, від якої неможливо відірватися- напружена, динамічна, заворожуюча))) Ви - прекрасна авторка зі своїм соковитим стилем) епіграфи - моя окрема любов) на сей раз деякі з них належали перу улюблених авторів тут, на букнеті, і я мліла, читаючи знайомі рядки) останній - Ваш) символічно і надзвичайно красиво)) дякую за цю драматичну історію, з нею виплакала і виказала свої порошинки в оці))))
Інна Камікадз, Дякую!!! Надіслала одне сердечко, а отримала натомісь три))) вони важливі для мене))))
Ця проза вдарила по всіх болючих точках))) спочатку повішениця)) нагадала про сумний і моторошний досвід) мені врятувати ту людину не вдалось, хоча намагалась, не зважаючи на надто ціанотичні шкіру та слизові....)) довго відходила від того стресу, маю емпативну психіку, спати одна в кімнаті вночі не могла))) Героям більше пощастило) якщо таке було в реалі - дякувати Богу))) Наступний удар - тваринний страх за життя немовляти))) яке мерзенне та цинічне нинішнє покоління інста-ципочок у своїй гонитві за примарним достатком, солодким життя))) свіжий приклад блогерської трагедіїу всіх на устах))) Боляче за відрізану частину суті) але матір собі і руку відітне, і голову заради народженого життя))))
Ольга, це раельний випадок. Почула я його від знайомої, довго не могла заспокоїтися, бо і я мама. Дуже страшно народити і втратити. А з блогерством нині коїться щось незрозуміле, подекуди страшне для мене, бо контент бажає кращого. Найстрашніше, що вони приклад для підростаючого покоління, яке вважає, що досить телефону в руках і ти вже автоматом красивий, успішний, багатий... Навіщо читати, розвиватися, напружуватися!!!
А за той ганебний "другий відхід", сама б того окуня струсонула))) молодець, бабця!!! Пиха так і вибивається із гонорових чваньків - володарів світу))) пригадую історії з дитинства, коли тьотя кузенів вибивачкою для килимів та шлангом від пралки "виховувала") таки помогло!!!
Ольга, отак і в мене. Спогади здебільшого ностальгійні. Згадую їх з усмішкою)))
Вже вдруге реву, не можу полишити читання))) не хочу спойлерити, та сцена зустріч бабці з внучком + братнє "виховання" - просто вирва))) Інно, як все емоційно, влучно, красиво розписано, наче сам там побував, відчувши все)))
Інна Камікадз, Прекрасна робота!
Ох, я ревла, Інно))) прояви людського милосердя і доброти в обличчі Гліба хапають за живе))) дуже сильно))) ця історія створена на реальних подіях?
Ольга, здебільшого реальних. Дещо лишила для творчого польоту)))
Розмова Олі з Орестом неабияк мене сколихнула))) образливо за Олюню, що змушена була терпіти приниження і моральне цькування) за що?!!! Тут відчуття образи переходить у злість)) Ох, Ваш епіграф дуже влучний))) Якось мала розмову з одним автором чоловічої статі на букнеті на тему гендерної нерівності у питаннях відповідальності батьківства і того, з чого зачинається те батьківство)) Чомусь на дівчину (жінку), яка мала інтимні стосунки не у шлюбі (і особливо - якщо мала необережність "залетіти") падає вселенський осуд соціуму, моральне збезчещення і цькування, навішування ярликів) а чоловікам те все сходить з рук). Про таких кажуть: "поматросил и бросил", максимум - "жодної спідниці не пропустить"...)) жінка відразу "гуляща" та "непутяща"))) і у незапланованій вагітності винна одна вона)))) і тягне сама ту дитину, з якої знущаються, називаючи "байстрючам", і ще й вину за двох волочить)) у десятикратному розмірі))))
Інна Камікадз, Правду кажете)))) то й в Канаді той людський осуд є...)) осуд і сором перед людськими очима - окрема тематика, яку ще мій бунтарський підлітковий дух ненавидів))) але, як не скрушно зізнаватися, корені виховання, побудованому на почутті сорму і незрозумілій вині, повині іншим глибоко вгніздилися в моїй підсвідомості) викорчовую досі)))
Як і кожна Ваша книга, ця теж неймовірна реалістична і захоплива!
Дуже люблю Ваш стиль!
Дякую за задоволення! Натхнення і надалі Вам, шановна Інно!
Наталія Конопльова, Дякую:)) А я, свого часу, боялася цю книгу комусь показувати. Добре, що поборола цей страх❤❤❤
Сподобалося Все! Починаючи від назви книги, особливим авторським стилем, цікавими героями, щирими емоціями і закінчуючи щасливим фіналом)) Хочеться ще читати, перечитувати і насолоджуватися прочитаним)) Інно, Дякую:)
Віталіна Побережник, І вам дякую за таку високу оцінку моїх старань і словом, і нагородою:) А назва книги вийшла дещо унікальною, мене й досі перепитують, що таке баюра:)))
Що таке у вас на підписку промокод?
Марія Каратник, Підписка - це відстежувати мою сторінку на Букнет, вам приходитимуть сповіщення про дописи в блозі та про нові книги, а промокод - це певний код, який дозволяє читати книгу безкоштовно.
Читаєш і ніби там серед усіх персонажів перебуваєш , а потім ходиш цілий день і подумки знову серед них !!!Це неймовірно так захопити своім колоритним передаванням історііжиття !!
Марія Каратник, То ви ще в кафе " У Доцента" не були і не коштували самогоночки дядька Сергія)))) А місцевість там справді колоритна, Березне дуже доглянуте та компактне. Тішуся, що книга вам сподобалася, а герої заволоділи думками:))
По Ваших шедеврах такі класнючі екранізації б вийшли....Козачиха, Орест, Гліб, Любка нечупара, а батько Ореста і Гліба, який втратив подобу і батька і чоловіка. Ви ніколи не мріяли про таку долю своїх творів?! Я- лікар, не профі у цьому, але читаючи Ваші родзинки запоєм, Ваші "вишкіри" , влучні вислови ( я їх записую в нотатник)....Давно я не читала до світанку...Дуже хвилююче і таке, що душі торкається....ммммм....Насолода!!!! Дякую!
Наталія Бабій, А який автор не мріє про найкращу долю своїх книг? Гадаю, кожен! Однак, реалії такі, що букнет зараз дає найкращу можливість для реалізації себе. А екранізацію я б хотіла сама Чванька. Дуже колоритні герої вийшли:)❤
Дяяякую за Чванька! Але то є потужно! Цілий океан сліз з Анничкою! А Козачиха!!!!!Ото справжня берегиня!!!Вмієте Ви доторкнутися до сокровенного! Щиро дяяякую!
Наталія Бабій, Козачиха, як персонаж, напевно вийшла одна з найколоритніших серед усіх інших. Списувала її з покійної бабці чоловіка, а та виховала шістьох напівсиріт, і нині, кожен з них знайшов своє пристанище в житті:))
Дякую,за емоції.Чудова книжка.
Lidia Marianchuk, дуже рада, що вам сподобався чванько:)
в певні моменти незрозуміло які секретні мотиви штовхають деяких людей до спіралі інтелектуального насильства заради приниження письменника розповідей та цікавих текстів з реченнями побудованими та написаними з повагою до користувача, який читає. Фактично, "статевий акт"в одному з текстів ,порівнюється з диригентом оркестру, який виконує власну симфонію, з цього можна зробити висновок про абсолютну не вульгарність і кмітливість письменниці передати всю свою здатність поважати всіх людей, які підходять до читання її текстів. З цієї причини образливі коментарі не приносять ніякої користі громаді, а лише непорозуміння.
Чесно... таке враження, що ви взяли найяскравіші моменти з двох книг іношої авторки і зліпили цю. Навіть цитату з однієї з них використали на початок глави. Але ваша копія до оригіналів не дотягує. Мова наче грамотна і присутні діалекти, але це лише копія. Я розчарована. Сподівалася на щось більш оригінальне.
Olga Som, доброго ранку. А ви, бачу, ніяк не заспокоїтеся. Підпікає? Стежите за мною в соцмережах, перечитали усі мої книги, і шукаєте собі жалюгідні виправдання, хоча уже спалилися. Ви у мене в гостях, навчіться поводитися і між людьми, і у віртуальному посторі. Це по-перше.
По-друге, відповім банально, я не Бенджамін Франклін, щоб усім подобатися.
По-третє, мої тексти високоморальні, цікаві, оригінальні, тому ви їх і читаєте.
І четверте, не коментуйте те, в чому мілко плаваєте. Це виглядає жалюгідно.
І не пишіть мені більше, все одно видалю.
Гарного вам дня)))
Вау! Дуже сподобалось. Інна, дякую вам, цитати дуже доречні. Мій чоловік з Березного, читала й уявляла в живу це чудове місце. Щиро дякую вам за вашу творчість. Успіхів!!!
Анастасія Матюхіна, дякую! Завітайте в це чудове місто, відвідайте малу батьківщину чоловіка, тим паче, зараз воно стрімко оновлюється. Уявляєте, там АТБ відкрили))))
Як завжди з гумором та не перевершеним стилем. Дякую за отриманні неймовірні емоції та бажаю ще багато гарних творів.
Svetlana Kapysta, Щиро вдячна))) Одного брата прилаштувала в добрі руки, ще іншого треба вдало пристроїти)))
Я тут щойно зрозуміла, що книгу прочитала, насолоду отримала, а коментар не залишила ?.
Чудова- чудова- чудова книга! Інно, Ваші персонажі завжди продумані, різні, незвичайні. І так все близько))) сама росла в селі, як то все знайомо))) як у нас кажуть, "нікого навкруги нема, а пробіжи голим по вулиці серед ночі, всі побачать"))) Дуже сподобалась бабуся, вона опора справедливості і чесності! Прекрасно описані характери як головних, так і другорядних героїв. Я отримала задоволення!
Дякую, Інно!
Людмила, Я сама виросла в селі, в тому ж Березнівському районі. Ці місця мені близькі та милі серцю. В кафе "У Доцента" неодноразово ходила. І трохи шкода, що через карантин воно зачинилося))
Прекрасна книга! Спершу думала, буде щось дотепне, адже "Чванько в баюрі" звучить смішно. Але книга виявилась такою життєвою, місцями навіть трохи болісною. Постійно співчувала героям, немов вони живі. А ще отримала величезне задоволення від книги. Дякую! Натхнення Вам і нехай муза переслідує на кожному кроці!)
Богдана Малкіна, І вам дякую за ці чудові слова, емоції та нагороду:))) Мені насправді було важливо, щоб книга Вам сподобалася. Ще раз дякую ❤❤❤
Прочитала. Ну місцеві даілекти- то бомба. Вмієте тримати в тонусі протягом всієї книги. Але хочеться ще про Гліба та його історію кохання прочитати, а то залишився ''безхозний''.
Інна Камікадз, Ну і я про те.
Короче... Думала я читати дозовано так, виважено. Та де ж! Чванько перестрибнув Яреда. До чого ж смачний герой❤❤ Дякую, за історію! Чуттєву, гіркувату, пристрасну і головне щасливу. Дякую за характерних героїв, кожен особливий. "Людо, не божкай" ❤ Моя улюблена тема - всі наші страхи і проблеми в голові власній. Щоб у кожного була така бабуся, як в Ореста. Братерська підтримка- справжня милота. Не на жарт розхвилювалась, коли Гліб вгрів братика. Йой, свята сімейка у бороданя)))) Олечка- як панацея. Гірка але необхідна. Хоробра, бо все ж наважилась довіритись. Шквал емоцій, Інно! Це неймовірно❤
Інна Камікадз, Я намагалась шматочками висловити захоплення, аби не спойлерити))) ❤
Однокласники то особливі люди❤ Такі чудові описи місцевості, захотілось в село на шашликі))) Орест вже у серці ❤❤
Міла Федорук, Описи цілком реальні. До речі, сьогодні чудове сонечко, тому шашлики були б на часі:))❤
от і закінчила читати. . ....... без слів.......
дуже сподобалась, може такі чваньки і дійсно існують ! рада за тих кому пощастить знайти таке щастя. Ви молодець , зараз розпочну читати наступну вашу книгу. Успіхів і натхнення від душі!!!!!!!!!
Alessia Tymkiv, ми, здається, перейшли на ти, тому давай дотримуватися заданого напрямку:))) І дякую. Мені дуже приємно почути від тебе цю похвалу!
Хух, я нарешті дочитала і готова ділитися враженнями! Інно, книга просто "ульот". Ну так вже сподобалося, що слів нема. Добре, що кінець щасливий, так вже тішуся. Тепер я з вами! Бажаю натхнення!
Уля Сер, Дякую:))) Радію, що окунь зумів причарувати вас, попри все:))
Інно, дякую за таку чудову книжку !❤️ Було дуже цікаво, чутливо, приємно слідкувати за історією! Натхнення та вдячних шанувальників!❤️❤️❤️
Інна Камікадз, )))))))))))) Ви і мені настрій підняли)) а діти все розуміють)))))
Дякую, дуже сподобалося!
Larisa Chelter, і вам дякую. Дуже приємно, ви досі зі мною:)
Проковтнула за раз!!!!!Дякую,Інно,за чергову КЛАСНУ!!! історію!Дуже сподобалася ситуація "Я тільки притулитися" і відповідь братів дурному вчинку Софії!!!А Оля молодець!Зрозуміла ціну подарунку долі,наплювала на "А що люди скажуть?" І залишила дитинку!!!Як казала моя матуся(дуже люблю її життєву мудрість!): "На чужий роток не накинеш платок!",а також:"Від подарунків долі не можна відмовлятись,бо вона може відвернутись"!А я сама зробила для себе висновок:"Мийте мені с@@@ку - чистіша буде,ще й на воді зекономлю" і ще одне:"Наведіть спочатку лад у себе,а тоді беріться до мого городу!"Рада,що ми з Олею на одній хвилі!!!❤❤❤
Вам,Інно,натхнення!Вдячних читачів! :)))
Елена Нечипорук, ця пісня від душі, а тому мені вдвічі приємніше:))
Оооооо!! Надзвичайно цікава історія!!! Яке перетворення з окуня!! Сюжет небанальний, шалено реальний!!! До сліз і сміху!! Всинок Софії - то просто вбивчий!! А відповідь братів!!! І фінал- бомбезний!!! І чого хочеться щееее))??!!
Олена Когут, їхня історія ще пройде повз нас, але фоні інших героїв:) Дякую. Гарних вам книг!
Дякую за ще одну неймовірну історію. В деяких моментах емоції били через край, що й сама б собі не відмовила в задоволенні надавати стусанів нашому чваньку))) Добре що він виправився і визнав свої помилки. І ще захоплююсь Вашим використання українських діалектів. Натхнення вам на подальші книги, і шаленої нестримної музи❤
Наталя Корендович, дякую!!! Я старанно пихтю над новинкою. Для вас вона точно стане маленьким сюрпризом:))
ДЯКУЮ за можливість прочитати історію. Читається легко,швидко та на одному диханні. Творчого Вам натхнення та вдячних читачів. Успіху...
Елена Бойченко, і вам дякую:))) Приємно, що ділитеся враженнями.
життєво... приємно читати і історія захоплює ..
здається кожному одразу згадалася своя 'хитрунка', яка все знає.... мені так точно....))))
Юлія Чупило, ох, ці хитрунки! Певно, вони є у кожного. Принаймні, моя отакі клуночки також любила підсовувати:)))
Чудова книга!!! Я отримала неабияке задоволення, читаючи її. Дякую, Інно!
Христя Терлецька, І вам дякую:)) Дуже тішуся, що сумніви щодо викладати її тут, не підтвердилися, і вона знайшла свого читача❤❤❤
Ваші фінали - своєрідна рефлексія для читача.
Світлана Фецич, це точно! Щоб могли додумати "А що ж то далі?"
Вам це чудово вдається.
Цікаво було спостерігати ,як окунь в дельфіна еволюціонував....
Дякую, Інно за гарну історію.
Чекаю нових, натхнення вам .
Інна Камікадз, Так,так...ми відповідальні за тих кого підсадили на ,,історії"❤
дякую за чудову, пречудову книгу. дуже гарно написано. перечитувати буду ще не раз. ДЯКУЮ.
Любов Віщак Кропива, дякую! :)))
Дякую за можливість прочитати таку чудову життєву історію.Оля таки вистраждала своє справжнє щастя...
Ярослава Шеверак, так, їй не пощастило першрго разу, але пробувати завжди варто, тим паче окунь таки еволюціонував у такого-сякого чоловіка:)))
Книга надзвичайна.Тепер після читання частинами треба перечитати весь текст на одному диханні.
Особливо люблю Ваш стиль, Інно, завершення книг. Легко, але із таким собі післясмаком позитивних емоцій. Дякую!
Світлана Фецич, люблю фінали з привідкритою завісою, адже у наших героїв лиш все починається:)))
Дякую за неймовірну історію. Вона дуже життєва. Дуже шкода розлучатися з її героя. Але кожна історія має кінець. Їм щастя, а Вам натхнення і до нових зустрічей на сторінках Ваших книг
Анюта Касьян, дякую! Обов'язково зутрінемося)))
Інно, дякую за чудову історію! Приємно, що без "жесті" і мексиканських пристрастей. Де треба мовчати- мовчали, де говорити- говорили відверто і без недомовок. Це робить ваш роман реалістичним і оскільки я сама з цих країв), то просто надзвичайно реалістичним. Ваш стиль написання дуже мені імпонує. Герої завжди цікаві.
Треба ще Гліба "прилаштувати", скільки ще по кущах скакати має... А ще ж одна з трьох подруженцій( певно Іра,якщо не помиляюсь) без пари та розгублено вештається життям... Ох, роботи вам ще Інно, роботи... А я з нетерпінням чекаю нової історії !
Лариса Гаврилюк, я давно з того боку Березнівського району не була, тому дорогу точно треба зацінити)))
Дякую за таку приємну фінальну ноту❤️
Невже героїня про яку говорите, це Іра?
Інна Камікадз, Ой дякую))
Від щирого серця... ДЯКУЮ
Кожне ваше творіння- бальзам на душу... так не хочеться прощатися з чваньком та його дівчатками, але рада за них)))))
Радуйте нас і надалі)))
Larysa Shkulipa, ох, там таке зілля заварила, що не знаю тепер як подати)))
Дякую!♥️ То це все? Фінал? Ще хочеться!!!:)
Щось все так швидко збігло... Оля з Орестом все ж порозумілися.:)
Творчого вам вогнику, натхнення та успіхів в усьому!☘️✨☘️✨☘️
Valentina, дякую! Ваша підтримка насправді підганяє та мотивує)))
Дякую. Гарно, життєво, з гумором. Мені подобається ваша творчість. З нетерпінням чекаю новинку.
Іра, дякую. Вже чаклую))
Як це - все?!
Як фінал?
Я не готова!
Аааааа
Інно, сердечно дякую Вам за Чванька (чи вже сякого-такого чаловіка :)))) та його дівчаток :))))
За той несамовитий шквал емоцій та вир подій, що так невимушено розгорнулись на сторінках книги!
Це БУЛО КАЗКОВО!!!!
З шаленим нетерпінням очікую від Вас новиночку, бо як же без свята в заклопотаних буднях?!
Натхнення Вам та легкого пера, а також надслухняного Муза!
Ще раз дякую за карколомну феєрію емоцій та почуттів!
❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Надія, і я вам щиро вдячна!!! Ваші коментарі були безцінними. Це мотиватор працювати далі))) А у чванька з дівчатками усе склалося якнайкраще)))
Супер!!! Люблю коли все добре! Коли всі щасливі і попереду щасливе майбутнє, принаймні хочеться щоб таким воно було
Natalia Sikora, ну, життя - це не тільки рожеві поні, інколи на шляху трапляються баюри, але у наших героїв усе склалося добре)))
Сподіваюсь Ксеня налагодить стосунки з чоловіком, може п'яненька подасться автобусом)
Інна Камікадз, Для Ксені точно)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати