16 651
“Бажана”
Анотація до книги "Бажана 2"
Отримуючи нову порцію проблем, Божена намагається впоратися з усім, не втративши власних цілей. Але її життя перетворюється на пекло, в якому вона має приймати надскладні рішення.
То, хто вона? Нещасна? Егоїстка? Чи звичайна жінка, якій випала складна доля?
То, хто вона? Нещасна? Егоїстка? Чи звичайна жінка, якій випала складна доля?
Зміст книги: 15 глав
92 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за історію!! Тішить, що вона з реальної.
Ще раз впевнена, що зрозуміти судьбу таких людей можуть люди, які з цим стикалися.
Натхнення!!?
Люда Зацерковная, І я вам дякую за відгук та увагу до книги!
Я не показала всього болю та труднощів, лише ту частину, яка стосується особистого життя. На жаль, у реальності все ще складніше... Дякую вам!
Дякую на таку складну емоційну книгу. Хвора дитина і мати-одиначка, складна життєва ситуація. Хотілось би епілог, що знайшлась така людина- Вадим, і як склалась доля Божени далі. Як кажуть- не родись красивою, а родись щасливою
Natasha Volodimirivna, Щиро дякую за ваш відгук! Про епілог не думала, тому що реальна історія цієї жінки надто важка. Я б теж хотіла для неї щасливого фіналу в житті, але не хочу більше вносити в історію художнього (вигаданого) тексту від автора.
Дуже важко емоційно читати, але радію маленький промінчик на щастя таки появився. Думаю що Вадим буде гідним і під стать Божені. Дякую за прекрасну і сильну героїню. Мирного неба, натхнення і успіхів.
Ольга Скоба, Історія доволі складна, тому що написана з реальної жінки. Щиро дякую за підтримку книги! Навзаєм мирного неба!
Щастя Божени роками було зайняте вирішенням проблем, стикалося з брехнею, безвідповідальністю, підлістю, слабкістю. Сила цієї жінки притягувала до неї слабкодухих чоловіків, або відштовхувала недостатньо сильних. Хочеться вірити, що Вадим має достатньо мотивації та сил, аби бути рядом та віднайти Боженине заблукале щастя. Дякую за надзвичайну історію. Сильно та без прикрас. Натхнення!
Yuliia, Щиро дякую! Радію, коли історія знаходить свого читача, який все правильно розуміє... Дякую за ваш відгук!
Сильно, душевно, хвилююче, життєво... Дякую за ці неймовірні емоції, які подарував даний цикл. Але все-таки так хочеться прочитати той "банальний хеппі енд"
Віліна Дяволюк, Дякую за ваші емоції! Це найбільша винагорода для мене!
Банальний хеппі-енд я не бачила в цій історії. Тому що його немає в реальному житті. Я залишила ниточку надії, адже так просили читачі - дати їй шанс на щастя.
Ще раз дякую! Ви мене порадували своєю увагою ))
"Божена"- це перший Ваш твір, який щойно закінчила читати. Насправді, глибоко та зі змістом....без прикрас та виправдань...
І фінал незвичний, але цікавий і з краплиною надії, як Ви сказали) Може колись напишете бонусні главу?❤️
Рада,, що познайомилася з Вашою творчістю❤️
Дар, Так, обидві частини.
Ніч була довгою))
Обов'язково читатиму далі!!!
А банально- точно не варто!
Правильний вибір зробила Божена, і все в її житті буде добре.
Марійка Козарик, Дякую! Усі дуже хотіли, щоб героїня залишилася щасливою. Краплинку надії я подарувала)))) Вдячна за підтримку, Марійко!
Дякую. Мені потрібен час для міркувань. Як у Вас так виходить, нас бентежить.
Думаю Божена змогла полюбити доньку（трепетно поправила волоссячко Крістіни）, а любов має здатність відплачувати взаємністю. Тому і відчуття щастя тепер є у неї.
Виктория Зёма, Ваші емоції — це найкраща винагорода для мене! Тому, я щиро дякую вам за підтримку!
З завершенням)) Але мені здається,що буде 3 частина романа продовження Вадима та Божени ))) Я думала закінчення буде інакшим...
Анна Тимошенко, 3 частина? О, ні, я не готова))) А фінал — такий, який міг би бути теоретично у цих героїв. Історія завершилася з краплинкою надії, а це вже непогано у випадку з Боженою!
Дякую тобі, Анютко, що підтримувала, читала й розказувала свої емоції! Мене це дуже надихало!
Сподіваюся, що щастя Божени, таки поряд і обов'язково прийде до неї на день народження! Христинка все ж таки з мамою!) Люба Дариночко, дякую тобі за таку хвилюючу, душевну та до сліз зворушливу історію красивої жінки, для якої доля підготувала не аби-які випробування! Бажаю тобі, зірочко, творчого натхнення, йти вперед і незважати ні на які труднощі!))))
Анна Багирова, Дякую, Анютко! Нехай герої, як і ми, мають краплинку надії на добре майбутнє)) Щиро дякую за підтримку!
З завершенням! Історія важка та щемлива. Доля не зламала Божену,хоч руки в неї іноді опускалися. Та вона сильна і вона бореться за свою дитину,жертвуючи своїм жіночим щастям.
Дякую!
Наталья Русанова, Так, її не зламати! Щоб там не було - вона вистоїть))
Щиро дякую за підтримку книги! Ціную!
Вітаю з завершенням! Історія чудова та душевна! Надихайтесь і не опускайте рук, як ваша героїня — будьте сильною!! Ви не одна!
Дар, Мало просто чекати))) Треба вірити та не зупинятись))
Таки залишила її... Але ж вони не разом з Вадимом... Він гарний та надійний, чому ж не спробувала? Чи на святі вони зроблять цей крок?
Дар, Він пішов, бо вона налаштувалась позбутися дитини... Тож, звісно, що він пішов, бо він же не цуцик. Сподіваюсь, вони стали щасливі разом)
Дякую, дякую моя хороша, за таку... неспокійну, хвилюючу, щемливу історію! Історію жінки, яка уособлює
в собі всі аспекти жіночого характеру... від сексуальності до нервового зриву. І я вірю, що Вадим
з'явився знову не просто так... Боженько знає, що він робить!)
''Я добре знаю, що таке тонути -
Летіти мовчки каменем на дно
І гірко захлинатись від отрути...
Тоді уже, здається, все одно.
Я добре знаю, що таке горіти,
Коли все тіло в опіках пече...
А навкруги, як завжди, сонце
світить,
Буяють трави і вода тече.
Я добре знаю, що таке страждати
І від безсоння мучитись вночі...
Коли бинтами ран не замотати,
Бо вони дуже глибоко в душі.
Але навчилась попри все радіти,
Пройшовши крізь десятки почуттів.
Вони ж потрібні нам, щоб зрозуміти,
Який важливий спокій у житті...''
/О. Сапріянчук-Маротчак/ ♥️♥️♥️✨✨✨♥️♥️♥️
Дякую за щемливу історію :-)
Вітаю із завершенням!)
❤️
Ірина Кузьменко, Дякую, Іринко! Твоя підтримка під час написання - неоціненна! Вдячна, що ти була зі мною та допомагала не опускати руки! Обіймаю міцно!
Вона сильна, вона впорається. А якщо ні, то про це ніхто не дізнається. Лише Вона і Всесвіт. Оповідь важка, сльози на очах, на серці... У Вас вийшло. Спасибі.
Віта Лісова, "Вона сильна, вона впорається. А якщо ні, то про це ніхто не дізнається. Лише Вона і Всесвіт" - ви описали кількома фразами всі мої думки про цю історію... ДЯКУЮ!
Дякую за чудову історію і небанальну героїню.
Рома Аріведерчі, дякую, Ромо)))
Таке враження, що вона вже опустила руки, а це все лише рефлекси... Після всього навряд вона зможе жити спокійно, як колись...
Дар, Я дуже хочу, щоб завершення вам вдалось! А ще хочеться, щоб ви не опускали рук! Щоб не трапилось!
Не знаю навіть що написати… той випадок, коли бракує слів!
Дякую за продочку!) Чекала продовження ❤️
Ірина Кузьменко, Навіть мені бракує слів описувати все те, що відчуває героїня... У мене, як і у читача, думки розділилися навпіл...
Дякую за очікування та підтримку, Іринко!
Цікаво, що ж відповість Вадим? Піде чи залишиться поруч?) Божена розчарована невтішними прогнозами лікаря, хоча й сама знала, що повного одужання не буде. Час втрачено, хвороба запущена.)) Дякую тобі, люба, за продочку. З нетерпінням буду чекати на продовження.)))))
Анна Багирова, Дякую, Анюто, що з терпінням та розумінням чекаєте на продовження! Усе трохи звалилося, не вистачає сил і часу на письмо, на жаль...
Божена все знала із самого початку. Можливо, трохи вірила, а згодом утратила останню краплю надії. Як би не було, це лише її життя, й їй самій вирішувати.
З однієї сторони, вона вже зневірилась... не вірить у якусь позитивну динаміку... особливо
після слів лікаря... З другої сторони...вона тільки починає сподіватись позбавитись своєї
самотності... Стала забувати Макса... Щось трепетне відчуває до Вадима. Та навряд чи зможе потім,
після свого рішення, жити спокійно... Дякую за продочку, зірочка!) Чекаю на продовження!) Мирної ночі!)
Вера, Зневірилась - цілком правильне пояснення її дій та думок, Віро!
Щиро дякую за вашу підтримку протягом написання цієї історії! Дуже ціную!
Навряд вона зможе поставити ту крапку...
Сподіваюсь, Крістіні допоможуть і Божена зможе бути щасливою.
Дар, Оу, так неочікувано! Але чекатиму)))
У серці Божени Макс займає багато місця і вона ще довго буде страждати за ним, кохання це ж як карма і нікуди від нього не подітися!) Дякую, сонечко, за продочку. Буду чекати на продовження з нетерпінням.))))
Анна Багирова, Дякую за щирий відгук, Анюто! Продовження вже є)
Я так розумію, що для Макса Божена, як не закритий гештальт... Він і до неї не піде і з нею не буде... А для Вадима...він розуміє її ...сприймає такою, якою вона є. Сильною, норовливою, гордою, цілеспрямованою, розгубленою, непокірною...живою! Так, з такою нелегко, але ... Це, його!) А Божена...Господи, допоможи цій жінці! Не пам'ятаю звідки, але зберегла ці слова... Найбільша наша перешкода, це наш Страх...
Найбільша наша помилка, це Занепасти духом...
Найнебезпечніша людина, це Брехун...
Найпідступніше наше почуття, це Заздрість та її вчинки...
Найкрасивіший наш вчинок , це Пробачити...
Найкращий наш захист, це Усмішка...
Найбільша наша опора, це Віра...
Найбільша наша сила, це Любов... Дякую за продочку, сонечко!) Тож, дай Боже, перемогти Божені свій страх, не занепасти духом... Отримати ту Віру, яка дасть їй силу! Чекаю на продовження)
Вера, Дуже гарні та влучні слова, Віро! Мені подобається, як ви кожного разу підбираєте щось у самісіньке серце.
Макс, можливо, теж щось відчуває до неї. Але не може стати поганим та покинути чи її, чи дружину. А вона ще не позбулася почуттів. Однак головне зараз зовсім інше...
Дякую за подовження ❣️Вадим для Божени, як світло у кінці тунелю! Як він чітко охарактеризував її. Чомусь думаю, що від таких слів та правди про неї, Божена, можливо, й трішки «злякалася», адже по факту всі бачили в ній лише німфу, а тут Вадим ніби бачить її наскрізь!
Ще й той Макс хвилювання своє показує, показуха якась… фууу, бридко від нього! (Ці слова просто не любов до Макса!)
Ірина Кузьменко, ахахха))) я таких теж не розумію. Ну погано тобі з дружиною - розлучайся. А так і там пригріють, і там - сухий із води виходить.
Дяка за проду )
Рома Аріведерчі, Дякую, що дочекалися. Складні були дні.
У Божени переломний життєвий період! Від стерво та розлучниці в історії вона дійшла до матері, яка намагається боротися за життя доньки! Розумію, що морально вона втомилася! І недовіра її до Вадима також ніби аргументована! Проте, можливо, їй все ж таки варто відкинути свій егоїзм (не знаю, як іншими словами сказати) й довіритися Вадиму? Дуже складно! Внутрішня боротьба Божени, майбутнє сина, життя донечки й придурки чоловіки (тут не про Вадима)!
Дякую, мила ♥️
Вадим обов’язково повинен бути далі! Дуже колоритний чоловік! І єдиний, хто може справитися з характером Божени та єдиний, хто допомагає!)
Ірина Кузьменко, Так, ця частина про другу сторону її життя... Не про чоловіків, а саме про неї. Можливо, не така "романтична" як перша, але життєва.
Будемо сподіватися, що все буде добре!
Дякую за відгук, сонечко!
Не кожному дається такий шанс... Божена мала б це розуміти, адже першочергово на кону життя її дитини, а не її.
Анні Ксандр, Будемо разом вірити, що та соломинка буде справді рятівною)))
Найбільш вимотуюче в нас самих... це внутрішня боротьба. От, наприклад... ми обурюємося, що йде дощ...
ми його не хочемо, а він є.
На цю боротьбу йде так багато сил, що їх в результаті не залишається ні на пошук укриття, ні на повноцінне життя.
Ні на те, щоб розкрити парасольку, яка у нас насправді в руці... це наша внутрішня сила, яка завжди з нами, які б дощі не доводилося проходити... От і Божена...просто вимоталася. Вона не хоче знайти в собі сили на запропоновану Вадимом ''парасольку''...
''Сильні не плачуть? Плачуть.
Тільки мовчки. Без сліз.
Тихо. Й ніхто не бачить...
Як котиться вниз їх світ.
Сильні не плачуть! Бачив?
Як усмішку без вогню...
Хтось надяга. Бо втратив.
Щастя свого іскру.
Сильні не плачуть. Та що ви?
Просто вони змогли...
Перетворившись на попіл
Нову мету знайти.''
/ Мартусь К. /
Дякую за продочку, сонце!) З великим нетерпінням чекатиму на вердикт лікарів! Тихого вечора)
Дар, Не погоджусь... Ми не знаємо, що краще не буде... Ні, ми просто пускаємо ситуацію в дрейф... Я для себе так
оприділила деякі моменти. Ми просто починаємо опускати руки і...не приймати ту ''парасольку'', яку нам пропонують...
Ну от, не дарма я вірю у Вадима! Він шукає, він знаходить, він пропонує суттєву допомогу. Ну а вмовити Божену,то складна річ,бо вона вперта,не довіряє чоловікам ( бо знову обпеклась з Максимом), але ж міряти всіх однією міркою не потрібно. Трапляються в житті люди, які допомогають від щирого серця і от Божені повезло зустріти таку людини, Ангела її дитини.
Дякую та чекаю на продовження! Дуже хочеться врятувати доньку Божени, щоб нарешті вона була щаслива.❤️
Наталья Русанова, Ну, якщо в чоловіка вона ще повірити може/ризикне, то лікування - зовсім інша справа. Коли протягом усього часу нічого не змінилося, то віра дійсно зникає.
Щиро дякую за відгук, Наталочко!
Вадим неймовірний!!! А його бажання допомогти Божені викликає захоплення, адже таких людей дуже мало. От лише наша красуня зневірилася, що донечці можна допомогти, бо самі ж лікарі їй про це торочать!!!) Дякую, сонечко, за сьогоднішню продочку. З нетерпінням буду чекати на продовження.)))))
Анна Багирова, Так, зневірилася, бо справді бувають такі випадки, коли вже нічого не допоможе. На жаль. А з роками навіть гірше може бути.
Можливо, Вадим зможе її підтримувати й надалі.
Щиро дякую за відгук, Анюто!
Які ж муки таке життя для матері, дитина якої майже не невиліковна,але ж надія помирає останньою. А цю надію вбиває батько її дитини, її мати, знайомі та родичі. І тільки один Вадим заставляє її вірити і боротися.
Дар, ,поки 8о він один турбується про Божену і не вимагає від неї нічого, тільки вірити,що дитина видужає і не здаватися. То чому ж його не залишити в цій історії?
От скажіть, хіба це не дивно? Ми знаємо себе краще, ніж будь-хто і все одно засмучуємося через слова когось, хто не прожив і секунди нашого життя... У світі повно людей, які думають, що нас знають. Божено, не слухай нікого, окрім себе... У словах Вадима є доля істини і до неї варто дослухатися. Звичайно ж, спрацювала втома та відчай... Але, мені здається, що доля не випадково звела тебе з Вадимом... Я в ньому якогось янгола вбачаю!)))
''Коли в душі невиплакані сльози,
Вони зсередини руйнують нас, на жаль.
Не менше, ніж в отруті, в них загрози.
І ще одна важлива є деталь -
Шкода, як не умієм довіряти
І закриваєм душу на усі замки.
Бо лиш слізьми вдається відмивати
Пронизані образами думки.
Ось так завжди, приречені страждати -
Спокійні зовні, та надламані в душі -
Ті, хто вже звик свій біль не виставляти,
Ті, хто живуть, торкаючись межі.''
/ О. Будчук / Дякую за продочку, сонце!) Чекаю на продовження! Тихого дня!
Вера, Які вірші та слова! У мене аж мурахи по шкірі... Справді, спокійна зовні, але надламана в душі... І ця душа більше не бачить світла та іншого виходу.
Щиро дякую, ви мене розчулили своїм відгуком!
У Божени нервовий зрив. Вона втомилася від усього....від життя, від невдач, від самотності, від того, що немає поруч надійного чоловічого плеча. Був Вадим і того відшила!)) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую, сонце, за сьогоднішню продочку.))))
Анна Багирова, Вона не бачить майбутнього, не бачить, що можна щось якось виправити. Тому і зірвалася.
Дякую за відгук, мила!
Божена дійсно втомилася! Всі говорили, що вона «сама винна», «що повинна зробити»… це морально дуже нагнітає! Однак не знаю, як реагувати на її слова, адже дитина не винна! Божена запальна, прогнала Вадима, який щирий з нею, і він дійсно має рацію!)
Ірина Кузьменко, У неї "своя правда" та свої шляхи вирішення. Але те, що вона вважає себе все одно винною - так і є, як би не казала іншим.
От ніби намагаюсь зрозуміти Божену, але водночас не хочу, бо тоді я просто її виправдовуватиму... Вадим правий.
Анні Ксандр, Зрозуміти людину в такому становищі - майже неможливо. Її можна осудити, поспівчувати, а от зрозуміти... Тільки той, хто через схоже пройшов. Можливо.
Дякую за відгук!
Андрій мерзенна сволота! Гидкий тип, який думає, що він має право говорити погані слова Божені й звинувачувати її!
Макс також намагається голову морочити Божені, виправдовуватися та говорити нісенітниці!
Я прям відчула, як вона втомилася від усіх оцих чоловіків та всіх проблем! Однак, через сльози, втому, проблеми, впевнена, Божена, як Фенікс знову повстане! Проте їй для цього потрібна також підтримка!
Дякую :-)
Ірина Кузьменко, О, так! Дякую, що відчула її втому! Вона дійсно без сил. Дитина, гроші, ще й ці чоловіки... І як з цим упоратися?
Дякую за відгук, моя хороша!
Звісно Божена впорається, інакше й бути не може!) Цікаво інше, чому це Андрій став проявляти таку зацікавленість хворою донькою??? Адже стільки років навіть нічим не допоміг, ні морально, ні матеріально!)) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую, сонечко, за сьогоднішню продочку!))))
Дар, От козел!
Андрій огидний чоловік, але так і не зрозуміло чого він припхався...
Дар, Та це не страшно)) Всі ж люди))
Люди подібні до Андрія дуже дратують навколо себе.
дякую за продочку. Вадим класний, аж вже хочеться якийсь косяк з його боку, щоб не здавався надто ідеальним))
Дар, Ну в Божені я не сумніваюсь) Дякую за продочку, залишаю собі на десерт перед сном)
От, козел козлячий!!! Яка у Андрія дивна логіка...забрала Крістіна, щоб знайти багатенького чоловіка! Ух ти! А просто припустити, що вона її забрала, тому що любить не дивлячись ні на що, тому що вона її дитина... А якщо вже на те пішло...сам не хоче забрати її? Щоб знайти багатеньку тьотю? Макс саме через це втік, а тепер виправдовується...як же ж він посеред ночі вскочив з ліжка і помчав кудись?! Були б питання! Це той, що розводиться! Блін...не дури, дзвони Вадіму... Дякую за продочку!) Чекаю на правильне рішення Божени) Гарного та тихого вечора!)
Вера, От такі чоловіки траплялися на її шляху, тому вона й стала "такою", я бачать інші. Один за милу душу хоче попсувати життя, інший боїться, а третій... третій поки незрозуміло)))
Щиро дякую за відгук та за очікування!
Дякую за продочку!) Все ж не розумію Андрія...Він намагається довести їй, щоб вона відмовилась від доньки? А тоді що? Намірився повернутись? Так нафіга потрібно!) Чи таким чином ще більше насолити? Так у неї є захисник!)
Воу, як гарно вказала колишньому його місце, та й Вадим додав, щоб той козел краще зрозумів!)) А, взагалі, Вадим, поки-що, дуже мені подобається, подивимось, як буде далі!)) Дякую тобі, сонечко, за продочку та чекаю на продовження з нетерпінням.)))
Анна Багирова, Божена, хоч і доволі "міцна жінка", але ж все одно потребує надійне плече поруч... Можливо, цим плечем стане Вадим. Побачимо))
Дякую, люба, за відгук та постійну підтримку!
"Любов матері" - скільки тепла та ніжності у цих двох словах! Витримка у Божени сталева! Сподіваюсь, що саме її любов, захист й терпіння зможе подолати всі труднощі й, з маленькою все буде добре :-)
Тепер перейдемо до чоловіків: Андрій - гнида!!!! Взагалі немає адекватних слів! Чомусь Божена на своєму шляху зустрічає одних покидьків... крім Вадима! Доки він сірий кардинал, однак його дії та вчинки говорять самі за себе!
Божена "Рембо", тут всміхнулася! Молодчина! Й Вадим вчасно підійшов! Молодець! Браво Вадиму!
Дякую за продочку :-)
Ірина Кузьменко, Гнида - влучно сказано, Іро! Саме такий! Йому кілька років було плювати, а зараз вирішив нагадати, що типу має якесь тут слово. Хоча для неї він більше нічого не значить.
Я від початку сприймаю цю історію за реальну... Тому появі Вадима і радію...і розумію, що так не було і красиво не вийде... А дуууже шкода!) Поява Андрія ну ніяк не зрозуміла, принаймні поки що... Він так її кинув, саме тоді, коли їй він був потрібен як ніколи! Але його згадка про інтернат... мене наштовхує на думку, що... він відвідував її там, але не казали цього їй. Це цілком можливо... І ще одне...яким би класним не був Вадим, а її серце віддано Максу... Ми вибираємо когось всупереч усьому.. часу, відстані, обставинам... Можуть бути красивішими, розумнішими, дотепнішими... але ти їх не помічаєш... Тому що є той, до кого тягнеться душа і... це незрозуміло... Просто є свій до мурашок близький і все...
Дякую за продочку, сонечко!) Гарного та спокійного дня!)
Вера, мій коментар чомусь не опублікувався. Пишу знову.
Він дізнався, що вона забрала малу. І вирішив попсувати нерви. Є такі люди, які навіть через багато років бажають морально нищити колишніх...
Дякую за відгук, це мене дуже надихає!)))
Як же він невчасно... Має раптом батьківські почуття до дитини? Аж підозріло...
Анні Ксандр, Писала відповідь, а коментаря чомусь знову немає((
Щось неприємне, м'яко кажучи, завжди трапляється невчасно... А в нього на меті - знову дошкуляти Божені. Така він людина...
Важке продовження, дуже жаль дівчинку. Але мені імпонує Вадим, зразу видно справжній чоловік.
Марійка Козарик, Поки не знаю, яка роль Вадима в сюжеті, тому що він не є справжнім прототипом, а мій авторський герой (просили читачі гарного чоловіка для неї))')
Подивимося, куда приведе натхнення.
Щиро дякую за підтримку книги!
А мені так шкода, що Вадим неподобається Божені! Він класний! І тому Максиму далеко до нього!)) Ще й Андрій чомусь активувався, татко вирішив поцікавитись, як проживає його донька! Козел!!!)) Дякую тобі, сонечко, за сьогоднішню продочку. Чекаю на продовження з нетерпінням.))))
Анна Багирова, Він дізнався про те, що зробила Божена, тому і з'явився. Хоча йому цілковито байдуже на все. Аби нерви попсувати.
А сама вона трохи втомлена, але ще трохи дасть опору всім))
Вадим - то поки сірий кардинал, я не знаю, що буде далі (тут смайлик з розведеними руками)) )
Дякую за підтримку, Анютко!
Макс десь зник! У нього є родина, нехай краще за них піклується! Мерзенний зрадник!
Божена у відчаї! Дуже тяжко розуміти, що ти не можеш допомогти своїй дитині, скільки б не старалася… однак дуже сподіваюсь і вірю, що з Христинкою все буде добре!)
Вадим… ухххх, здивував! Навіть цей маленький момент… був шаленим!
А тут ще один чоловік-козляра з‘явився!
Просто жах! Божені не лише витримки бажаю, але й запастися терпінням та перцевим балончиком, і я не жартую! Хтозна, що у того чувака у голові!
Дякую, Дашуль! Пишу відразу після прочитання!
Емоції зашкалюють!
Ірина Кузьменко, Я відчуваю, що історія зайшла трохи не в те русло. Якщо перша частина була більше про стосунки, то зараз більше про її життя та біль.
Можливо, це відштовхує читачів, але так потрібно... Інакше Божена буде не розкритою, як героїня. А інші герої будуть дивно ставитися до неї саме через це...
Дякую за відгук, моя хороша!
Дякую Вам за продовження улюбленої книги! Дуже рада, що з’явився Вадим. Маю надію, що у нього немає родини . А Максиму пора відпустити Божену і рятувати свою сім’ю, якщо ще є, що рятувати.
Ирма До, І я вам дякую, що залишили відгук!
Щодо Максима - то хочу сказати, що він, мабуть, і не намагається рятувати свою сім'ю. Просто пливе за течією. Йому так зручно - брехати обидвом жінкам. Побачимо, що буде далі)) Ще раз дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати